Постанова № 72001329, 05.02.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 726/1169/17

Головуючий у 1-й інстанції: Асташев С.А.

Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю.

05 лютого 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Ватаманюка Р.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на постанову Садгірського районного суду міста Чернівці від 21 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання неправомірними дій та зобов'язання провести перерахунок пенсії,

В С Т А Н О В И В :

В липні 2017 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (ГУПФУ в Чернівецькій області) про визнання неправомірними дій та зобов'язання провести перерахунок пенсії.

Постановою Садгірського районного суду міста Чернівці від 21 листопада 2017 року позов задоволено, а саме: визнано неправомірними дії ГУПФУ в Чернівецькій області щодо відмови у призначенні ОСОБА_2 пенсії за віком згідно із Законом України «Про державну службу»; зобов'язано ГУПФУ в Чернівецькій області призначити ОСОБА_2 з 16 червня 2017 року пенсію за віком відповідно до Закону України «Про Державну службу», зарахувавши до стажу державної служби період її роботи з 14.06.1993 року по 02.05.1994 року на посаді інспектора з обліку та бронюванню в Чернівецькому міському військовому комісаріаті та здійснити виплату пенсії з 16 червня 2017 року з урахуванням виплачених сум; вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови.

В обгрунтування апеляційної скарги зазначено, що позивачу вперше присвоєно ранг державного службовця 17.06.1994 року, а отже підстав для зарахування періоду роботи з 14.06.1993 року по 02.05.1994 року до стажу державної служби, немає.

За правилами п.п.1,2 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 перебуває на обліку в ГУПФУ в Чернівецькій області як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

16 червня 2017 року позивач звернулась до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

Листом ГУПФУ в Чернівецькій області № 8702/14 від 30.06.2017 року позивачу було відмовлено у призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» та зазначено, що вона не має достатнього стажу роботи на посадах віднесених до категорій посад державних службовців, зокрема відсутні підстави для зарахування до стажу роботи, що дає право на пенсію державного службовця періоду роботи з 14.06.1993 року по 02.05.1994 року в Чернівецькому міському військовому комісаріаті на посаді інспектора з обліку та бронюванню, оскільки така посада не віднесена до категорій посад державної служби. А отже її стаж держслужбовця складає 19 років 8 місяців 01 день, що в свою чергу унеможливлює призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про державну службу».

Не погоджуючись з вказаною відмовою, ОСОБА_2 оскаржила її в судовому порядку, шляхом подання цього позову.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про неправомірність відмови ГУПФУ в Чернівецькій області щодо призначення позивачу пенсії державного службовця та наявність законних підстав для призначення такої пенсії.

З висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду, з огляду на таке.

Відповідно до ст.37 Закону України від 16.12.1993 №3723-XII "Про державну службу" (далі Закон №3723-XII), зі змінами внесеними Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VIII, пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року-страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями,-у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року-страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

З 01.05.2016 року набрав чинності Закон України "Про державну службу" № 889-VIII від 10.12.2015 (далі-Закон № 889-VIII).

Згідно Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 889-VIII, втратив чинність Закон України "Про державну службу" № 3723-ХІІ (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами, далі-Закон № 3723-ХІІ), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону № 889-VIII.

При цьому, пунктом 10 розділу XI Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 889-VIII визначено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Пунктом 12 розділу XI Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 889-VIII передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Статтею 25 Закону №3723-XII визначено, що основними критеріями класифікації посад державних службовців є організаційно-правовий рівень органу, який приймає їх на роботу, обсяг і характер компетенції на конкретній посаді, роль і місце посади в структурі державного органу.

Віднесення існуючих посад державних службовців, не перелічених у цій статті, а також віднесення до відповідної категорії нових посад державних службовців проводиться Кабінетом Міністрів України за погодженням з відповідним державним органом.

Так, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29 травня 1994 року № 301 -р "Про віднесення посад керівних працівників та спеціалістів апарату органів управління військових формувань до категорій державних службовців" посади спеціалістів міських і районних військових комісаріатів віднесено до сьомої категорії державних службовців.

Згідно з Кваліфікаційним довідником посад службовців, затвердженим постановою Держкомпраці від 27.08.1986 року № 016, який був чинним в період роботи на спірній посаді, посада інспектора відноситься до посад спеціалістів. (В розділі посад службовців цього довідника під кодом 22511 міститься посада "Инспектор" код категорії посади- 2, що означає категорію посади "спеціаліст").

В свою чергу, відповідно до Державних класифікаторів професій України, затверджених Наказами Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації № 257 від 27.07.1995 року та № 375 від 26.12.2005 року професія інспектора по обліку та бронюванню військовозобов'язаних відноситься до посади спеціаліста.

Окрім того, пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року № 229 "Про затвердження Порядку обчислення стажу державної служби" встановлено, що обчислення стажу державної служби здійснює служба управління персоналом державного органу.

Документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка, копія послужного списку, військовий квиток та інші документи, які відповідно до законодавства підтверджують стаж роботи (довідки, виписки з наказів, дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, тощо (п.З).

Як слідує з довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 19 травня 2017 року № 397, виданої Чернівецьким обласним військовим комісаріатом, відповідно до частини третьої ст.46 Закону України"«Про державну службу», постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року № 229 "Про затвердження Порядку обчислення стажу державної служби" стаж державної служби позивача становить 20 років 6 місяців 19 днів.

З огляду на вказане вище, з урахуванням того, що в спірний період роботи позивач працювала на посаді віднесеної до сьомої категорії державних службовців, з врахуванням якого стаж державнолї служби останньої склада понад 20 років, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про те, що вона має право на призначення пенсії згідно ст. 37 Закону № 3723-ХП як особа, яка на день набрання чинності Законом № 889-VIII має не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених актами Кабінету Міністрів України, відповідно відмова відповідача в призначенні такої пенсії є протиправною.

Доводи, які містяться в апеляційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статей 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанцій повно і всебічно встановив обставини справи, надав їм належну юридичну оцінку, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятого ним рішення.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області залишити без задоволення, а постанову Садгірського районного суду міста Чернівці від 21 листопада 2017 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Мельник-Томенко Ж. М. Ватаманюк Р.В.