Постанова № 72008417, 22.01.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2018 р. Справа№ 910/9105/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Дідиченко М.А.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Ігнатюк Г.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Петракова О.М. (довіреність № 199/20-19 від 16.01.18 )

Саржинська О.А. (дов. № 32/20-19 від 01.02.17 р. )

від відповідача: Старчик А.А. довіреність № 14-161 від 28.09.17

розглянувши апеляційну скаргу Концерну "Міські теплові мережі"

на рішення господарського суду міста Києва від 30.08.2017 р.

у справі № 910/9105/17 (суддя Сташків Р.Б.)

за позовом Концерну "Міські теплові мережі"

до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

про спонукання до укладення договору,-

В С Т А Н О В И В:

У червні 2017 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача про спонукання публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до укладення з Концерном "Міські теплові мережі" договору №___-КП постачання природного газу 2017 року в редакції, згідно проекту договору запропонованого позивачем .

Рішенням господарського суду міста Києва від 30.08.2017 року у справі №910/9105/17 в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Мотивуючи судове рішення, суд першої інстанції зазначив про те, що зобов'язання з укладання договорів на відповідача покладено лише в тому випадку, якщо виробництво теплової енергії здійснюється для споживання населенням, релігійними організаціями та бюджетними установами та організаціями. Зазначив також, що у концерну "Міські теплові мережі" наявна заборгованість за поставлений природний газ перед Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", що унеможливлює укладання даного договору.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач - Концерн "Міські теплові мережі" звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 30.08.2017 скасувати, прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що місцевий суд ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог схвалив бездіяльність відповідача (не укладення договору), яка не лише порушує норми чинного законодавства, а й перешкоджає позивачу виконати норму спеціального Закону, а саме здійснювати безперебійне надання комунальних послуг з централізованого опалення та гарячого постачання. Крім того, апелянт звертає увагу апеляційного суду на те, що нормами чинного законодавства не передбачено можливості постачання природного газу в одному періоді двома постачальниками, а відповідач наділений спеціальними обов'язками (щодо постачання природного газу виробникам теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню). А отже, на думку апелянта, відповідач є ліцензіатом та монополістом з постачання природного газу, зобов'язаний здійснювати постачання природного газу для вироблення теплової енергії іншим категоріям споживачів, в тому числі бюджетним установам та організаціям. Також апелянт зазначає, що позивач виконав, а відповідач прийняв умову, встановлену на вибір Постановою КМУ №758 та Постановою КМУ №332, а саме надав та виконує погоджений виконавчим органом ради графік погашення заборгованості (рівними частинами до 1 січня 2021 р. з розбивкою за всіма договорами з НАК "Нафтогаз України"), складений на підставі довідки щодо заборгованості, наданої НАК "Нафтогаз України", а також здійснює поточні розрахунки за використаний природний газ.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2017 року було прийнято до провадження апеляційну скаргу концерну "Міські теплові мережі" та призначено справу до розгляду на 06.11.2017 року колегією суддів у складі : Головуючий суддя Суховий В.Г., судді Хрипун О.О., Корсакова Г.В.

13.11.2017 року на підставі розпорядження № 09-52\722\17 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ визначено новий склад колегії суддів, головуючий суддя Руденко М.А., судді Дідиченко М.А., Пономаренко Є.Ю., у зв'язку з призначенням судді Сухового В.Г. на посаду судді Верховного Суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14 листопада 2017 року прийнято до розгляду апеляційну скаргу концерну «Міські теплові мережі» на призначено до розгляду на 19.12.2017 року колегією суддів у складі : головуючий суддя Руденко М.А. судді Дідиченко М.А., Пономаренко Є.Ю.

19 грудня 2017 року в судовому засіданні було оголошено перерву до 22.01.2018 року.

В судовому засіданні 22.01.2018 року представники позивача підтримали вимоги апеляційної скарги, просили її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, прийнято нове рішення яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача вказав , що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.

Колегія суддів,заслухавши представників сторін, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне вважає , що апеляційна скарга підлягає задовленню зважаючи на наступне.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач звертався до відповідача з листами із доданими до них проектами договорів постачання природного газу (зокрема, від 22.09.2016 № 5165/20, № 5166/20, від 30.01.2017 № 6557/19, від 20.02.2017 № 991/19, від 05.05.2017 № 2134/19, докази направлення/отримання наявні в справі) для виробництва теплової енергії, яка споживається організаціями та іншими споживачами (крім бюджетних).(а.с.39,41,43 т.1)

Мотивуючи повернення цих проектів договорів без підпису, відповідач посилався на відсутність законодавчо закріпленого обов'язку на укладення відповідних договорів із зазначеними суб'єктами, а також на наявну в позивача заборгованість перед відповідачем.(а.с.38, 40,42 т.1)

Пославшись на закріплені в постановах Кабінету Міністрів України № 758 від 01.10.2015 та від 22.03.2017 № 187 приписи, що встановлюють обов'язок відповідача постачати природний газ виробникам теплової енергії, позивач просив вважати укладеним договір постачання природного газу. Так, із викладеної у прохальній частині позову редакції договору постачання природного газу вбачається, що природний газ, що постачається за ним у 2016-2017 роках, використовується споживачем (позивачем) виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими суб'єктами господарювання, які не є бюджетними установами/організаціями (п. 1.1., 1.2. цієї угоди).

Відтак, правовідносини за договором, який позивач просить вважати укладеним, з огляду на передбачені п. 1.1. часові рамки постачання газу - 2016-2017 роки, підпадають під регулювання декількох постанов Кабінету Міністрів України - від 01.10.2015 № 758 та від 22.03.2017 № 187.

Основною метою діяльності позивача відповідно до п.2.1. Статуту (а.с. 26 том 1) є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності концерну та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу концерну.

Предметом діяльності концерну згідно п.2.1. Статуту є виробництво теплової енергії; транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами; постачання теплової енергії для потреб населення для обігріву житла і побутових потреб, комунально-побутових потреб підприємств, бюджетних установ та організацій, інших категорій споживачів, її збут; експлуатація системи вуличної розподільчої теплової мережі (магістральних і внутрішньо квартальних теплових мереж), транспортування теплової енергії і т.ін.

