Рішення № 72002691, 05.02.2018, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/5398/17

Провадження № 2/0182/126/2018

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

05.02.2018 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Кобеляцької-Шаховал І.О. секретар Скоробогатова А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Нікопольської міської ради, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів про визнання права власності на майно у порядку спадкування за законом після смерті дружини, посилаючись на наступне.

15.05.1978 року він уклав шлюб з громадянкою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. В 1979 році у них народився син ОСОБА_3. Після чого у 1988 у нас народилася донька ОСОБА_5. Відповідно до рішення загальних зборів членів житлово-будівельного кооперативу від 05.08.1989 року, яке затверджено рішенням виконкому Нікопольської міської Ради народних депутатів № 545 від 31.10.1989 року, у 1989 році вони вступили до житлово-будівельного кооперативу № 85 м.Нікополь та з 31.10.1989 року на підставі ордеру НОМЕР_1 мешкають в квартирі АДРЕСА_1, житловою площею 30,0 кв.м. Членом кооперативу стала його дружина ОСОБА_4 На протязі 1989 - 1992 року вони разом із дружиною з сімейного бюджету платили пайові внески за квартиру та, відповідно до довідки від 08.08.1992 року, яка видана Головою ЖСК-85 у 1992 році, повністю виплатили пайовий внесок. На момент повної сплати пайового внеску за кооперативну квартиру їх синові ОСОБА_3 виповнилося 13 років, а доньці ОСОБА_5 виповнилося 4 роки, та вони, відповідно, ще не були працездатні. У відповідності до ч.3 ст.384 Цивільного кодексу України, у разі викупу квартири, член житлово-будівельного (житлового) кооперативу стає її власником. У відповідності до ч.3 ст.368 Цивільного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. ІНФОРМАЦІЯ_2 його дружина ОСОБА_4 раптово померла і, у відповідності до законодавства, він звернувся до Приватного нотаріуса Нікопольського міського нотаріального округу Іопеля С.О. для успадкування спадщини - вищезазначеної квартири, але йому роз'яснили, що нотаріус не має можливості видати йому свідоцтво про право на спадщину за законом, бо в його дружини не оформлені документи, що підтверджують право власності на вищезазначену квартиру. Крім того, нотаріус Іопель С.О. запропонував йому за визнанням права власності на вказане майно звернутися до суду. Таким чином, він не може отримати право на спадок (квартиру) за законом, який було придбано під час законного шлюбу. У відповідності до ч.1 ст.392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Він вважає, що має повне право на отримання права власності на вищезазначену квартиру, бо разом із покійною дружиною, знаходячись в законному шлюбі, вони вступили до житлово-будівельного кооперативу, внески на погашення позики сплачували із сімейного бюджету, який наповнювали разом, він приймав участь у сплаті комунальних послуг, витрачав кошти на поточні ремонті у квартирі, брав участь у житті кооперативу. Їх діти у утриманні житла участі не приймали, бо були ще малими. У відповідності до ч.1 ст.60 Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо самостійного заробітку (доходу). У відповідності до ст.145 Житлового кодексу Української РСР, члені сім'ї, які проживають разом з членом житлово-будівельного кооперативу, мають рівне з ним право користування жилим приміщенням. Такого ж права набувають особи, які вселилися в жиле приміщення в будинку житлово-будівельного кооперативу як члени сім'ї, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням. Члени сім'ї члена кооперативу, крім дружини, що має право на частину паєнагромадження, не вправі вимагати поділу приміщення, його обміну і здачі в найом, а також вселення інших осіб, за винятком неповнолітніх дітей. Якщо член житлово-будівельного кооперативу виключений з кооперативу (крім випадків, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7 статті 147), помер або вибув нього з інших причин чи переселився в іншу квартиру в будинку), члени його сім'ї, які проживали разом з ним, зберігають прав користування жилим приміщенням за умови вступу до кооперативу одного з них. Член сім'ї, який виявив бажання вступити до кооперативу замість попереднього члена кооперативу, має перевагу перед іншими особами. Дружині члена кооперативу, що має право на частину паєнагромадження надається перевага на вступ до кооперативу перед іншими членами сім'ї. Привідсутності дружини, що має право на частину паєнагромадження, а також при відмові її від вступу до кооперативу, така перевага надається спадкоємцям члена кооперативу, які проживали разом з ним. Після смерті дружини до житлово-будівельного кооперативу він не вступав, бо вважав, що квартира вже належить його дружині на праві особистої власності на підставі ордеру та вважав, що даний документ є правочином на їх квартиру. Приблизно після 2000 року житлово-будівельного кооперативу вже не було та організовано ОСББ. Внаслідок перебігу зазначених подій вимушений звернутися до суду про визнання права власності на квартиру.

В судове засідання сторони не прибули, представник позивача на задоволенні позовних вимог наполягав, відповідачі а представник відповідача проти задоволення позову не заперечували.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.6 Конвенції „Про захист прав людини і основоположних свобод", кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов"язків цивільного характеру.

Відповідно до ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений в його здійсненні.

Згідно зі ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Як встановлено в судовому засіданні, 15.05.1978 року позивач уклав шлюб з громадянкою ОСОБА_4 (а.с.8). ІНФОРМАЦІЯ_3 у них народився син ОСОБА_3 (а.с.62-63). ІНФОРМАЦІЯ_4 у них народилася донька ОСОБА_5 (а.с.57-59). Відповідно до рішення загальних зборів членів житлово-будівельного кооперативу від 05.08.1989 року, яке затверджено рішенням виконкому Нікопольської міської Ради народних депутатів №545 від 31.10.1989 року, у 1989 році позивач разом з дружиною вступили до житлово-будівельного кооперативу № 85 м.Нікополь та з 31.10.1989 року на підставі ордеру НОМЕР_1 мешкають в квартирі АДРЕСА_1, житловою площею 30,0 кв.м. (а.с.10). Членом кооперативу стала дружина позивача ОСОБА_4 Протягом 1989 - 1992 року позивач разом із дружиною з сімейного бюджету платили пайові внески за квартиру та, відповідно до довідки від 08.08.1992 року, яка видана Головою ЖСК-85 у 1992 році (а.с.18), повністю виплатили пайовий внесок. ІНФОРМАЦІЯ_2 дружина позивача ОСОБА_4 померла (а.с.9). Позивач звернувся до Приватного нотаріуса Нікопольського міського нотаріального округу Іопеля С.О. для спадкування вищезазначеної квартири. Однак, у видачі свідоцтва про спадщину позивачу було відмовлено і запропоновано звернутися до суду. Позивач вважає, що має повне право на отримання права власності на вищезазначену квартиру, бо разом із покійною дружиною, знаходячись в законному шлюбі, вступив разом з дружиною до житлово-будівельного кооперативу, сплачував внески на погашення позики із сімейного бюджету, який наповнювали разом, приймав участь в оплаті комунальних послуг, витрачав кошти на поточні ремонті у квартирі, брав участь у житті кооперативу. Після смерті дружини до житлово-будівельного кооперативу позивач не вступав, бо вважав, що квартира вже належить його дружині на праві особистої власності на підставі ордеру, тому вважав, що даний документ є правочином на їх квартиру.

За таких обставин суд вважає за необхідне позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Враховуючи викладене та керуючись ст.2-5, 9-10, 12, 28, 131, 223, 258-259, 263-265, 280 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 50,6 кв.м., в порядку спадкування за законом після смерті дружини ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Дніпропетровської області (м.Кривий Ріг) до або через Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал