Ухвала суду № 72008239, 02.02.2018, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

02 лютого 2018 року м. Черкаси справа № 925/281/14

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого судді Спаських Н.М., з секретарем судового засідання Буднік А.М., за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2 - за довіреностями,

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи ТОВ "Атем": ОСОБА_3 - за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси справу за позовом

публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до товариства з обмеженою відповідальністю "Золекс"

про звернення стягнення на нерухоме майно

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про звернення стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку загальною площею 5,4301 га (цільове призначення – для виробничого використання), розташовану за адресою: Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Обухова, 66, до складу якої входять земельні ділянки: № 1 площею 0,80 га, кадастровий номер 7110400000:03:001:0007; № 2 площею 4,2301 га, кадастровий номер 7110400000:03:001:0006; № 3 площею 0,3999 га, кадастровий номер 7110400000:03:001:0008. Земельна ділянка належить товариству з обмеженою відповідальністю «Золекс», є предметом іпотеки за іпотечним договором № 151108Z19 від 14.03.2008 року, укладеним сторонами. Іпотечним договором було забезпечено зобов’язання третьої особи, ТОВ «Атем» перед позивачем за кредитним договором № 6407К2/2416 від 16.02.2007 року, кредитним договором № 6407К9/2429 від 04.06.2007 року, кредитним договором № 151107К77 від 10.12.2007 року, кредитним договором № 151107К78 від 10.12.2007 року, кредитним договором № 6408К8/2463 від 25.04.2008 року, укладеними ними в рамках Генеральної угоди № 6407N1/2416 від 16.02.2007 року. За рахунок виручених від реалізації предмета іпотеки коштів позивач просить задовольнити свої вимоги про погашення заборгованості станом на 07.02.2014 року в розмірі 78 757 420,16 доларів США (685819 614,75 грн. за офіційним обмінним курсом НБУ станом на 07.02.2014 року 1 дол. США = 8,708 грн.) та 40 715 801,33 грн.

22.01.2018 господарським судом Черкаської області зареєстровано клопотання третьої особи (позичальник по кредиту) ТОВ "Атем" (а.с. 189, том 13) про зупинення провадження у справі до часу завершення розгляду справи № 910/25520/13 господарського суду м. Києва в частині розгляду позовної заяви ТОВ "Атем" до ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" про визнання недійсними п. 2 додаткових договорів до кредитних договорів між цими особами від 04.06.2007 № 6407К9/2429, від 16.02.2007 № 6407К2/2416, від 25.04.2008 № 6408К8/2463.

За змістом ст. 50,42 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються загальними процесуальними правами і несуть процесуальні обов'язки учасників справи.

В судовому засіданні представник третьої особи ТОВ "Атем" клопотання про зупинення провадження підтримав, а представники позивача просять у його задоволенні відмовити.

Заслухавши доводи та пояснення представників учасників судового процесу щодо зупинення провадження у справі, судом встановлено наступне:

У відповідності до п.5) ч. 1 ст. 227 ГПК України, господарський суд зобов'язаний зупинити провадження у справі, зокрема, у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Неможливість розгляду справи пов'язується із додатковими доказами, які суд отримає за результатами розгляду іншої справи, що мають істотне значення в даній справі, але не можуть бути отримані судом через обмеженість предметом доказування по даній справі.

Третя особа ТОВ "Атем" доводить, що він звернувся із позовними заявами у справу про банкрутство № 910/25520/13, яка розглядається господарським судом м. Києва, з вимогами про визнання недійсними пунктів 2 додаткових договорів до кредитних договорів із ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" від 04.06.2007 № 6407К9/2429, від 16.02.2007 № 6407К2/2416, від 25.04.2008 № 6408К8/2463.

За умовами оскаржених пунктів третьою особою та позивачем було визначено, як істотні умови договору, розмір процентів за користування кредитом по кожному кредитному договору у фіксованих сумах та за певні періоди, які третя особа повинна сплатити банку згідно погодженого графіку.

Ухвалою від 16.11.2017 суд вже розглядав та задовольнив аналогічне клопотання третьої особи ТОВ "Атем" про зупинення провадження у справі також з підстав оскарження ним у судовому порядку в позовному провадженні пунктів 2 додаткових договорів до кредитних договорів, якими обґрунтовано позовні вимоги.

При цьому суд виходив з того, що при перевірці розрахунків по розміру кредитної заборгованості, для погашення якої позивач просить звернути стягнення на нерухоме майно, яке належить ТОВ "Золекс", було встановлено, що ідентичні додаткові угоди укладено між третьою особою та позивачем до чотирьох кредитних договорів. Суми процентів, які визначені у п. 2 таких додаткових угод позивач вважає остаточно визначеними за згодою сторін кредитного договору, бо додаткові угоди станом на сьогодні не визнано недійсними. Первинні документи про підтвердження достовірності розрахунку сум процентів, які внесені до пунктів 2 кожної додаткової угоди у справі відсутні і позивач відмовився їх надавати суду з мотивів, що цей борг визначено як істотна умова додаткових договорів до чотирьох кредитних угод.