Отже, позивач є постачальником теплової енергії для споживачів у тому числі "захищених споживачів", якими відповідно до п.10 ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу" є побутові споживачі, приєднані до газорозподільної системи, підприємства, установи, організації, що здійснюють надання важливих суспільних послуг та приєднані до газотранспортної або газорозподільної системи, а також виробники теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій за умови, що виробництво теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій здійснюється за допомогою об'єктів, не пристосованих до зміни палива та приєднаних до газотранспортної або газорозподільної системи.

Як унормовано п. 37 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу" споживач - фізична особа, фізична особі-підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу або використання в якості сировини.

При цьому, одним із принципів функціонування ринку природного газу є забезпечення високого рівня захисту прав та інтересів споживачів природного газу (п.1 ст. 3 Закону України "Про ринок природного газу").

Відповідно до частини 1 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" передбачено, що постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.

Серед обов'язків споживачів відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 13 Закону України "Про ринок природного газу" є укладення договору про постачання природного газу.

Підпунктом 3 п. 1 розділу 2 Постанови НКРЕКП від 30.09.2015 р. № 2496 "Про затвердження Правил постачання природного газу" (далі - Правила) визначено, що підставою для постачання природного газу є наявність у споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу та дотримання його умов.

Постачання природного газу споживачу здійснюється за договором постачання природного газу, який укладається відповідно до вимог цього розділу, за яким постачальник зобов'язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для споживача об'ємах (обсягах), а споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором ( п.2 розділ 2 Правил).

Статтею 67 Господарського кодексу України встановлено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Згідно частини першої статті 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення. в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії. а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 1 1 нього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Згідно з вимогами ч.ч. 1-3 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами.

Разом з тим, відповідно до вимог ч. 3 ст. 179 ГК України зазначено, що укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. Обов'язковість укладення договору на постачання природного газу встановлена спеціальним законодавством, яке регулює спірні правовідносини.

Статтею 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що комунальні послуги надаються споживачам безперебійно.

Із врахуванням позиції Уряду Прем'єр-міністром України В. Гройсманом в квітні 2016 року було надано доручення № 361, щодо вжиття заходів безперебійного постачання природного газу підприємствам комунальної теплоенергетики.

Рішенням Виконавчого комітету Запорізької міської ради №230 від 27.05.2015 року вирішено: "Концерну "Міські теплові мережі" забезпечити безперебійне постачання послуг з централізованого постачання гарячої води споживачам м. Запоріжжя (за винятком зупинок для проведення ремонтних робіт)".

Також, рішенням Виконавчого комітету Запорізької міської ради №177 від 06.04.2016 року вирішено: "Концерну "Міські теплові мережі", підприємствам та організаціям м. Запоріжжя здійснюючим теплопостачання, провести відключення споживачів теплової енергії від систем опалення". При цьому, про відключення від систем гарячого водопостачання в даному рішенні, ані в будь-якому іншому рішенні органу місцевого самоврядування, не йдеться.

Таким чином, в розумінні ст. 179 ГК України на концерн "Міські теплові мережі" покладено обов'язок безперебійного забезпечення комунальними послугами (теплопостачання та гарячого водопостачання) споживачів. У свою чергу, такий обов'язок може бути виконаний позивачем за умови постачання природного газу, необхідного для вироблення теплової енергії.

Згідно п. 15 Постанови КМУ № 758 виробник теплової енергії до 1 квітня 2017 р. має право придбати природний газ у НАК "Нафтогаз України" для виробництва теплової енергії релігійних організацій та/або для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню за умови, що такий виробник, на якого станом на 30 вересня 2015р. поширювалася дія статті 19 -1 Закону України "Про теплопостачання", виконав обов'язок щодо відкриття рахунків із спеціальним режимом використання.

При цьому, вимогами ч. 1 ст. 7 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" унормовано, що ліцензуванню підлягає такий вид господарської діяльності, як постачання природного газу, крім постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за нерегульованим тарифом.

Згідно п.п. 27 п.1 ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу" постачальник природного газу - це суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із постачання природного газу.

Отже, норми спеціального закону в сфері постачання природного газу (ЗУ "Про ринок природного газу") унеможливлюють закупівлю природного газу в постачальника, який не має відповідної ліцензії.

Пунктом 1 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 жовтня 2016 року №742-р "Про деякі питання опалювального сезону 2016/17 року передбачено, що для забезпечення безперебійного постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії бюджетних установ, релігійних та інших організацій, надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню Публічному акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та постачальникам природного газу до початку опалювального сезону 2016/17 року видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям відповідно до договорів, які укладені з ними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2016 р. № 357 "Про затвердження Примірного договору про постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії"', та з дотриманням принципу недискримінації.

Також, відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення до Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період)" від 5 жовтня 2016 року №704 виробник теплової енергії до 1 квітня 2017 р. має право придбати природний газ у ПАК "Нафтогаз України" для виробництва теплової енергії та/або надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню, релігійним організаціям та установам, що фінансуються за рахунок державного і місцевих бюджетів, за умови, що такий виробник, на якого станом на 30 вересня 2015 р. поширювалася дія статті 191 Закону України "Про теплопостачання", виконав обов'язок щодо відкриття рахунків із спеціальним режимом використання".

Таким чином, відповідач наділений спеціальними обов'язками (щодо постачання природного газу виробникам теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню), тож, являючись ліцензіатом та монополістом з постачання природного газу, зобов'яний здійснювати постачання природного газу для вироблення теплової енергії іншим категоріям споживачів, в тому числі бюджетних установ та організацій).

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції. Антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються: усунення з ринку або обмеження доступу на ринок (вихід з ринку) інших суб'єктів господарювання, покупців, продавців.

Частиною 1 ст. 13 вищезазначеного Закону унормовано, що зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Також, частиною 2 ст. 13 вказаного закону встановлено, що зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається: часткова або повна відмова від придбання або реалізації товару за відсутності альтернативних джерел реалізації чи придбання.

