Постанова № 72008307, 31.01.2018, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.01.2018 року Справа № 904/8420/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Антонік С.Г. (доповідач)

суддів: Вечірко І.О., Іванов О.Г.

при секретарі судового засідання: Манчік О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство "Логіка" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2017р. (суддя Загинайко Т.В.), повний текст рішення підписано 29.11.2017р.) у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртопснаб", м.Дніпро

до В-1: Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство "Логіка", м.Суми

В-2: Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма " ПМК-1"

про стягнення 337 657 грн. 39 коп.

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу повторного автоматично розподілу судової справи між суддями, справу № 904/8420/17 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Антонік С.Г., суддів Вечірко І.О., Іванов О.Г.

Ухвалою суду від 31.01.2018р. даною колегією суддів справу № 904/8420/17 прийнято до свого провадження.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртопснаб" звернулось до Господарського суду з позовом, в якому просить стягнути солідарно з ТОВ ВКП «ЛОГІКА» та ТОВ ВКФ «ПМК-1» 337 657 грн. 39 коп. - безпідставно набутих грошових коштів.

Позовні вимоги обґрунтовує невиконанням відповідачем-1 умов, укладеного у спрощений спосіб договору поставки. На виконання договору, позивач, на підставі рахунків відповідача -1 здійснив передоплату в сумі 349 157,39 грн. Товар поставлений на суму 11 500 грн. Оскільки товар на суму 337 657,39 грн. не поставлений, то відповідно до ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України покупець вправі вимагати повернення суми передоплати і згідно ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України, особа зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте згодом відпала.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2017р. ( суддя – Загинайко Т.В.) позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство "Логіка" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртопснаб" 170 000 грн. 00 коп. - безпідставно набутих грошових коштів та 2 550 грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення 170 000 грн., суд керувався тим, що зазначена сума отримана відповідачем-1 без достатньої правової підстави, оскільки відсутнє посилання при перерахуванні грошових коштів на рахунок за Договором поставки чи Договір поставки.

Відмовляючи в задоволенні позову на суму 179 157,39 грн., господарський суд виходив з того, що дані грошові кошти були сплачені позивачем на підставі виставлених рахунків, про що зазначалося в платіжних дорученнях. Тому дані кошти не можуть вважатися безпідставно набутими.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач-1 у справі звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду, викладених у рішенні обставинам справи, неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким в позові відмовити повністю.

В апеляційній скарзі відповідач-1 посилається на те, що ТОВ ВКП "Логіка" виконало умови договору поставки №1/10 від 23.10.2014 року належним чином і у повному обсязі, про що свідчить акт приймання-передачі виконаних робіт від 11.02.2015 року до договору поставки №1/10, підписаний та скріплений відбитком його печатки, а грошова сума 170 000, 00грн. є складовою частиною ціни зазначеного договору поставки, яку позивач сплатив виконуючи свої обов’язки за договором. В призначені платежу позивач помилково вказав замість реквізитів рахунку-фактури реквізити укладеного між сторонами договору, але зазначив «доплата за обладнання». Згідно Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, саме платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Відповідач-1 зобов’язання за договором виконав в повному обсязі, а позивач до цього часу не оплатив виставлений рахунок №29 від 04.03.2015р. на суму 54 600 грн.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги. Просив її задовольнити.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вказав, що господарським судом при винесенні рішення були додержані вимоги діючого законодавства, рішення є законним та обґрунтованим. Позивачем відповідачу-1 була сплачена передоплата за договором на суму 349 157,39 грн. А відповідач-1 здійснив поставку товару на суму 11 110 грн. Отже безпідставно набутими є кошти в сумі 337 657,39 грн. Просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно ст.. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній і додатково поданими доказами, що стосуються фактів, викладених в апеляційній скарзі та у відзиві, в межах доводів та вимог апеляційної скарги встановила наступне.

