
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/12890/16 Суддя (судді) першої інстанції: Кармазін О.А.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 січня 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Кобаля М.І.,
Суддів: Епель О.В., Карпушової О.В.,
при секретарі: Кривди В.І.
за участю
представника відповідача: Зелінської Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» Славкіної Марини Анатоліївни про зобов'язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 (далі - Позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» Славкіної Марини Анатоліївни (далі - Відповідач, Уповноважена особа) в якому просив зобов'язати Уповноважену особу включити вимоги позивача до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» по договорам банківського вкладу «Марафон лояльності Подвійний дохід ЕПС» № 841501/2014 від 08.09.2014 зі сплатою процентів в кінці року на загальну суму 331 766,54 грн. та віднести вимоги ОСОБА_3 до четвертої черги кредиторів, визначену ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 листопада 2017 року адміністративний позов задоволено частково.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Уповноважена особа подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні вимог адміністративного позову в повному обсязі.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши представника апелянта, що прибула у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, виходячи з наступного.
Згідно із ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 08.09.2014 року між ОСОБА_3 та ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (ПАТ «ВіЕйБі Банк») було укладено договір банківського вкладу «Марафон лояльності Подвійний дохід ЕПС» №814501/2014 в доларах США (далі по тексту - Договір), сума вкладу: 27 585,00 доларів США. Також, відкрито вкладний рахунок № НОМЕР_1. Строк вкладу 13 місяців з щомісячною виплатою процентів. Стандартно ставка за вкладом 10%, інші умови викладені у п. 1.5. Договору.
Факт внесення позивачем коштів на власний рахунок відповідачем не заперечується та визнається.
Водночас слід зазначити, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 20.11.2014 № 733 «Про віднесення ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.11.2014 № 123 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «ВіЕйБі Банк», згідно з яким з 21.11.2014 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «ВіЕйБі Банк».
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд гарантування) № 128 з 24.11.2014, у зв'язку з сімейними обставинами, провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Фонду гарантування Джуса Юрія Микитовича повноваження уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «ВіЕйБі Банк» передано провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Фонду гарантування Славкіній Марині Анатоліївні.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 20.11.2014 року № 733 «Про віднесення ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до категорії неплатоспроможних виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 20.11.2014 прийнято рішення № 123 про запровадження з 21.11.2014 тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «ВіЕйБі Банк».
Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015 № 188 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк», виконавчою дирекцією Фонду гарантування прийнято рішення від 20.03.2015 № 63 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку Славкіну Марину Анатоліївну строком на 1 рік з 20.03.2015 по 19.03.2016 включно.
Дата публікації про ліквідацію - Газета «Голос України» № 54 (6058) від 26.03.2015.
Загальнодоступне у газеті оголошення містить наступну інформацію:
«Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повідомляє: відповідно до постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015 N 188 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «ВіЕЙБі Банк», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 20.03.2015 N 63 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ВіЕЙБі Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку, згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «ВіЕЙБі Банк» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «ВіЕЙБі Банк» Славкіну Марину Анатоліївну строком на 1 рік з 20.03.2015 по 19.03.2016 включно.
Реквізити ПАТ «ВіЕЙБі Банк»: код ЄДРПОУ 19017842, МФО 380537, місцезнаходження: вул. Харківське шосе, 49, м. Київ, 02096.
Для отримання коштів вкладники ПАТ «ВіЕЙБі Банк» з 27.03.2015 по 12.05.2015 включно в залежності від місця реєстрації проживання за паспортом, вказаному при укладанні договору банківського вкладу/рахунку з ПАТ «ВіЕЙБі Банк», можуть звертатись з паспортом та ідентифікаційним номером до установ банків-агентів Фонду: ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», ПАТ «Альфа-Банк» та АТ «Райффайзен Банк Аваль». Відшкодування вкладникам після 12.05.2015 здійснюватимуться за результатами розгляду їх індивідуальних письмових звернень на адресу Фонду до дня внесення запису про ліквідацію банку як юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб.
Вимоги кредиторів приймаються протягом 30 днів з дня опублікування в газеті «Голос України» даного оголошення про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку за адресом: вул. Харківське шосе, 49, м. Київ, 02096, 0 800 308-108; www.fg.gov.ua».
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду від 22.02.2016 № 213 продовжено строк здійснення процедури ліквідації банку та повноваження ліквідатора Славкіної М.А. до 19.03.2018.
Керуючись частиною третьою статті 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» 18 червня 2015 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про затвердження Реєстру акцептованих вимог кредиторів Банку (протокол № 133/15).
Вся зазначена інформація оприлюднена на офіційному сайті Фонду гарантування.
20.03.2015 року ОСОБА_3 сформовано заяву про задоволення вимог кредитора (далі по тексту - заява), в якій останній з посиланням на ч. 5 ст. 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» звернувся до Уповноваженої особи та просив визнати його кредитором Банку, повідомив про грошові вимоги до Банку, які складаються із зобов'язань з виплати сум вкладів та нарахованих відсотків, що перевищують суму гарантованого відшкодування Фондом та зобов'язань з виплати відсотків за вкладами, нарахованих під час здійснення тимчасової адміністрації до дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Тобто, позивач просив задовольнити його вимоги шляхом включення їх до реєстру акцептованих вимог кредиторів в порядку черговості, встановленої п. 4 ч. 1 ст. 52 вищезгаданого Закону. До заяви було надано копію паспорту, ІПН, копію Договору, копію виписки залишку по рахунку.
Вказана заява позивача надіслана 21.03.2015 та отримана Уповноваженою особою Фонду 27.03.2015 (а.с.12-13).
Як зазначає позивач, відповіді на це звернення він не отримав. Відповідач доказів на спростування наведеного не надав.
На повторне звернення позивача від 20.04.2016 Уповноваженою особою надано відповідь від 30.05.2016 № 05-312/3, в якій відповідач зазначив, що кредитори Банку мали право подавати кредиторські вимоги в період з 26.03.2015 по 24.04.2015 року включно (а.с.14).
Із вказаної відповіді вбачається, що Заява про визнання вимог кредитора від 20.03.2015, яка була зареєстрована Уповноваженою особою 01.04.2015 за вх. № 4027-г, на думку відповідача, була подана передчасно. У зв'язку з цим у відповіді зазначається, що кредиторські вимоги позивача не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів.
Не погоджуючись з вищезазначеними діями та рішенням Уповноваженої особи, позивач звернувся до суду з даним позовом для захисту своїх прав та законних інтересів.
Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції прийшов до висновку, що у відповідача не було правових підстав для залишення без розгляду заяви позивача про визнання вимог кредитора та не врахування їх в реєстрі акцептованих вимог кредиторів, яка була сформована 20.03.2015, надіслана 21.03.2015 та отримана відповідачем 27.03.2014, тобто отримана в період 26.03.2015 по 24.04.2015, у строк, встановлений для подання заяв про визнання вимог кредитора и включення до акцептованого реєстру вимог кредиторів.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України та Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі по тексту - Закон № 4452-VI) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч. 1 ст. 26 Закону № 4452-VI, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.
Частинами 1-3, 5-6 ст. 27 Закону № 4452-VI передбачено, що Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Відповідно до ч 5. ст. 45 Закону № 4452-VI протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.
У разі призначення уповноваженої особи Фонду, якій делеговано Фондом повноваження щодо складення реєстру акцептованих вимог кредиторів, кредитори заявляють про свої вимоги до банку такій уповноваженій особі Фонду.
Пунктом 4 ч.1 ст. 48 Закону № 4452-VI передбачено, що Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює такі повноваження, зокрема, складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів.
Частиною 1 ст. 49 Закону встановлено, що Фонд припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до ч.2 ст. 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.
Згідно із ч. 5 ст. 49 Закону № 4452-VI протягом 20 днів з дня затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів Фонд сповіщає кредиторів про акцептування їх вимог шляхом розміщення повідомлення на офіційному сайті Фонду, неплатоспроможного банку, а також у приміщеннях такого банку в доступному для відвідувачів місці.
Відповідно до ч.8 ст. 49 Закону № 4452-VI вимоги, не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, задоволенню в ліквідаційній процедурі не підлягають і вважаються погашеними.
Частиною 1 ст. 52 Закону № 4452-VI передбачено, що кошти, одержані в результаті ліквідації та реалізації майна банку, спрямовуються уповноваженою особою Фонду на задоволення вимог кредиторів у такій черговості:
1) зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян;
2) грошові вимоги щодо заробітної плати, що виникли із зобов'язань банку перед працівниками до прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку;
3) вимоги Фонду, що виникли у випадках, визначених цим Законом, у тому числі щодо повернення цільової позики банку, наданої протягом здійснення тимчасової адміністрації з метою забезпечення виплат відповідно до пункту 1 частини шостої статті 36 цього Закону та щодо покриття витрат Фонду, передбачених у пункті 17 частини п'ятої статті 12 цього Закону;
4) вимоги вкладників - фізичних осіб у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом;
5) вимоги Національного банку України, що виникли в результаті зниження вартості застави, наданої для забезпечення кредитів рефінансування;
6) вимоги фізичних осіб, платежі яких або платежі на ім'я яких заблоковано (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності);
7) інші вимоги, крім вимог за субординованим боргом;
8) вимоги за субординованим боргом.
Отже, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу, що Закон № 4452-VI не має обмежень щодо подання заяв про внесення до реєстру акцептованих вимог кредиторів раніше строку розміщення інформації про початок процедури ліквідації банку, а лише встановлює наслідки пропуску строку.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 06.11.2014 року у справі № К/800/16114/14.
Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що у відповідача не було правових підстав для залишення без розгляду заяви позивача про визнання вимог кредитора та не врахування їх в реєстрі акцептованих вимог кредиторів, яка була сформована 20.03.2015, надіслана 21.03.2015 та отримана відповідачем 27.03.2014, тобто отримана в період 26.03.2015 по 24.04.2015, у строк, встановлений для подання заяв про визнання вимог кредитора и включення до акцептованого реєстру вимог кредиторів.
Крім того, доводи відповідача про передчасність подання заяви позивачем не заслуговують на увагу суду, оскільки не є перешкодою для її розгляду. Інших підстав для відхилення вимог позивача, який є кредитором, під час розгляду справи апелянтом не доведено.
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 1 ст. 6 КАС України).
Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги правову позицію, яка висвітлена в п. 9 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 30.01.2003 р. N 3-рп/2003, а саме: «Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13)».
Колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.
Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Проте, в даному випадку Уповноваженою особою, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності своїх дій та не надано обґрунтованих доводів для залишення без розгляду заяви позивача про визнання вимог кредитора відповідно до норм чинного законодавства.
Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.
Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.
В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 листопада 2017 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 329 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий - суддя М.І. Кобаль
Судді: О.В. Епель
О.В. Карпушова
Судове рішення № 72000798, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 24.01.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 826/12890/16. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: