Ухвала суду № 72007905, 31.01.2018, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

31.01.2018 Справа № 920/1072/17Господарський суд Сумської області у складі судді Спиридонової Н.О., при секретарі судового засідання Гребенюк С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/1072/17

за позовом: Заступника керівника Сумської місцевої прокуратури, м. Суми, в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, м. Суми

до відповідачів: 1) Сумської міської ради, м. Суми,

2) Фізичної особи-підприємця Кравченка Юрія Анатолійовича, м. Суми

про визнання недійсним договору, скасування рішення, звільнення земельної ділянки,

представники сторін:

позивач - ГУ Держгеокадастру - Кунець В.В.

перший відповідач - Сумська міська рада - Бересток Б.П.

другий відповідач - Кравченко Ю.А., адвокат Неговєлов А.В.

прокурор - Правдюк В.В.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор подав позовну заяву, в якій просить суд визнати недійсним договір № 001/15 від 02.02.2015 про встановлення особистого строкового сервітуту на користування місцем для розміщення тимчасової споруди в м. Суми, укладеного між Сумською міською радою та ФОП Кравченко Ю.А.; визнати незаконним та скасувати рішення Сумської міської ради № 3799-МР від 26.11.2014 "Про передачу у користування земельних ділянок на праві особистого строкового сервітуту під розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності" в частині передачі фізичній особі - підприємцю Кравченку Юрію Анатолійовичу у користування земельної ділянки в м. Суми, вул. Чернігівська, біля буд. 12, площею 0,0056 га; зобов'язати ФОП Кравченка Ю.А. повернути територіальній громаді м. Суми в особі Сумської міської ради земельну ділянку площею 0,0056 га вартістю 39977,84 грн., що знаходиться в м. Суми, вул. Чернігівська, біля буд 12, переданої відповідно до договору особистого строкового сервітуту від 02.02.2015 № 001/15 та стягнути з відповідачів судові витрати пов'язані з розглядом справи.

Ухвалою суду від 13.11.2017 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі.

Ухвалами суду від 28.11.2017, від 19.12.2017 розгляд справи відкладався.

У судовому засіданні 15.01.2018 було оголошено перерву до 31.01.2018.

Перший відповідач подав клопотання № 1056/08.01.01-15 від 15.12.2017 про залишення без розгляду та повернення позовної заяви, оскільки заступник прокурора керівника Сумської місцевої прокуратури не вірно визначив позивача по даній справі, а також подав відзив № 1056/08.01.01.-15 від 15.12.2017, в якому просить суд відмовити в повному обсязі у позові заступника керівника Сумської місцевої прокуратури у зв'язку з тим, що Сумська міська рада при прийнятті оскаржуваного рішення та укладанні договору діяла у відповідності до вимог чинного законодавства, а позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими.

02.01.2018 до суду надійшла відповідь № 112-15082вих.17 від 26.12.2017 Сумської місцевої прокуратури на клопотання про залишення без розгляду та повернення позовної заяви, в якій просить суд відмовити у задоволенні клопотання, вважає що вірно визначено позивача у даній справі, оскільки відповідно до абз. 30 п. 3 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру № 308 від 17.11.2016 Головне управління здійснює державний контроль (нагляд) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, у тому числі за дотриманням вимог земельного законодавства в процесі укладення цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, у тому числі в оренду. Отже, органом уповноваженим державою здійснювати повноваження у спірних правовідносинах та наділеним Законом правом на звернення до суду, є Головне управління Держгеокадастру в Сумській області. Також, прокурор зазначає, що у позовній заяві ним чітко зазначено, що Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області з моменту наділення його контрольними повноваженнями, жодних заходів на усунення вищенаведених порушень чинного законодавства під час розпорядження землями комунальної власності не вжито. Поссилання Сумської міської ради на той факт, що з моменту виникнення спірних правовідносин повноваження щодо контролю за використанням земель усіх категорій та форм власності наділено Державну інспекцію сільського господарства України є необґрунтованим, оскільки згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань Державна інспекція сільського господарства України з 30.04.2015 перебуває в стані припинення, тобто фактично функції щодо здійснення відповідного державного контролю відсутні.

18.12.2017 перший відповідач подав до суду відзив № 1056/08.01.01-15 від 15.12.2017 на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, оскільки вважає, що Сумська міська рада при прийнятті оскаржуваного рішення та укладання договору діяла у відповідності до вимог чинного законодавства України, позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими.

Сумська місцева прокуратура подала до суду відповідь № 112-15079вих.17 від 26.12.2017 на відзив першого відповідача, в якій зазначила, що на момент укладення договору про встановлення особистого строкового сервітуту ФОП Кравченко Ю.А. не був ані власником, ані землекористувачем сусідньої земельної ділянки, чи об'єктів нерухомості прохід, до яких неможливий без використання суміжної (сусідньої) земельної ділянки, а тому не є суб'єктом, який має право вимагати встановлення сервітуту. Відомості про те, що ФОП Кравченко Ю.А. не має змоги задовольнити свої інтереси іншим способом, ніж розміщенням тимчасової споруди саме на спірній земельній ділянці відсутні. Крім того, прокурор зазначив, доводи міської ради, що другий відповідач є орендарем сусідньої земельної ділянки не дає йому права на укладення спірного договору, оскільки право оренди сусідньої земельної ділянки зареєстровано лише 03.04.2015, тобто після укладення договору особистого строкового сервітуту. Таким чином, правовідносини, що склалися між відповідачами не мають ознак, які б характеризувалися як відносини сервітуту (реалізація права на чужу річ, що полягає у обмеженому користуванні чужою річчю); натомість, умови спірного договору передбачають передачу другому відповідачу права користування земельною ділянкою, належної Сумській міській раді, що є характерною ознакою договору оренди земельної ділянки. Отже, підстав для визнання між сторонами прав на встановлення сервітуту не існувало, а тому, у Сумської міської ради не було будь-яких підстав для встановлення сервітутних відносин з ФОП Кравченко Ю.А. та відповідно, для прийняття рішення. Також, прокурор зазначив, що посилання відповідача у запереченнях на п. «в» ч. 1 ст. 99 Земельного кодексу України, яким закріплено право на розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм), як один із видів земельних сервітутів, є безпідставним, оскільки земельний кодекс було доповнено вищевказаним пунктом 12.02.2015, а спірне рішення прийнято Сумською міською радою 26.11.2014.

09.01.2018 другий відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, оскільки на момент укладення спірного договору ФОП Кравченко Ю.А. був і залишається орендарем сусідньої земельної ділянки площею 0,0046 га по вул. Чернігівська, 12 в м. Суми відповідно договору оренди земельної ділянки від 25.03.2015. Отже, як володілець сусідньої земельної ділянки має право на укладення оскаржуваного договору, що, у свою чергу, свідчить про законність оскаржуваного рішення Сумської міської ради. Крім того, другий відповідач повідомляє, що на момент винесення оскаржуваного рішення та укладення оскаржуваного договору земельна ділянка, місце розташування якої збігалося б з місцем розташування за договором, не містила визначеного кадастрового номеру.

Позивач надав суду відповідь на відзив першого відповідача, в якій просить суд задовольнити позовні вимоги, оскільки проаналізувавши договір особистого строкового сервітуту від 02.01.2015, можна зробити висновок, що даний договір є удаваним та такий, що не відповідає нормам які регулюють порядок передачі земельної ділянки в оренду та встановлення сервітуту.

25.01.2018 Сумська місцева прокуратура надала суду відповідь № 112-900вих.18 від 23.01.2018 на відзив другого відповідача, в якій просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, оскільки посилання ФОП Кравченко Ю.А. на те, що він є орендарем сусідньої земельної ділянки не дає йому переважного права на укладення договору особистого строкового сервітуту, у зв'язку з тим, що в спірному договорі та його відзиві не зазначено обов'язкової умови для встановлення сервітуту - неможливості задоволення потреби осіб у інший (наж встановлення сервітуту) спосіб. Також, прокурор зазначає, що підстав для визнання між сторонами прав на встановлення сервітуту не існувало, а тому, у Сумської міської ради не було будь-яких підстав для встановлення сервітутних відносин з ФОП Кравченко Ю.А. та відповідно, для прийняття рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

Щодо клопотання Сумської міської ради про залишення позову без розгляду, суд відмовляє у задоволенні клопотання з огляду на наступне.

Статтею 121 Конституції України визначено, що прокуратура становить єдину систему, на яку покладено функцію представництва інтересів держави в суді у випадках, передбачених законом.

У відповідності до статті 131-1 Конституції України, на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що підставою для представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Господарський суд, відповідно до частини першої статті 2 Господарського кодексу України (в редакції, чинній на момент подання позову), порушує справи за позовними заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Згідно з рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99, інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та визначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. При цьому, інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді.

Прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту.

У будь-якому випадку додержання законів, прийнятих єдиним законодавчим органом України, беззаперечно становить державний інтерес, а порушення, допущені у сфері земельних відносин посягають на встановлений законодавством порядок щодо охорони та використання земель як основне національного багатства.

У даному випадку порушення інтересів держави полягає у протиправному набутті фізичною особою прав на земельну ділянку комунальної форми власності всупереч вимогам закону.

Згідно п. 1 «Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру», затвердженого постановою КМУ від 14.01.2015 № 15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості грунтів.

Пунктом 1 «Положення про Головне управління Держгеокадастру в Сумській області», затвердженого Наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру 17.11.2016 за № 308 передбачено, що Головне управління Держгеокадастру у Сумській області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.

Відповідно до п.п. 25-1 п. 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Україна від 14.01.2015 року № 15 (далі - Положення) Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за: дотриманням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

Згідно п.п. 31 п.4 Положення, Держгеокадастр розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальними органами.

Прокуратурою було встановлено, що спірне рішення прийняте Сумською міською радою ще у листопаді 2014 року, однак Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області з моменту наділення його контрольними повноваженнями, жодних заходів на усунення вищенаведених порушень чинного законодавства під час розпорядження землями комунальної власності не вжито, тому вбачаються правові підстави для звернення прокурора з позовом до суду у межах своєї компетенції передбаченої статтею 131-1 Конституції України, статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» та статтею 2 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент подання позову) для визнання недійсним договору, скасування рішення та повернення земельної ділянки.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної фізичної чи юридичної особи, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Трегубенко проти України» від 02.11.2004 року категорично ствердив, що «правильне застосування законодавства незаперечно становить «суспільний інтерес» (пункт 54 рішення).

Враховуючи наявність підстав для представництва інтересів держави в суді прокурором, зважаючи на дотримання прокурором вимог Закону України «Про прокуратуру», суд вважає правомірним звернення заступника керівника Сумської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі позивача Головного управління Держгеокадастру у Сумській області з даним позовом до господарського суду.

Відповідно до ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Згідно ч.2 ст. 185 ГПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: залишення позовної заяви без розгляду; закриття провадження у справі; закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Отже, враховуючи те, що судом остаточно з'ясований предмет спору та характер спірних правовідносин, позовні вимоги та склад учасників судового процесу; визначені обставини справи, які підлягають встановленню, та зібрані відповідні докази; вчинені усі дії з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті.

Керуючись ст. ст. 185, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання Сумської міської ради про залишення без розгляду та повернення позовної заяви - відмовити.

2. Закрити підготовче провадження у справі № 920/1072/17.

3. Призначити справу № 920/1072/17 до судового розгляду по суті на 22.02.2018 о 12 год. 10 хв.

Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Сумської області за адресою: м. Суми, просп. Шевченко, 18/1, зал судових засідань № 4.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення. Дана ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.О. Спиридонова