Рішення № 72007090, 30.01.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.01.2018м. ДніпроСправа № 904/8678/17

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. при секретарі судового засідання Яковлєвій А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет", смт. Слобожанське, Дніпропетровська область

до Відповідача-1: Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, м. Дніпро

Відповідача-2: Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, м. Дніпро

про стягнення шкоди у розмірі 17000грн.00коп.

Представники:

Від позивача: Біловоденко Ю.В., дов. №20/09/17 від 20.09.2017р.

Від відповідача-1: Кравець А.Г., дов. №01-08/10-674 від 16.01.2018р.

Від відповідача-2: не з`явився

СУТЬ СПОРУ: Господарським судом Дніпропетровської області у складі судді Новікової Р.Г. розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" до відповідача-1: Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області та відповідача-2: Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про стягнення шкоди у розмірі 17000грн.00коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що прийняттям СДПІ з обслуговування великих платників податків МГУ ДФС у м. Дніпропетровську рішення №000004/28-01-39/30487219 від 25.11.2015р. про застосування до позивача фінансових санкцій у вигляді штрафу позивачу було заподіяно шкоди у розмірі 17000грн.00коп.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.10.2017р. було порушено провадження у справі. Справа призначалась до розгляду в судових засіданнях на 11.10.2017р., 01.11.2017р., 14.11.2017р., 28.11.2017р., 12.12.2017р., 16.01.2018р. та 30.01.2018р.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2017р. до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору залучено Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.

14.11.2017р. Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області надало письмові заперечення на позов, в яких просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції відповідач-1 зазначає, що не зрозуміло чим саме він задав шкоди позивачу та не вбачає підстав для її відшкодування, оскільки ніяких правовідносин між ним та позивачем не існує.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2017р. до участі у справи у якості відповідача-2 залучено Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.

28.11.2018р. відповідач-2 надав письмові пояснення в обґрунтування своєї правової позиції, в яких заперечував проти задоволення позовних вимог.

Відповідач-2 05.01.2018р. надав відзив на позов, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог. У своєму відзиві відповідач-2 зазначає, що відповідно до рішення СДПІ з обслуговування великих платників податків МГУ ДФС у м. Дніпропетровську рішення №000004/28-01-39/30487219 від 25.11.2015р., до позивача були застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 17000грн.00коп.

В подальшому постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.01.2016р. у справі №804/16506/15, яка була залишена в силі постановою Вищого адміністративного суду України від 07.08.2017р., рішення СДПІ з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську МГУ ДФС рішення №000004/28-01-39/30487219 від 25.11.2015р. було скасовано.

За наведених обставин, відповідач-2 стверджує, що сума штрафу в розмірі 17000грн., сплачена позивачем до Державного бюджету України, не є шкодою, а є надміру сплаченими грошовими зобов'язаннями.

Крім того, відповідач-2 зазначає, що позивач не скористався своїм правом щодо повернення надміру сплачених грошових коштів з Державного бюджету України, у встановленому законом порядку.

15.01.2018р. позивач надав заперечення на відзив, в яких зазначив, що не погоджується з доводами та запереченнями відповідача-2. В обґрунтування правової позиції, позивач стверджує, що в силу чинного законодавства України мав право безпосередньо звернутись до суду за захистом свого порушеного права. Також позивач зазначив, що сплата ним штрафу не може вважатись надміру сплаченими грошовими коштами.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, встановив.

Відповідно до рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у місті Дніпропетровську міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України №000004/28-01-39/30487219 від 25.11.2015р., до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" були застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 17000грн.00коп. (а.с. - 11).

Товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у місті Дніпропетровську міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення СДПІ з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську МГУ ДФС №000004/28-01-39/30487219 від 25.11.2015р.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.01.2016р. у справі №804/16506/15 визнано протиправним та скасовано рішення СДПІ з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську МГУ ДФС №000004/28-01-39/30487219 від 25.11.2015р. (а.с. - 12-13).

В подальшому постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2016р. у справі №804/16506/15, задоволено апеляційну скаргу СДПІ з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську МГУ ДФС. Скасовано постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.01.2016р. у справі №804/16506/15, у задоволенні адміністративного позову ТОВ "АТБ-Маркет" до СДПІ з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську МГУ ДФС про визнання протиправним та скасування рішення відмовлено (а.с. - 14-15).

ТОВ "АТБ-Маркет" звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2016р. у справі №804/16506/15.

Відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України від 07.08.2017р. у справі №804/16506/15, касаційну скаргу ТОВ "АТБ-Маркет" задоволено. Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2016р. у справі №804/16506/15 скасовано, залишено в силі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.01.2016р. у справі №804/16506/15 (а.с. - 17-18).

Ухвала Вищого адміністративного суду України від 07.08.2017р. у справі №804/16506/15 набрала законної сили 29.08.2017р. Докази того, що вказану ухвалу було скасовано у всиновленому законом порядку в матеріалах справи відсутні.

Пунктом 4 статті 75 Господарського кодексу України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи викладене, факт визнання того, що рішення СДПІ з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську МГУ ДФС №000004/28-01-39/30487219 від 25.11.2015р. було визнано протиправним та скасовано не підлягає доказуванню у цій справі.

При цьому, відповідно до платіжного доручення №125299 від 13.06.2016р. позивач сплатив до Державного бюджету України суму в розмірі 17000грн. У графі призначення платежу зазначено наступне: сплата грошових зобов'язань за актом перевірки від 29.11.2015р. №0010/28/01/39/30487219 рішення №000004/28-01-39/30487219 від 25.11.2015р. (а.с. - 16).

Як вбачається з матеріалів справи, платіж був здійснений позивачем в проміжок часу між прийняттям Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом постанови від 11.05.2016р. у справі №804/16506/15 та прийняттям Вищим адміністративним судом України ухвали від 07.08.2017р. у справі №804/16506/15.

Тобто, на момент здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" платежу згідно платіжного доручення №125299 від 13.06.2016р., рішення СДПІ з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську МГУ ДФС №000004/28-01-39/30487219 від 25.11.2015р. було чинним, а позивач мав зобов'язання з оплати штрафу за наслідками фактичної перевірки, оформленої актом №0010/28/01/39/30487219 від 29.10.2015р.

Наведене спростовує позицію відповідача-2 стосовно того, що грошові кошти сплачені позивачем відповідно до платіжного доручення №125299 від 13.06.2016р. є такими, що надміру сплачені до Державного бюджету України.

Предметом судового розгляду у цій справі є стягнення з Державного бюджету України в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" грошових коштів в розмірі 17000грн. в рахунок відшкодування майнової шкоди, завданої незаконними діями Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у місті Дніпропетровську міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України.

Частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Отже, загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди (цивільне правопорушення).

Для настання відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача, г) вина.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода -це не тільки обов'язкова умова, але й міра відповідальності, оскільки за загальним правилом статті, що коментується, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі. Мова йде про реальну шкоду та упущену вигоду (стаття 22 Цивільного кодексу України).

Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки завдавала шкоди.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди. Відсутність у діях особи умислу або необережності звільняє її від відповідальності, крім випадків, коли за нормами Цивільного кодексу України відповідальність настає незалежно від вини.

Особливістю деліктної відповідальності за завдану шкоду є презумпція вини.

Відповідно до частини 2 статті 1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди.

Відповідно до статі 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Приписами статті 56 Конституції України передбачене право кожного на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Статті 1173, 1174 Цивільного кодексу України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність вини не є обов'язковою. Втім, цими нормами не заперечується обов'язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов'язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення №000004/28-01-39/30487219 від 25.11.2015р. було прийнято Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податків у місті Дніпропетровську міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №236 від 21.05.2014р., Державна фіскальна служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.

Пунктом 7 вказаного положення визначено, що Державна фіскальна служба України здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Перелік територіальних органів Державна фіскальна служба України визначений постановою Кабінету Міністрів України №311 від 06.08.2014р. "Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України".

Згідно зазначеного переліку Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників податків у місті Дніпропетровську міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України відноситься до територіальних органів Державної фіскальної служби України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №247 від 30.03.2016р., перейменовано Міжрегіональне головне управління Державної фіскальної служби в Центральний офіс з обслуговування великих платників в Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби.

Також, реорганізовано спеціалізовані державні податкові інспекції з обслуговування великих платників шляхом їх приєднання до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, зокрема, Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників податків у місті Дніпропетровську міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України.

