Ухвала суду № 72008391, 29.01.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"29" січня 2018 р. Справа№ 910/18348/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Кропивної Л.В.

Чорногуза М.Г.

при секретарі судового засідання Мовчан А.Б.,

за участю представників:

від прокуратури - Вакулюк Д.С., посвідчення №041070 від 03.02.2016;

від позивача - Шумінська Ю.Ю., довіреність № 062/01/10-57 від 03.01.2018;

від першого відповідача - Умудова Я.С., довіреність № б/н від 26.01.2018, Гетьман-Гнідунець Л.О., директор;

від другого відповідача - представник не прибув;

від третіх осіб - представники не прибули,

розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал" про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2016 за нововиявленими обставинами у справі №910/18348/15 за позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Департаменту комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал" та комунального підприємства "Дирекція реставраційно-відновлювальних робіт", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" та Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про розірвання договору.

встановив наступне.

Заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Департаменту комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал" про розірвання інвестиційного договору від 28 грудня 2005 року № 5.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.10.2015р. у справі №910/18348/15 відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2016р. у справі №910/18348/15 вищезазначене судове рішення скасовано та прийнято нове рішення, яким задоволені позовні вимоги. Розірвано інвестиційний договір від 28.12.2005р. №5 про реконструкцію та будівництво нежитлового будинку по вул. Б.Хмельницького, 34 літ. Б, Б' в м. Києві, укладений між Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради, Комунальним підприємством "Дирекція реставраційно-відновлювальних робіт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Капітал". Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.07.2016 касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал" залишено без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2016 у справі №910/18348/15 залишено без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Капітал" вдруге звернулось до Київського апеляційного господарського суду із заявою про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2016 у справі №910/18348/15 за нововиявленими обставинами.

В обґрунтування даної заяви про перегляд постанови за нововиявленими обставинами заявник посилається на те, що Головним управлінням Держгеокадастру у м. Києві товариству з обмеженою відповідальністю "Капітал" було погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для реконструкції адміністративного будинку по вул. Богдана Хмельницького, 34, літ. Б, Б' у Шевченківському районі міста Києва.

Вказане, за доводами заявника, підтверджується Висновком до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 09.10.2015 №19-26-7777.31-4246/20-15, наданим Головним управлінням Держгеокадастру у м. Києві.

Як вказує перший відповідач у своїй заяві наявність вказаного висновку спростовує, викладені в постанові суду апеляційної інстанції, висновки про те, що товариством з обмеженою відповідальністю "Капітал" не було вжито своєчасних та належних заходів з подання необхідних документів для оформлення земельної ділянки у користування.

В судовому засіданні 29.01.2018 представники першого відповідача підтримали подану заяву та просили її задовольнити, постанову скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Представники прокуратури та позивача надали пояснення, якими просили залишити заяву без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2016 у справі №910/18348/15 - без змін.

Другий відповідач та треті особи не скористалися правом на участь своїх представників в судовому засіданні, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення.

Будь - яких заяв, клопотань щодо неможливості бути присутніми у даному судовому засіданні від другого відповідача та третьої особи до суду не надійшло.

Враховуючи те, що відсутність в судовому засіданні представників другого відповідача та третьої особи не перешкоджає розгляду заяви відповідача, вона розглянута судом у даному судовому засіданні.

Слід також зазначити, що відкладення розгляду справи є неможливим через сплив 30-тиденного строку, встановленого ч.1 ст. 325 Господарського процесуального кодексу України, для розгляду заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал" про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2016 у справі №910/18348/15 за нововиявленими обставинами, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 320 Господарського процесуального кодексу України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №17 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" передбачено, що перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

Згідно п. 2 вказаної Постанови до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є, одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини

(як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

В свою чергу, Висновок до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 09.10.2015 №19-26-7777.31-4246/20-15, наданий Головним управлінням Держгеокадастру у м. Києві, у складі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки 2013 року (на який посилається заявник, як на підтвердження вчинення дій щодо розроблення землевпорядної документації) є новим доказом.

При цьому, першим відповідачем не доведено того, що обставина погодження 09.10.2015 ГУ Держгеокадастру у м. Києві проекту землеустрою не могла бути відома ТОВ "Капітал" станом на час розгляду даної справи апеляційним судом, а причини зволікання в отриманні такої інформації від ГУ Держгеокадастру у м. Києві або від КП "Київський інститут земельних відносин", заявником не наведено.

Так, за доводами першого відповідача лише після ознайомлення ним з копією доопрацьованого проекту землеустрою, отриманого від КП "Київський інститут земельних відносин" 30.11.2017, заявник виявив у цьому проекті Висновок ГУ Держгеокадастру у м. Києві від 09.10.2015.

В свою чергу, саме за замовленням першого відповідача КП "Київський інститут земельних відносин" розроблялася документація із землеустрою.

Отже, заявник мав можливість ознайомитися з документацією та з'ясувати наявність висновку ще при первісному розгляді справи.

Крім цього, першим відповідачем під час розгляду даної справи в суді першої та апеляційної інстанцій долучалися до матеріалів даної справи копії матеріалів з цього проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ "Капітал" для реконструкції адміністративного будинку по вул. Богдана Хмельницького, 34, літ. Б, Б' у Шевченківському районі міста Києва, у тому числі копії: листа Головного державного санітарного лікаря м. Києва від 12.11.2010 №8085, висновку Київської міської санепідемстанції від 10.09.2007 №7103, висновку ГУ земельних ресурсів КМДА від 04.06.2008 №05-3196, висновку ГУ Держкомзему у м. Києві від 22.05.2012 №287, висновку ГУ Держземагенства у м. Києві від 05.01.2015 №19-26-0.3-20/2-15 тощо.

Отже, перший відповідач мав змогу отримати інформацію щодо наявності Висновку Головного управління Держгеокадастру у м. Києві від 09.10.2015 ще під час розгляду даної справи судами першої та апеляційної інстанцій, що спростовує доводи заявника про те, що до 30.11.2017 вказана обставина не була і не могла бути йому відома.

Окрім наведеного, слід також зазначити, що перший відповідач своєчасно не реалізував своє право на розроблення документації із землеустрою на підставі згоди Київського міського голови Д-2524 від 01.03.2007, а проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Богдана Хмельницького, 34, літ. Б, Б' у Шевченківському районі міста Києва розроблено КП "Київський інститут земельних відносин" лише у 2013 році.

При цьому, згідно з Регламентом розгляду питань щодо набуття та реалізації права користування землею в м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15 липня 2004 р. №457/1867, що діяв на момент виникнення у ТОВ "Капітал" права на розроблення документації із землеустрою, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки - це вид документації із землеустрою, яка розробляється у випадках, передбачених законодавством, що є підставою для виникнення за рішенням Київради прав на землю.

Згідно з Тимчасовим порядком передачі (надання) земельних ділянок у користування або власність із земель комунальної власності в місті Києві, затвердженим рішенням Київради від 28.02.2013 №63/9120, який діяв на момент розроблення відповідного проекту землеустрою (2013 рік), проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки затверджується рішенням КМР.

В свою чергу, Київрадою рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення першому відповідачу земельної ділянки по вул. Богдана Хмельницького, 34, літ. Б, Б' у Шевченківському районі міста Києві не приймалося.

Як зазначено у постанові суду апеляційної інстанції, яку наразі просить переглянути заявник за нововиявленими обставинами, не затвердження землевпорядної документації у 2013 р. мало належні обґрунтування та не заперечувалось і не оскаржувалось заявником.

Також, у постанові вказано, що першим відповідачем не доведено и навіть не наведено обґрунтувань з приводу винної бездіяльності органів місцевого самоврядування по вчиненню певних дій спрямованих на виділення земельної ділянки.

Крім цього, в постанові зазначено, що ТОВ "Капітал" за такий тривалий період часу жодного разу не зверталося до суду з позовом щодо встановлення бездіяльності відповідних органів чи посадових осіб та/або зі спонуканням вчинення певних дій щодо наведеного питання.

