Вирок № 72005293, 05.02.2018, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/192/18

Номер провадження 1-кп/623/108/2018

ВИРОК

іменем України

05 лютого 2018 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Герцова О.М.

при секретарі - Бобриш М.С.

з участю прокурора Ходак Є.С.

представника потерпілого ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника Міщенко І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Горлівка, Донецької області, освіта професійно - технічна, громадянина України, не одруженого, не працюючого, раніше судимого: 1) 13.05.1996 року Центрально - міським районним судом м. Горлівка, Донецької області за ст. 142 ч. 2 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 46-1 КК України відстрочено виконання вироку на 2 роки; 2) 16.01.1997 року Центрально - міським районним судом м. Горлівка, Донецької області за ст. 140 ч. 2 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 46-1 КК України відстрочено виконання вироку на 2 роки; 3) 21.08.1997 року Центрально - міським районним судом м. Горлівка, Донецької області за ст.ст. 140 ч. 2, 42 ч. З КК України до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна, на підставі ст. З ЗУ «Про амністію», від 24.07.1998 року звільнений 2.09.1998 року з Дзержинської виправної колонії № 2 Донецької області; 4) 10.12.1999 року Донецьким обласним судом за ст.ст. 93-А, Е, 142 ч. З, 145 ч. 1, 42 КК України до 14 років позбавлення волі з конфіскацією майна, на підставі постанови Дзержинського районного суду м. Харкова від 8.02.2013 року, умовно - достроково звільнений 18.02.2013 року з Олексіївської виправної колонії № 25 м. Харкова на не відбутий строк 2 місяця 2 дня; 5) 18.02.2014 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ст. 296 ч. З КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України, звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки, який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1, РНОКПП: НОМЕР_1,

у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в :

відповідно до обвинувального акту від 20.01.2018 р., обвинувачений ОСОБА_2, повторно, 25 жовтня 2014 року, приблизно о 14 годині, знаходячись в якості колишнього працівника, на території ТОВ «Ліс України», що розташоване за адресою: Харківська область, м. Ізюм, вул.Чумацька (Калініна) 30/2, діючи з корисливих мотивів та з метою викрадення чужого майна, скориставшись відсутністю уваги працівників зазначеного підприємства, таємно викрав дерев'яну дошку - вагонка, у кількості 1,3 м.кв., вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №865 від 19.01.2018 року, 125 грн 12 коп, що належала ТОВ «Ліс України», чим підприємству було завдано матеріальну шкоду на вказану суму.

Вказані дії органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.

20 січня 2018 року під час досудового розслідування між представником потерпілого ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_2 було досягнуто угоди про примирення.

Згідно з умовами вказаної угоди обвинувачений ОСОБА_2, під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні та зобов'язується у подальшому сприяти у припиненні інших відомих йому подібних кримінальних правопорушень.

На час укладання угоди претензій матеріального та морального характеру від потерпілого до обвинуваченого немає.

Сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_2, за ч.2ст.185 КК України у вигляді позбавлення волі строком 3 роки. На підставі ст.71 КК України, шляхом часткового складання покарань, призначити ОСОБА_2 остаточне покарання у вигляді 5 років 2 місяців позбавлення волі.

Витрати пов'язані з проведенням експертизи - товарознавча у сумі 572 гривні, виконана за рахунок Державного бюджету України, підлягають стягненню з підозрюваного ОСОБА_2

Обвинувачений ОСОБА_2 розуміє, що відповідно до ст. 473 КПК України наслідком укладання та затвердженням зазначеної угоди є :

- для підозрюваного - обмеженням права на оскарження вироку згідно ст. 394 і ст. 424 КПК України.

- для потерпілого - обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст. 394 і ст. 424 КПК України та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди.

Обвинувачений ОСОБА_2, розуміє, що виконання зобов'язань іншою стороною в рамках цієї угоди цілком залежить від дотримання ним закону і будь-якого положення складеної угоди.

Обвинувачений ОСОБА_2, розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389 КК України.

Під час досудового розслідування витрат на проведення експертиз та інших слідчих дій не було.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для затвердження угоди про визнання винуватості суд виходить з наступного.

Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст.468, ст.469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення може бути укладена угода між потерпілим та обвинуваченим.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні угоди про примирення дотримані вимоги КК України та КПК України, просить угоду затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_2, узгоджене в угоді покарання.

Представник потерпілого, обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник в судовому засіданні також просили зазначену угоду затвердити та призначити узгоджене ними покарання для обвинуваченого та при цьому останній беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України в обсязі підозри та дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання.

Кримінальне правопорушення у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_2 визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України відноситься до середньої тяжкості. Покарання, узгоджене сторонами угоди, відповідає санкції, яка передбачена ч.2 ст.185 КК України.

Судом встановлено, що укладення угоди сторонами кримінального провадження є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

При цьому, судом з`ясовано, що обвинувачений та потерпілий повністю усвідомлюють зміст укладеної угоди про примирення, характер обвинувачення, цілком розуміють свої права, визначені п. 1 ч. 5 ст.474 КПК України, а також наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, а також наслідки невиконання угоди, передбачені ст.. 476 КПК України.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди відповідають вимогам КПК України, КК України та інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, суд, враховуючи заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов до висновку про наявність правових підстав для затвердження угоди про примирення.

Відповідно до ст. 124 КК України, суд стягує з обвинуваченого ОСОБА_2, на користь держави документально підтверджені судові витрати на залучення експертів.

Цивільний позов не пред'являвся

Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 377, 475 КПК України суд, -

з а с у д и в :

затвердити угоду від 20 січня 2018 року про примирення, укладену між представником потерпілого ОСОБА_1, обвинуваченим ОСОБА_2 та захисником Міщенко І.І.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити узгоджене сторонами угоди про примирення покарання у вигляді позбавлення волі строком 3 роки.

На підставі ст.71 КК України, шляхом часткового складання покарань, призначити ОСОБА_2 остаточне покарання у вигляді 5 років 2 місяців позбавлення волі.

Роз`яснити ОСОБА_2, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

Стягнути з ОСОБА_2, на користь держави судові витрати за проведення судової товарознавчої експертизи № 4600 від 13.10.2017 по кримінальному провадженню, яка складає 572 грн.00 коп.(отримувач: Держава, код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова).

Речові докази повернуті власнику вважати повернутими.

Запобіжний захід - продовжити у вигляді тримання під вартою.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Суддя Ізюмського міськрайонного суду О.М. Герцов