23.10.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство "Логіка" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртопснаб” (покупець) було укладено договір поставки №1/10.

Відповідно до пункту 1.1. договору, продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти і оплатити комплектуючі для формувальної машини, вказаної у додатку №1 до цього договору (надалі - товар), на наступних умовах: поставка товару в необхідній комплектації, котра забезпечуватиме якісне виготовлення готової продукції, зазначеної у додатку №1; якість продукції, виготовленої на обладнанні має відповідати характеристикам заводу-виробника і кресленням виробу, узгодженої між сторонами в ході виконання договору, що є невід'ємною частиною додатку №1 до цього договору (а.с. 63-66).

Пунктом 2.1. Договору сторони погодили, що ціна договору становить грошову суму в розмірі 275 310 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 45 885 грн. 00 коп.. В еквіваленті до долару США дана сума дорівнює 21 000 доларів США. Сторони погоджуються, що ціна договору в гривні може змінюватися залежно від курсу долару США на міжбанківському ринку України. У день перерахування грошових коштів, передбачених п.2.2-п.2.3 продавець зобов'язаний надати рахунок покупцеві із зазначенням суми в гривні з розрахунку курсу покупки долару США на міжбанківському ринку.

Відповідно до п.п. 2.2. – 2.4. Договору, покупець протягом 10-ти календарних днів з моменту підписання сторонами цього договору сплачує продавцю грошову суму в розмірі 9 450,00 доларів США, що становить 45% від суми цього договору. Платіж здійснюється у гривні України за курсом міжбанківського ринку на дату здійснення платежу.

Другий платіж у розмірі 9450,00 доларів США, що становить 45% від суми цього договору покупець перераховує на розрахунковий рахунок продавця протягом 2-х календарних днів після отримання письмового повідомлення про те, що товар готовий до відправки. Дане повідомлення може бути відправлено факсом або електронною поштою. Платіж здійснюється в гривні України за курсом міжбанківського ринку на дату здійснення платежу.

Третій платіж в сумі 2100,00 доларів США, що становить 10% від суми цього договору покупець перераховує на розрахунковий рахунок продавця протягом 2-х календарних днів з моменту підписання акту-прийому передачі товару; платіж здійснюється в гривні України за курсом міжбанківського ринку на дату здійснення платежу.

Згідно пункту 2.7. Договору, всі платежі здійснюються між сторонами в безготівковій формі шляхом банківських перерахувань за реквізитами, вказаних в розділі цього договору “Юридичні реквізити сторін”.

Відповідно до п.3.3. Договору, продавець здійснює доставку товару на склад покупця за адресою: Україна. м. Дніпропетровськ і шеф-монтаж пресс форм і системи промивки з наступним виготовленням пробних зразків. Факт приймання-передачі оформлюється відповідним актом.

25.12.2014р. сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до Договору якою сторони погодили, що на умовах п.3.3 договору поставки продавець зобов’язується виконати роботи з монтажу системи промивки матриць. Для придбання необхідних матеріалів сторони домовились про збільшення суми договору на суму 11 110 грн. 00 коп. Перелік необхідних матеріалів і комплектуючих, які придбає продавець, вказані у специфікації №1, а перелік матеріалів та комплектуючих, які самостійно придбає покупець, вказані у специфікації №2.

Для фіксування цін, вказаних у специфікації №1, покупець зобов’язується перерахувати дану суму на розрахунковий рахунок продавця не пізніше 20.01.2014р.. Факт передачі вказаних матеріалів від продавця покупцю фіксується актом приймання-передачі, який підписується сторонами в ході виконання договору.

Отже Додатковою угодою № 1 сторони визначили вартість додаткових матеріалів, які необхідні для монтажу системи промивки матриць.

