Постанова № 72001286, 31.01.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/4276/17

Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Лях О.П.

суддів: Яковенка М.М. , Старосуда М.І.

при секретарі судового засідання Жданюк А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківського міського центру зайнятості на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2017р. (головуючий суддя І інстанції Заічко О.В., м.Харків, повний текст складено 27.11.2017 року) по справі № 820/4276/17 за позовом ОСОБА_1 до Харківського міського центру зайнятості, третя особа Міністерство соціальної політики України про визнання незаконної відмови та бездіяльності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом до Харківського міського центру зайнятості (далі - відповідач, ХМЦЗ), третя особа Міністерство соціальної політики України (далі - третя особа, Мінсоцполітики), в якому, з урахуванням уточнень, просив:

- визнати відмову Харківського міського центру зайнятості направити його на професійне навчання за професією "Кравець", яке почалося 11 вересня 2017 року незаконною;

- визнати незаконною бездіяльність Харківського міського центру зайнятості, яка полягає у не зарахуванні позивача у групу на професійне навчання за професією "Кравець", яке почалося 11 вересня 2017 року;

- визнати незаконною бездіяльність Харківського міського центру зайнятості, яка полягає у ненаданні ОСОБА_1 направлення на професійне навчання за професією "Кравець", яке почалося 11 вересня 2017 року;

- визнати незаконною бездіяльність Харківського міського центру зайнятості, яка полягає у не укладанні зі ОСОБА_1 договору про професійне навчання безробітного на проходження його професійного навчання за професією "Кравець", яке почалося 11 вересня 2017 року. (а.с.5-7)

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що бездіяльністю відповідача у сприянні його зайнятості в частині позбавлення права на професійне навчання, було порушено Конституцію України та приписи Закону України "Про зайнятість населення".

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2017р. адміністративний позов задоволено (а.с.122-126)

Вважаючи вказану постанову незаконною та необґрунтованою, а також такою, що винесена судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову (а.с.132-133).

Відповідно до ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши доповідь судді-доповідача стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, перевіривши і обговоривши доводи апеляційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст.308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що позивач починаючи з 2002 року неодноразово перебував на обліку в службі зайнятості як безробітний.

На підставі звернення за сприянням у працевлаштуванні 27.09.2016 року до Харківського міського центру зайнятості, позивач зареєстрований як такий що шукає роботу з відкриттям персональної картки № 203916092700052.

Наказом директора Харківського міського центру зайнятості від 27.09.2016 року №НТ160927, згідно поданої заяви від 27.09.2016 року, позивачу - ОСОБА_1 наданий статус безробітного з 27.09.2016 року та призначена виплата допомоги по безробіттю з 04.10.2016 року по 28.09.2017 року.

Згідно даних персональної картки ОСОБА_1 № 203916092700052 від 27.09.2016 року у графі " 1. Професійний досвід та освіта, що є підставою для підходящої та іншої роботи" зазначена професія/посади позивача 2412.2(12) фахівець з питань зайнятості (хедхантер) та 2419.3 - спеціаліст державної служби з досвідом роботи менше ніж 0,5 року за кожною зі вказаних спеціальностей.

Крім того, з копії особової справи ОСОБА_1 вбачаються обмеження у навантаженнях під час трудової діяльності, що підтверджується копією виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого № 3354 від 17.10.2016 року, виданої комунальним закладом "Харківська міська поліклініка № 20".

Згідно графи 8 "Лікувальні і трудові рекомендації" копії вказаної виписки позивачу за станом здоров'я не рекомендовано труд, пов'язаний з підняттям ваги вище п'яти кілограмів, довготривалим перебуванням на ногах, переохолодженням, психоемоційними перегрузками постійно.

Під час прийому у ХМЦЗ 23.06.2017 року позивач надав згоду на професійне навчання за професією "Кравець" та йому було видане направлення № 1543 на проходження попереднього медичного догляду та отримання медичної довідки за формою 86/о (а.с.34).

11.08.2017 р. позивач повідомив уповноважену особу відповідача про проходження медичного догляду.

28.08.2017 року позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив внести зміни до типового договору про професійне навчання безробітного в частині додержання гарантій, передбачених чинним законодавством щодо визначення роботодавця у якого він буде проходити виробничу практику та суми грошової винагороди за виконувану працю ( а.с.8).

Під час прийому 30.08.2017 р. уповноваженою особою відповідача повідомлено позивача про початок формування групи на навчання за професією "Кравець" та запропоновано позивачеві надати медичну довідку 086/о до 08.09.2017 року. (а.с.42 зворот).

01.09.2017 року позивач повідомив відповідача про проходження медичного огляду та 08.09.2017 року надав відповідну медичну довідку № 86/о від 25.08.2017 року як додаток до заяви від 08.09.2017 р. з проханням укладання договору про професійне навчання та надання направлення на профнавчання (а.с.9-10).

Проте, 11.09.2017 року позивачеві було відмовлено в укладанні відповідного договору, включення до навчальної групи та отримання направлення на профнавчання за професією "Кравець", оскільки група вже сформована.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно актів уповноважених працівників ХМЦЗ, що напередодні дати, коли позивач повинен був надати медичну довідку, та безпосередньо 08.09.2017 р. йому було повідомлено по телефону про необхідність прибуття та надання довідки до 08.09.2017 р. до 16:00 год. (акт від 07.09.2017 р., акт від 08.09.2017 р.). Позивач до відділу активної підтримки безробітних 08.09.2017 року до кінця робочого дня 17:00 медичну довідку не надав (а.с.95-97).

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем належними доказами було обґрунтовано заявлені позовні вимоги, водночас відповідач не довів правомірності своїх дій у спірних правовідносинах.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з огляду на наступне.

Правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю та реалізації їхніх прав на соціальний захист від безробіття визначені Законом України від 05.07.2012 року №5067-VI «Про зайнятість населення» (далі - Закон №5067).

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 5 Закону №5067 держава гарантує у сфері зайнятості безоплатне сприяння у працевлаштуванні, обранні підходящої роботи та одержанні інформації про ситуацію на ринку праці та перспективи його розвитку.

Згідно із ч.ч.2 та 3 ст.44 даного Закону зареєстровані безробітні зобов'язані: 1) самостійно або за сприяння територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, здійснювати активний пошук роботи, який полягає у вжитті цілеспрямованих заходів до працевлаштування, зокрема взяття участі у конкурсних доборах роботодавців; 2) відвідувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, в якому він зареєстрований як безробітний у визначений і погоджений з ним час, але не рідше ніж один раз на тридцять календарних днів; 3) дотримуватися письмових індивідуальних рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню, зокрема брати участь у заходах, пов'язаних із сприянням забезпеченню зайнятості населення; 4) інформувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом трьох робочих днів про обставини припинення реєстрації, визначені у частині першій статті 45 цього Закону.

Відповідальність за достовірність поданих до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 5 Закону України "Про зайнятість населення" ( надалі - Закон), Держава гарантує у сфері зайнятості: професійне навчання відповідно до здібностей та з урахуванням потреб ринку праці.

Кожен має право на професійне навчання, яке реалізується шляхом первинної професійної підготовки, перепідготовки, спеціалізації і підвищення кваліфікації, стажування у професійно-технічних, вищих навчальних закладах та закладах післядипломної освіти, безпосередньо на робочих місцях на виробництві чи у сфері послуг з метою здобуття особою відповідної кваліфікації або приведення її рівня у відповідність із вимогами сучасного виробництва та сфери послуг ( ст.8 Закону).

Професійне навчання - набуття та удосконалення професійних знань, умінь та навичок особою відповідно до її покликання і здібностей, що забезпечує відповідний рівень професійної кваліфікації для професійної діяльності та конкурентоспроможності на ринку праці ( ч.1 ст. 34 Закону).

Відповідно до ч.1 та 2 ст. 35 Закону, професійне навчання зареєстрованих безробітних - професійна підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації, спрямовані на здобуття та удосконалення професійних знань, умінь та навичок, підвищення конкурентоспроможності на ринку праці, що здійснюються за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Порядок професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації зареєстрованих безробітних затверджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, разом з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки, молоді та спорту та за погодженням з репрезентативними всеукраїнськими об'єднаннями організацій роботодавців відповідно до законодавства про соціальний діалог.

Професійне навчання зареєстрованих безробітних організовується територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, на замовлення роботодавця або для самозайнятості, провадження підприємницької діяльності з урахуванням побажань безробітних і здійснюється у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання.

Для підвищення конкурентоспроможності безробітних на ринку праці, сприяння їх самозайнятості територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, організовують професійне навчання за укрупненими (інтегрованими) робітничими професіями та іншими професіями, що користуються попитом на ринку праці.

Порядок відбору навчальних закладів для організації професійного навчання зареєстрованих безробітних та їх проживання в період навчання за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття затверджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції.

Відповідно до п. 2.1-2.3 розділу ІІ Порядку професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації зареєстрованих безробітних, затвердженого Наказом Міністерства соціальної політики України, Міністерства освіти і науки України 31.05.2013 № 318/655 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 червня 2013 р. за № 1029/23561, надалі - Порядок), для організації професійного навчання безробітних та (або) їх проживання в період такого навчання центр зайнятості здійснює відбір навчальних закладів відповідно до Порядку відбору навчальних закладів для організації професійного навчання зареєстрованих безробітних та їх проживання в період навчання, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 16 травня 2013 року № 269, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 травня 2013 року за № 843/23375.

Професійне навчання безробітних організовується на замовлення роботодавця або для самозайнятості, провадження підприємницької діяльності, поточної та перспективної потреби ринку праці з урахуванням побажань безробітних і здійснюється у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, у тому числі в навчальних закладах державної служби зайнятості, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання (далі - навчальні заклади) або безпосередньо у роботодавців - замовників кадрів за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд)( п. 1.2. Порядку).

Зареєстрованим безробітним, які відповідно до статті 46 Закону України „Про зайнятість населення" потребують професійного навчання, з метою виявлення їхніх здібностей, можливостей та інших чинників, що впливають на вибір або зміну професії та виду трудової діяльності, надаються послуги з професійної орієнтації.

Якщо зареєстрований безробітний виявляє бажання пройти професійне навчання відповідно до результатів наданих послуг з професійної орієнтації, центр зайнятості за місцем реєстрації особи як безробітної укладає з ним договір та видає йому направлення на професійне навчання до навчального закладу за формою, наведеною в додатку 1 до цього Порядку.

Безробітний зараховується до навчального закладу на підставі направлення на професійне навчання.

Центр зайнятості для проходження професійного навчання направляє безробітного до закладів охорони здоров'я для проходження попереднього медичного, психіатричного та наркологічного оглядів, якщо правила прийому до професійно-технічних і вищих навчальних закладів вимагають надання відповідної довідки.

Підставою для не зарахування позивача у групу професійного навчання за професією «Кравець», не укладення договору про професійне навчання безробітного стало не надання позивачем протягом двох місяців - останній день 08.09.2017 року, медичної довідки про стан здоров»я за формою 86/о, про що 30.08.2017 року письмово був попереджений.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позивач у встановлений термін - 08.09.2017 р. подав заяву до відповідача з проханням укладання договору про професійне навчання та надання направлення на профнавчання та згідно додатку до заяви ним було надано, серед іншого, медичну довідку № 86/о від 25.08.2017 року. Вказана заява містить відбиток штампу ХМЦЗ про її надходження саме 08.09.2017 р. (вхідний номер С-41), що відповідачем не заперечується (а.с.9).

Доводи апеляційної скарги відповідача проте, що саме невиконання позивачем, незважаючи на попередження про необхідність надання позивачем медичної довідки безпосередньо до відділу активної підтримки безробітних, стало підставою для не зарахування позивача у групу професійного навчання за професією «Кравець», не укладення договору про професійне навчання безробітного не можуть бути прийняті до уваги, оскільки факт отримання відповідачем медичної довідки до кінця робочого дня - 08.09.2017 р підтверджується відміткою штампу ХМЦЗ саме за цією датою, а посилання відповідача на те, що секретар загального відділу Харківського міського центру зайнятості не мала права приймати звернення позивача разом з довідкою не спростовують висновки суду першої інстанції про обгрунтованість позовних вимог позивача.

Доводи апелянта про те, що 13.11.2017 року , тобто ще до прийняття рішення суду першої інстанції, між позивачем та Харківським міським центром зайнятості був укладений договір на професійне навчання за професією «Кравець», а 27.11.2017 року позивач звернувся до Київського районного суду м. Харкова про його розірвання, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки на час прийняття оскаржуваного рішення на ці обставини, зокрема щодо укладення договору, відповідач не посилався, та крім того, в матеріалах справи відсутні буть-які докази в підтвердження цих доводів апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно із ч.ч.1-4 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевказане та керуючись ст.ст.2, 229, 241, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Харківського міського центру зайнятості - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2017р. по справі № 820/4276/17 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 05 лютого 2018 року.

Головуючий суддя (підпис)О.П. ЛяхСудді(підпис) (підпис) М.М. Яковенко М.І. Старосуд