Постанова № 72001312, 31.01.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 677/535/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Вознюк Р.В.

Суддя-доповідач: Загороднюк А.Г.

31 січня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Загороднюка А.Г.

суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О.

за участю:

секретаря судового засідання: Ременяк С.Я.,

представника позивача: ОСОБА_2,

представника відповідача: Роюк В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Старокостянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області на постанову Красилівського районного суду Хмельницької області від 22 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Старокостянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про визнання рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах протиправним, зобов'язання зарахувати період роботи до стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах та повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком,

В С Т А Н О В И В :

в квітні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом про визнання рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах протиправним, зобов'язання зарахувати період роботи до стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах та повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Постановою Красилівського районного суду Хмельницької області від 22 листопада 2017 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволені позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до частини 1 статті 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. ,

Як встановлено з матеріалів справи, позивач з 25 грудня 1985 року по 03 вересня 2005 року працював на посаді тракториста і був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції у Красилівському районному виробничому об'єднанні по агрохімічному обслуговуванню сільського господарства «Сільгоспхімія», яке реорганізовано у ТОВ "Агрохім".

Вказані обставини підтверджується записами у трудовій книжці ОСОБА_4 серії НОМЕР_1.

Після досягнення позивачем 55 років у нього виникло право на призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах, однак на його вимогу призначити пенсію на пільгових умовах відповідачем 21 грудня 2015 року прийняте рішення № 1626 про відмову у її призначенні, з посиланням на те, що відсутні первинні документи, які б підтверджували зайнятість трактористом на вирощуванні сільськогосподарської продукції в рослинництві чи тваринництві в колгоспах, радгоспах чи інших підприємствах сільського господарства району.

Не погодившись із відмовою відповідача у зарахуванні пільгового стажу та призначенні пенсії на пільгових умовах, позивач звернувся до суду.

Суд першої інстанції задовольняючи адміністративний позов виходив з того, що відповідач безпідставно відмовив позивачу в призначенні пільгової пенсії, оскільки надані ним документи підтверджували пільговий стаж роботи та право на призначення пенсії згідно з пунктом "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та частини 1 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до пункту "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 26 років (при зверненні в період з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року), з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

До трактористів машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільськогосподарської продукції, відносяться працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільськогосподарських робіт в рослинництві та тваринництві.

Згідно з роз'ясненнями № 7 Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року "Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах трактористам машиністам, які безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах і на інших підприємствах сільського господарства" трактористам-машиністам, які відробили повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення і в тому випадку, якщо в польовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи (на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, по ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо).

Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

З огляду на записи трудової книжки позивача, в останній відсутні повні дані, які підтверджують його право на призначення пенсії відповідно до пункту "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", оскільки в них не зазначено про безпосередню зайнятість трактористом на вирощуванні сільськогосподарської продукції в рослинництві чи тваринництві в колгоспах, радгоспах чи інших підприємствах с/г району.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пунктом 20 Порядку № 637 встановлено, що у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Рішенням комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 10 грудня 2015 року № 22 позивачу відмовлено у зарахуванні до пільгового стажу періоду роботи з 25 грудня 1985 року по 04 вересня 2005 року відповідно до пункту "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", оскільки відсутні первинні документи, які б підтверджували зайнятість трактористом на вирощуванні сільськогосподарської продукції в рослинництві чи тваринництві в колгоспах, радгоспах чи інших підприємствах сільського господарства району.

Крім того, вказано, що відсутні розрахунки по оплаті праці з 25 грудня 1985 року по 31 грудня 1985 року, з 01 лютого 1996 року по 28 лютого 1996 року, з 01 травня 1996 року по 31 липня 1996 року, з 01 січня 1997 року по 31 січня 1997 року з 01 квітня 1997 року по 30 квітня 1997 року, з 01 січня 1998 року по 31 січня 1998 року, з 01 грудня 1998 року по 31 грудня 1998 року та з 01 грудня 1999 року по 31 грудня 1999 року.

Колегія суддів зазначає, що згідно з пунктом 3 Порядку № 18-1 підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.

Відповідно до пунктів 15, 16 Порядку № 18-1 комісії розглядають заяви про підтвердження стажу роботи, на бажання заявника, у його присутності або в присутності його законного представника, або представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Комісії приймають рішення щодо підтвердження стажу роботи або про відмову в його підтвердженні та не пізніше п'яти робочих днів з дня його прийняття направляють до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, а також у містах та районах, а також повідомляють заявника про прийняте рішення.

Рішення комісій можуть бути оскаржені в Пенсійному фонді України або в судовому порядку.

Отже, вирішення питання про зарахування до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, віднесено до виключної компетенції комісій при Головних управліннях Пенсійного фонду в областях.

З матеріалів справи слідує, що саме комісія при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області рішенням від 10 грудня 2015 року № 22 відмовила позивачу у зарахуванні спірного періоду роботи до пільгового стажу (а.с.15), а не відповідач.

При цьому, адміністративний позов, поданий позивачем до суду першої інстанції, не заявлений до комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Хмельницькій області як до відповідача, хоча по суті позовні вимоги заявлені саме до комісії, а остання не залучалась судом першої інстанції до розгляду справи.

Згідно пунктом 5 статті 48 КАС України під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Відповідно до пункту 7 статті 48 КАС України заміна позивача допускається до початку судового розгляду справи по суті. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.

Таким чином, суд апеляційної інстанції позбавлений права заміни відповідача або залучення іншого відповідача.

Колегія суддів звертає увагу, що судом першої інстанції під час розгляду справи не залучено в якості відповідача комісію, у зв'язку з чим адміністративний позов заявлено не до належного органу.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги ОСОБА_4 не підлягають задоволенню, оскільки фактично адміністративний позов заявлено не до належного відповідача, який прийняв рішення про не зарахування до пільгового стажу спірних періодів роботи, а відмова управління Пенсійного фонду України в Красилівському районі Хмельницької області є лише наслідком виконання прийнятого рішення комісії від 10 грудня 2015 року № 22.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з статтею 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення зокрема є, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи, що судом першої інстанції порушені норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів, вважає за необхідне, скасовуючи постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Старокостянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області задовольнити повністю.

Постанову Красилівського районного суду Хмельницької області від 22 листопада 2017 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 02 лютого 2018 року.

Головуючий Загороднюк А.Г. Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.