Рішення № 72001577, 05.02.2018, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/8164/17

(2/199/847/18)

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

23 січня 2018 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Подорець О.Б.

за участю секретаря Терентієвої Я.О.,

за неявкою учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро цивільну справу за позовом Військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону в інтересах держави, уповноваженим органом якої є Міністерство інфраструктури в особі: 26 об’єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту (військова частина Т0120), дев’ятнадцятий окремий мостовий загін 26 об’єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту (військова частина Т0310) до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов’язаних з навчанням та утриманням у вищому військовому навчальному закладі, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду в інтересах держави уповноваженим органом якої є Міністерство інфраструктури в особі: 26 об’єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту (військова частина Т0120), дев’ятнадцятий окремий мостовий загін 26 об’єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту (військова частина Т0310) до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов’язаних з навчанням та утриманням у вищому військовому навчальному закладі.

В обґрунтування позову зазначивши, що 25 вересня 2015 року відповідно до Положення про проходження служби у Державній спеціальній службі транспорту, затвердженого Указом Президента України від 03 лютого 2009 року № 60/2009, між Міністерством інфраструктури України в особі Державної спеціальної служби транспорту в особі Державної спеціальної служби транспорту та громадянином ОСОБА_1 укладено контракт про проходження ним військової служби на посадах офіцерського складу в військових частинах Державної спеціальної служби транспорту на 5 років.

26 червня 2016 року наказом Начальника кафедри військової підготовки спеціалістів Держспецтрансслужби Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту №150 ОСОБА_2, який в червні 2016 року закінчив кафедру військової підготовки спеціалістів Державної спеціальної служби транспорту Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені академіка ОСОБА_3 та з яким укладено контракт про проходження військової служби у Державній спеціальній службі транспорту строком на 5 років, відповідно до пунктів 50 і 70 Положення про проходження громадянами України військової служби у ДССТ та згідно наказу Голови Адміністрації Держспецтрансслужби від 26 червня 2016 року присвоєно первинне військове звання «лейтенант» та призначено на посаду заступника командира роти охорони з виховної роботі 1935 окремого загону (скороченого складу) 26 об’єднаного загону.

11 серпня 2017 року наказом Голови Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту (по особовому складу) № 49 лейтенанта ОСОБА_1, звільнено з військової служби у запас на підставі п. «и» ч. 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» (у зв’язку із систематичним невиконання умов контракту військовослужбовцем).

01 вересня 2017 року наказом командира військової частини Т0610 (по стройовій частині) № 166 лейтенанта ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу військової частини Т0610, (та з військової служби у запас) з 01 вересня 2017 року.

За час навчання відповідно до норм чинного законодавства було витрачено на навчання відповідача 21 761,40 грн., що складаються з - витрат на грошове забезпечення курсанта - 7858 грн. 82 коп.; витрат на продовольче забезпечення курсанта - 11106 грн. 92 коп.; витрат на речове забезпечення курсанта - 2715 грн. 66 коп.; витрат на медичне забезпечення курсанта - 80 грн. 00 коп.

З розрахунками коштів на відшкодування витрат, пов’язаних з утриманням курсанта, ОСОБА_1 був ознайомлений, проте зазначену суму коштів останній дотепер не відшкодував, що є підставою для звернення до суду із цим позовом та стягнення коштів у примусовому порядку.

Таким чином позивач просить стягнути з ОСОБА_1 витрати, пов’язані з його навчанням та утриманням у вищому військовому навчальному закладі на загальну суму 21 761 гривень 40 копійок користь Мінінфраструктури України в особі 26 об’єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту (фактичні витрати, пов’язані з грошовим забезпеченням ОСОБА_1 у вищому військовому навчальному закладі, у сумі 7858 грн. 82 коп., та стягнути на користь Мінінфраструктури України в особі: 19 окремого мостового загону 26 об’єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту фактичні витрати, пов’язані з продовольчим забезпеченням ОСОБА_1 у вищому навчальному закладі, у сумі 11106 грн. 92 коп., витрати на речове забезпечення курсанта - 2715 грн. 66 коп. та витрати на медичне забезпечення - 80 грн. 00 коп. та стягнути з відповідача судові витрати.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу Адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017, котрим ЦПК України викладено в новій редакції.

У відповідності до п.п. 9 п.1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції справи в судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Таким чином, подальший розгляд цієї справи відбувається за правилами, що передбачені новою редакцією ЦПК України.

В судове засідання представник Військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону, дев’ятнадцятого окремого мостового загіну 26 об’єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту (військова частина Т0310) не з’явилися, про слухання справи повідомлені належним чином, до суду надано заяви з проханням розглядати дану справу без їх участі, позовні вимоги підтримано в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечували.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення); за ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвали заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з’явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про місце, дату та час судового розгляду справи був сповіщений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, не надав заяви про розгляд справи за його відсутності, не скористався правом надання відзиву на позов, у зв’язку з чим суд за згодою позивача вирішує справу у порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25 вересня 2015 року відповідно до Положення про проходження служби у Державній спеціальній службі транспорту, затвердженого Указом Президента України від 03 лютого 2009 року № 60/2009, між Міністерством інфраструктури України в особі Державної спеціальної служби транспорту в особі Державної спеціальної служби транспорту та громадянином ОСОБА_1 укладено контракт про проходження ним військової служби на посадах офіцерського складу в військових частинах Державної спеціальної служби транспорту на 5 років (а.с.6-7).