Відповідно до п.10 ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу" позивач є захищеним споживачем, тобто підприємством, що здійснює надання важливих суспільних послуг та є виробником теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій за умови, що виробництво теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій здійснюється за допомогою об'єктів, не пристосованих до зміни палива та приєднаних до газотранспортної або газорозподільної системи.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що технологічною особливістю системи газопостачання є те, що позивач отримує природний газ у загальному потоці по трубопроводу, який (природний газ) надходить до об'єктів, обладнаних комерційними вузлами обліку, та відсутністю технічної можливості проводити комерційний облік спожитого природного газу окремо по кожному із постачальників, два постачальники у розрахунковому періоду бути не може.

Позивач, враховуючи терміновість та соціальну важливість питання, щодо забезпечення тепловою енергією бюджетних установ та організації, до числа яких входять соціально значимі об'єкти (лікарні, навчальні заклади, будинки-інтернати, пологові будинки, центри соціальної допомоги, інтернати, будинки престарілих і т.ін.) звертався до інших постачальників природного газу, однак, отримав відмову в укладенні договору.

Так, ТОВ "Енерджі Трейд Груп" відмовило Концерну "Міські теплові мережі" в укладенні договору на поставку природного газу у зв'язку з наявністю заборгованості за природний газ перед діючим постачальником. Також, ТОВ "Енерджі Трейд Груп" зазначило про готовність поставити Концерну "Міські теплові мережі" природний газ (за відсутності заборгованості перед діючим постачальником) однак, у періоді, наступному після періоду постачання природного газу діючим постачальником.(а.с.121 т.2)

ТОВ "Енергогазрезерв", також, відмовилось від участі в тендері з постачання Концерну "Міські теплові мережі" природного газу з посиланням на існування договірних взаємовідносин та боргових зобов'язань з ПАТ "НАК "Нафтогаз України".(а.с.119 т.2)

ТОВ "Укртрансгазсервіс" так само в силу наявності у Концерну "Міські теплові мережі" заборгованості перед ПАТ "НАК "Нафтогаз України" відмовився від участі в тендері з постачання природного газу. (а.с.118 т.2)

Отже, наявність у позивача договірних взаємовідносин з відповідачем виключає можливість укладення договору з іншим постачальником (щодо іншої категорії споживачів).

Як вже зазначалось вище, Постановою кабінету Міністрів України № 758 від 01.10.2015 року затверджено Положення «Про затвердження Положення про покладання спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процессі функціонування ринку природного газу ( відносини у перехідний пріод»), відповідно до п.п. 4.п.3 якого покладено обвязок на НАК «Нафтогаз «України» постачати природний газ виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії за цінами, на умовах та у порядку, що визначені пунктами 15-17 Положення.

Також, Постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2017 № 187 (надалі - порядок) на відповідача покладений обов'язок постачати природний газ виробникам теплової єнергії для всіх категорій використання природного газу (пп.4 п.3) у строк до 01.04.2018 року.

На виконання положень Постанови КМУ № 332 від 29.04.2016 року позивач особисто та Запорізька міська рада неодноразово звертались до відповідача за узгодженням графіку погашення заборгованості, який затверджено Запорізькою міською радою.(а.с.39,41,43,44 т.1) Зазначені звернення залишалися поза увагою відповідача, в яких зазначено, компанія зможе розглянути питання щодо укладення договору, після погашення заборгованості перед Компанією за приробний газ.(а.с.38,40,42 т.1)

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що позивач виконав умову, встановлену Постановою КМУ № 758 від 01.10.2015 та Постановою КМУ № 332 від 29.04.2016 надав та виконує погоджений виконавчим органом ради графік погашення заборгованості (рівними частинами до 1 січня 2021 р. з розбивкою за всіма договорами з НАК "Нафтогаз України"), складений на підставі довідки щодо заборгованості, наданої НАК "Нафтогаз України", а також здійснює поточні розрахунки за використаний природний газ.

Тобто відповідач, всупереч нормам чинного законодавства, ухиляється від виконання покладеного на нього Постановою КМУ № 758 обов'язку постачати природний газ виробнику теплової енергії - Концерну "Міські теплові мережі". Враховуючи, що Законом України "Про ринок природного газу" та Правилами постачання природного газу, затвердженими Постановою НКРЕКІІ від 30.09.2015 № 2496, визначено, що постачання природного газу можливе виключно на підставі договору, відповідач незаконно ухиляється від укладення договору з позивачем.

Також, висновки суду першої інстанції про наявність заборгованості у позивача перед відповідачем, є помилковими, оскільки відповідно до постанови Київсьокго апеляційного господарського суду від 17.01.2017 року (а.с.47-59 том 1) позивач повністю розрахувався з відповідачем за спожитий в 2015 р. за договором 1514/15-БО-13 природний газ (для категорії бюджетних установ/організацій та інші споживачі), має пепереплату за поточне (2016 році) споживання природного газу по вищевказаній категорії споживачів згідно договору №4462/16-БО-13, що підтверджується відповідними даказами - актами звірки між сторонами. Зазначена постанова була залишена без змін Постановою Вищого господарського суду України від 20.04.2017 року.(а.с.47-60 т.1)

Розрахунки за спожитий природний газ здійснюються в порядку жорсткого державного регулювання - дії Порядку №217. Позивач сплачує заборгованість минулих років у відповідності до положень діючого законодавства, зокрема : Постанов КМУ №217 та 332, та згідно судових рішень (ухвал про розстрочення їх виконання).

Крім того, колегія зазначає, що кінцевими (фактичними) споживачами теплової енергії по категорії бюджетні установи/організації та інші споживачі є саме фізичні особи з числа соціально незахищених верств населення. Таких соціальних об'єктів, з якими у позивача укладені договори на теплопостачання та гаряче водопостачання, налічується понад 200 у місті Запоріжжя.

Як зазначалося вище, позивач повинен належним чином та у повному обсязі виконувати взяті на себе згідно вказаних договорів зобов'язання з постачання теплової енергії для забезпечення потреб опалення та гарячого водопостачання та не має права припинити постачання теплової енергії вказаній категорії споживачів з метою недопущення порушення прав людини, гарантованих Конституцією України

Прем'єр-міністром України В. Гройсманом ще в квітні 2016 року було надано доручення № 361, щодо вжиття заходів безперебійного постачання природного газу підприємствам комунальної теплоенергетики. За ступенем своєї захищеності вищевказана категорія споживачів є невід'ємною частиною населення, а як так - захищеною категорією споживачів в розумінні Закону України "Про ринок природного газу".

Стале функціонування соціально-значимих об'єктів міста Запоріжжя, опинилося в залежності від монопольного становища відповідача, який ухиляється від укладення договору з позивачем, а інші постачальники відмовляють в укладенні договору з огляду на наявність іншого постачальника - НАК "Нафтогаз України".

За таких обставин школи, дитячі садки, лікарні пологові будинки, будинки інвалідів та престарілих, військові частини, шпиталі, реабілітаційні центри (а.с. 77,228,245 том 4) та багато інших соціально об'єктів міста Запоріжжя залишаться без опалення та гарячого водопостачання, що призведе не лише до соціальної напруги серед мешканців міста Запоріжжя, але й до соціальної сфери міста

Водночас, як зазначалось вище колегією судддів, відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 179 ГК України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону, щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору (ст.184 ГК України).

Договір на постачання природного газу за регульованим тарифом укладається відповідно до Типового договору на постачання природного газу за регульованим тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 22.01.2015 року № 36, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2015 року за № 172/26617.

Аналізуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку про те, що вищенаведені приписи законодавства є імперативними та визначають, що постачання природного газу відбувається виключно на підставі укладеного договору. Укладення договору на постачання природного газу, якщо запропонований споживачем договір відповідає типовому договору послуг, є обов'язковим.

Позивач звертався до відповідача з листами із доданими до них проектами договорів постачання природного газу (зокрема, від 22.09.2016 № 5165/20, № 5166/20, від 30.01.2017 № 6557/19, від 20.02.2017 № 991/19, від 05.05.2017 № 2134/19, докази направлення/отримання наявні в справі) для виробництва теплової енергії, яка споживається організаціями та іншими споживачами (крім бюджетних).(а.с.39,41,43,44,45 т.1)

Однак спілкування з відповідачем виявилось безрезультатним, оскільки останній відмовляв в укладенні договору про постачання природного газу, мотивуючи це наявністю заборгованнності за спожитий природний газ.

Виходячи із загальних засад цивільного законодавства та судочинства, права особи на захист у суді порушених або невизнаних прав, меж здійснення особою цивільних прав і виконання цивільних обов'язків (ст. ст. 3, 6, 12 - 15, 20 ЦК України, ст. ст. 3-5 ЦПК України) можна дійти висновку про те, що в разі невизнання особою права на укладення договору, таке право підлягає захисту судом на підставі п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України шляхом визнання договору, укладеним на умовах, передбачених нормативним актом обов'язкової дії. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 10.10.2012 року у справі №6-110 цс12, постанові Вищого господарського суду України від 20.02.2012 року у справі №14/165).

Також, такої думки дотримувався Вищий господарський суд України в постанові від 20 квітня 2017 року по справі № 910\13041\16 , винесений по справі за позовом концерну «Міські теплові мережі» до публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про спонування до укладання договору, між тим ж торонами та таким же предметом спору.

Згідно ч.9 ст.238 ГПК України у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.

Як роз'яснено в п.9.9 постанови Пленуму ВГСУ від 23.03.2012 №6 "Про судове рішення", у рішенні про спонукання укласти договір зазначаються умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект цього договору, наприклад: "Вважати договір (найменування договору) укладеним на умовах поданого (найменування позивача) проекту цього договору", а в разі необхідності - з викладенням у рішенні умов (пунктів) договору повністю або в певній частині.

Відповідно до вимог ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд першої інстанції, при прийнятті оскарженого рішення наведеного не врахував, не повністю з'ясував обставини, що мають значення для справи, натомість, виходячи з наявних в матеріалах справи доказів, виніс помилкове рішення.

Відповідно до ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга концерну «Міські теплові мережі» є обґрунтованою і підлягає задоволенню, а оскаржуване рішенння господарського суду міста Києва від 30.08.2017 р. підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 277, 282 Господарського процесуального кодексу України суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Концерну "Міські теплові мережі" на рішення господарського суду міста Києва від 30.08.2017 року у справі № 910/9105/17 задовольнити.

Рішення господарського суду міста Києва від 30.08.2017 року у справі № 910/9105/17 скасувати.

Прийняти нове рішення , яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Спонукати Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до укладання з Концерном "Міські теплові мережі" договору № ___-КП постачання природного газу 2017 року шляхом визнання договору укладеним в наступній редакції:

Договір № - КП

постачання природного газу

м. Київ " " 2017 року

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (код ЕІС - 56X9300000003502), надалі - Постачальник в особі начальника Департаменту реалізації газу Лужанського Вячеслава Георгійовича, який діє на підставі довіреності від , з однієї сторони, і

Концерн "Міські теплові мережі", надалі - Споживач (код ЕІС 56XQ0000W3DCQ00S), в особі генерального директора Грека Олександра Сергійовича, що діє на підставі Статуту, з іншої сторони (далі - сторони), керуючись Законом України "Про ринок природного газу", постановою Кабінету міністрів України від 22 березня 2017 року №187 "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу" , іншими нормативно-правовими актами, уклали цей договір про таке:

1. Предмет договору

1.1. Постачальник зобов'язується поставити споживачеві у 2016-2017 роках природний газ, а споживач зобов'язується оплатити його на умовах цього договору.

1.2. Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими суб'єктами господарювання, які не є бюджетними установами /організаціями.

1.3. Необхідний споживачу плановий обсяг природного газу, зазначений у пункті 2.1. цього Договору, споживач визначає самостійно.

1.4. 3а цим договором постачається імпортований газ (за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 21 00 00, ввезений Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на митну територію України).

2. Кількість та фізико-хімічні показники природного газу

2.1 "Постачальник передає Споживачу в період з 01 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року (включно) газ обсягом до 19 008,0 тис.куб.м. ( дев'ятнадцять мільйонів вісім тисяч куб.м), у тому числі по місяцях (тис.куб.м):

МісяцьОбсягМісяцьОбсягжовтень926,0січень3 861,0листопад2 135,0 :лютий3 241,0грудень3 481,0 ;березень1 964,0 IV кв.6 542,0І кв.9 066,0квітень1 500,0липень450,0травень200,0серпень400,0червень350,0вересень500,0II кв.2 050,0III кв.350,0

2.2. Обсяги природного газу, які планується поставити згідно з цим договором (далі - планований обсяг), повністю забезпечують споживача природним газом для потреб, зазначених у пункті 1.2 цього договору.

