Рішення № 72010383, 05.02.2018, Старовижівський районний суд Волинської області

Справа № 168/13/18

Провадження № 2/168/55/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2018 року смт. Стара Вижівка

Старовижівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого-судді Назарука О.В.,

секретар судових засідань – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Стара Вижівка цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Мизівської сільської ради Старовижівського району Волинської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

04 січня 2018 року ОСОБА_2 звернулась з позовом до Мизівської сільської ради Старовижівського району Волинської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24 червня 2010 року померла її мати ОСОБА_3. За життя вона склала заповіт, за яким все належне їй майно заповіла позивачу. Заповіт був посвідчений секретарем виконавчого комітету Мизівської сільської ради Старовижівського району Волинської області та зареєстрований в реєстрі за № 5. Позивач вказує, що їй було відмовлено нотаріусом у вчиненні нотаріальних дій у зв’язку із пропуском строку для подання заяви про прийняття спадщини. Вважає, що строк для подачі заяви в нотаріальну контору пропущений з поважних причин, оскільки внаслідок збігу складних життєвих обставин, не мала можливості звернутись до нотаріуса. Зазначає, що з 2010 року є інвалідом ІІІ групи, також здійснює догляд за чоловіком ОСОБА_4, який хворіє і є інвалідом ІІ групи, син ОСОБА_5 хворіє та перебував на лікуванні у психіатричній лікарні, а син ОСОБА_6, загинув 25 серпня 2014 року у зоні проведення антитерористичної операції. Також, позивач була змушена звільнитись з роботи за власним бажанням та переїхати проживати до матері в с.Мизове Старовижівського району Волинської області, де проживала тривалий час, оскільки остання хворіла і потребувала постійного стороннього догляду. Просить визнати підстави пропуску звернення до нотаріальної контори поважними та визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері.

Позивач в судове засідання не з'явилась, подала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник позивача ОСОБА_7 в судове засідання не з’явилась, подала суду заяву з проханням розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує.

Мизівська сільська рада просить розглядати справу за відсутності її представника, позов визнає.

Враховуючи, що особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, суд розглядає справу в порядку, встановленому частиною 2 статті 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши та оцінивши докази, приходить до висновку про те, що позов підставний та підлягає до задоволення з огляду на таке.

Частиною першою статті 1270 ЦПК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини 1 статті 1272 ЦПК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Згідно з частиною 3 статті 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

З матеріалів справи судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_3, померла 24 червня 2010 року (аркуш справи 8). За життя остання склала заповіт, який був посвідчений 18 січня 2005 року секретарем виконавчого комітету Мизівської сільської ради Старовижівського району Волинської області, та все належне їй майно заповіла дочці - ОСОБА_2 (аркуш справи 6-7, 9).

Згідно з інформацією приватного нотаріуса Старовижівського районного нотаріального округу ОСОБА_8, наданої на запит суду, вбачається, що спадкова справа до майна померлої ОСОБА_3, не заводилась, заповіт складений ОСОБА_3, чинний (аркуш справи 29-31).

Позивач є інвалідом ІІІ групи внаслідок загального захворювання, потребує періодичного медикаментозного лікування, чоловік позивача – ОСОБА_4 є інвалідом ІІ групи внаслідок загального захворювання, потребує постійного медикаментозного лікування, син ОСОБА_5, перебував на лікуванні у комунальному закладі «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» з 27 червня 2013 року по 30 липня 2013 року, а син ОСОБА_6, загинув у зоні проведення антитерористичної операції 25 серпня 2014 року, що підтверджується довідками ЛКК, випискою з медичної картки амбулаторного, стаціонарного хворого, витягом з наказу (аркуш справи 7, 12-18).

Довідкою № 539 від 11 жовтня 2017 року, виданою Мизівською сільською радою Старовижівського району Волинської області стверджується факт прийняття спадщини від ОСОБА_9 – ОСОБА_3, спільного проживання позивача з матір’ю ОСОБА_3 на день смерті останньої, чинність складеного ОСОБА_3 заповіту, склад спадкового майна (аркуш справи 10).

Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 29 березня 2010 року № 25716909 стверджується право власності ОСОБА_3 на 1/2 частку житлового будинку, що в с. Мизове по вул. Партизанська, 86, Старовижівського району Волинської області та ОСОБА_10 на 1/2 частку житлового будинку, що в с. Мизове по вул. Партизанська, 86, Старовижівського району Волинської області (аркуш справи 19).

Таким чином, судом встановлено, що до смерті ОСОБА_3 позивач у справі ОСОБА_2 (її дочка) доглядала за нею і на момент смерті проживала разом з нею за адресою: вул.Партизанська, 86, с.Мизове Старовижівського району Волинської області, а тому в силу вимог чинного цивільного законодавства вважається такою, що прийняла спадщину. Разом з тим судом встановлено, що позивач, на момент смерті спадкодавця, і по даний час зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_1, 5-ий МікрорайонАДРЕСА_1, що позбавляє її можливості нотаріально оформити її право на спадщину.

З огляду на вищевикладені обставини, враховуючи те, що позивач є єдиним спадкоємцем, яка звернулась із заявою про прийняття спадщини, проживала разом з спадкодавцем, однак позбавлена можливості в досудовому порядку захистити своє право, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення.

Враховуючи зазначені вище обставини справи та правові норми, суд приходить до висновку про необхідність визначити ОСОБА_2 додатковий строк для подання нею заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_3, яка померла 24 червня 2010 року, в межах строку, встановленого частиною 1 статті 1270 ЦК України.

Керуючись ст.ст. 1268, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст. 11,13, 206, 229, 247, 352-355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до Мизівської сільської ради Старовижівського району Волинської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_2 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, яка померла 24 червня 2010 року - 2 (два) місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя ОСОБА_11