Вирок № 72005531, 05.02.2018, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/2729/17

Номер провадження 1-кп/629/87/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2018 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого - Харабадзе К.Ш.,

за участю секретаря - Бєловол О.О.,

прокурора - Гребенюк В.Є.,

обвинуваченого - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Лозова Харківської області кримінальне провадження у відношенні:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лозова Харківської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого:

-27.07.2017 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк до 3 років,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України, -

в с т а н о в и в:

11.04.2017 року, близько 12:00 год., ОСОБА_1, повторно, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходившись на території ГСК № 4 в м. Лозова Харківської області, побачив поряд з гаражем № НОМЕР_2 автомобіль марки ГАЗ 2705, державний номерний знак НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2, та у нього раптово виник умисел на таємне заволодіння чужим майном, реалізовуючи який ОСОБА_1, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, скористався моментом, коли власник автомобіля ОСОБА_2 знаходився всередині гаражу, діючи умисно, з корисливого мотиву, з метою наживи, таємно викрав з салону автомобіля автомобільний навігатор марки «Prestigio», вартістю 241 грн., однак був помічений власником навігатору ОСОБА_2, який усвідомлював злочинний характер дій ОСОБА_1 та його окликнув, ОСОБА_1, незважаючи на його викриття та дії ОСОБА_2, направлені на припинення правопорушення, який намагався його наздогнати, відкрито утримуючи викрадене, не позбавляючись автомобільного навігатору, намагався покинути місце вчинення злочину, але не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, не зміг розпорядитися викраденим майном на загальну суму 241 грн., з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий потерпілим за ГСК № 4.

У судовому засіданні ОСОБА_1 винним себе визнав повністю, щиро каявся, пояснивши, що він дійсно, 11.04.2017 року, близько 12:00 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за вищевказаних обставин, з салону автомобіля, який знаходився біля гаражу № НОМЕР_2, який розташований в ГСК № 4, викрав автомобільний навігатор, але був помічений потерпілим, намагався покинути місце злочину, утримуючи викрадене, однак був затриманий за гаражами. З правовою кваліфікацією своїх дій за ч.3 ст. 15, ч.2 ст.186 КК України був згоден, фактичні обставини вчинення злочину не оспорював.

Прокурор просив визнати ОСОБА_1 винним за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України та призначити покарання у виді 4 років позбавлення волі, за правилами ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком суду від 27.07.2017 року, більш суворим остаточно призначити покарання у виді 4 років позбавлення волі.

Враховуючи пояснення обвинуваченого ОСОБА_1, а також те, що він не оскаржує фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість в подальшому оскаржувати дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду немає сумнівів в добровільності та правдивості його позиції, тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого, дослідженням даних, які характеризують його особу, доказів щодо речових доказів.

Таким чином, аналізуючи показання обвинуваченого, суд находить його вину повністю доказаною, а його дії кваліфікує за ч. 3 ст. 15 та ч. 2 ст. 186 КК України, як незакінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 КК України обвинувачений скоїв тяжкий злочин.

Дослідженням особи обвинуваченого встановлено, що він раніше судимий, не працює, на обліку у лікарів психіатра, нарколога не перебуває, не одружений, проживає без реєстрації за постійним місцем проживання, характеризується формально позитивно.

Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття у скоєному.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, обставин, що пом'якшують покарання, обставин, які обтяжують покарання, даних про особу обвинуваченого, обставин вчинення злочину і ставлення обвинуваченого до вчиненого, суд дійшов висновку про те, що його подальше перевиховання та попередження скоєння ним нових злочинів можливе тільки в умовах реального відбування покарання та призначає йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України, оскільки обвинувачений після вчинення даного кримінального правопорушення був засуджений за інше кримінальне правопорушення вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 27 липня 2017 року до позбавлення волі 3 роки, який набрав законної сили 27.08.2017 року, а тому суд остаточно призначає покарання за правилами ч. 4 ст. 70 КК України.

Відповідно до ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого витрати за проведення товарознавчої експертизи № 1842 від 20.04.2017 року у розмірі 263 гривні 88 копійок.

Питання щодо речових доказів суд вирішує в поряду ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 331, 349, 369, 370, 373, 374, 395 КПК України, суд,-

у х в а л и в:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України, та призначити покарання у виді ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ строком на ЧОТИРИ роки.

На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання у виді позбавлення волі строком на ТРИ роки, призначеного вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 27.07.2017 року, більш суворим, остаточно призначити покарання у виді ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ строком на ЧОТИРИ роки.

Строк відбування покарання рахувати з 11.04.2017 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_1 в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 11 квітня 2017 року по 20 червня 2017 року з розрахунку 1 (один) день попереднього ув'язнення за 2 (два) дня позбавлення волі, з 21 червня 2017 року з розрахунку 1 (один) день попереднього ув'язнення за 1 (один) день позбавлення волі.

Речові докази: портативний автомобільний навігатор «Prestigio», який переданий під зберігальну розписку потерпілому ОСОБА_2 - залишити йому ж.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення товарознавчої експертизи № 1842 від 20.04.2017 року у розмірі 263 гривні 88 копійок які необхідно стягнути на наступні реквізити: код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, одержувач платежу Держава.

Долю речових доказів вирішити по вступу вироку в законну силу.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляція на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області.

Суддя: К.Ш.Харабадзе