Натомість, третя особа ТОВ "Атем" доводить, що при укладенні додаткових угод він діяв під впливом помилки, бо не володів ніякими первинними документами щодо нарахування та підстав виникнення боргу по процентах, які вказані у п. 2 додаткових договорів.

Постановою від 14.12.2017 Київський апеляційний господарський суд залишив без змін ухвалу суду першої інстанції від 16.11.2017.

Ухвалами господарського суду м. Києва позовні провадження по оскарженню п. 2 додаткових договорів були припинені, оскільки такі питання слід розглядати в межах справи про банкрутство. Ці обставини і викликали у третьої особи потребу у повторному зверненні до суду у даній справі із клопотанням про зупинення провадження.

Суд вважає, що провадження у даній справі слід повторно зупинити до часу вирішення господарським судом м. Києва у справі № 910/25520/13 позовів ТОВ "Атем" до ПАТ "Ексімбанк" про визнання пункту 2 Додаткового договору № 3 від 19.02.2010 про внесення змін та доповнень до кредитного договору № 6407К9/2429 від 04.06.2007 (ухвала від 09.01.2018) та визнання недійсним пункту 2 додаткового договору № 5 від 19.02.2010 про внесення змін та доповнень до кредитного договору № 6407К2/2416 від 16.02.2007 (ухвала від 09.01.2018).

В частині зупинення провадження до часу вирішення питання з оскарженням п. 2 додаткового договору до кредитного договору № 6408К8/2463 клопотання до задоволення не підлягає, оскільки заявником не надано ухвали господарського суду м. Києва про порушення провадження за цим питанням у межах справи про банкрутство № 910/25520/13.

При цьому господарський суд Черкаської області виходить з такого:

За доводами третьої особи, проти чого не заперечує позивач, предметом доказування при оскарженні пунктів 2 додаткових угод до кредитних договорів № 6407К9/2429 від 04.06.2007 та № 6407К2/2416 від 16.02.2007 у межах справи про банкрутство ТОВ "Атем" № 910/25520/13, є процедура укладення спірного правочину, доведеність наявності помилки ТОВ "Атем" при укладенні додаткових договорів до вказаних кредитних договорів та обґрунтованість суми боргу ТОВ "Атем" за процентами, яка внесена до п. 2 Додаткових договорів.

Натомість предметом доказування у справі № 925/281/14 є наявність підстав для звернення стягнення на нерухоме майно ТОВ "Золекс" і обґрунтованість нарахованого третій особі, як позичальнику, боргу за всіма кредитними зобов'язаннями. В ході розгляду справи, підставами позову по обґрунтуванню, зокрема, сум боргу по процентах, які банк прагне стягнути за рахунок звернення стягнення на майно, позивачем вказувалося, що між сторонами досягнуто згоди і включено до додаткових договорів до 4х кредитних угод визначені суми процентів, які третя особа повинна сплатити на користь позивача згідно графіку.

Станом на 02.02.2018 позивач підстави позову не змінював.

В засіданні, при наданні у додатках до заперечення на клопотання ТОВ "Атем" про зупинення провадження у справі від 31.01.2018 № 010-0/72 виписки по рахунках із нарахуванням та сплатою процентів за кредитними договорами, представники банку не пояснили свої дії процесуальними підставами. Позивач не подав суду жодної заяви щодо зміни підстав позову. Позивач при цьому ніяк не визначився і не пояснив суду свої дії -- суд повинен і далі керуватися умовами п. 2 додаткових договорів до кредитних угод чи суд повинен вже приймати до уваги суми боргу по процентах, які фігурують у виписках по рахунку, які надані суду лише 02.02.2018, тобто, тобто без посилання на умови п. 2 додаткових договорів.

При попередньому розгляді справи позивач доводив, що обґрунтованість сум процентів, які фігурують у п. 2 додаткових договорів до кредитних договорів, доведена самим фактом укладення додаткових договорів і ніяких змін до цієї позиції, як підстави позову і предмету доказування по ній, позивачем суду не подано.

У випадку визнання в межах справи про банкрутство ТОВ "Атем" недійсними пунктів 2 додаткових договорів до кредитних договорів, правова підстава позову в частині доведеності сум процентів, які вказані у цих пунктах, для позивача буде спростованою (анульованою).

У господарській справі № 925/281/14 учасниками процесу не ставилося питання про недійсність пунктів 2 додаткових договорів до кредитних договорів, умовами яких продовжує обґрунтовуватися у справі існування та розмір заборгованості третьої особи ТОВ "Атем" по процентах.

Згідно ч. 3 ст. 184 та ч. 3 ст. 237 чинного ГПК України у новій редакції, питання про визнання недійсним пов'язаного із предметом спору правочину може бути вирішено судом лише за заявою позивача, а не інших учасників судового процесу.

Отже третя особа у справі ТОВ "Атем", який одночасно є позичальником по кредиту, зараз позбавлений можливості в іншому порядку, а ніж в окремій справі, поставити питання про визнання недійсним правочину, в якому зафіксовано суму боргу по процентах, з якою він не згоден.

Крім того, такий правочин не є нікчемним, він є оспорюваним і суд, будучи обмеженим предметом доказування у справі № 925/281/14, взагалі не може в межах цієї справи вирішити питання про дійсність чи недійсність пунктів 2 додаткових договорів до кредитних договорів, якими обґрунтовано позовні вимоги.

З цих підстав суд не приймає до уваги доводи представника позивача про безпідставність заявлених позовів в межах справи про банкрутство та відсутність правових підстав для визнання пунктів додаткових договорів недійсними.

Оцінка господарським судом Черкаської області правомірності чи неправомірності умов додаткових договорів до Кредитних договорів, буде виходом суду за межі позовних вимог у справі, бо позивач такого не просить у заявленому позові.

Також, оцінка судом спірного правочину (як прямого предмету спору у окремій справі) з висновком про це у резолютивній частині безумовно має вирішальну перевагу над оцінкою судом цього ж правочину лише у мотивувальній частині рішення по іншій справі.

У відповідності до п. 2.17 роз'яснення постанови Пленуму ВГСУ від 29.05.2013 № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", одночасний розгляд справи про визнання правочину недійсним із спором про стягнення боргу на підставі цього правочину іншим судом, є підставою для зупинення провадження у такій іншій справі до закінчення розгляду справи про визнання правочину недійсним.

Суд відхиляє заперечення представників позивача про те, що оскарження пунктів 2 додаткових договорів до кредитних договорів з боку третьої особи є неправомірним, безпідставним, вчиненим з пропуском строку позовної давності, бо всі ці питання може оцінити та вжити по них заходи процесуального реагування лише господарський суд м. Києва.

Враховуючи все вище викладене, суд вважає за необхідне зупинити провадження у даній справі та отримати остаточний висновок суду в межах справи про банкрутство ТОВ "Атем" про дійсність чи недійсність правочинів в частині пунктів 2 додаткових договорів до Кредитних договорів № 6407К9/2429 та № 6407К2/2416.

Цей висновок матиме істотне значення для даної справи, оскільки підтвердить або спростує існування та обґрунтованість правової підстави для позовних вимог у справі № 925/281/14 в частині стягнення процентів та вплине на доведеність суми стягнення заборгованості по кредитним зобов'язанням ТОВ "Атем".

Клопотання третьої особи ТОВ "Атем" про зупинення провадження розглядається судом з урахуванням положень ст. 207 ГПК України, оскільки, на думку суду, набрання чинності новим ГПК України з інакшими правилами судового розгляду, є поважною причиною для розгляду всіх незаявлених раніше клопотань учасників судового процесу.

У відповідності до ст. 207 ГПК України головуючий з'ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.

Керуючись п.5) ч. 1 ст. 227, ст. 207 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання третьої особи ТОВ "Атем" від 22.01.2018 про зупинення провадження у справі - задовольнити частково.

2.Провадження у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до товариства з обмеженою відповідальністю "Золекс" про звернення стягнення на нерухоме майно -- зупинити до часу набрання законної сили рішеннями у справі № 910/25520/13 господарського суду м.Києва за результатами розгляду позовних заяв ТОВ "Атем" до ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" про визнання недійсним п. 2 Додаткового договору № 3 від 19.02.2010 про внесення змін та доповнень до кредитного договору № 6407К9/2429 від 04.06.2007 (ухвала від 09.01.2018) та визнання недійсним пункту 2 додаткового договору № 5 від 19.02.2010 про внесення змін та доповнень до Кредитного договору № 6407К2/2416 від 16.02.2007 (ухвала від 09.01.2018).

3. В частині зупинення провадження до вирішення господарським судом м. Києва питання щодо оскарження п. 2 додаткового договору до кредитного договору № 6408К8/2463 в межах справи про банкрутство № 910/25520/13 -- у задоволенні клопотання відмовити.

Зобов'язати учасників процесу негайно повідомити суд про результати розгляду вказаних питань в межах справи про банкрутство ТОВ "Атем" № 910/25520/13 господарським судом м. Києва.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення.

Ухвалу про зупинення провадження може бути оскаржено.

Повний текст ухвали складено 05 лютого 2018

Суддя Н.М. Спаських