
05.02.2018
Справа № 696/1024/17
1-кп/696/26/18
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 лютого 2018 року м. Кам’янка
Кам'янський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Шкреби В.В.,
при секретарі Зачепі Л.О.,
за участі прокурора Гриневич М.С.,
обвинуваченого ОСОБА_1
захисника ОСОБА_2,
потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4,
їх представника ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам'янка кримінальне провадження № 12015250170000376 від 28.05.2017 року відносно
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_3, б. 10 в м. Кам’янка Черкаської області, непрацюючого, розлученого, учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 286 КК України,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, 27 травня 2017 року близько 23 години 00 хвилин, в порушення вимог п. 2.9 а) ОСОБА_7 дорожнього руху України, керуючи автомобілем «ВАЗ-21011», реєстраційний номер НОМЕР_1, в стані алкогольного сп’яніння, рухаючись в правій смузі руху по вул. Центральна с. Вербівка Кам’янського району Черкаської області, зі сторони с. Телепино у напрямку м. Кам’янка, в порушення вимог пунктів 1.10., 2.3 б), 10.1 та 12.2 ОСОБА_7 дорожнього руху України, був не уважний не стежив за дорожньою обстановкою, у темну пору доби не вибрав в установлених межах безпечної швидкості руху, щоб мати змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги, а тому знаходячись неподалік буд. № 32, перед початком зміни напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, виїхав на праве узбіччя, не призначене для руху транспортних засобів, де допустив наїзд на потерпілого ОСОБА_8, який сидів на узбіччі в нерухомому стані.
Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди потерпілий ОСОБА_8, згідно з висновком судово-медичної експертизи № 05-6-02/171 від 23.08.2017 року, отримав тілесні ушкодження у вигляді, травми тіла, яка супроводжувалась переломами кісток скелету із ушкодженнями внутрішніх органів, внутрішньою і зовнішньою кровотечею та тяготилась гострою крововтратою із малокровністю внутрішніх органів, від яких помер на місці пригоди.
Порушення правил безпеки дорожнього руху водієм автомобіля «ВАЗ-21011», реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_6, а саме вимог пунктів 1.10., 2.3 б), 10.1 та 12.2 ОСОБА_7 дорожнього руху України, відповідно до висновку комплексної судової експертизи технічного стану транспортного засобу та авто технічної експертизи № 4/1481 від 04.08.2017 року, знаходяться у причинному зв’язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді спричинення смерті потерпілому ОСОБА_8.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_6 у вчиненому вину визнав повністю та показав, що в точний день він не пам’ятає, але це було в день дорожньо-транспортної події, він з друзями ОСОБА_9 та ОСОБА_10 поїхали на його автомобілі ВАЗ-21011 до с. Телепипо порибалити. Автомобіль був у відносно справному стані. Керувати автомобілем він доручив ОСОБА_9 Вже на ставку с. Телепипо він вживав алкогольні напої, точної кількості випитого не пам’ятає, проте вказував, що випив принаймні дві чарки горілки. Коли вже треба було повертатись додому, сів за кермо свого автомобіля. В с. Вербівка рухався зі швидкістю 60 км/год., але іноді потрапляв на узбіччя дороги колесами правої сторони автомобіля. В самому центрі села за метр по руху у світлі фар помітив тіло потерпілого, але зупинитись вчасно не встиг та скоїв наїзд на нього. Точних обставин не пам’ятає, бо тривалий час після пригоди проходив лікування.
Потерпіла ОСОБА_3 показала, що на місці пригоди та в лікарні обвинувачений поводив себе зухвало, вона не вірить в його каяття у вчиненому.
Потерпілий ОСОБА_4 показав, що одразу як дізнався, виїздив на місце пригоди. ОСОБА_6 ледь тримався на ногах, був сильно п’яним.
Свідок ОСОБА_11 показав, що 27 травня 2017 року близько 23 год. 00 хв. перебував в молодіжній компанії в кафе в центрі села Вербівка. Десь в цей час, зі сторони с. Телепино він почув звук двигуна автомобіля. Потерпілий ОСОБА_8 сидів на траві узбіччя відповідної дороги та спілкувався з ОСОБА_12 Він повернув погляд в сторону, де сидів потерпілий ОСОБА_8, але тільки встиг помітити його силует в світлі фар раптово виниклого автомобіля. Коли той зупинився з нього вийшов ОСОБА_6, який перебував у стані алкогольного сп’яніння. У нього свідок забрав ключі, які потім передав поліції. В машині з обвинуваченим також було двоє осіб.
