Постанова № 72001191, 24.01.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/3787/17Харківський апеляційний адміністративний суд

колегія суддів у складі:

головуючого судді: Спаскіна О.А.

суддів: Сіренко О.І. , Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Слобожанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби в Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2017, (суддя Мельников Р.В., вул. Мар'їнська, 18-Б-3, м. Харків, 61004, повний текст складено 09.11.17) по справі № 820/3787/17

за позовом ОСОБА_1

до Слобожанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби в Харківській області

про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2017 року позов ОСОБА_1 до Слобожанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби в Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.

Стягнуто зі Слобожанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Садова, буд. 10, м. Дергачі, Дергачівський район, Харківська область, код ЄДРПОУ 39859941) на користь ОСОБА_1 (62103, АДРЕСА_1, Харківська область, номер картки платника податків - НОМЕР_1) суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 61039 (шістдесят одна тисяча тридцять дев'ять) грн. 04 коп. з відрахуванням обов'язкових платежів.

В задоволенні решти позовних вимог- відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права. Вказує, що позивачем не вірно здійснено розрахунок належних їй сум середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні

В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.

Представник відповідача надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч.2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України не здійснювалось.

Враховуючи, що відповідач оскаржує постанову суду першої інстанції лише в частині задоволення позовних вимог, колегія суддів не вбачає підстав для надання правової оцінки рішенню суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову, в межах розгляду даної апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 в період з 07.07.2013 року по 22.09.2016 року працювала на посаді першого заступника Богодухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області та наказом від 22.09.2016 року №3219-0 її було звільнено з займаної посади на підставі п. 1 ст.40 КЗпП України.

У день звільнення відповідачем не було проведено повний розрахунок належних позивачу виплат.

Не погодившись з такими діями відповідача, позивач звернулась до суду з даним позовом

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 61039 (шістдесят одна тисяча тридцять дев'ять) грн. 04 коп. з відрахуванням обов'язкових платежів.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ч. 1 ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до частини другої статті 235 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до статті 236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Згідно з частиною першою статті 27 Закону України "Про оплату праці" порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Із п. 5 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 вбачається, що основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є розрахована згідно з абзацом першим пункту 8 цього Порядку середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.

Відповідно до абз. 1 п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Як встановлено судовим розглядом, під час звільнення ОСОБА_1 Слобожанською ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області не було виплачено їй нараховані грошові кошти при звільненні в розмірі 24914,39 грн., що підтверджується довідкою ГУ ДФС у Харківській області від 02.03.2017 №87/20-40-05-29.

Не погодившись з такими діями відповідача ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.04.2017 року у справі №820/6198/16 адміністративний позов ОСОБА_1 до Слобожанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення суми - задоволено в повному обсязі.

Зобов'язано Слобожанську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС в Харківській області надати ОСОБА_1 довідку про нараховані суми, належні для виплати при звільненні.

Стягнуто зі Слобожанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Харківській області на користь ОСОБА_1 нараховану суму грошових коштів при звільненні в розмірі 24914,39 грн. (двадцять чотири тисячі дев'ятсот чотирнадцять тисяч 39 копійок).

Встановлено судовий контроль за виконанням Слобожанською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС в Харківській області постанови Харківського окружного адміністративного суду від 19.04.2017 по адміністративній справі № 820/6198/16.

Зобов'язано Слобожанську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС в Харківській області надати до Харківського окружного адміністративного суду звіт про виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 19.04.2017 по адміністративній справі № 820/6198/16 протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дня набрання законної сили постановою суду.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2017 року апеляційну скаргу Слобожанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області залишено без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.04.2017р. по справі № 820/6198/16 залишено без змін.

Відповідно до частини 1 статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору (стаття 117 КЗпП України).

Таким чином, установивши під час розгляду справи про стягнення середнього заробітку у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі статті 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а в разі не проведення його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд України у постановах від 21 січня 2015 року (справа № 6-195цс14) та від 01 квітня 2015 року (справа № 6-41а15).

Як встановлено судовим розглядом, фактично з податкової інспекції на користь позивача було стягнуто належні їй кошти в розмірі 24914,39 грн лише 01.08.2017 року, свідченням чого є виписка по картковому рахунку (а.с. 19).

Отже, днем фактичного розрахунку з позивачем є 01.08.2017 року.

Таким чином, оскільки позивача звільнено наказом від 22.09.2016 року №3219-0, а виплата належних їй коштів в розмірі 24914,39 грн. була зарахована на картковий рахунок позивача лише 01.08.2017 року, то час затримки виплати ОСОБА_1 складає 212 робочих днів (з 22.09.2016 року по 01.08.2017 року).

Крім того, згідно розрахунку суми середнього заробітку середньоденна заробітна плата позивача становить 287,92 грн (заробітна плата за липень 2016 року - 5925,87 грн + заробітна плата за серпень 2016 - 5878,75 грн / на 41 робочий день = 287,92 грн), що вбачається з наданих відповідачем для долучення до матеріалів справи службових записок від 06.10.2017 №34/20-11-05 та від 31.10.2017 №35/20-11-05.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів зауважує, що нарахована сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні складає 61039,04 грн. з відрахуванням обов'язкових платежів.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог та вважає, що сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні ОСОБА_1 в розмірі 61039 (шістдесят одна тисяча тридцять дев'ять) грн. 04 коп. з відрахуванням обов'язкових платежів підлягає стягненню з Слобожанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що позивач, надавши письмові докази, що були предметом дослідження при розгляді справи судом першої інстанції, виконав вимоги ч.1 ст. 77 КАС України.

Натомість, відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 77 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів на підтвердження законності та обґрунтованості власних дій, що є предметом оскарження позивачем.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ч. 4 ст. 241, ч. 2 ст. 243, ст.ст. 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Слобожанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби в Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2017 по справі № 820/3787/17 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2017 по справі № 820/3787/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)О.А. СпаскінСудді(підпис) (підпис) О.І. Сіренко Л.В. Любчич Повний текст постанови складено та підписано 02.02.2018 р.