Постанова № 72001106, 31.01.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/4834/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Перцової Т.С.

суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.

за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О.,

представника відповідача - Горбунової К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства юстиції України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.12.2017 р. (12:00 год., повний текст складено 05.12.17 р.) по справі № 820/4834/17

за позовом ОСОБА_2

до Міністерства юстиції України

про визнання незаконною бездіяльності і зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

Позивач, ОСОБА_2, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України, в якому просив суд:

- визнати бездіяльність Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні ВП № 54484285, що призвело до невиконання Рішення Європейського Суду з Прав Людини від 15 червня 2017 року у справі «Віталій Іванович Кулик проти України та інші 191 заява» в частині рішення національного суду, а саме: постанови Барвінківського районного суду Харківської області 12 травня 2009 року у справі №2-а-46/2009, якою зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 щорічну допомогу на оздоровлення за 2007-2008 роки, згідно з вимогами ч.4 ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", враховуючи фактично виплачені суми;

- зобов'язати Міністерство юстиції України вжити заходів відповідно до ст.ст.9,19, 129 Конституції України, ст. ст.1, 6 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" і ст.ст.1, 5, 18, 78 Закону України "Про виконавче провадження" та ст.8 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та забезпечити виконання Рішення Європейського Суду з Прав Людини від 15 червня 2017 року у справі «Віталій Іванович Кулик проти України та інші 191 заява» в частині рішення національного суду, а саме: постанови Барвінківського районного суду Харківської області 12 травня 2009 року у справі №2-а-46/2009, якою зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 щорічну допомогу на оздоровлення за 2007-2008 роки, згідно з вимогами ч.4 ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", враховуючи фактично виплачені суми.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05.12.2017 року по справі № 820/4834/17 адміністративний позов ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.

Визнано бездіяльність Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні ВП № 54484285, що призвело до невиконання Рішення Європейського Суду з Прав Людини від 15 червня 2017 року у справі «Віталій Іванович Кулик проти України та інші 191 заява» в частині рішення національного суду, а саме: постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 12 травня 2009 року у справі №2-а-46/2009, якою зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 щорічну допомогу на оздоровлення за 2007-2008 роки, згідно з вимогами ч.4 ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", враховуючи фактично виплачені суми.

Зобов'язано Міністерство юстиції України вжити заходів відповідно до ст.ст.9, 19, 129 Конституції України, ст.ст.1, 6 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" і ст.ст.1, 5, 18, 78 Закону України "Про виконавче провадження" та ст.8 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та забезпечити виконання Рішення Європейського Суду з Прав Людини від 15 червня 2017 року у справі «Віталій Іванович Кулик проти України та інші 191 заява» в частині рішення національного суду, а саме: постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 12 травня 2009 року у справі №2-а-46/2009, якою зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 щорічну допомогу на оздоровлення за 2007-2008 роки, згідно з вимогами ч.4 ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", враховуючи фактично виплачені суми.

Відповідач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.12.2017 року по справі № 820/4834/17 скасувати, прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги стверджує, що рішення Європейського суду з прав людини у справі «Віталій Іванович Кулик та 191 інша заява» відносно ОСОБА_2 є виконаним, оскільки позивачеві в межах тримісячного строку, встановленого Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (07.09.2017 року) виплачено відшкодування (сума справедливої сатисфакції) в розмірі 1000 євро. Крім того, судом першої інстанції не враховано, що постанова Барвінківського районного суду Харківської області від 12 травня 2009 року у справі №2-а-46/2009 є рішенням зобов'язального характеру, а тому, у відповідності до ст.63 Закону України «Про виконавче провадження», лише Управління соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації уповноважено здійснити нарахування та виплату коштів на виконання зазначеного рішення національного суду. Вказав, що до повноважень Міністерства юстиції чи ВПВР ДВС Мін'юсту не віднесено нарахування та виплата щорічної допомоги на оздоровлення, передбаченої Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а тому державний виконавець не наділений повноваженнями самостійно розраховувати суму виплат щорічної допомоги на оздоровлення, які підлягають виплаті на користь ОСОБА_2, та стягувати їх шляхом звернення стягнення на кошти чи майно боржника. Пояснив, що з метою виконання рішення національного суду державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 25.10.2017 р. була направлена вимога боржнику щодо повідомлення відділу про стан виконання рішення національного суду відносно ОСОБА_4 та у разі, якщо рішення не є виконаним - суми, нарахованої до виплати стягувачу. При цьому, листи державного виконавця на адресу Управління соціального захисту Барвінківської РДА та на адресу стягувача було направлено в межах тримісячного строку, визначеного з урахуванням дати отримання Урядом повідомлення про ухвалення ЄСПЛ рішення у вищевказаній справі (24.07.2017 р.). Вказує, що у листі державного виконавця не повинен був зазначатися строк для добровільного виконання рішення ЄСПЛ, оскільки такий строк - три місяці - встановлений законом та зазначений у самому рішенні ЄСПЛ. Враховуючи викладене, вважає, що відповідач у спірних відносинах діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законами України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», «Про виконавче провадження». Пояснив, що неможливість здійснення виплати коштів на користь позивача зумовлено відсутністю відповіді Управління соціального захисту населення Барвінківської РДА на вимогу державного виконавця від 25.10.2017 р. щодо розрахунку суми заборгованості, а не відсутністю бюджетних асигнувань, як помилково зазначив суд першої інстанції. Вказав, що виконання рішень ЄСПЛ здійснюється в добровільному порядку, без примусового виконання, за рахунок коштів Державного бюджету, а тому вжиття інших заходів, крім здійснення перевірки стану виконання рішення національного суду та направлення відповідної вимоги до Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Мін'юсту для виплати заборгованості, при виконанні рішень ЄСПЛ не передбачено.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав з підстав, викладених в останній, просив суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.12.2017 року по справі № 820/4834/17 скасувати, прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Позивач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

У відповідності до ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на наведену норму, беручи до уваги, що позивач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути адміністративну справу без участі позивача.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що 15.06.2017 року Європейським судом з прав людини (далі по тексту - ЄСПЛ) прийнято рішення у справі "Віталій Іванович Кулик проти України та 191 інша заява", зокрема, за заявою ОСОБА_2, у частині рішення національного суду, а саме: постанови Барвінківського районного суду Харківської області 12 травня 2009 року у справі №2-а-46/2009, якою зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 щорічну допомогу на оздоровлення за 2007-2008 роки, згідно вимог ч.4 ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", враховуючи фактично виплачені суми.

У вказаному рішенні ЄСПЛ зазначено, що :

"Уряд визнає надмірну тривалість виконання рішень національних судів, зазначених у додатку до цієї декларації.

Уряд готовий виконати рішення національних судів, зазначених у додатку, які ще підлягають виконанню, а також сплатити кожному заявнику 1000 євро.

Сума у розмірі 1000 євро є відшкодуванням будь-якої матеріальної та моральної шкоди, а також судових та інших витрат, буде конвертована в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу. Держава виплатить вищезазначені кошти і виконає рішення національних судів, які досі підлягають виконанню, протягом трьох місяців з дати повідомлення про ухвалення Судом рішення відповідно до пункту 1 статті 37 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У випадку несплати цих сум та невиконання рішень національних судів протягом зазначеного тримісячного строку Уряд зобов'язується сплатити пеню за період з моменту спливу тримісячного строку і до моменту остаточного розрахунку у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в цей період, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

Ця виплата та виконання зазначених рішень національних судів становитимуть остаточне вирішення цих справ" (а.с. 34-35).

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 17.08.2017 р. відкрито виконавче провадження №54484285 з виконання на користь стягувача - ОСОБА_2 рішення Європейського суду з прав людини від 15.06.2017 року у справі "Віталій Іванович Кулик проти України та інші 191 заява", про що винесено відповідну постанову (а.с.45).

У межах вказаного виконавчого провадження 07.09.2017 року, відповідно до платіжного доручення №2937, Міністерством юстиції України виплачено ОСОБА_2 справедливу сатисфакцію у розмірі 1000,00 Євро, що дорівнює 30999,38 грн., як відшкодуванням матеріальної та моральної шкоди, а також судових та інших витрат (а.с. 46).

Разом з тим, кошти за постанови Барвінківського районного суду Харківської області 12 травня 2009 року у справі №2-а-46/2009 позивачеві виплачені не були.

Вважаючи, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо невиконання Рішення Європейського суду з прав людини від 15 червня 2017 року у справі «Кулик Віталій Іванович проти України та 191 інша заява» в частині щодо виконання рішення національного суду - Постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 06 грудня 2010 року у справі №2-а-46/2009, ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом про оскарження бездіяльності відповідача та зобов'язання забезпечити виконання рішення Європейського суду з прав людини від 15.06.2017 року у вищезазначеній частині.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач у спірних відносинах щодо виконання рішення Європейського Суду з Прав Людини від 15 червня 2017 року у справі "Віталій Іванович Кулик проти України та інші 191 заява" в частині рішення національного суду - постанови Барвінківського районного суду Харківської області 12 травня 2009 року у справі №2-а-46/2009, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законом України "Про виконавче провадження" та Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Згідно з ч. 1 ст. 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що ратифікована Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР (надалі - Конвенція), високі Договірні Сторони зобов'язуються виконувати остаточні рішення Європейського суду з прав людині в будь-яких справах, у яких вони є сторонами.

Відносини, що виникають у зв'язку з обов'язком держави виконати рішення Європейського суду з прав людини у справах проти України, урегульовано, зокрема, Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" (далі по тексту - Закон № 3477-ІV).

За визначенням виконання ст.1 цього Закону виконання Рішення - а) виплата Стягувачеві відшкодування та вжиття додаткових заходів індивідуального характеру; б) вжиття заходів загального характеру.

Відповідно до ст.2 Закону № 3477-ІV Рішення є обов'язковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції ( 995_004 ).

Порядок виконання Рішення визначається цим Законом, Законом України "Про виконавче провадження", іншими нормативно-правовими актами з урахуванням особливостей, що передбачені цим Законом.

Статтею 5 Закону №3477-IV встановлено, що протягом десяти днів від дня одержання повідомлення про набуття Рішенням статусу остаточного Орган представництва надсилає стислий виклад Рішення Стягувачеві, Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, всім державним органам, посадовим особам та іншим суб'єктам, безпосередньо причетним до справи, за якою постановлено Рішення.

За визначенням ст.1 Закону №3477-IV орган представництва - орган, відповідальний за забезпечення представництва України в Європейському суді з прав людини та координацію виконання його рішень.

Пунктом 1 постанови КМУ № 784 від 31.05.2006 року «Про заходи щодо реалізації Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" функції органу, відповідального за забезпечення представництва України в Європейському суді з прав людини та виконання його рішень, покладено на Міністерство юстиції.

Відповідно до пп. "б" ч.2 ст. 7 Закону №3477-IV протягом десяти днів від дня отримання повідомлення Суду про набуття Рішенням статусу остаточного Орган представництва надсилає до державної виконавчої служби оригінальний текст і переклад резолютивної частини остаточного рішення Суду у справі проти України, яким визнано порушення Конвенції, оригінальний текст і переклад резолютивної частини остаточного рішення Суду щодо справедливої сатисфакції у справі проти України, оригінальний текст і переклад рішення Суду щодо дружнього врегулювання у справі проти України, оригінальний текст і переклад рішення Суду про схвалення умов односторонньої декларації у справі проти України. Автентичність перекладу засвідчується Органом представництва.

Державна виконавча служба впродовж десяти днів з дня надходження документів, зазначених у пп. "б" цієї частини, відкриває виконавче провадження.

Згідно з пунктом 9 Порядку взаємодії Державної виконавчої служби України та Секретаріату Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 23.09.2013 року № 1989/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 вересня 2013 р. за N 1642/24174 (далі по тексту - Порядок № 1989/5), у разі невиконання рішення національного суду на дату постановлення рішення Європейським судом з прав людини Державна виконавча служба України протягом місяця з дати отримання автентичного перекладу рішення Європейського суду з прав людини організовує перевірку стану виконання рішення національного суду, вживає заходів щодо його виконання, при неможливості виконання рішення без зміни порядку та способу його виконання повідомляє Секретаріат Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини з подальшим вжиттям заходів, передбачених пунктами 10, 11 та 12 цього Порядку.

У свою чергу, відповідно до п.10 Порядку № 1989/5, якщо рішення суду не виконано, його виконання знаходиться на постійному контролі ДВС до повного виконання рішення національного суду. Щомісяця до 7 числа наступного за звітним періодом місяця ДВС подає Секретаріату інформацію про стан виконання такого рішення суду.

Якщо Європейським судом постановлено рішення, за яким передбачається вжиття додаткових заходів індивідуального характеру шляхом виконання рішення національного суду майнового характеру, Секретаріат протягом десяти днів після отримання офіційного повідомлення Європейського суду про набуття його рішенням статусу остаточного повідомляє ДВС про необхідність вжиття таких заходів шляхом виплати стягувачу коштів відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення платежів, пов'язаних з виконанням рішень закордонних юрисдикційних органів, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 березня 2007 року N 408 (п.12 Порядку № 1989/5).

Якщо кошти, присуджені заявнику рішенням Європейського суду, було виплачено з порушенням строку, встановленого у рішенні Європейського суду, ДВС протягом трьох днів з дати отримання підтвердження сплати пені повідомляє про це Секретаріат із зазначенням причин пропуску строку виплати та дати сплати пені. До зазначеної інформації має бути додано копії платіжних документів, що підтверджують сплату пені (п.13 Порядку № 1989/5).

Згідно з частиною 3 статті 8 Закону №3477-IV протягом одного місяця від дня відкриття виконавчого провадження за Рішенням Орган представництва надсилає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, постанову про відкриття виконавчого провадження та документи, передбачені у пункті "б" частини першої статті 7 цього Закону.

Відповідно до ч.ч.4-6 ст.8 Закону №3477-IV Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом 10 днів від дня надходження зазначених у частині третій цієї статті документів здійснює списання на вказаний Стягувачем банківський рахунок, а в разі його відсутності - на депозитний рахунок державної виконавчої служби коштів з відповідної бюджетної програми Державного бюджету України. Порядок збереження коштів на депозитному рахунку державної виконавчої служби визначається Законом України "Про виконавче провадження".

Підтвердження списання відшкодування, отримане від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та підтвердження виконання всіх вимог, зазначених у резолютивній частині остаточного рішення Суду у справі проти України, яким визнано порушення Конвенції, резолютивній частині остаточного рішення Суду щодо справедливої сатисфакції у справі проти України, у рішенні Суду щодо дружнього врегулювання у справі проти України, у рішенні Суду про схвалення умов односторонньої декларації у справі проти України, є для державної виконавчої служби підставою для закінчення виконавчого провадження.

Державна виконавча служба протягом трьох днів надсилає Органу представництва постанову про закінчення виконавчого провадження та підтвердження списання коштів.

Статтею 3 Закону № 3477-ІV встановлено, що виконання Рішення здійснюється за рахунок Державного бюджету України.

У відповідності до положень статті 22 Бюджетного кодексу України та пункту 1 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення платежів, пов'язаних з виконанням рішень закордонних юрисдикційних органів, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.03.2007 року № 408 (далі по тексту - Порядок № 408), відповідальним виконавцем за бюджетною програмою "Платежі на виконання рішень закордонних юрисдикційних органів, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України" та головним розпорядником цих бюджетних коштів є Міністерство юстиції України.

Однією з підстав для здійснення платежів, пов'язаних з виконанням рішень закордонних юрисдикційних органів, є, зокрема, рішення закордонного юрисдикційного органу (п. 3 Порядку № 408).

Підпунктами 1, 8 пункту 2 Порядку № 408 встановлено, що бюджетні кошти спрямовуються, зокрема, на :

виплату грошових сум за рішеннями закордонних юрисдикційних органів - міжнародного судового, в тому числі Європейського суду з прав людини, міжнародного арбітражного органу, згода на здійснення юрисдикції яким щодо України надана відповідно до укладеного належним чином міжнародного договору України або в інший спосіб згідно із законами України, а також судового, арбітражного органу іноземної держави, - прийнятими проти держави Україна;

витрати, пов'язані із здійсненням додаткових заходів індивідуального характеру на виконання рішень Європейського суду з прав людини, у тому числі виконання рішень національних судів, невиконання яких стало підставою для звернення до Європейського суду з прав людини, та витрати, пов'язані із здійсненням заходів загального характеру на виконання рішень Європейського суду з прав людини.

Згідно з п.3 Порядку № 408 підставою для здійснення платежів, пов'язаних з виконанням рішень закордонних юрисдикційних органів, є, зокрема, вимога державного виконавця у разі стягнення пені, неустойки та штрафу або додаткової сплати інших коштів, передбачених рішенням юрисдикційного органу.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів зазначає, що Законом № 3477-ІV та Порядком № 408 чітко визначено послідовність та строки вчинення дій Органу представництва, тобто, відповідача по справі, а також його структурного підрозділу - Державної виконавчої служби, які повинні бути вчинені на виконання рішення національного суду в рамках виконання рішення Європейського Суду з прав людини.

Цими нормативними актами передбачено, що виплата коштів за рішенням Європейського суду з прав людини в частині виконання рішень національного суду та сплати пені здійснюються за вимогами державного виконавця Державної виконавчої служби України.

При цьому, виплата коштів на виконання рішення національного суду відбувається не за рахунок коштів відповідача за рішенням національного суду, а за рахунок коштів з відповідної бюджетної програми Державного бюджету України.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до службової записки від 03.08.2017 року, поданої Урядовим уповноваженим у справах Європейського суду з прав людини Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, повідомлення про ухвалення Європейським Судом з прав людини рішення у справі «Віталій Іванович Кулик проти України та 191 інші заява» отримано 24.07.2017 року (а.с.33).

Вказана доповідна записка отримана Департаментом ДВС 07.08.2017 року.

Разом з вказаною доповідною запискою Департаментом ДВС отримано автентичний переклад рішення українською мовою та копію листа ЄСПЛ про набуття рішенням статусу остаточного.

Отже, саме з цієї дати починає спливати строк для виконання рішення ЄСПЛ, зокрема, в частині виконання рішення національного суду.

Матеріалами справи підтверджено, що 17.08.2017 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження ВП № 54484285 по виконанню вищезазначеного рішення ЄСПЛ (а.с.11-12). Зазначену постанову 18.08.2017 року направлено на адресу Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Міністерства юстиції України, а також на адресу Урядового Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини (а.с.10).

Разом з тим, державним виконавцем не виконано приписів ч.3 ст. 8 Закону №3477-IV та не надіслано протягом місяця з дня відкриття виконавчого провадження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів - Державної казначейської служби України - постанову про відкриття виконавчого провадження та документи, передбачені у пункті "б" частини першої статті 7 цього Закону, що призвело до нездійснення списання коштів на користь позивача в рахунок виконання рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 12.05.2009 року.

Як вбачається з матеріалів справи, вимогу № 10035/07/22 надіслано державним виконавцем до Державної казначейської служби України лише 25.10.2017 року (а.с.47).

