Постанова № 72003281, 24.01.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/167/18 Справа № 199/6577/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - Скрипник О. Г. Доповідач - Лаченкова О.В.

Категорія

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Лаченкової О.В.

суддів - Варенко О.П., Городничої В.С.

при секретарі - Кошара О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «АКБ «Базис»

на заочне рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 грудня 2016 року

по справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «АКБ «Базис» про стягнення грошових коштів за договором банківського вкладу,-

ВСТАНОВИЛА:

В вересні 2016 року до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська надійшов позов ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «АКБ «Базис» про стягнення грошових коштів за договором банківського вкладу.

Заочним рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 грудня 2016 року позов ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «АКБ «Базис», про стягнення грошових коштів за договором банківського вкладу - задоволено частково.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «АКБ «Базис» (ЄДРПОУ: 19358916, к/р в Управлінні НБУ 43008176500, МФО 351760) на користь ОСОБА_2 (рахунок НОМЕР_1 код ЄДРПОУ 33308489, МФО 380388 ПАТ «Платинум Банк» суму заборгованості у розмірі 75 000,00 грн, збитки від інфляції у розмірі 66 839,90 грн, три відсотка річних у розмірі 8 870,55 грн, а всього 150 710,45 грн.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «АКБ «Базис» (ЄДРПОУ: 19358916, к/р в Управлінні НБУ 43008176500, МФО 351760) на користь ОСОБА_2 (рахунок НОМЕР_1 код ЄДРПОУ 33308489, МФО 380388 ПАТ «Платинум Банк» суму боргу з урахуванням нарахованих але не отриманих 9% річних у розмірі 10 034,81 дол. США, три відсотка річних у розмірі 1 175,65 дол. США, а всього 11 210,46 дол. США.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «АКБ «Базис» (ЄДРПОУ: 19358916, к/р в Управлінні НБУ 43008176500, МФО 351760) на користь держави судовий збір у розмірі 6 667,48 грн.

В іншій частині позивних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі Публічне акціонерне товариство «АКБ «Базис» просить скасувати заочне рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 грудня 2016 року в частині стягнення з ПАТ «АКБ «БАЗИС» на користь ОСОБА_2 суми заборгованості 75 000,00 грн., збитків від інфляції у розмірі 66 839,90грн., три відсотка річних у розмірі 8 870,55 грн., а всього 150 710,45 грн., в частині стягнення з ПАТ «АКБ «БАЗИС» на користь ОСОБА_2 суми боргу з урахуванням нарахованих, але не отриманих 9% річних 10 034,81 дол. США, три відсотка річних 1 175,65 дол. США, а всього 11 210,46 дол. США в частині стягнення з ПАТ «АКБ «БАЗИС» на користь держави судового збору 6667,48грн. та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

У відповідності до п.8 ч.1 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України у редакції Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року та ч.2 ст.147 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду апеляційним судом Дніпропетровської області в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України у редакції Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року.

Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що сторони по справі уклали договори банківського вкладу, відповідно до яких позивач внесла, а відповідач прийняв грошові кошти, з видачею депозитного сертифікату; №44/0 від 06.06.2011 на суму 9 200,00 дол. США., №45/0 від 06.06.2011 на суму 60 000,00 грн., №224/1-к від 06.10.2011 на суму 15 000,00 грн., строком повернення через один рік.

Постановою Правління Національного банку України від 20.04.2012 № 168 в ПАТ «Акціонерний комерційний банк «БАЗИС» була призначена тимчасова адміністрація строком на шість місяців з 23.04.2012 року до 23.10.2012 року.

Постановою Правління Національного банку України № 357 від 23.08.2012 «Про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора ПАТ «Акціонерний комерційний банк «БАЗИС» з 28.08.2012 відкликано банківську ліцензію, ініційовано процедуру ліквідації та призначено ліквідатора ПАТ «АКБ «БАЗИС».

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.08.2014 року по справі № 826/2238/13-а визнано протиправною та скасовано постанову Правління Національного банку України від 23.08.2012 року № 357 «Про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «БАЗИС» (м. Харків). Зазначена постанова була залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2014 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24.12.2014 року.

Таким чином, ліквідаційна процедура стосовно ПАТ «АКБ «БАЗИС» була припинена за рішенням суду, яке набрало чинності 21.10.2014 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.11.2014 року по справі № 820/18776/14, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2015 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.07.2015 року скасовано реєстраційні записи щодо припинення юридичної особи ПАТ «АКБ «БАЗИС».

28.10.2012 року ОСОБА_2 пред'явила сертифікат до ПАТ «АКБ «Базис» з вимогою про виплату (повернення) їй внесених грошових коштів.

Листом №09-71/6003/25 від 13.11.2012 року на відповідь на зазначену вимогу банк повідомив про акцептування такої вимоги як кредитора на загальну суму 158 069,20 грн., натомість грошові кошти позивачу відповідач не сплатив.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», вклад (депозит) - це кошти в готівковій або безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Відповідно до п.3.3 Положення «Про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами», затвердженого Постановою правління Національного банку України за № 516 від 03.12.2003 року, банки повертають вклади (депозити) та сплачують нараховані проценти у строки, що визначені умовами договору банківського вкладу (депозиту) між вкладником і банком. За договором банківського вкладу (депозиту) незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладі, розміщених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Згідно з ч.1,2,4 ст.1060 ЦК України, договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу ( вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку ( строковий вклад). За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Частиною 5 ст. 1061 ЦК України передбачено обов'язок банку щодо виплати вкладникові процентів на суму вкладу у розмірі , встановленому договором банківського вкладу.