23.09.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційною фірмою "ПМК-1" (відповідач-2) , як поручителем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртопснаб", як кредитором, було укладено договір поруки (надалі – Договір поруки), відповідно до пункту 1.1 якого поручитель зобов’язується відповідати перед кредитором за виконання всіх зобов’язань Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство "Логіка" (40021, м. Суми, вул. Кірова, буд. 144/3, оф. 2; ідентифікаційний код 06711682) (надалі - боржник), щодо усіх укладених між кредитором та боржником угод, договорів тощо у письмовій чи усній формі, з будь-яких питань, які вже укладені або можуть бути укладені в майбутньому протягом дії даного договору.

Згідно пункту 2.1 Договору поруки поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором за належне виконання боржником забезпеченого зобов’язання; але в будь-якому випадку розмір відповідальності поручителя не повинен перевищувати 1 000 грн. 00 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем-1 на оплату товару за Договором поставки позивачу було надано рахунки-фактури на загальну суму 403 757 грн. 39 коп., з посиланням на Договір від 23.10.2014р. №1/10, а саме:

- від 07.11.2014р. №60 на суму 50 000 грн. 00 коп. (оплата за комп. формов. маш. (оплата першого платежу згідно п.2.2. договору (а.с. 44);

- від 05.12.2014р. №103 на суму 95 739 грн. 89 коп. (предоплата за обладнання по курсу 15,71) (а.с. 45);

- від 05.12.2014р. №103 на суму 11 110 грн. 00 коп. (доповнення до договору, перелік матеріалів системи промивки) (а.с. 49);

- від 30.01.2015р. №10 на суму 192 307 грн. 50 коп. (передоплата за обладн. по курсу 20.35, доплата першого платежу згідно п.2.2.. еквів. 1050 дол.США та доплата другого платежу згідно п.2.3.. еквів. 8400 дол. США (а.с. 51);

- від 04.03.2015р. №29 на суму 54 600 грн. 00 коп. (оплата за обладн. по курсу 26, третій платіж згідно п.2.3., еквів. 2100 дол. США)(а.с. 54).

Позивачем здійснені наступні платежі платіжними дорученнями:

№25 від 11.11.2014р. на суму 50 000 грн., призначення платежу «за компл.форм.маш. згідно рах.№60 від 07.11.2014р.» (а.с.88);

№ 10 від 08.12.2014р. на суму 5 739,89 грн. та

№ 5 від 08.12.2014р. на суму 90 000 грн., призначення «доплата за обладь. згідно рах.№ 103 від 05.12.2014р. (а.с. 46, 47);

№26 від 19.01.2015р. на суму 11 110 грн., призначення « за манометр, форсунки, датчики згідно рахунку від 05.12.2014р. №103) (а.с. 50, 90);

№38 від 10.02.2015р. на суму 22 307,50 грн., призначення «часткова оплата за обладнання згідно рахунку №10 від 30.01.2015р.) (а.с. 52, 91);

№ 34 від 02.02.2015р. на суму 170 000 грн., призначення «доплата за обладнання згідно рах. № 1/10 від 23.10.2014р.» (а.с.53).

Всього позивачем сплачено 349 157,39 грн.

11.02.2015р. позивачем та відповідачем-1 складено та підписано Акт приймання-передачі виконаних робіт до договору поставки № 1/10 від 23.10.2014р.

В Акті зазначено, що продавець на підставі договору від 23.10.2014р. №1/10 та додаткової угоди №1 до договору здійснив монтаж і пуско-наладку системи промивки матриць та пробне тестування обладнання з встановленням власних прес-форм. Комплекс робіт був здійснений спеціалістами продавця в період з 06 по 07 січня 2015р.. Під час виконання робіт продавець передав покупцю всі матеріали та комплектуючі відповідно до специфікації №1, вказаної у додатку №1 до договору на суму 11 110 грн. 00 коп. Цим актом сторони договору підтверджують факт виконання продавцем робіт та передачу матеріалів і комплектуючих, передбачених пунктом 3.3 договору та додаткової угоди №1 (а.с. 70).

