Ухвала суду № 72007430, 01.02.2018, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

01.02.2018 Справа № 905/1315/15

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Курило Г.Є., суддів Матюхіна В.І., Чорненької І.К.

за позовом: Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк”, м. Київ

до відповідача: Приватного акціонерного товариства “Донецьксталь” – металургійний завод”, м. Донецьк

третя особа 1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за первісним позовом: Державна організація (установа, заклад) "Фонд гарантування вкладів фізичних осіб", м. Київ,

третя особа 2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за первісним позовом: ОСОБА_1 України, м. Київ

про стягнення 938500 євро, що є еквівалентом 22001283грн. та 2976грн28коп.

за зустрічним позовом: Приватного акціонерного товариства “Донецьксталь” – металургійний завод”, м.Донецьк

до відповідача: Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк”, м. Київ

про внесення змін до договору

За участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом: ОСОБА_2 – за довіреністю;

від відповідача за первісним позовом: не з’явився;

від третьої особи 1: не з’явився;

від третьої особи 2: не з’явився.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Донецьксталь" – металургійний завод" про стягнення 938500 євро, що є еквівалентом 22001283 грн. та 2976грн. 28 коп.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 10.08.2015 порушено провадження по справі №905/1315/15.

Ухвалою суду від 15.03.2016 по справі №905/1315/15 прийнято зустрічну позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Донецьксталь" – металургійний завод" до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про внесення змін до договору для спільного розгляду з первісним позовом.

Ухвалою суду від 05.09.2017 залучено до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за первісним позовом: Державну організацію (установа, заклад) "Фонд гарантування вкладів фізичних осіб", м. Київ, та ОСОБА_1 України, м. Київ.

Ухвалою від 09.01.2018 поновлено провадження у справі №905/1315/15; призначено справу №905/1315/15 до розгляду в порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 01.02.2018 року о 12:30 год.

У зв'язку із перебуванням судді М.О. Лейба у відпустці протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 01.02.2018 по справі №905/1315/15 змінено склад колегії суддів, визначено колегію суддів у складі головуючого судді Г.Є. Курило, судді – В.І. Матюхін, І.К.Чорненька.

Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" подані до суду заяви про забезпечення позову шляхом винесення ухвали про накладання арешту на майно та кошти, які знаходяться на рахунках в усіх банківських установах України що належать ПрАТ "Донецьксталь" – металургійний завод" в межах суми позову 938500,00 Євро (що за курсом НБУ станом на 22.06.2015 року є еквівалентом 22001283,00гривень) та 2976грн. 28 коп.

В обґрунтування своїх заяв позивач за первісним позовом вказує на наявність у відповідача за первісним позовом поточних рахунків у різних банках та можливість вільно розпоряджатися коштами які там знаходяться. Позивач за первісним позовом зазначає, що кошти на цих рахунках як зараховуються та і перераховуються на інші рахунки. Тому позивач за первісним позовом має підстави побоюватись, що ПрАТ "Донецьксталь" – металургійний завод" може розпоряджатися даними коштами та відчужувати їх на користь невідомих осіб, що ускладнить або навіть зробить неможливим виконання рішення суду.

Розглянувши заяву позивача за первісним позовом, суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини (ст. 137 Господарського процесуального кодексу України).

Стаття 74 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 4 згаданої статті передбачено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійснені учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконання обов'язків щодо доказів.

Згідно пункту 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» (із подальшими змінами) заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно абзаців 2, 3, 4 пункту 3 постанови пленуму ВГСУ № 16 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Отже, аналіз приписів правових норм, які регулюють порядок та підстави вжиття заходів забезпечення позову, свідчить, що забезпечення позову є правом суду, що розглядає спір. Заходи по забезпечення позову застосовується судом, виходячи з обставин справи, змісту заявлених позовних вимог.

Заявник (позивач) має довести наявність тих обставин, на підставі яких він просить вжити заходів до забезпечення позову. Такі докази у позовних матеріалах, тому питання про вжиття заходів до забезпечення позову вирішується виходячи з тих документів, які додані позивачем до позову.

Позивачем за первісним позовом не обґрунтовано та не надано жодних доказів, які свідчили б про те, що ненакладення арешту на грошові кошти та майно, що належать відповідачу за первісним позовом може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі за умови задоволення позову. Заява ґрунтується лише на власних припущеннях та домислах.

Відтак, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника, суд дійшов висновку, що заява Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк”, м. Київ про забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких, суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності забезпечення позову.

Керуючись статтями 136, 137, 140, ч. 2 ст. 232, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяв Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк”, м. Київ про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набрала чинності з моменту її оголошення 01.02.2018.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи протягом десяти днів з дня набрання ухвалою законної сили шляхом подання апеляційної скарги до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Головуючий суддя Г.Є. Курило

Суддя В.І. Матюхін

Суддя І.К. Чорненька