Рішення № 72010407, 05.02.2018, Рожищенський районний суд Волинської області

Справа №167/1405/17

Провадження №2/167/16/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2018 року Рожищенський районний суд Волинської області в складі:

головуючого – судді Сіліча І.І.,

при секретарі – Ісаковій Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рожище цивільну справу за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

26 жовтня 2017 року надійшла до суду позовна заява ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 17.11.2010 року між ПАТ КБ “Приватбанк” та ОСОБА_1 укладено договір № б/н, відповідно до якого останній надано кредит у розмірі 3000,00 грн. у вигляді встановлено кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач зобов’язання за вказаним договором не виконала. Станом на 31.08.2017 року заборгованість за кредитним договором становить – 50950.40 грн., з яких заборгованість за кредитом – 3423.13 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом – 41524.86 грн., заборгованість за пенею та комісією – 3100.00 грн., штраф (фіксована частина) – 500.00 грн., штраф (процентна складова) – 2402.40 грн.. На підставі наведеного, просить суд, стягнути з відповідача в користь ПАТ КБ “Приватбанк” заборгованість в розмірі – 50950.40 грн. згідно кредитного договору № б/н від 17.11.2010 року, судові витрати в розмірі 1600.00 грн..

Представник позивача в судове засідання не з’явилася, до позовної заяви додано клопотання, в якому просить справу слухати у її відсутності. Заявлені позовні вимоги підтримала, не заперечує проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення. 04 січня 2018 року представником позивача подано пояснення та зазначено, що відповідачем дійсно були вчиненні дії, що свідчать про визнання нею свого боргу перед банком. Згідно виписки відповідач неодноразово здійснювала погашення заборгованості, останнє з яких було внесено 09.02.2015 року, що підтверджується випискою з рахунку. Позивач звернувся з позовом до відповідача 17.10.2017 року – до сплину строку позовної давності. Враховуючи, що позивачем, як загальний, так і спеціальний строк позовної давності дотримано при звернені до суду, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2, відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилися, про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином. 14 грудня 2017 року відповідач ОСОБА_3 подала до суду заяву про застосування строків позовної давності та просила відмовити в позові. 05.02.2018 року відповідач ОСОБА_3 подала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Таким чином, судовий розгляд даної справи у відсутності учасників справи.

У зв’язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

Відповідно до пункту 9 розділу ХІІІ Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, в редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, який діє з 15.12.2017 року, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядають за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно ч. 3 ст. 3 ЦПК України, в редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, провадження в цивільних справах здійснюються відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року, в редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, який діє з 15.12.2017 року.

Між сторонами виникли правовідносини, що регулюються ст.ст. 526, 527, 530, 651, 1054 ЦК України.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином згідно умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконаню у цей строк (термін).

Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 17.11.2010 (а.с.7), довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» від 17.11.2010 (а.с.8), витягу з Умов і правил надання банківських послуг (а.с.8-33), відповідач ОСОБА_3 підтвердила свою згоду, що дані документи складають між ПАТ КБ “Приватбанк” та нею договір № б/н від 17.11.2010 року, згідно якого останній надано кредит у розмірі 3000,00 грн. у вигляді встановлено кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач належним чином не виконала взяті на себе зобов’язання за кредитним договором.

Станом на 31.08.2017 року заборгованість за кредитним договором становить – 50950.40 грн., з яких заборгованість за кредитом – 3423.13 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом – 41524.86 грн., заборгованість за пенею та комісією – 3100.00 грн., штраф (фіксована частина) – 500.00 грн., штраф (процентна складова) – 2402.40 грн. (а.с.4-6).

Отже, відповідач істотно порушила умови кредитного договору, ст.ст. 526, 527, 530, 1048, 1050, 1054 ЦК України, не повернула суму простроченого кредиту, в зв’язку з чим утворилась заборгованість.

Відповідач подала до суду заяву щодо застосування положень ст.267 ЦК України.

Згідно ст.256 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 256 ЦК України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За положеннями ч.3 та ч.4 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно ч.1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно зі ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Позивач про порушення свого права довідався або міг довідатися з 28 лютого 2015 року, тобто з часу прострочення відповідачем чергового платежу, що стверджується розрахунком заборгованості за договором, випискою по рахунку (а.с.5 звор. бік, а.с.75-78), звернувся до суду з даним позовом 26.10.2017 року, який надісланий 17.10.2017 року, тобто до спливу трирічного строку загальної позовної давності, що визначений ЦК України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскільки позивач звернувся до суду в межах строку позовної давності, то застосування зазначеного строку відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України підстав немає.

Відповідно до ч.1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Вирішуючи позовну вимогу про стягнення пені суд застосовує положення ч.3 ст. 551 ЦК України, згідно якого розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Враховуючи те, що розмір нарахованої пені, штрафу значно перевищує розмір заборгованості за кредитом, тому суд прийшов до висновку, що розмір неустойки повинен бути зменшений на 2579.26 грн. (6002.40 грн. (пеня, штраф) – 3423.14 грн. (розмір збитків) = 2579.26 грн.).

Таким чином, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково та з відповідача стягнути в користь позивача кредитну заборгованість в сумі 48371.14 грн. (50950.40 грн. – 2579.26 грн.).

В решті позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України слід стягнути з відповідача в користь позивача оплачений судовий збір в розмірі 1600.00 грн..

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 82, 89, 133, 141, 263, 265, 268, 269, 272, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 256, 257, 264, 266, 267, 526, 527, 530, 549, 551, 626, 629, 631, 651, 1054, 1055, 1056-1 Цивільного Кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки с.Кияж, вул. Лобушняка, 12, Рожищенського району Волинської області, ІНН НОМЕР_1, в користь ПАТ КБ “Приватбанк”, 01001, м.Київ, вул.Грушевського, 1 Д, р/р № 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, заборгованість за кредитним договором № б/н від 17.11.2010 року в розмірі 48371 (сорок вісім тисяч триста сімдесят одна) грн. 14 коп..

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь ПАТ КБ “Приватбанк”, 01001, м.Київ, вул.Грушевського, 1 Д, р/р № 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, судові витрати по справі в розмірі - 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп..

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до апеляційного суду Волинської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Рожищенський районний суд Волинської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо рішення за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua

Суддя Рожищенського районного суду І.І.Сіліч