Колегія суддів зазначає, що даним Актом сторони підтвердили виконання відповідачем-1 не тільки додаткової угоди, але й самого договору.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Дана норма права застосовується лише в тому випадку, коли набуття або збереження майна за рахунок іншої особи відбулося безпідставно, тобто без правових підстав, встановлених законом або договором, або коли такі підстави згодом відпали.

Оскільки між сторонами склалися договірні відносини щодо поставки та підряду (виконання робіт по монтажу системи промивки), позивачем здійснено оплату платіжними дорученнями №№ 25, 10, 5, 26, 38 на суму 179 157,39 грн. рахунок-фактур, виставлених відповідачем-1, то господарський суд правильно зазначив, що дані платежі здійснені на виконання договірних зобов?язань, а тому не є безпідставно отриманими.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з тим, що грошові кошти в сумі 170 000 грн., сплачені позивачем згідно платіжного доручення № 34 від 02.02.2015р. , є такими, що отримані відповідачем-1 без достатньої правової підстави.

Як зазначалося вище, Актом приймання-передачі виконаних робіт від 11.02.2015р.(останній абзац) сторони підтвердили виконання відповідачем-1 робіт, передачу матеріалів та комплектуючих, передбачених п.3.3. Договору та Додатковою угодою

Згідно виставлених відповідач-1 та прийнятих позивачем рахунків, зобов’язання відповідачем-1 за договором виконанні на суму 403 757,39 грн.

Позивачем платіжними дорученнями №№ 25, 10, 5, 26, 38 сплачено 179 157,39 грн. та платіжним дорученням №34 від 02.02.2015р. 170 000 грн.

В платіжному дорученні № 34 в графі «призначення платежу» зазначено – доплата за обладнання згідно рахунку № 1/10 від 23.10.2014р.

Так дійсно, рахунок № 1/10 від 23.10.2014р. відсутній. Однак слід звернути увагу, що оплата здійснюється саме як доплата за обладнання. 30.01.2015р. відповідачем був виставлений рахунок на суму 192 307,50 грн., з зазначенням доплата за обладнання, розбитий на дві суми – 18 806,25 грн. без ПДВ та 142 450 грн. без ПДВ. Сума 170 000 грн. сплачена позивачем 02.02.2015р. платіжним дорученням № 34, з вказівкою доплата за обладнання згідно рахунку № 1/10 від 23.10.2014р., 10.02.2015р. платіжним дорученням № 36 сплачено 22 307,50 грн. Тобто даними сумами оплачений повністю рахунок відповідача-1 № 10 від 30.01.2015р.

Оскільки між сторонами наявні договірні відносини, позивач мав заборгованість щодо оплати виставлених рахунків, сума 170 000 грн. сплачувалась платіжним дорученням № 34, як доплата за обладнання і разом з платіжним дорученням №38 від 10.02.2015р. повністю оплачувала рахунок №10 від 30.01.2015р., всі рахунки виставлялися і оплати здійснювалися саме як доплата (оплата обладнання), інших договорів між сторонами у цей період не існувало, то сума 170 000 грн. сплачена позивачем і зарахована відповідачем-1 як оплата за договором № 1/10 від 23.10.2014р. не може вважатися безпідставно отриманою.

З урахування наведених обставин, посилання в платіжному дорученні на № рахунку, який не виставлявся не є достатньою підставою для визнання сплачених коштів безпідставно отриманими.

У зв’язку з цим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду частковому скасуванню у зв?язку з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Витрати з судового збору покласти на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.269, 270, 275, 277, 282 - 284 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство "Логіка" задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2017р. у справі № 904/8420/17 скасувати частково. Прийняти нове рішення.

В задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртопснаб", м.Дніпро на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство "Логіка", м.Суми судовий збір за апеляційну скаргу у сумі 5 571 грн. 50 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду України протягом 20 днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 05.02.2018р.

Головуючий: С.Г. Антонік

Судді: О.Г. Іванов

ОСОБА_1