Вирок № 72013400, 06.02.2018, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

справа № 489/5/18

кримінальне провадження

№1-кп/489/298/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2018 р. м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва в складі:

головуючого судді Коваленка І.В.

секретаря судового засідання Коденко К.В.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду міста Миколаєва кримінальне провадження на підставі обвинувального акта з угодою про визнання винуватості відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Миколаєва, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, працевлаштованого, неодруженого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

за участю:

прокурора Новицького А.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Гриненко Т.В.

встановив:

У невстановлений в ході досудового розслідування день та час ОСОБА_1 у невстановленої особи незаконно придбав вогнепальну зброю - гладкоствольний казнозарядний однозарядний пістолет калібру 5,6 мм, обріз одноствольної гладкоствольної мисливської рушниці моделі «ИЖ 17», серія НОМЕР_1 (цівка - серія НОМЕР_2), 16-го калібру та набої в загальній кількості 154 штуки, які у подальшому став незаконно зберігати за місцем свого проживання без передбаченого законом дозволу.

04.11.2017 під час проведення санкціонованого обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 виявлено та вилучено вогнепальну зброю - гладкоствольний казнозарядний однозарядний пістолет калібру 5,6 мм, обріз одноствольної гладкоствольної мисливської рушниці моделі «ИЖ 17», серія НОМЕР_1 (цівка - серія НОМЕР_2), 16-го калібру, набої в загальній кількості 154 штуки, які обвинувачений незаконно придбав та зберігав за місцем свого проживання без передбаченого законом дозволу.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України, а саме незаконне придбання і зберігання вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Обвинувачений ОСОБА_1 вину у скоєному кримінальному правопорушенні визнав повністю та розкаявся у скоєному.

Між обвинуваченим ОСОБА_1, за участю захисника Гриненко Т.В., та прокурором Новицьким А.М. 27.12.2017 у кримінальному провадженні № 12017150040005372 укладено угоду про визнання винуватості.

Відповідно до умов угоди прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 263 КК України.

ОСОБА_1 беззастережно визнав свою вину в обсязі пред'явленого обвинувачення. При цьому, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання за ч. 1 ст. 263 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі.

З урахуванням того, що ОСОБА_1 повністю визнав провину у скоєному кримінальному правопорушенні, щиро розкаявся, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, сторонами угоди узгоджено звільнити його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, поклавши на нього відповідні обов'язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, встановлені ст.ст. 473, 476 КПК України, які зрозумілі обвинуваченому та прокурору.

У судовому засіданні обвинувачений, захисник та прокурор просили затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене сторонами покарання.

Розглядаючи в порядку ст. 474 КПК України питання про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з такого.

Відповідно до ст.ст. 468, 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів та щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Так, злочин у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_1 визнав свою вину, відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку передбаченому статтями 468-475 КПК України.

Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений в присутності захисника та прокурор повністю усвідомлюють зміст угоди про визнання винуватості, наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України, при цьому ОСОБА_1 цілком розуміє свої права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України.

Умови угоди про визнання винуватості не суперечать інтересам суспільства та не порушують права, свободи та інтереси сторін та інших осіб. Міра покарання, узгоджена обвинуваченим, захисником та прокурором, з урахуванням наявності обставин, які пом'якшують покарання, а тому істотно знижують ступінь тяжкості злочину який вчинив ОСОБА_1

Підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України, не встановлено.

Враховуючи наведене та приймаючи до уваги те, що умови угоди відповідають вимогам КПК України та КК України, дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфіковані вірно, покарання узгоджене сторонами угоди є достатнім для попередження вчинення нових злочинів, а також для виправлення ОСОБА_1, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження угоди про визнання винуватості на підставі якої обвинуваченого ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити узгоджене сторонами покарання, яке відповідає загальним засадам призначення покарання, передбаченим ст. 65 КК України.

Питання про речові докази по справі суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 314, 374, 376, 469-475 КПК України, суд -

ухвалив:

Угоду про визнання винуватості, укладену 27 грудня 2017 року між прокурором Інгульського відділу Миколаївської місцевої прокуратури № 2 Миколаївської області Новицьким Антоном Миколайовичем та ОСОБА_1 - затвердити.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України і призначити йому, узгоджене сторонами угоди покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбування покарання з випробуванням на строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речові докази:

-вогнепальну зброю: гладкоствольний казнозарядний однозарядний пістолет калібру 5,6 мм, обріз одноствольної гладкоствольної мисливської рушниці моделі «ИЖ 17», серія НОМЕР_1 (цівка - серія НОМЕР_2), 16-го калібру, набої в загальній кількості 154 штуки - знищити;

-сліди папілярного узору пальців рук, які знаходяться в сейфі - пакеті № 4031764 - знищити.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати на проведення експертиз в загальній сумі 4333,70 грн. (чотири тисячі триста тридцять три гривні 70 коп.) на користь держави в особі ГУ ДКСУ в Миколаївській області (р/р № 31118115700005, відкритий в УК у м. Миколаєві/Ленінський район, МФО 826013, код ЗКПО 37992781, КБК 24060300).

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Миколаївської області протягом 30 днів з дня його проголошення, з підстав передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.

Суддя І.В. Коваленко