2.3. Перегляд та коригування обсягів природного газу, що планується передати за цим договором відповідно до пункту 2.1., може змінюватися за ініціативою споживача шляхом підписання додаткової угоди, в тому числі протягом відповідного місяця постачання газу..

2.4. Допускається відхилення місячного обсягу переданого природного газу в розмірі ± 5 відсотків (плюс/мінус п'ять відсотків), підтвердженого постачальником планового обсягу без узгодження сторін.,

2.5. У разі коли протягом дії договору у споживача в окремих точках комерційного обліку з'являється інший постачальник/постачальники природного газу, споживач зобов'язаний не менше ніж за 15 днів повідомити про це постачальника, зазначивши в листі ЕІС-коди точок комерційного обліку споживача, по яких буде здійснюватися постачання природного газу за цим договором.

Споживач також зобов'язаний надати додаткову угоду щодо зміни планованого обсягу за цим договором.

2.6. Розподіл (транспортування) природного газу за цим договором здійснює(ють) оператор(и) газорозподільних мереж (газотранспортної системи), а саме: ПАТ "Запоріжгаз", з яким (якими) споживач уклав відповідний договір (договори).

2.7. Добовий розподіл планованого обсягу здійснюється рівномірно з урахуванням середньодобового обсягу передачі природного газу, який визначається шляхом ділення планованого обсягу на кількість днів у відповідному місяці.

2.8. Розрахунковою одиницею природного газу є 1 куб. метр, приведений до стандартних умов: температура (t) = 20° С, тиск природного газу (Р) = 760 міліметрів ртутного стовпчика (101,325 кПа).

2.9. Фізико-хімічні показники природного газу, який передається постачальником споживачеві у пунктах приймання-передачі, зазначених у пункті 3.1 цього договору, повинні відповідати вимогам ГОСТ 5542-87 "Газы горючие природные для промышленного и коммунально-бытового назначения. Технические условия".

3. Порядок та умови передачі природного газу

3.1. Постачальник передає споживачеві природний газ у його загальному потоці імпортований газ (за кодом згідно УКТЗЕД 2711 21 00 00, що ввезений ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на митну територію України) - у пунктах приймання-передачі природного газу на газовимірювальних станціях, які знаходяться на кордоні України, та/або в пунктах приймання-передачі газу з ПСГ в газотранспортну систему.

Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов'язану з правом власності на природний газ.

3.2. Обсяги постачання підтверджуються постачальником шляхом подання оператору газотранспортної системи номінації на відповідний місяць постачання (розрахунковий період) в установленому законодавством порядку.

Постачальник протягом трьох днів з моменту підтвердження оператором газотранспортної системи номінації повідомляє споживачу про розмір поданої номінації шляхом надсилання відповідного повідомлення на електронну адресу, зазначену споживачем у розділі 13 цього договору.

Споживач подає постачальнику до 15 числа місяця, що передує місяцю постачання природного газу, належним чином оформлену заявку на плановані обсяги використання природного газу на наступний місяць, підписану уповноваженою особою. У разі неподання або несвоєчасного подання заявки споживачем постачальник може користуватися планованими обсягами, зазначеними у пункті 2.1 цього договору, на відповідний місяць.

3.3. Використання споживачем природного газу протягом місяця здійснюється рівномірно з припустимим відхиленням добових обсягів від середньодобового не більш як на ± 5 (п'ять) відсотків.

3.4. Приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі. Обсяг використання природного газу споживачем у відповідному місяці постачання встановлюється шляхом складення добових обсягів, визначених на підставі показників комерційного вузла/вузлів обліку природного газу.

3.5. Споживач зобов'язується подати не пізніше 7 числа місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, постачальнику:

- завірену копію акта про надання послуг з розподілу (транспортування) природного газу за розрахунковий місяць, складеного між споживачем та оператором газорозподільних мереж (газотранспортної системи). Разом з копією акта споживач подає за підписом уповноваженої особи інформацію стосовно детальної розбивки кількості природного газу, зазначеної в акті, за категоріями (у тому числі згідно з цим договором);

- підписані та скріплені печаткою споживача два примірники акта приймання-передачі природного газу, де зазначаються фактичні обсяги використаного природного газу згідно з цим договором у розрахунковому місяці, його фактична ціна та вартість.

3.6. Постачальник не пізніше десятого числа місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, повертає споживачу один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою. У разі непідписання постачальником акта приймання-передачі природного газу постачальник письмово повідомляє споживача про причини такого непідписання акта.

3.7. У разі неподання або несвоєчасного подання споживачем постачальнику акта приймання-передачі природного газу такі дії (бездіяльність) вважаються односторонньою відмовою споживача від постачання природного газу за цим договором за відповідний розрахунковий період, при цьому:

1) споживач визнає, що порушення ним пункту 3.5 цього договору сторони вважають односторонньою відмовою споживача від постачання природного газу за цим договором у відповідному розрахунковому періоді;

2) споживач не має права заперечувати проти непостачання постачальником природного газу на його користь за цим договором за відповідний розрахунковий період у разі порушення ним пункту 3.5 цього договору;

3) споживач не заперечує та визнає, що порушення ним пункту 3.5 цього договору може бути причиною виникнення у постачальника негативного небалансу, витрати на врегулювання якого (послуги з балансування) споживач зобов'язаний оплатити постачальнику в порядку, визначеному цим договором.

3.8. У разі коли оператор газотранспортної системи за підсумками розрахункового періоду встановлює негативний небаланс за об'єктами споживача, споживач зобов'язаний у порядку, визначеному цим договором, оплатити постачальнику витрати на врегулювання такого небалансу, зокрема вартість наданої оператором газотранспортної системи послуги з балансування. При цьому споживач погоджується на оплату вартості наданої постачальникові оператором газотранспортної системи послуги з балансування.

Якщо між сторонами укладено декілька договорів про постачання природного газу, то постачальник самостійно обирає договір, за яким споживач зобов'язаний у повному обсязі оплатити постачальнику в порядку, визначеному таким договором, вартість наданої оператором газотранспортної системи послуги з балансування, згідно чинного законодавства

Сторони погодили перелік документів, які вони вважають достатніми та належними для підтвердження постачальником його витрат на врегулювання негативного небалансу, зокрема, оплату вартості послуги балансування (якщо інше не визначено законодавством):

- рахунок постачальника на оплату споживачем вартості наданої оператором газотранспортної системи послуги з балансування, який подається постачальником споживачу після 15 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом;

- копія платіжного доручення постачальника про оплату наданої оператором газотранспортної системи послуги з балансування або витяг з додатка до рахунка-фактури на надані оператором газотранспортної системи послуги з балансування, що подається постачальнику з деталізацією вартості послуг з балансування за споживачами.

3.9. У разі коли під час складання (підписання) акта приймання-передачі природного газу у сторін виникають розбіжності щодо вартості природного газу, переданого за договором, сторони врегульовують спірні питання відповідно до умов цього договору або в порядку, передбаченому законодавством. До врегулювання сторонами розбіжностей обсяги переданого природного газу встановлюються відповідно до даних оператора газорозподільних мереж (газотранспортної системи), а вартість природного газу розраховується постачальником відповідно до умов, зазначених у пункті 5.2 цього договору.

4. Порядок обліку природного газу

4.1. Кількість природного газу, яка передається споживачу, визначається за показами комерційних вузлів обліку природного газу Споживача відповідно до вимог, установлених Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494, та Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2493.

5. Ціна природного газу

5.1. Ціна та порядок зміни ціни на природний газ, які постачаються за цим договором, встановлюються з 01 квітня 2017 року постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2017 № 187. Станом на 01 квітня 2017 року ціна на природний газ становить 4 942,00 гривні за 1000 куб м (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України). До визначеної ціни застосовується коефіцієнт 1,6.

5.2. Ціна за 1000 куб. метрів природного газу за цим договором становить

з 01 жовтня 2016 року 5 916,00 гривні, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього до сплати разом з податком на додану вартість - 7 099,20 грн. (сім тисяч дев'яносто дев'ять гривень, 20 коп.);

з 01 листопада 2016 року 6 819,00 гривні, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього до сплати разом з податком на додану вартість - 8 182,80 грн. (вісім тисяч сто вісімдесят дві гривні, 80 коп.);

з 01 грудня 2016 року 7 148,00 гривні, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього до сплати разом з податком на додану вартість - 8 577,60 грн. (вісім тисяч п'ятсот сімдесят сім гривень, 60 коп.);

з 01 січня 2017 року 6 979,00 гривні, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього до сплати разом з податком на додану вартість - 8 374,80 грн. (вісім тисяч триста сімдесят чотири гривні, 80 коп.);

з 01 лютого 2017 року 8 451,00 гривні, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього до сплати разом з податком на додану вартість -10 141,20 грн. (десять тисяч сто сорок одна гривня, 20 коп.);5.2. Ціна за 1000 куб.м газу за цим договором

з 01 березня 2017 року 7 866,00 гривні, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього до сплати разом з податком на додану вартість -9 439,20 грн. (дев'ять тисяч чотириста тридцять дев'ять гривень, 20 коп.);

з 01 квітня 2017 року становить 7 907,20 гривень, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього до сплати разом з податком на додану вартість - 9 488,64 грн. (дев'ять тисяч чотириста вісімдесят вісім грн.. 64 коп.).

5.3. Реалізація природного газу споживачеві здійснюється за умови:

- наявності відповідної ліцензії на виробництво теплової енергії (у випадках, передбачених законодавством);

- виконання споживачем, на якого станом на 30 вересня 2015 року поширювалася дія статті 191 Закону України "Про теплопостачання", обов'язку щодо відкриття рахунка із спеціальним режимом використання;

- дотримання інших вимог п. 12 постанови Кабінету Міністрів України від 22 березня 2017 № 187.

5.4 Загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок природного газу.

6. Порядок та умови проведення розрахунків

6.1. Оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100- відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу..

6.2. Сторони погоджуються, що під час перерахування коштів у призначенні платежу посилання на номер договору є обов'язковим.

Оплата за природний

1) споживач перераховує на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника кожного банківського дня розрахункового місяця кошти згідно з нормативами перерахування, затвердженими в установленому порядку, які зараховуються, як оплата за природний газ, поставлений постачальником споживачеві в порядку, визначеному законодавством, - у разі коли на споживача поширюється дія статті 191 Закону України "Про теплопостачання";

2) в будь-якому випадку, споживач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 6.1 цього договору;

3) з поточного рахунка споживача кошти перераховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника та зараховуються як оплата за природний газ, поставлений постачальником споживачеві у визначеному законодавством порядку, - у разі коли на споживача не поширюється дія статті 191 Закону України "Про теплопостачання";

4) шляхом зарахування постачальником коштів, що надійшли від споживача як погашення заборгованості за природний газ , поставлений в минулі періоди згідно з цим договором, у порядку календарної черговості виникнення заборгованості - за наявності заборгованості у споживача за цим договором.

Кошти, які надійшли від споживача, зараховуються як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим договором;

5) оплата інших платежів (пені, штрафів, судових зборів, інфляційних нарахувань тощо), крім суми основної заборгованості, здійснюється споживачем на поточний рахунок постачальника.

6.3. Звірка розрахунків та/або фактичного обсягу використання природного газу здійснюється сторонами протягом десяти днів з моменту письмової вимоги однієї із сторін, підписаної уповноваженою особою на підставі відомостей про фактичну оплату вартості використаного природного газу споживачем та актів його приймання-передачі.

6.4. Оплата споживачем вартості наданої оператором газотранспортної системи послуги з балансування здійснюється з урахуванням положень пункту 3.8 цього договору з урахуванням таких особливостей:

- споживач сплачує постачальнику вартість наданої оператором газотранспортної системи послуги з балансування протягом п'яти банківських днів з дня отримання рахунка постачальника;

- оплата здійснюється на поточний рахунок постачальника, який зазначається в надісланому споживачеві рахунку із призначенням платежу.