24 червня 2016 року наказом Начальника кафедри військової підготовки спеціалістів Держспецтрансслужби Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту №150 ОСОБА_2, який в червні 2016 року закінчив кафедру військової підготовки спеціалістів Державної спеціальної служби транспорту Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені академіка ОСОБА_3 та з яким укладено контракт про проходження військової служби у Державній спеціальній службі транспорту строком на 5 років, відповідно до пунктів 50 і 70 Положення про проходження громадянами України військової служби у ДССТ та згідно наказу Голови Адміністрації Держспецтрансслужби від 26 червня 2016 року присвоєно первинне військове звання «лейтенант» та призначено на посаду заступника командира роти охорони з виховної роботі 1935 окремого загону (скороченого складу) 26 об’єднаного загону.

11 серпня 2017 року наказом Голови Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту (по особовому складу) № 49 лейтенанта ОСОБА_1, звільнено з військової служби у запас на підставі п. «и» ч. 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» (у зв’язку із систематичним невиконання умов контракту військовослужбовцем).

01 вересня 2017 року наказом командира військової частини Т0610 (по стройовій частині) № 166 лейтенанта ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу військової частини Т0610, (та з військової служби у запас) з 01 вересня 2017 року.

Частиною 10 ст. 25 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» визначено, що курсанти у разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та у разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п’яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до пунктів «е», «є», «ж», «и» частини шостої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов’язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

Пунктами 3-5 виданого на розвиток зазначеної правової норми Порядку відшкодування курсантами витрат, пов’язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року № 964, визначено, що відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов’язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної відпустки та у зворотному напрямку, оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів. Витрати відшкодовуються у повному розмірі курсантами, які навчалися понад встановлений законодавством строк строкової військової служби, - за період навчання, що перевищує цей строк.

У свою чергу, на виконання п. 3 вищевказаного нормативно-правового акту Міністерством оборони України, Міністерством фінансів України, Міністерством внутрішніх справ України. Міністерством транспорту та зв'язку України, Адміністрацією Державної прикордонної служби України, Управлінням Державної охорони України, Службою безпеки України видано спільний наказ «Про затвердження Порядку розрахунку витрат, пов’язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах» від 16 липня 2007 №419/831/240/605/537/219/534, яким врегульовано механізм відшкодування курсантами витрат, пов’язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, у разі відмови або у разі дострокового розірвання контракту про проходження військової служби (навчання) через небажання продовжувати навчання.

Кафедрою військової підготовки спеціалістів Державної спеціальної служби транспорту, відповідно до наведених нормативно-правових актів, розраховано фактичні витрати, пов'язані з утриманням відповідача на кафедрі військової підготовки, з дня його зарахування по день його виключення зі списків особового складу частини, які складаються з: витрат на грошове забезпечення курсанта - 7858 грн. 82 коп.; витрат на продовольче забезпечення курсанта - 11106 грн. 92 коп.; витрат на речове забезпечення курсанта - 2715 грн. 66 коп.; витрат на медичне забезпечення курсанта - 80 грн. 00 коп., а всього

21 761 гривень 40 копійок.

Зазначена сума коштів ОСОБА_1 дотепер не відшкодована.

Виходячи з вищезазначеного позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи відповідно до вимог ст.141 ЦПК України питання розподілу судових витрат, з урахуванням результату розгляду справи, з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1600,00 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 273, 280, 281, 282, 283, 289 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону в інтересах держави, уповноваженим органом якої є Міністерство інфраструктури в особі: 26 об’єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту (військова частина Т0120), дев’ятнадцятий окремий мостовий загін 26 об’єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту (військова частина Т0310) до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов’язаних з навчанням та утриманням у вищому військовому навчальному закладі - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (місце проживання - АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) витрати, пов’язані з його навчанням та утриманням у вищому військовому навчальному закладі на загальну суму 21 761 гривень 40 копійок, (двадцять одна тисяча дев'ятсот дев'яносто дві гривни двадцять дві копійки) на користь Міністерства інфраструктури України, а саме: стягнути на користь Мінінфраструктури України в особі 26 об’єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту (р\р 31255232203217 відкритий у Державній казначейській службі України у м. Києві, МФО 820172, ЄДРПОУ 33248535) фактичні витрати, пов’язані з грошовим забезпеченням ОСОБА_1 у вищому військовому навчальному закладі, у сумі 7858 грн. 82 коп., та стягнути на користь Мінінфраструктури України в особі: 19 окремого мостового загону 26 об’єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту (р\р 31254231203468 відкритий у Державній казначейській службі України у м. Києві, МФО 820172, ЄДРПОУ 33248509) фактичні витрати, пов’язані з продовольчим забезпеченням ОСОБА_1 у вищому навчальному закладі, у сумі 11106 грн. 92 коп., витрати на речове забезпечення курсанта - 2715 грн. 66 коп. та витрати на медичне забезпечення - 80 грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання - АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь військової прокуратура Південного регіону України, (код 38296363, банк отримувача - Державна казначейська служба України, м. Київ, код 820172, р/рахунок 35216073082762, код класифікації видатків бюджету – 2800) судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у сумі 1600 (тисяча шістсот) гривень 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.Б.Подорець