З огляду на викладене, обставина погодження ГУ Держгеокадастру у м. Києві відповідачу проекту землеустрою не могла вплинути на результат розгляду даної справи, оскільки на момент прийняття апеляційним судом постанови від 12.04.2016 рішення Київської міської ради про затвердження проекту землеустрою щодо відведення ТОВ "Капітал" відповідної земельної ділянки було відсутнє.

Також, обставина, на яку перший відповідач посилається як на нововиявлену, не є істотною, тобто її врахування не призвело б до прийняття іншого рішення, також з огляду на наступне.

Так, апеляційний суд задовольняючи позовні вимоги про розірвання договору виходив також з того, що невиконання інвестором своїх зобов'язань за інвестиційним договором протягом 10 років, тобто тривалого періоду часу, позбавило замовника того, на що він розраховував при його укладенні, зокрема, на здійснення інвестором у розумний строк робіт з реконструкції та будівництва об'єкту інвестування, який є комунальною власністю, та введення його в експлуатацію з метою подальшого використання.

За приписами статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 Цивільного кодексу України.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Аналогічна позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 02.02.2016 у справі № 910/17784/15.

Отже, нездійснення інвестором у розумний строк робіт з реконструкції та будівництва об'єкту інвестування призвело до неможливості досягнення позивачем цілей договору, тобто позбавлення його значною мірою того, на що позивач розраховував, укладаючи цей договір.

При цьому, як вже вказувалося, істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 Цивільного кодексу України.

Враховуючи наведене, посилання заявника на своєчасне вжиття ним заходів з подання необхідних документів для оформлення земельної ділянки в користування, що на його думку, підтверджується Висновком до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 09.10.2015 №19-26-7777.31-4246/20-15, наданим Головним управлінням Держгеокадастру у м. Києві, не могло вплинути на прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте, оскільки вина першого відповідача не має значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права у позивача вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 Цивільного кодексу України.

Так, ключовим є встановлення обставин позбавлення позивача значною мірою того, на що він розраховував при укладенні договору.

Слід також зазначити, що позивач при укладенні договору розраховував на здійснення інвестором у розумний строк робіт з реконструкції та будівництва об'єкту інвестування, який є комунальною власністю, та введення його в експлуатацію з метою подальшого використання.

При цьому, апеляційною інстанцією у постанові від 12.04.2016 встановлено, що ділянка по вул. Богдана Хмельницького, 34, літер Б, Б' розташована в Центральному історичному ареалі.

В свою чергу, ТОВ "Капітал" прагне, замість реконструкції, знесення будинку та будівництва на його місці нової будівлі. Саме у такий спосіб бачить реалізацію договору інвестор. Це підтверджується і його поясненнями і проектами документації по реалізації договору.

Натомість, Департамент комунальної власності заперечує проти саме такої реалізації договору - шляхом знесення будинку.

Прокурор також підтримує таку позицію та вважає неприйнятним знесення будівлі в історичному центрі Києва.

Отже, реалізація договору у спосіб, запропонований інвестором та не передбачений договором, не можлива.

Наведені обставини були встановлені апеляційним судом у постанові від 12.04.2016 та свідчать про те, що для позивача досягнення цілей договору стає неможливим через прагнення інвестора знесення, а не реконструкції будівлі, що розташована в історичному центрі Києва.

Таким чином, наведене додатково підтверджує, що врахування Висновку до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 09.10.2015 №19-26-7777.31-4246/20-15 не призвело б до прийняття апеляційним судом іншого рішення ніж те, яке було прийнято.

Таким чином, заява товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал" про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2016 у справі №910/18348/15 за нововиявленими обставинами не підлягає задоволенню.

Оскільки, у задоволенні заяви відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на першого відповідача (заявника).

Керуючись ст.ст. 234, 320-325 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал" про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2016 за нововиявленими обставинами у справі №910/18348/15 відмовити.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2016 у справі №910/18348/15 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу заяви про перегляд постанови за нововиявленими обставинами покласти на її заявника - першого відповідача у справі.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст ухвали складено: 05.02.2018 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді Л.В. Кропивна

М.Г. Чорногуз