У разі несплати або несвоєчасної оплати споживачем вартості послуги з балансування оператора газотранспортної системи згідно із складеним постачальником та надісланим споживачеві рахунком, споживач несе відповідальність перед постачальником на загальних умовах, визначених цим договором та законодавством.

7. Права та обов'язки сторін

7.1. Споживач має право:

1) отримувати природний газ відповідно до умов цього договору;

2) безоплатно отримувати інформацію про фактично використані обсяги природного газу;

3) розірвати цей договір у разі вибору іншого постачальника, але не раніше ніж в останній день розрахункового періоду, попередивши постачальника не менш ніж за 20 діб до розірвання договору. При цьому споживач зобов'язаний виконати свої обов'язки за цим договором у частині оформлення використаних обсягів природного газу та їх оплати відповідно до умов договору;

4) достроково розірвати договір, якщо постачальник повідомив споживача про намір щодо внесення змін до договору в частині умов постачання і водночас нові умови постачання виявилися для споживача неприйнятними. При цьому споживач зобов'язаний попередити постачальника не менш ніж за 20 діб до розірвання договору, а також виконати свої обов'язки за цим договором у частині оформлення використаних обсягів природного газу та їх оплати відповідно до умов договору;

5) безоплатно отримувати інформацію визначену Законом України "Про особливості доступу до інформації у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення.

7.2. Споживач зобов'язаний:

1) укласти технічну угоду щодо порядку ведення обліку природного газу з оператором газорозподільних мереж (газотранспортної системи) у пунктах приймання-передачі природного газу. Про укладення такої угоди споживач повідомляє постачальника протягом трьох днів з дати її укладення;

2) забезпечити відповідність комерційного вузла обліку природного газу вимогам Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", Правилам обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затвердженим наказом Міненерговугілля від 27 грудня 2005 р. № 618, державним стандартам, експлуатаційній документації на засоби вимірювальної техніки, що входять до складу зазначеного вузла обліку природного газу, Кодексу газорозподільних систем, затвердженому постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 р. № 2494, та Кодексу газотранспортної системи, затвердженому постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 р. № 2493;

3) без перешкод у будь-який час допускати представників постачальника та повноважних представників оператора газорозподільних мереж (газотранспортної системи) для:

- зчитування показників засобів вимірювальної техніки та перевірки приладів обліку витрат природного газу, встановлених на комерційному вузлі обліку природного газу споживача, та правильності експлуатації таких приладів;

- огляду газопроводів та газовикористовуваного обладнання споживача;

- обмеження та припинення постачання природного газу в разі відбору природного газу за відсутності у споживача підтвердженого постачальником у порядку, встановленому цим договором, обсягу постачання на поточний місяць поставки;

4) самостійно припиняти (обмежувати) використання природного газу в:

- разі порушення строків оплати за договором про постачання природного газу;

- разі відсутності або недостатності підтвердженого обсягу природного газу, виділеного споживачу;

- разі перевитрат добової норми та/або місячного підтвердженого обсягу природного газу без узгодження з постачальником з урахуванням положень пункту 2.3 цього договору;

- інших випадках, передбачених цим договором та законодавством;

5) негайно (того ж дня) письмово та/або факсимільним зв'язком повідомити оператора газорозподільних мереж (газотранспортної системи) про несправність приладів обліку витрат природного газу, приладів вимірювання температури та тиску природного газу, встановлених на комерційному вузлі обліку природного газу споживача;

6) своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим договором;

7) відшкодовувати витрати на припинення та відновлення газопостачання, понесені постачальником та/або оператором газорозподільних мереж (газотранспортної системи) у разі припинення постачальником газопостачання у зв'язку з порушенням споживачем норм законодавства та/або умов цього договору;

8) оплатити постачальнику вартість наданих оператором газотранспортної системи послуг з балансування згідно з пунктами 3.8 та 6.5 цього договору;

9) своєчасно у порядку, визначеному пунктом 3.5 цього договору, передавати постачальнику підписані та скріплені печаткою споживача два примірники акта приймання-передачі природного газу.

7.3. Постачальник має право:

1) припинити або обмежити постачання природного газу споживачеві в разі:

- несанкціонованого відбору природного газу або втручання в роботу комерційних вузлів обліку;

- відсутності або недостатності підтвердженого обсягу природного газу для забезпечення об'єктів газоспоживання споживача;

- визнання в установленому порядку аварійним стану системи газопостачання;

- відмови від підписання акта приймання-передачі природного газу без відповідного обґрунтування;

2) отримувати будь-яку інформацію від споживача стосовно виконання цього договору;

3) достроково в односторонньому порядку розірвати цей договір, якщо споживач порушує умови оплати за цим договором;

4) інші права, що визначаються Законом України "Про ринок природного газу", Цивільним і Господарським кодексами України, Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 р. № 2496, іншими нормативно-правовими актами, цим договором;

5) вимагати від споживача безумовної оплати постачальнику вартості наданих оператором газотранспортної системи послуг з балансування згідно з пунктами 3.8 та 6.5 цього договору.

7.4. Постачальник зобов'язаний:

1) виконувати умови цього договору;

2) забезпечувати постачання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договору;

3) публікувати на своєму офіційному веб-сайті інформацію про загальні умови постачання (у тому числі ціни), права та обов'язки постачальника та споживача, наявні способи досудового розв'язання спорів з постачальником, контактні дані і режим роботи кожної контактної точки (телефони співробітників постачальника, відповідальних за укладання договору, підписання актів приймання-передачі природного газу, стану розрахунків за використаний природний газ із зазначенням їх електронних адрес тощо);

4) повідомляти споживача про намір щодо внесення змін до договору постачання природного газу не пізніш ніж за 30 днів до запланованого набрання чинності таких змін . Така інформація може бути надана споживачу у будь-який спосіб: розміщення на веб-сайті постачальника, відправлення електронного повідомлення на електронну пошту споживача, письмове повідомлення тощо;

5) забезпечити споживача прозорими та простими способами досудового вирішення спорів, розглянути скарги споживача і протягом одного місяця повідомити про результати їх розглду;

6) забезпечити споживачу вибір способу оплати відповідно до вимог законодавства.

8. Відповідальність сторін

8.1. За невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором.

8.2. У разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього договору він зобов'язується сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

8.3. Постачальник не відповідає за підтримання належного тиску на газорозподільних станціях.

