Рішення № 72004037, 23.01.2018, Кропивницький районний суд Кіровоградської області (до 25.04.2025 - Кіровоградський районний суд Кіровоградської області)

Справа № 390/1123/16-ц

Провадження № 2/390/67/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2018 р. Кіровоградський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого - судді Пасічника Д.І.

при секретарі - Рац М.О.,

за участю:

прокурора - Мельникової Г.В.,

представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за позовом керівника Кіровоградської місцевої прокуратури до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, ОСОБА_1, про визнання незаконним і скасування наказу, визнання недійсним договору оренди землі, зобов'язання повернути земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Кіровоградської місцевої прокуратури звернувся до суду з позовом, в якому просить: визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держземагенства у Кіровоградській області №КР/3522586400:02:000/00001076 від 25.12.2013 року «Про затвердження документації із землеустрою та передачі земельної ділянки в оренду»; визнати недійсним на майбутнє договір оренди землі, який укладено 13.01.2014 року між Головним управлінням Держземагенства у Кіровоградській області та ОСОБА_1, щодо земельної ділянки загальною площею 32,3888 га, кадастровий номер НОМЕР_3, що розташована на території Оситнязької сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області; зобов'язати ОСОБА_1 повернути вказану земельну ділянку державі в особі Головного управління Держземагенства у Кіровоградській області; стягнути пропорційно з відповідачів сплачений судовий збір.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 32,3888 га в оренду строком на 7 років, що розташована на території Оситнязької сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, яка призначена для ведення фермерського господарства, після чого проект землеустрою затверджено оскаржуваним наказом і надано в оренду вказану земельну ділянку. 13.01.2014 року між Головним управлінням Держземагенства у Кіровоградській області та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки, загальною площею 32,3888 га сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, що розташована на території Оситнязької сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області. Проте, ОСОБА_1 у заяві від 08.08.2013 року, що стала підставою для надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, не обґрунтовано належним чином розмір земельної ділянки із урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, а також можливостей її обробітку з огляду на наявні у заявника матеріальні та технічні можливості, що встановлено перевіркою прокуратури у ході якої з'ясовано, що ОСОБА_1 не має нерухомого майна, сільськогосподарської техніки, транспорту, інших засобів для обробітку землі. Головним управлінням Держземагенства у Кіровоградській області залишено дану обставину поза увагою та не перевірено зазначені заявником обставини, що створило передумови для невиправданого, штучного використання процедури отримання земельної ділянки для ведення фермерського господарства, як спрощеного, пільгового порядку одержання в користування земель державної власності поза передбаченою законом обов'язковою процедурою без проведення земельних торгів. Викладені обставини свідчать, що оскаржуваний наказ прийнято з грубим порушенням норм чинного законодавства, а тому він підлягає визнанню недійсним і скасуванню. Визнання недійсним рішення на підставі якого укладено договір оренди землі є підставою для визнання недійсним такого договору, а тому оскаржуваний договір оренди підлягає визнанню недійсним на майбутнє, а земельна ділянка поверненню.

Прокурор підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити у повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві, а також зазначила, що ОСОБА_1 створила фермерське господарство, вже після подання позовної заяви до суду.

Представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2, заперечив проти задоволення позову та зазначив, що прокурор обґрунтовує свій позов тим, що ОСОБА_1 не створено фермерське господарство та не має сільськогосподарської техніки, а тому в неї відсутні трудові і матеріальні ресурси для здійснення такої форми підприємницької діяльності, як фермерське господарство, а також заява ОСОБА_1 про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства не відповідає Закону України «Про фермерське господарство» №973-IV. Однак, 07.04.2017 року ОСОБА_1 засновано фермерське господарство «Сонях», яке має договірні відносини з іншим господарством про надання послуг щодо обробітку землі. Крім того, законодавством не передбачено строків у які громадяни мають створювати фермерське господарство. Також, прокурор не надав жодних належних та допустимих доказів, які підтверджують, що спірний наказ видано з порушенням вимог чинного законодавства, а договір оренди землі не відповідає нормам закону, а тому позовні вимоги є не доведеними та необґрунтованими.

Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області свого представника до суду не направили, проте надали суду письмове заперечення, в якому зазначили, що ОСОБА_1 в повній мірі виконала вимоги ст.ст.1, 7, 8 Закону України «Про фермерське господарство» (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин), подавши до Головного управління необхідний пакет документів для отримання земельної ділянки, а тому просили відмовити у задоволенні позову та розглядати справу без участі їх представника.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Судом встановлено, що на підставі заяви ОСОБА_1 від 08.08.2013 року, Головним управлінням Держземагенства у Кіровоградській області винесено наказ №КР/3522586400:02:000/00000240 від 28.08.2013 року «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою», яким надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 7 років, що розташована на території Оситнязької сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області (за межами населеного пункту) в східному напрямку від с. Оситняжка. Орієнтовний розмір земельної ділянки 32,3888 га, в тому числі 32,3888 га - рілля, земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у запасі, з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства.

Згідно заяви ОСОБА_1 від 17.12.2013 року, Головним управлінням Держземагенства у Кіровоградській області винесено наказ №КР/3522586400:02:000/00001076 від 25.12.2013 року «Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки», яким затверджено «Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду» для ведення фермерського господарства ОСОБА_1 на території Оситнязької сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області (за межами населеного пункту) в східному напрямку від с. Оситняжка. Надано в оренду строком на 7 років ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 32,3888 га, у тому числі: 32,3888 га - рілля (кадастровий номер НОМЕР_3), земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у запасі державної власності, для ведення фермерського господарства, що розташована на території Оситнязької сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області (за межами населеного пункту) в східному напрямку від с. Оситняжка.

13.01.2014 року між Головним управлінням Держземагенства у Кіровоградській області та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі, згідно якого Головне управління Держземагенства у Кіровоградській області надало, а ОСОБА_1 прийняла в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 32,3888 га, кадастровий номер НОМЕР_3, сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства із земель запасу, що перебувають у державній власності на території Оситнязької сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, строком на 7 років починаючи з дати державної реєстрації права оренди земельної ділянки. Договір зареєстровано 13.01.2014 року Реєстраційною службою Кіровоградського районного управління юстиції Кіровоградської області. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на момент укладення договору становила 767 215 грн. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розміром 4% нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік, з урахуванням індексації індексів інфляції. Договір містить додаток у вигляді акту прийому-передачі земельної ділянки (об'єкта оренди) в оренду.

Актом прийомки-передачі межових знаків на зберігання закріплено в натурі (на місцевості) межовими знаками межі земельної ділянки загальною площею 32,3888 га, кадастровий номер НОМЕР_3, що розташована на території Оситнязької сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №58984153 від 13.05.2016 року право власності, інші речові права, іпотека, обтяження на об'єкти нерухомого майна, які б можна було використати для такої форми підприємницької діяльності громадян, як фермерське господарство, у тому числі на території Оситнязької сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, за ОСОБА_1 не зареєстровано.

Листом Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області №10-28-99.2-2060/15-16 від 06.04.2016 року повідомлено, що згідно наказу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області №КР/3522586400:02:000/00001076 від 25.12.2013 року затверджено документацію та передано ОСОБА_1 в оренду земельну ділянку загальною площею 32,3888 га, що розташована на території Оситнязької сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, яка призначена для ведення фермерського господарства без здійснення продажу права оренди з нормативною грошовою оцінкою станом на 01.01.2016 року - 1 149 863,48 грн. Наказ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області КР/3522580300:02:000/00001168 від 17.01.2014 року, не реалізовано. У власності ОСОБА_1, перебувають приблизно 19 ділянок загальною площею 1,0360 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Карлівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області.

Листом Територіального сервісного центру 3541 №742 від 03.06.2016 року повідомлено, що станом на 03.06.2016 року за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, що проживає за адресою: АДРЕСА_2, зареєстровано автомобіль PEUGEOT 405 1.6, 1989 року випуску, номер кузова НОМЕР_4, державний номерний знак НОМЕР_2, свідоцтво про право реєстрації НОМЕР_5 від 15.06.2007 року.