Проте, ця вимога не містить приписів щодо списання коштів з відповідного рахунку за бюджетною програмою "Платежі на виконання рішень закордонних юрисдикційних органів, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України", а лише вимагає від Державної казначейської служби України повідомити відділ Примусового виконання рішень ДВС про наявність зазначених у Додатку рішень національних судів у Реєстрі рішень для подальшого його виконання у спосіб, передбачений Порядком погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затвердженим постановою КМУ № 440 від 03.09.2014 р. або Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою КМУ № 845 від 03.08.2011 року, у разі наявності зазначених у Додатку рішень національних судів у Реєстрі рішень - повідомити відділ про стан їх виконання.

При цьому, виходячи зі змісту вимоги, державний виконавець керувався при вчиненні виконавчих дій по виконанню рішення ЄСПЛ «Віталій Іванович Кулик та 191 інша заява» виключно положеннями Закону України «Про виконавче провадження» та вищезазначеними Порядком погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, та Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженими постановами КМУ № 440 від 03.09.2014 р. та № 845 від 03.08.2011 року, не врахувавши при цьому приписи Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", Порядку № 408 та Порядку № 1989/5, які є спеціальними у спірних відносинах.

Колегія суддів відмічає, що лише 25.10.2017 року державним виконавцем було надіслано вимогу до Управління соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області (далі по тексту - УСЗН Барвінківської РДА) про надання інформації щодо виконання Рішення Європейського Суду з Прав Людини від 15 червня 2017 року у справі "Віталій Іванович Кулик проти України та інші 191 заява" в частині рішення національного суду та надання розрахунку сум матеріальної допомоги на оздоровлення, які підлягають виплаті на користь ОСОБА_2 згідно з рішенням Барвінківського районного суду Харківської області від 12.05.2009 року (а.с. 49).

До цього, як вбачається з матеріалів справи, до 25.10.2017 року будь-які вимоги до УСЗН Барвінківської РДА державним виконавцем не надсилалися.

Вищезазначене свідчить про те, що державним виконавцем, всупереч вимогам п. 9 Порядку № 1989/5, в місячний строк з дня отримання автентичного перекладу рішення ЄСПЛ не організовано перевірку стану виконання рішення національного суду, не вжито заходів щодо його виконання, не повідомлено Секретаріат Урядового уповноваженого у справах ЄСПЛ про неможливість виконання рішення національного суду.

Колегія суддів відхиляє посилання відповідача на те, що листи на адресу УСЗН Барвінківської РДА та Державної казначейської служби України надіслані в межах тримісячного строку на виконання рішення ЄСПЛ, оскільки, по-перше, протягом цього строку рішення вже повинно бути виконаним, а по-друге, як зазначалось вище, перевірка виконання рішення національного суду повинна бути організована в місячний строк з дня автентичного перекладу рішення ЄСПЛ, тобто, в даному випадку, з урахуванням дати отримання службової записки Урядового уповноваженого у справах ЄСПЛ (07.08.2017 р.) - до 08.09.2017 року.

Доводи відповідача про неможливість виконання рішення ЄСПЛ в частині виплати коштів на користь позивача за рішенням національного суду, з посиланням на те, що Управлінням СЗН Барвінківської РДА не надано на вимогу державного виконавця розрахунку сум грошової допомоги на оздоровлення, які підлягають виплаті на користь ОСОБА_2, не є свідченням правомірності дій відповідача у спірних відносинах.

Так, державним виконавцем, всупереч вимогам п.9 Порядку № 1989/5, не було поінформовано Міністерство юстиції України (Орган представництва) про неможливість виконання рішення національного суду з вищезазначених причин. Крім того, ненадання відповіді Управлінням СЗН Барвінківської РДА на вимогу державного виконавця зумовлене несвоєчасним направленням останньої, що унеможливило своєчасне одержання розрахунку належних до виплати сум та, відповідно, своєчасне виконання рішення ЄСПЛ.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що вжиті державним виконавцем заходи не призвели до виконання рішення ЄСПЛ «Віталій Іванович Кулик проти України та 191 інша заява» в частині виконання рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 12.05.2009 року, кошти на підставі вказаного рішення суду на користь ОСОБА_2 не виплачені.