8.4. Постачальник не несе відповідальності за недопостачання природного газу за цим договором у разі припинення/обмеження газопостачання відповідно до законодавства та умов цього договору.

8.5. Збитки, завдані одній із сторін внаслідок невиконання (неналежного виконання) іншою стороною своїх зобов'язань, відшкодовуються винною у невиконанні (неналежному виконанні) стороною в порядку та розмірі, визначених законодавством.

9. Форс-мажор

9.1. Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання обов'язків згідно з цим договором внаслідок настання форс-мажорних обставин, що виникли після укладення договору, і сторони не могли передбачити їх.

9.2. Строк виконання зобов'язань відкладається на строк дії форс-мажорних обставин.

9.3. Сторони зобов'язані негайно повідомити про виникнення форс-мажорних обставин та протягом 14 днів з дати їх виникнення подати підтвердні документи відповідно до законодавства.

9.4. Настання форс-мажорних обставин підтверджується в порядку, встановленому законодавством.

9.5. Виникнення форс-мажорних обставин не є підставою для відмови споживача від сплати постачальнику вартості природного газу, поставленого до їх настання.

10. Порядок розв'язання спорів (розбіжностей)

10.1. У разі виникнення спорів (розбіжностей) сторони зобов'язуються розв'язувати їх шляхом проведення переговорів та консультацій. Будь-яка із сторін має право ініціювати їх проведення.

10.2. У разі недосягнення сторонами згоди спори (розбіжності) розв'язуються у судовому порядку.

10.3. Строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, становить п'ять років.

11. Інші умови

11.1. Цей договір складений у двох примірниках - по одному для кожної із сторін, які мають однакову юридичну силу.

11.2. З укладенням цього договору попереднє листування та документація щодо предмета договору втрачають юридичну силу.

Визнання окремих положень цього договору недійсними, не тягне за собою визнання договору недійсним в цілому.

11.3. Сторони погодили такий порядок внесення змін до цього договору:

1) усі зміни і доповнення до цього договору оформлюються письмово у формі додаткового договору або додаткової угоди про внесення змін до цього договору та підписуються уповноваженими представниками сторін, крім випадків, зазначених у абзаці 1 п.2.5, пунктах 11.5 та 11.6 цього договору;

2) сторони погодили, що зміни до цього договору, викладені не у формі додаткового договору або додаткової угоди про внесення змін до цього договору, не можуть бути застосовані до відносин сторін за цим договором, крім випадків, зазначених у пунктах 11.5 та 11.6 цього договору.

11.4. Споживач зобов'язується самостійно вживати всіх необхідних заходів, спрямованих на зменшення за необхідності обсягу використання природного газу, в тому числі відповідно до нормативно-правових актів, та у разі корегування планових місячних обсягів постачання природного газу повідомляти про це постачальника для оформлення відповідних додаткових угод.

11.5. Сторони зобов'язуються повідомляти одна одну рекомендованим листом з повідомленням про зміни власних платіжних реквізитів, ЕІС-коду, адреси, номерів телефонів, факсів у п'ятиденний строк з дня виникнення відповідних змін.

11.6. Постачальник має статус платника податку на прибуток на загальних підставах, передбачених Податковим кодексом України, а також є платником податку на додану вартість.

Споживач є платником податку на додану вартість та має статус платника податку на прибуток на загальних умовах, передбачених Податковим кодексом України.

У разі будь-яких змін у статусі платника податків, зміни найменування, форми власності сторони зобов'язані повідомити одна одну про такі зміни протягом трьох робочих днів з дати таких змін.

11.7. Представники оператора газорозподільних мереж (газотранспортної системи) припиняють або обмежують постачання природного газу споживачу в разі порушення ним строків розрахунків за використаний природний газ, а також відбору природного газу за відсутності у споживача підтвердженого постачальником у порядку, встановленому цим договором, обсягу постачання природного газу на поточний місяць, у визначеному законодавством порядку.

Відновлення газопостачання споживачу здійснюється згідно з вимогами законодавства.

11.8. Цей договір разом з усіма додатками і доповненнями, складений за повного розуміння сторонами предмета та умов договору.

Споживач розуміє та погоджується з тим, що отримав повну, достовірну та достатню інформацію, необхідну для підписання договору.

11.9. При укладанні споживачем договору постачання природного газу з іншим постачальником (відмінним від постачальника із спеціальними обов'язками) цей договір на період постачання газу новим постачальником не розривається, а може бути припинений в частині постачання природного газу на період поставки газу новим постачальником за рішенням споживача, про що споживач письмово інформує постачальника.

12. Строк дії договору

12.1. Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, за їх наявності, або з дати набуття чинності рішення суду про визнання цього договору укладеним, і діє в частині реалізації природного газу з 01 жовтня 2016 р. до 30 вересня 2017 р. (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

13. Адреси та реквізити сторін

Постачальник

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія" "Нафтогаз України"

Адреса: 01601

м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6 Поточний рахунок: № 26006866 в АБ "Укргазбанк", м. Київ, код банку 320478 Код ЄДРПОУ: 20077720 Св. пл. ПДВ № 35480667,

ІПН: 200777226658 Телефон: 586-35-37 Факс: 586-33-10 Веб-сайт: www.naftogaz.com

____/В.Г.Лужанський/

Споживач Концерн

"Міські теплові мережі"

Адреса: 69091

м.Запоріжжя, булГвардійський, 137 Рахунок із спеціальним режимом використання:

26039302042813 у філії ЗОУ AT "Ощадбанк", м.Запоріжжя код банку 313957 Код ЄДРПОУ: 32121458 Св. пл. ПДВ № 11030127 ІПН: 321214508249 Телефон:061 224-08-55 Факс:061 224-08-55 Email:info@teploseti.zp.ua

___/ Грек О.С./

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" ( ЄДРПОУ 20077720) на користь Концерну "Міські теплові мережі" (ЄДРПОУ 32121458) судовий збір в розмірі 1600,00 за подачу позовної заяви, та 1600,00 за подачу апеляційної скарги.

Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва.

Матеріали справи № 910/9105/17 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови підписано 02.02.2018 року

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді М.А. Дідиченко

Є.Ю. Пономаренко