Листом Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградській області №15-690/1 від 03.06.2016 року повідомлено, що ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, не має зареєстрованої в інспекції сільськогосподарської техніки.

Листом Оситнязької сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області №156 від 20.05.2016 року повідомлено, що за станом розрахунків зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою загальною площею 32,3888 га: 19.08.2014 року сплачено орендну плату за 2014 рік у сумі 29 679,64 грн.; 11.08.2015 року сплачено орендну плату за 2015 рік у сумі 38 330,06 грн.; станом на 10.05.2016 року орендна плата за 2016 рік не надходила, що також підтверджується копією виписки по рахунках. Станом на 20.05.2016 року земельна ділянка використовувалася для ведення фермерського господарства, перебувала в обробленому стані та було проведено посів культури.

Представником відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2, надано суду виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 13.04.2017 року, згідно якої ОСОБА_1 є керівником Фермерського господарства «Сонях», що зареєстровано 07.04.2017 року, за адресою: АДРЕСА_1, та договір про надання послуг щодо обробітку землі від 14.04.2017 року, який укладений між Фермерським господарством «Сонях» та Фермерським господарством ОСОБА_6, згідно якого за завданням ФГ «Сонях», ФГ Дапринди С.М. надає ФГ «Сонях» послуги щодо забезпечення повного процесу вирощування зернових та олійних культур на земельній ділянці кадастровий номер НОМЕР_3, яка знаходиться в користуванні ФГ «Сонях» на підставі договору оренди землі від 13.01.2014 року. Та додано розшифровку основних засобів на 2017 рік по ФГ Дапринди С.М., в якій перераховано сільськогосподарську техніку та господарські будівлі.

Рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 17.11.2016 року відмовлено у задоволенні позову керівника Кіровоградської місцевої прокуратури до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, ОСОБА_1, про визнання незаконним і скасування наказу, визнання недійсним договору оренди землі, зобов'язання повернути земельну ділянку.

Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 10.01.2017 року задоволено апеляційну скаргу заступника прокурора Кіровоградської області. Рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 17.112016 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким визнано недійсним та скасовано наказ Головного управління Держземагенства у Кіровоградській області №КР/3522586400:02:000/00001076 від 25.12.2013 року «Про затвердження документації із землеустрою та передачі земельної ділянки в оренду»; визнано недійсним договір оренди землі, укладений 13.01.2014 року між Головним управлінням Держземагенства у Кіровоградській області та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки загальною площею 32,3888 га, кадастровий номер НОМЕР_3, що розташована на території Оситнязької сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області; зобов'язано ОСОБА_1 повернути вказану земельну ділянку державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області. Стягнуто з ОСОБА_1 судові витрати по справі на користь прокуратури Кіровоградської області в сумі 4134 грн.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.08.2017 року скасовано рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 17.11.2016 року та рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 10.01.2017 року, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції. В ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ колегія суддів зазначила, що суди попередніх інстанцій не визначившись з характером спірних правовідносин та нормою права, яка підлягає застосуванню, не встановили обставин, що мають значення для справи, та не дослідили наявних у матеріалах доказів, не навели при цьому переконливих доводів їх належності та допустимості, зокрема щодо відсутності порушень вимог чинного законодавства з боку ОСОБА_1, її волевиявлення на використання земельної ділянки за її цільовим призначенням, сплати необхідних платежів, що витікають із спірного договору, можливість відповідача самостійно, силами та працею членів фермерського господарства вести фермерську діяльність, чи має ресурси для залучення найманих працівників чи оренди сільськогосподарської техніки, чи має вона потенційних контрагентів, ресурси яких можна на договірних засадах залучити для ведення фермерського господарства, а також загалом створення та проведення на земельній ділянці саме фермерського господарства.

Статтями 22, 31, 93, 124 Земельного Кодексу України землі сільськогосподарського призначення можуть надаватися громадянам для ведення фермерського господарства та використовуватися цим господарством, зокрема, на умовах оренди.

Відповідно ст.124 Земельного Кодексу України передача в оренду земельних ділянок державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст.122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок державної або комунальної власності здійснюється за результатами проведення земельних торгів.

Згідно ч.2 та ч.3 ст.134 Земельного Кодексу України визначені випадки, коли земельні торги не проводяться, а передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється в порядку, встановленому ст.123 цього Кодексу. Зокрема, земельні торги не проводяться при передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства.

Відповідно до ч.2 ст.123 Земельного Кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, в якому зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Органам, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Як передбачено ч.3 ст.123 Земельного Кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, ст.123 Земельного Кодексу України врегульовує загальний порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування в тих випадках, коли згідно із законом земельні торги не проводяться; визначає вимоги до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; забороняє компетентним органам вимагати інших, крім установлених цією статтею, матеріалів і документів; установлює загальні підстави для відмови в наданні такого дозволу.

Разом з тим відносини, пов'язані зі створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, також регулюються Законом України «Про фермерське господарство» №973-IV та іншими нормативно-правовими актами України (ст.2 Закону). У таких правовідносинах Закон України «Про фермерське господарство» є спеціальним нормативно-правовим актом, а Земельний Кодекс України - загальним.

Відповідно до ч.1, 2 ст.1 Закон України «Про фермерське господарство» фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян зі створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону. Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім'ї, відповідно до закону.

Можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов'язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов'язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства (стаття 8 Закону № 973-IV).

Порядок надання (передачі) земельних ділянок для ведення фермерського господарства передбачений спеціальним Законом України «Про фермерське господарство» №973-IV.

Так, згідно з частини 1 статті 7 цього Закону (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради. У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.

Частинами другою та четвертою статті 7 цього Закону передбачено, що заяву громадянина про надання земельної ділянки у власність або в оренду районна або міська державні адміністрації або орган місцевого самоврядування розглядають у місячний строк і в разі її задоволення дають згоду на підготовку землевпорядною організацією проекту відведення земельної ділянки. Проект відведення земельної ділянки погоджується та затверджується відповідно до закону. У разі відмови органів державної влади та органів місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки для ведення фермерського господарства питання вирішується судом.

Отже, спеціальний Закон України «Про фермерське господарство» №973-IV визначає обов'язкові вимоги до змісту заяви про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства, які дещо відрізняються від загальних вимог, передбачених ст.123 ЗК України, до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Зокрема, в заяві про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства слід зазначити не лише бажаний розмір і місце розташування ділянки, але й обґрунтувати розміри земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства.

Зазначені вимоги відповідають загальним принципам земельного законодавства (ст.5 Земельного Кодексу України) та меті правого регулювання земельних відносин у сфері діяльності фермерських господарств, яка полягає у створенні умов для реалізації ініціативи громадян щодо виробництва товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках, а також для забезпечення раціонального використання й охорони земель фермерських господарств, правового та соціального захисту фермерів України (преамбула Закону № 973-IV).

Крім того, Закон України «Про фермерське господарство» №973-IV передбачає, що заява громадянина про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства повинна бути розглянута по суті. При цьому норми Закону № 973-IV не містять імперативної вимоги про задоволення заяви за наявності певних формальних умов, допускаючи можливість прийняття органом державної влади чи органом місцевого самоврядування рішення про відмову в задоволенні заяви без визначення виключного переліку підстав для такої відмови.

Таким чином, за змістом статей 1, 7, 8 Закону України «Про фермерське господарство» №973-IV, заява громадянина про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства повинна відповідати вимогам ст.7 вказаного Закону. У свою чергу, розглядаючи заяву громадянина по суті, орган виконавчої влади чи місцевого самоврядування (а в разі переданого на розгляд суду спору - суд) повинен дати оцінку обставинам, умовам і фактам зазначеним у заяві, перевірити доводи заявника, наведені на обґрунтування розміру земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності та розвитку фермерського господарства, в тому числі щодо наявності трудових і матеріальних ресурсів.