Відповідно до положень ст.1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку, що оскільки банком станом на 16.09.2016 суму грошових коштів не повернув, свої зобов'язання за договором банківського вкладу не виконав, а тому необхідно стягнути з відповідача на користь позивача: суму заборгованості у розмірі 75 000,00 грн., збитки від інфляції з 01.10.2012 по 01.08.2016 у розмірі 66 839,90 грн., три відсотка річних з 01.10.2012 по 01.08.2016 у розмірі 8 870,55 грн., суму боргу з урахуванням нарахованих але не отриманих 9% річних з 06.06.2011 по 07.06.2012 у розмірі 10 034,81 дол. США, три відсотка річних з 01.10.2012 по 01.08.2016 у розмірі 1 175,65 дол. США.

Але з таким висновком суду погодитись неможливо з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що сторони по справі уклали договори банківського вкладу, відповідно до яких позивач внесла, а відповідач прийняв грошові кошти, з видачею депозитного сертифікату; №44/0 від 06.06.2011 на суму 9 200,00 дол. США., №45/0 від 06.06.2011 на суму 60 000,00 грн., №224/1-к від 06.10.2011 на суму 15 000,00 грн., строком повернення через один рік.

28.10.2012 року ОСОБА_2 пред'явила сертифікат до ПАТ «АКБ «Базис» з вимогою про виплату (повернення) їй внесених грошових коштів.

Листом №09-71/6003/25 від 13.11.2012 року на відповідь на зазначену вимогу банк повідомив про акцептування такої вимоги як кредитора на загальну суму 158 069,20 грн., натомість грошові кошти позивачу відповідач не сплатив.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про банки і банківську діяльність» ліквідація банку - процедура припинення функціонування банку як юридичної особи відповідно до положень цього Закону.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 88 Закону України «Про банки і банківську діяльність» в редакції від 19.08.2012 р. банк може бути ліквідований: 1) з ініціативи власників банку; 2) з ініціативи Національного банку України (у тому числі за заявою кредиторів). Ліквідація банку з ініціативи Національного банку України здійснюється відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.

Відповідно до пункту 3.1. Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого Постановою Правління Національного банку України №369 від 28.08.2001 р. в редакції від 27.09.2011 р., зареєстрованого в міністерстві юстиції України 27.09.2001 р. за № 845/6036 (далі - Положення № 369), рішення про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора банку приймає Правління Національного банку.

Відповідно до пункту 3.2. зазначеного Положення № 369 Правління Національного банку приймає постанову про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора банку, якою призначається ліквідатор; ... припиняються повноваження правління (ради директорів), ради банку і загальних зборів банку, а також тимчасового адміністратора, якщо він до призначення ліквідатора здійснював управління банком; ...зазначаються інші заходи, потрібні для здійснення процедури ліквідації конкретного банку.

Таким чином, у період часу з 28.08.2012 р. по 21.10.2014 р. відповідно до розділу V Закону України «Про банки і банківську діяльність» в редакції від 19.08.2012 р. здійснювалась процедура ліквідації ПАТ «АКБ «БАЗИС».

Відповідно до пункту 6.2. Положення № 369 ліквідатор здійснює витрати на ліквідацію банку за рахунок коштів банку в межах кошторису витрат ліквідатора.

У період часу з 28.08.2012 р. по 21.10.2014 р. усі кошти, надходження яких пов'язано зі здійсненням ліквідатором ПАТ «АКБ «БАЗИС» ліквідаційної процедури, надходили на накопичувальний рахунок в Управлінні Національного банку України в Харківській області, а тому стягнення з ПАТ «АКБ «БАЗИС» 3% річних у сумі 8870,55 грн. та інфляційних втрат у сумі 66 839,90 грн. є неправомірним відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України .

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «АКБ «Базис» на сьогоднішній час не повернуло грошові кошти ОСОБА_2, а тому необхідно стягнути з Публічного акціонерного товариства «АКБ «Базис» на користь ОСОБА_2 загальну заборгованість за договором №45/0 та 224/1-к у розмірі 75 000,00 грн.

За змістом статті 1 Закону України від 3 липня 1991 року № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.

Офіційний індекс інфляції, що розраховується Держкомстатом, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині стягнення збитків від інфляції у розмірі 8 858,54 дол. США, суд першої інстанції дійшов до правильного та обґрунтованого висновку, що індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України - гривня, а іноземна валюта, яка була предметом договору №44/0 від 06.06.2011, індексації не підлягає.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «АКБ «Базис» підлягає частковому задоволенню, а заочне рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 грудня 2016 року необхідно скасувати і ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «АКБ «Базис» про стягнення грошових коштів за договором банківського вкладу - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АКБ «Базис» на користь ОСОБА_2 загальну заборгованість за договором №45/0 та 224/1-к у розмірі 75 000,00 грн.

В іншій частині відмовити в задоволенні позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «АКБ «Базис» судові витрати в розмірі 7 334,23 грн .

Керуючись ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «АКБ «Базис» - задовольнити частково.

Заочне рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 грудня 2016 року - скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «АКБ «Базис» про стягнення грошових коштів за договором банківського вкладу - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АКБ «Базис» на користь ОСОБА_2 загальну заборгованість за договором №45/0 та 224/1-к у розмірі 75 000,00грн.

В іншій частині відмовити в задоволенні позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «АКБ «Базис» судові витрати в розмірі 7 334,23 грн .

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя О.В.Лаченкова

Судді О.П.Варенко

В.С.Городнича