При цьому, колегія суддів відмічає, що Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" не передбачено продовження тримісячного строку на виконання рішень ЄСПЛ з будь-яких підстав, у тому числі у зв'язку з відсутністю у Органу представництва інформації про стан виконання рішення національного суду.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що державним виконавцем не вчинено дій, передбачених Законом №3477-IV, Порядку № 408 та Порядку № 1989/5, а Міністерством юстиції України, як Органом представництва, не здійснено належним чином координацію виконання рішення ЄСПЛ «Віталій Іванович Кулик проти України та 191 інша заява» в частині виконання рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 12.05.2009 року на користь ОСОБА_2

Доводи відповідача про те, що рішення ЄСПЛ у справі «Віталій Іванович Кулик проти України та 191 інша заява» є виконаним у зв'язку з тим, що позивачеві проведено виплату відшкодування за цим рішенням ЄСПЛ, спростовуються встановленими судом апеляційної інстанції фактичними обставинами у справі та не відповідають вимогам положень ст.1 Закону №3477-IV, за визначенням якої виконанням Рішення є не лише виплата Стягувачеві відшкодування, а й вжиття додаткових заходів індивідуального характеру, якими у відповідності до ч.2 ст.10 Закону №3477-IV, є : а) відновлення настільки, наскільки це можливо, попереднього юридичного стану, який Стягувач мав до порушення Конвенції (restitutio in integrum); б) інші заходи, передбачені у Рішенні.

Пунктом 12 Порядку № 1989/5 та підпунктом 8 пункту 2 Порядку № 408 передбачено, що виконанням додаткових заходів індивідуального характеру на виконання рішень Європейського суду з прав людини, є, у тому числі, виконання рішень національних судів, невиконання яких стало підставою для звернення до Європейського суду з прав людини.

У рішенні ЄСПЛ «Віталій Іванович Кулик проти України та 191 інша заява» констатовано, що Урядом подано односторонні декларації з метою врегулювання питань, які порушуються цими заявами, і запропоновано Суду вилучити заяви з реєстру справ відповідно до ст.37 Конвенції. У цих деклараціях Уряд зазначив, що готовий виконати рішення національних судів, зазначених у додатку, які ще підлягають виконанню, а також сплатити кожному заявнику 1000 євро, ці виплати та виконання рішень національних судів становитимуть остаточне вирішення цих справ.

Таким чином, виходячи зі змісту рішення ЄСПЛ «Віталій Іванович Кулик проти України та 191 інша заява», виконання останнього не може вважатися повним без вжиття Державою додаткових заходів індивідуального характеру - виконання рішення національного суду, а саме Барвінківського районного суду Харківської області від 12.05.2009 року про виплату коштів на користь ОСОБА_2

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач у спірних відносинах діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", без дотримання вимог ч.2 ст.2 КАС України, а отже, наявні підстави для визнання протиправною бездіяльності Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні ВП № 54484285, що призвело до невиконання Рішення Європейського Суду з Прав Людини від 15 червня 2017 року у справі «Віталій Іванович Кулик проти України та 191 інша заява» в частині постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 12 травня 2009 року у справі №2-а-46/2009, та зобов'язання відповідача вжити заходів відповідно до ст.ст.9, 19, 129 Конституції України, ст.ст.1, 6 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" і ст.ст.1, 5, 18, 78 Закону України "Про виконавче провадження" та ст.8 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та забезпечити виконання Рішення Європейського Суду з Прав Людини від 15 червня 2017 року у справі «Віталій Іванович Кулик проти України та 191 інша заява» в частині вищезазначеного рішення національного суду.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ч.4 ст.241, ст.ст.243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.12.2017 по справі № 820/4834/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 30 днів з дня складення повного тексту шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду, крім випадків, встановлених ч.5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Т.С. ПерцоваСудді С.В. Дюкарєва С.П. Жигилій Повний текст постанови складений та підписаний 05.02.2018.