Наведені вище докази, що надані сторонами, свідчать, що Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області є суб'єктом владних повноважень, що на даний час здійснює повноваження стосовно розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності, а тому останніми було надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою відповідно до статей 15-1, 22, 31, 122, 123, 124 Земельного кодексу України, Закону України «Про оренду землі», Закону України «Про фермерське господарство» на підставі отриманої заяви від ОСОБА_1, а в подальшому Головним управлінням було прийнято наказ «Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки» на підставі статей 15-1, 123, 124 Земельного кодексу України, Закону України «Про фермерське господарство» та заяви ОСОБА_1

Частиною 6 статті 123 Земельного кодексу передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування. Вимагати додаткові матеріали та документи при прийнятті відповідного рішення чинним законодавством не передбачено.

Рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

При цьому ч. 13 ст. 123 Земельного Кодексу України підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Тому, суд приходить до висновку, що проект землеустрою на підставі якого було прийнято наказ про затвердження документації із землеустрою та передачу в оренду земельної ділянки КР/3522586400:02:000/00001076 від 25.12.2013 року не містив недоліків передбачених ч.13 ст.123 Земельного кодексу України. Затверджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 32,3888 га був погоджений в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України. Договір оренди землі від 13.01.2014 року був укладений на підставі наказу Головного управління КР/3522586400:02:000/00001076 від 25.12.2013 та містить усі істотні умови визначені ст.15 Закону України «Про оренду землі», відповідає вимогам законодавства, відповідне право оренди зареєстроване у встановленому законодавством порядку.

Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до вимог ст.6 Закону України «Про оренду землі» та ст. 126 Земельного кодексу України.

Відповідно до ст.215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною 1-3, 5, 6 статті 203 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Підставою для відмови визнання договору недійсним відповідно до закону є відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених ст.15 Закону «Про оренду землі», а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону.

Відповідно до вимог ч.1 ст.6 Закону України «Про оренду землі», орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Відповідно до ст.211 Земельного кодексу України наслідком укладання угод з порушенням чинного законодавства є визнання такої угоди судом недійсною.

Також, підставою для обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 не обґрунтовано належним чином розмір земельної ділянки із урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, а також можливостей її обробітку з огляду на відсутність у ОСОБА_1 нерухомого майна, сільськогосподарської техніки, транспорту, інших засобів для обробітку землі. Проте, наведені вище матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 виконує умови договору, сплачує орендну плату за користування земельною ділянкою, яка перебуває в обробленому стані, на якій проводиться посів та вирощування культури. Представником відповідача ОСОБА_1, надано суду виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 13.04.2017 року, згідно якої ОСОБА_1 є керівником Фермерського господарства «Сонях» та договір про надання послуг щодо обробітку землі від 14.04.2017 року укладений між Фермерським господарством «Сонях» та Фермерським господарством ОСОБА_6, які безпосередньо підтверджують зайняття ОСОБА_1 фермерським господарством «Сонях» та залучення сільськогосподарської техніки і найманих працівників для обробітку орендної земельної ділянки.

Суд, виходячи із передбаченого Законом, визначення «фермерське господарство», приходить до висновку, що основною метою створення та діяльності фермерського господарства є вироблення товарної сільськогосподарської продукції, зайняття її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, а не накопичення трудових і матеріальних ресурсів, оскільки реалізація обробітку землі можлива шляхом залучення орендної сільськогосподарської техніки із залученням найманих працівників, що не відносяться до фермерського господарства, яке користується орендною земельною ділянкою, що підтверджено документами наданими представником відповідача ОСОБА_1

Статтями 12, 13, 89 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, зваживши у сукупності надані сторонами докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, оскільки суду не надано належних і допустимих доказів, якими підтверджуються позовні вимоги.

Судові витрати понесені позивачем не підлягають стягненню з відповідача, оскільки позовні вимоги залишено без задоволення, що відповідає вимогам ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.3, 203, 213, 215, 216, 627, 637, 638, 792 ЦК України, ст.ст.22, 31, 93, 122-124, 126, 134, 211 ЗК України ст.ст.12, 13, 18, 81, 76-89, 133, 141, 258, 259, 263-268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволені позову керівника Кіровоградської місцевої прокуратури до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, ОСОБА_1, про визнання незаконним і скасування наказу, визнання недійсним договору оренди землі, зобов'язання повернути земельну ділянку - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до суду першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя