Ухвала суду № 72007865, 02.02.2018, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ С У Д Кіровоградської області

вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

02 лютого 2018 року справа № 912/1602/17

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Вавренюк Л.С., розглянувши матеріали справи № 912/1602/17

за позовом: сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Росія"

до відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області

про визнання поновленим договору, визнання укладеною додаткової угоди,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

- Новоукраїнської районної державної адміністрації

- Новоукраїнської міської ради

про визнання поновленим договору, визнання укладеною додаткової угоди,

встановив: сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Росія" звернулося до господарського суду з позовною заявою в якій просить суд:

- визнати поновленим на той же строк і на тих самих умовах договір оренди землі, укладений між сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Росія" та Новоукраїнською районною державною адміністрацією Кіровоградської області від 20 квітня 2007 року, зареєстрований у Кіровоградській регіональній філії ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України" за № 540 від 20.04.2007, загальною площею 25,5788 га ріллі із земель резервного фонду державної власності сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Новоукраїнської міської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3524010100:02:002:1846;

- визнати укладеною між Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Росія" додаткову угоду до договору оренди землі, укладеного між сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Росія" та Новоукраїнською районною державною адміністрацією Кіровоградської області від 20.04.2007, зареєстрований у Кіровоградській регіональній філії ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України" за № 540 від 20.04.2007, загальною площею 25,5788 га ріллі із земель резервного фонду державної власності сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Новоукраїнської міської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3524010100:02:002:1846 у редакції, викладеній у прохальній частині позовної заяви.

Ухвалою господарського суду від 03.08.2017 р. провадження у справі № 912/1602/17 зупинено до завершення розгляду пов'язаної з нею справи № 912/2166/17, що розглядається Господарським судом Кіровоградської області.

Згідно ухвали суду від 08.11.2017 р. поновлено провадження; справу прийнято до свого провадження суддею Вавренюк Л.С.; зупинено провадження у справі до завершення розгляду пов'язаної з нею справи № 912/2166/17, що розглядається Господарським судом Кіровоградської області.

Ухвалою господарського суду від 01.02.2018 р. поновлено провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи № 912/1602/17 за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 28.02.2018 р.; зобов'язано учасників справи подати до суду необхідні докази.

Господарським судом встановлено також, що подана позивачем позовна заява містить заяву сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Росія" про забезпечення позову шляхом заборони Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області вчиняти будь-які дії з приводу відчуження права власності, права користування, зміни цільового призначення, зміни розміру чи кадастрового номеру земельної ділянки кадастровий номер 3524010100:02:002:1846 площею 25,5788 га до вирішення спору по суті.

Посилаючись на ст.ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній на момент подання до суду відповідної заяви, та п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 11 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", позивач стверджує про наявність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову, оскільки: між сторонами існує спір, який розглядається судом; існує порушене право на поновлення договору оренди; існує незавершене виробництво сільськогосподарських культур , здійснене в порядок та строки, передбачені договором оренди землі, Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Земельним кодексом України, яким можуть намагатись заволодіти в протизаконний спосіб сторонні особи за допомоги чи за певних дій відповідача; існує ймовірність відчуження права оренди (володіння) земельної ділянки іншій особі до вирішення спору по суті, що ускладнить чи взагалі унеможливить виконання рішення суду; існує можливість передачі земельної ділянки у приватну власність шляхом поділу земельної ділянки на частини площею до 2,00 га зі зміною цільового призначення, в результаті чого дана земельна ділянка припинить своє існування, а отже при задоволенні позову про поновлення договору оренди землі виконати рішення буде неможливо.

Згідно письмового відзиву на позов від 06.07.2017 р., відповідач заперечив проти задоволення заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову, стверджуючи, що у поданій позивачем заяві не міститься посилань на конкретні докази того, що відповідач чи інші особи вчиняють дії, направлені на розпорядження спірною земельною ділянкою, а також того, що невжиття заходів забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду у даній справі.

Розглянувши по суті подану позивачем заяву про вжиття заходів забезпечення позову, господарським судом враховано, що відповідно до п. 9 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 р. №2147VІІІ, чинної з 15.12.2017 р., справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Таким чином, після набрання чинності Господарським процесуальним кодексом України в редакції Закону України від 03.10.2017 р. №2147VІІІ, подані до суду та не розглянуті по суті до 15.12.2017 р. заяви, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності новою редакцією Кодексу.

Відповідно до ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Разом з цим, в силу вимог ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

Однак, позивачем, всупереч положенням процесуального закону, не надано жодного доказу на обґрунтування фактичних обставин, достатніх для вжиття судом заходів для забезпечення позову.

Так, господарський суд вважає неспроможними доводи заявника про наявність спору, що розглядається в судовому порядку та існування порушеного права позивача, оскільки зазначені обставини самі по собі не є підставою для застосування заходів забезпечення позову.

Не належать до обставин, наявністю яких зумовлена необхідність вжиття заходів до забезпечення позову та які можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду також наведені позивачем припущення щодо ймовірності заволодіння майном позивача третіми особами, відчуження права оренди земельної ділянки та передачі земельної ділянки у приватну власність.

Господарський суд наголошує, що обов'язок доказування наявності підстав для забезпечення позову покладається саме на позивача; до компетенції господарського суду не належить збирання доказів.

На підставі викладеного, слід дійти висновку, що саме лише посилання в заяві про забезпечення позову на потенційну неможливість виконання рішення суду, у випадку задоволення позовних вимог, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

З огляду на наведене та враховуючи, що позивачем не надано до суду будь-яких доказів, які б містили інформацію на підтвердження обставин, які можуть настати, за доводами позивача, у випадку невжиття заходів забезпечення позову, у господарського суду відсутні правові підстави для задоволення відповідної заяви позивача.

Керуючись ст.ст. 136-140, 234, 255 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Росія" про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 912/1602/17 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена окремо від рішення суду в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Копії ухвали направити

позивачу за адресою: 27100, Кіровоградська область, м. Новоукраїнка, вул. 40 років України, 1;

відповідачу за адресою: 25030, м. Кропивницький, вул. Академіка Корольова, 26;

третій особі (Новоукраїнській РДА) за адресою: 27101, Кіровоградська область, Новоукраїнка, вул. Соборна, 59;

третій особі (Новоукраїнській міській раді) за адресою: 27100, Кіровоградська область, Новоукраїнка, вул. Покровська, 70.

Суддя Л.С. Вавренюк