Постанова № 72001118, 30.01.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2018 р. м. ХарківСправа № 818/1660/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Тацій Л.В.

суддів: Подобайло З.Г. , Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання Гайворонської І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 20.11.2017, суддя В.О. Павлічек, м. Суми повний текст складено 20.11.17 по справі № 818/1660/17

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області

про зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, в якому просив: зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області надати йому дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області за межами населеного пункту.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 20.11.2017р адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, неповноту дослідження обставин справи судом першої інстанції.

Представник відповідача прийняв участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив її задовольнити.

Представник позивача прийняв участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, проти задоволення апеляційної скарги заперечував, наполягаючи на законності та обгрунтованості постанови суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що що у травні та липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області із заявами про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області за межами населеного пункту (а.с. 8-9).

Листом від 04.08.2017 № К--9033-4401/6-17 позивачу відмовлено в наданні такого дозволу.

Вказане рішення відповідачем вмотивовано тим, що пункт 14 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачає учасникам бойових дій першочергове відведення земельних ділянок, на даний час, на виконання плану заходів визначених Планом-графіком дій, що створений з метою належного виконання окремого доручення Голови Держземагенства України від 01.07.2014 № 349/3-14-01, доручення першого Віце-прем'єр міністра України від 10.06.2014 № 20815/1/1-14 щодо поширення ініціативи Держземагенства України в частині забезпечення реалізації конституційних прав військовослужбовцями строкової військової служби, осіб рядового і начальницького складу, працівників та службовців, які безпосередньо беруть учать в антитерористичних операціях і забезпеченні правопорядку на державному кордоні на безоплатне одержання у власність земельних ділянок, Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області проводиться робота по першочерговому забезпеченню земельними ділянками військовослужбовців, які беруть участь у виконанні завдань щодо здійснення антитерористичної операції у східних та південно-східних областях України (а.с. 13).

Інших мотивів для прийняття рішення про відмову у наданні позивачу дозволу на розробку проекту, відповідач у рішенні не вказав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними, а тому підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель вирішуються Земельним кодексом України.

Згідно з частиною першою статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Пунктом "б" частини першої статті 121 Земельного кодексу України визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Відповідно до положень частин 6 та 7 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Отже, законодавцем встановлено виключні підстави, за наявності яких заявникові може бути відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. У такому випадку відмова може бути визнана обґрунтованою лише тоді, коли компетентним суб'єктом владних повноважень встановлюється невідповідність місця розташування об'єкта вимогам, зазначеним у ЗК Україні, які повинні бути затверджені у встановленому законом порядку або вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно - правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко - економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно - територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Головне управління відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України.

Судом апеляційної інстанції встановлено що листом від 04.08.2017 № К-9033-4401/6-17 позивачу відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою з посиланням на те, що першочергове право на отримання земельних ділянок мають військовослужбовці, які беруть участь у виконанні завдань щодо здійснення антитерористичної операції.

Крім того, в зазначеному листі Головне управління Держгеокадастру у Сумській області посилається на пункт 14 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та зазначає, що учасники бойових дій мають першочергове право на відведення земельних ділянок.

Однак, пункт 14 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачає, що учасники бойових дій мають право на першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва.

Таким чином, учасники бойових дій мають право на першочергове відведення лише земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, а позивач звертався до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області із клопотанням про надання дозволу на відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства - земельної ділянки зовсім іншої категорії земель.

Колегія суддів зазначає, що як визначено частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, законом визначено виключні підстави, за наявності яких заявникові може бути відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, відмовляючи у клопотанні позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки, порушив приписи ст.118 ЗК України, якою визначено виключні підстави, за наявності яких заявникові може бути відмовлено у наданні зазначеного дозволу, а отже, суд приходить до висновку, що відповідач в порушення п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, про те, що Верхньосироватська сільська рада не погодила надання дозволу у зв'язку з тим, що на земельній ділянці знаходяться родовища корисних копалин, колегія суддів як доказ правомірності прийняття оскаржуваного рішення не приймає, оскільки вказані обставини не були підставою прийняття оскаржуваного рішення.

Матеріали справи не містять будь - яких належних доказів законності відмови Головного управління Держгеокадастру у Сумській області.

З приводу доводів відповідача про те, що суд не може перебирати на себе функції та повноваження органу, які є дискреційними, а отже задоволення позовних вимог в частині зобов'язання надати дозвіл на розробку проекту землеустрою є помилковим, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Колегія суддів, враховуючи, що позивачем до заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою надано весь перелік документів, який відповідно до положень ст. 122 ЗК України, є вичерпним, враховуючи, що в розумінні ст. 118 ЗК України отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність, оскільки у процесі розробки проекту землеустрою, його погодженні і затвердженні можуть виникнути підстави для відмови у наданні земельної ділянки, погоджується з висновком суду першої інстанції, що ефективним захистом прав позивача є зобов'язання відповідача надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Згідно ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Жодні доводи відповідача не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 246, 250, 308, 310, п. 1 ч.1 ст. 315, 316, 321, 322, 325, 326, Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 20.11.2017 по справі № 818/1660/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Л.В. ТаційСудді З.Г. Подобайло А.М. Григоров Повний текст постанови складено 05.02.2018.