Відповідно до положення про Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби, затверджений наказом Державної фіскальної служби України, офіс є правонаступником усіх прав та обов'язків Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у місті Дніпропетровську міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України.

Відповідно до змісту рішення №000004/28-01-39/30487219 від 25.11.2015р. СДПІ з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську МГУ ДФС, фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 17000грн. були застосовані відповідно до абзацу п'ятнадцятого частини другої статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Положеннями статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" визначено, що рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органами доходів і зборів та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.

Крім того, вказаною статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" визначено, що передбачені цією статтею штрафи спрямовуються до бюджету згідно з чинним законодавством.

З наведеного вбачається, що шкода, заподіяна позивачу прийняттям СДПІ з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську МГУ ДФС рішення №000004/28-01-39/30487219 від 25.11.2015р. про стягнення штрафу у розмірі 17000грн., була вчинена органом виконавчої влади при здійсненні ним владно-адміністративних повноважень, що підпадає під ознаки статті 1173 Цивільного кодексу України.

Разом з тим, факт незаконності прийнятого СДПІ з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську МГУ ДФС як органом виконавчої влади рішення №000004/28-01-39/30487219 від 25.11.2015р.про стягнення з позивача штрафних санкцій в розмірі 17000грн.грн., внаслідок якої останньому була завдана шкода, встановлений постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.01.2016р. у справі №804/16506/15, яка була залишена в силі ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.08.2017р., набрала законної сили та згідно пункту 4 статті 75 Господарського кодексу України, має преюдиційне значення при вирішенні даного спору.

Розмір заподіяної шкоди у вигляді вимушеної сплати штрафу в доход державного бюджету підтверджується платіжним дорученням №125299 від 13.06.2016р/, згідно якого позивачем на рахунок, відкритий в територіальному органі державної казначейської служби, перераховано 17000грн. штрафу. У графі призначення платежу зазначено наступне: сплата грошових зобов'язань за актом перевірки від 29.11.2015р. №0010/28/01/39/30487219 рішення №000004/28-01-39/30487219 від 25.11.2015р.

Вказаний розмір заподіяної шкоди перебуває у безпосередньому причинному зв'язку із прийняттям відповідачем-2 незаконного рішення як органом державної влади при здійснені ним своїх повноважень, а тому підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України.

За таких обставин, позовні вимоги позивача щодо стягнення з Державного бюджету шкоди в сумі 17000грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Заперечення відповідача-1, що він не має відповідати за даним позовом, оскільки ним не порушено жодних прав і законних інтересів позивача, не заподіяно своїми діями будь-якої шкоди позивачу, судом до уваги не приймається з наступних підстав.

За змістом приписів чинного законодавства відшкодування шкоди, заподіяної юридичній особі органом державної влади внаслідок прийняття цим органом незаконного рішення, оскільки останній фінансується з державного бюджету України, здійснюється з відповідного бюджету.

Матеріалами справи не підтверджується наявність між позивачем та відповідачем-1 правових відносин в частині заподіяння позивачу шкоди. А відтак, суд приходить до висновку, що відповідач-1 не може відповідати за заподіяну позивачу шкоду.

Але, як зазначив Конституційний суд України в своєму рішенні №12-рп/2001 від 03.10.2001р. у справі №1-36/2001, не допускається відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади за рахунок коштів, що виділяються на утримання органів державної влади.

Частиною 2 статті 6 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Указом Президента України від 13.04.2011р. №05-11/1498-2-1485/08 затверджено Положення про Державну казначейську службу України, згідно з яким Державна казначейська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України. Казначейство України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України є учасником системи електронних платежів Національного банку України. Казначейство України відповідно до покладених завдань здійснює, зокрема, через систему електронних платежів Національного банку України розрахунково-касове обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів, операцій з коштами бюджетів, спільних із міжнародними фінансовими організаціями проектів; здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Казначейство України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (у разі їх утворення) (пункти 1, 4, 7 Положення).

Згідно з ч.ч. 1, 2 статті 25 Бюджетного кодексу України, державна казначейська служба України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду. Відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) у порядку, визначеному законом.

Відповідно до пп. 2 п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України, до законодавчого врегулювання безспірного списання коштів бюджету та відшкодування збитків, завданих бюджету, відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) за рахунок коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) в межах бюджетних призначень за рішенням суду у розмірі, що не перевищує суми реальних збитків, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. №845 затверджений Порядок виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ (далі-Порядок).

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

06.02.2013р. набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30.01.2013р. №45 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. №845".

Зазначена постанова прийнята у зв'язку із приведенням постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. №845 "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ" (далі - Порядок) у відповідність із Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Пунктом 1 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. №845 зі змінами та доповненнями, визначено, що цей Порядок визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також: іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення (далі - державні органи).

Згідно з пп. 2 п. 35 вказаного Порядку, казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень. Пунктом 36 Порядку встановлено, що у разі здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 35 цього Порядку стягувачі подають документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, до органу Казначейства за місцезнаходженням органу державної влади, внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності якого заподіяно шкоду.

Відповідно до пункту 41 Порядку, Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування в тому числі і шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що саме територіальні органи Казначейства здійснюють юридично значимі дії, пов'язані із виконанням судових рішень про стягнення з державного бюджету коштів на відшкодування шкоди, як то: приймання документів від стягувачів, інформування державних органів та органів прокуратури, збір документів, які можуть бути підставою для зупинення безспірного списання коштів державного бюджету і їх перерахування на рахунок стягувача, пересилання зібраних документів до Казначейства.

Таким чином, виходячи з положень п.п. 35, 36 Порядку виконання рішень про стягнення коштів з Державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, виконання рішень про стягнення коштів з Державного та місцевих бюджетів або боржників, виконання судового рішення про стягнення з Державного бюджету коштів на відшкодування шкоди здійснюється за участю територіальних органів Казначейства, що знаходиться за місцезнаходженням органу державної влади, внаслідок незаконно прийнятого ним рішення і до якого повинно бути подані стягувачем документи про списання відповідних сум.

Відповідно до п.36 вищевказаного Порядку саме відповідач-1 є територіальним органом Казначейства, що знаходиться за місцем знаходження Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у місті Дніпропетровську міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України, правонаступником якої є Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби, внаслідок незаконно прийнятого рішення якої позивачу заподіяно шкоду, і до якого стягувачем мають подаватися документи про списання відповідних сум.

Враховуючи вищевикладене, Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області є належним відповідачем у даній справі, оскільки, з огляду на правову природу даних правовідносин при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади слід залучати до участі у справі як іншого відповідача відповідний територіальний орган Казначейства як особу, уповноважену здійснювати розпорядження бюджетними коштами. При цьому, з огляду на покладені на нього чинним законодавством функції не вимагається наявність порушення вказаним органом прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, який є правонаступником Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у місті Дніпропетровську міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України, виступає відповідачем у даній справі як орган, діями якого завдано шкоду позивачу .

Положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у спорах, які виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв'язку з задоволенням позовних вимог в повному обсязі, судовий збір у розмірі, що підлягав сплаті за подання даного позову - 1600грн., підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача-2 в повному обсязі, оскільки внаслідок незаконного рішення саме відповідача-2 позивачу завдано матеріальну шкоду.

Керуючись Конституцією України, Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", Законом України "Про виконавче провадження", Постановою Кабінету Міністрів України №311 від 06.08.2014р. "Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України", Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. №845 "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ", Положенням про Державну фіскальну службу України , Положенням про Державну казначейську службу України, Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 46, 73, 74, 75, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області та Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про стягнення шкоди у розмірі 17000грн.00коп. - задовольнити.

Стягнути з Державного бюджету України (Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області; ідентифікаційний код: 37988155; місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Челюскіна, буд. 1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" (ідентифікаційний код: 30487219; місцезнаходження: 52005, Дніпропетровська область, смт. Слобожанське, вул. Василя Сухомлинського, буд. 76) суму шкоди в розмірі 17000грн.

Стягнути з Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (ідентифікаційний код: 39440996; місцезнаходження: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 11Г) в особі Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (ідентифікаційний код: 40980025; місцезнаходження: 49600, м. Дніпро, пр. Олександра Поля, буд. 57) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" (ідентифікаційний код: 30487219; місцезнаходження: 52005, Дніпропетровська область, смт. Слобожанське, вул. Василя Сухомлинського, буд. 76) суму судового збору в розмірі 1600грн.

Видати накази після набрання чинності рішенням.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення підписаний 05.02.2018р.

Суддя Р.Г. Новікова