Свідок ОСОБА_12 пояснила, що в згаданий день вони з потерпілим ОСОБА_8 святкували день народження спільного друга. Пізно ввечері вони вирішили поговорити один на один. В ході розмови гуляли по узбіччю дороги, а так як розмова була довгою вирішили присісти на траву та продовжити спілкування. ОСОБА_8 сів спиною в позі лотоса до с. Телепино, а вона напроти нього. Розмістились вони на відстані 60-70 см від краю проїзної частини дороги. На місці де вони сиділи, вилучного освітлення не було. В якийсь час вона почула роботу двигуна автомобіля, який наближався до них. По раптово виниклому світлу фар вона зрозуміла, що на них по узбіччю рухається автомобіль, який виник за спиною ОСОБА_8 і рухався з приблизною швидкістю 60-70 км/год. Вона встигла відскочити, але автомобіль скоїв наїзд на ОСОБА_8
Свідок ОСОБА_13 показала, що 27 травня 2017 року близько 23 години вона зачиняла кафе в центрі села Вербівка. В цей час вона почула глухий удар. Обернувшись до місця звідки пролунав звук, побачила як тіло ОСОБА_8 відкинуло від правої частини невідомого їй автомобіля. Вона викликала поліцію та швидку допомогу. Гальмування вона не чула, водій автомобіля був нетверезий, з ним у автомобілі було ще двоє громадян.
Свідок ОСОБА_14 показав, що 27 травня 2017 року вони з друзями відпочивали в кафе в с. Вербівка. Його товариш ОСОБА_8 та ОСОБА_12 усамітнились на протилежному узбічі дороги, де спілкувались разом, сидячи на траві. Перед самою пригодою бачив тільки світло фар автомобіля, чув удар об нього тіла. Обвинувачений перебував у сильному алкогольному сп’янінні.
Свідок ОСОБА_15 показав, що в час пригоди він був біля кафе с. Вербівка. Він бачив світло фар автомобіля, удар від нього. Підтвердив, що обвинувачений був нетверезий.
Свідок ОСОБА_9 показав, що 27 травня 2017 року з обвинуваченим та ОСОБА_10 поїхали в с. Телепино на рибалку на автомобілі обвинуваченого. При цьому ОСОБА_6 доручив йому керувати транспортним засобом. На місці рибалки він шукав місце, де він закине вудочки. Коли повернувся до знайомих, ОСОБА_6 вже закінчив їсти. Свідок пішов рибалити, але через деякий час до нього прийшов ОСОБА_10 який повідомив, що ОСОБА_6 хоче їхати додому і сідає за кермо. Свідок відмовляв ОСОБА_1 сидіти за кермом, і так як не пив просив дати йому покерувати автомобілем, на що обвинувачений відмовляв. По манері їзди йому було зрозуміло, що ОСОБА_6 був нетверезий, але скільки він випив йому не було відомо, бо він цього не бачив. В с. Вербівка в світлі фар перед автомобілем вони помітили хлопця і дівчину, був наїзд на хлопця. Обвинувачений з його слів допускав неналежне керування автомобілем, рухався узбіччям та на ділянці пригоди, де свідок зазвичай рухався зі швидкістю 10 км/год, той допустив швидкість у 60км/год.
Свідок ОСОБА_10 показав, що 27 травня 2017 року він з обвинуваченим та ОСОБА_9 поїхали в с. Телепино на рибалку на автомобілі обвинуваченого. При цьому ОСОБА_6 доручив ОСОБА_9 керувати транспортним засобом. Вже на місці рибалки він бачив як обвинувачений вживав горілку під час обіду. Коли повертались додому, він спав у автомобілі, а тому точних обставин пригоди не пам’ятає.
Оцінюючи зібрані докази по кримінальному провадженню в їх сукупності в результаті повного, всебічного та об’єктивного їх дослідження в судовому засіданні, суд вважає, що провина обвинуваченого у вчиненні інкримінованого злочину, підтверджується як показами вказаних вище свідків, так і іншими дослідженими в суді доказами, серед яких:
-дані протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 28 травня 2017 року (а.с. 81-85), в ході якого задокументовані сліди злочину;
-дані схеми пригоди до вказаного протоколу (а.с. 86);
-дані фототаблиць до цього протоколу (а.с. 87-98);
-висновки обстеження обвинуваченого на стан сп’яніння (а.с. 99), згідно яких останній перебував у стані сильної алкогольної інтоксикації на час вчинення злочину (а.с. 134-135);
-висновок судово-медичного експерта № 05-6-02/171 від 23 серпня 2017 року, згідно якого встановлені тілесні ушкодження на тілі померлого ОСОБА_8, їх локалізацію та ступінь, причини виникнення та причинний зв'язок з подією злочину (а.с. 100-104);
-висновок судово-медичного експерта № 05-6-1/266 від 30 серпня 2017 року про положення тіла померлого в моменту наїзду на нього (а.с.118-119);
-дані протоколу слідчого експерименту від 20 травня 2017 року (а.с.120-124);
-висновок комплексної судової експертизи технічного стану транспортного засобу та авто технічної експертизи № 4/1481 від 04.08.2017 року, з якого вбачається невідповідність дій обвинуваченого ОСОБА_7 дорожнього руху України та причинний зв'язок з насталими негативними наслідками (а.с. 126-133).
Дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення.
Так, при призначенні покарання суд враховує, що обвинуваченим вчинено тяжкий злочин, який потяг невідворотні наслідки у вигляді смерті особи. Здоров’ю потерпілих завдано незлічимої шкоди через смерть їхнього єдиного сина в молодому віці, що також підтверджується відповідними експертними висновками, дослідженими судом.
Суд вважає, що в судовому засіданні не знайшла підтвердження зазначена у обвинувальному акті пом’якшуюча відповідальність обвинуваченого обставина у вигляді щирого каяття у зв’язку з наступним.
У своїй ухвалі від 16 жовтня 2007 року Верховний Суд України зазначав, що щире каяття згідно статті 66 КК України визнається обставиною, що пом’якшує покарання, якщо воно ґрунтується не тільки на визнанні особою своєї провини, а й висловлені жалю з приводу вчиненого та бажанні виправити ситуацію, що склалась.
З встановлених судом обставин вбачається, що обвинувачений змінював покази на досудовому розслідуванні, в судовому засіданні не міг назвати точної дати та обставин події, після дорожньо-транспортної пригоди не викликав поліції та швидкої допомоги, не надавав допомоги потерпілому. Така сукупність обставин, дає суду можливість тільки констатувати, що обвинуваченим визнано вину під тягарем зібраних стороною обвинувачення доказів, а висловлювання про щире каяття у вчиненому суд розцінює як намагання обвинуваченого покращити своє становище.
Безумовно суд враховує, що обвинувачений має позитивні характеристики по місцю проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, являється учасником ліквідації аварії на ЧАЕС, але такі характеристики обвинуваченого не знаходять переваг перед встановленими судом обставинами злочину – обвинувачений свідомо сів за кермо автомобіля у стані алкогольного сп’яніння, не реагував на прохання тверезої людини передати кермування, з його ж показів випливає, що він був усвідомлений про відносну справність вказаного автомобіля, а тому мав можливість передбачати усі негативні наслідки його експлуатації для оточуючих, а також осіб, які знаходились в салоні автомобіля, крім цього вміст алкоголю в його крові перевищував норму більш як в 12 раз.
Таким чином, суд вбачає, що обставиною, що обтяжує покарання є вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого не можливо без ізоляції від суспільства, а тому він заслуговує на призначення йому покарання в межах санкції інкримінованої статті – позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами. Водночас, з урахуванням особи обвинуваченого, суд вважає достатнім призначити йому покарання не у максимальному передбаченому законом розмірі.
Цивільний позов не заявлявся. Відповідно до статті 100 КПК України необхідно вирішити долю речових доказів. Згідно статті 174 КПК України слід вирішити питання про накладений арешт.
Керуючись статтями 349, 366 – 368, 395 КПК України, суд -
У Х В А Л И В :
Визнати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк п’ять років з позбавлення права керування транспортними засобами на строк до трьох років.
Запобіжний захід засудженому до набрання вироком законної сили залишити без змін у вигляді особистого зобов’язання.
Початок відбування покарання рахувати з дня приведення вироку до його виконання.
Речовий доказ по кримінальному провадженню, а саме автомобіль «ВАЗ-21011», реєстраційний номер НОМЕР_1 залишити за належністю власнику.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 в дохід держави витрати, пов’язані із залученням експертів у розмірі 10 413 грн. 72 коп.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду Черкаської області від 05 липня 2017 року на автомобіль «ВАЗ-21011», реєстраційний номер НОМЕР_1, скасувати через відсутність на час винесення вироку невиконаних цивільно-правових зобов’язань обвинуваченого перед потерпілими та відсутності правових підстав для його продовження згідно частини 4 статті 174 КПК України.
Копію вироку після проголошення негайно вручити прокурору та обвинуваченому.
Учасники провадження мають право отримати у суді копію вироку, а учасникам, які не були присутні у судовому засіданні копія вироку надсилається.
На вирок може бути подана апеляційна скарга учасниками процесу до судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Черкаської області протягом 30 діб з моменту його проголошення, через Кам'янський районний суд Черкаської області.
Суддя :
Судове рішення № 72009221, Кам'янський районний суд Черкаської області було прийнято 05.02.2018. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 696/1024/17. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: