Постанова № 72000622, 25.01.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 січня 2018 рокусправа № 804/15184/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Дурасової Ю.В.

судді: Божко Л.А. Лукманової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Сооник А.В.

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: Близно Оксани Григорівни

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.12.2015 (суддя Власенко Денис Олександрович, дата складання повного тексту 14.12.2015)

у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_4 звернулась з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позову позивач посилається на протиправність визнання договору банківського вкладу нікчемним, та як наслідок не включення його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, оскільки такі дії суперечать вимогам Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та порушують право на отримання гарантованої суми вкладу.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.12.2015 адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" - Кадирова Владислава Володимировича щодо визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) №015-03727240215 "Найкращий від Миколая" від 24.02.2015р.. укладеного між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_4 та зобов'язано відповідача включити позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що підлягають відшкодуванню за договором банківського вкладу (депозиту) №015-03727-240215 "Найкращий від Миколая" від 24.02.2015р. та подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1), як вкладника, який має право на відшкодування за вкладами в Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В решті позовних вимог відмовлено.

Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що позивач є вкладником, що уклав договір банківського рахунку. В судовому порядку зазначений договір не визнаний недійсним, а відповідачем не надано доказів того, що договір, укладений між позивачем і банком ("Дельта Банк") є нікчемним.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем (Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадировим Владиславом Володимировичем) подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Посилається на те, що 24.02.2015 року між позивачем та банком ("Дельта Банк") було укладено договір банківського вкладу 4 950дол. США. 02.03.2015 року "Дельта Банк" віднесено до категорії неплатоспроможних та 03.03.2015 запроваджено тимчасову адміністрації. Договір банківського вкладу позивача був здійснений в період дії Постанови НБУ від 30.10.2014 року «Про віднесення "Дельта Банк”до категорії проблемних». Зокрема, цією постановою було заборонено "Дельта Банку" проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування Фондом за вкладами фізичних осіб, крім договорів, укладених до набрання чинності постановою, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків. Отже, укладення договорів після 16.01.2014 року між "Дельта Банком" та фізичними особами мають ознаки нікчемних, таких, що направлені на одержання відшкодування коштів за рахунок Фонду через третіх осіб (дроблення вкладу).

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просить апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та в задоволенні позову відмовити. Надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі. Також зазначив, що позивач, є особою, за допомого якої роздроблено вклад ОСОБА_6 (вклад ОСОБА_6 роздроблений 29-ти особами, серед яких і позивач).

Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін. Суду пояснив, що позивач є вкладником, що уклав договір банківського рахунку, цей договір в судовому порядку не визнаний недійсним, позивач має право на відшкодування гарантованої суми вкладу Фондом.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, постанову скасувати, внаслідок наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 24.02.2015 року між ОСОБА_4 та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір банківського вкладу (депозиту) №015-03727-240215 "Найкращий від Миколая" від 24.02.2015р..

24.02.2015 року здійснено перерахування грошових коштів загальним розміром 4 950 дол. США, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті для фізичної особи, яка не здійснює підприємницької діяльності, НОМЕР_2.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 № 4452-VI.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що матеріалами справи підтверджується, що 02.03.2015 р. Правлінням Національного банку України прийнято постанову № 150 про віднесення ПАТ "Дельта банк" до категорії неплатоспроможних. При цьому, 02.03.2015 р. виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення № 51 про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ "Дельта банк" з 03.03.2015 року та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта банк" - Кадирова Владислава Володимировича. Тимчасову адміністрацію в ПАТ "Дельта банк" запроваджено строком на 6 місяців з 03 березня 2015 по 02 вересня 2015 року включно рішенням ФГФВО № 71 від 08.04.2015 року. Рішенням виконавчої дирекції ФГВФО №147 від 03.08.2015 poкy строк здійснення тимчасової адміністрації у ПAT "Дельта Банк" продовжено по 02 жовтня 2015 рогу включно.

Постановою НБУ №664 від 02.10.2015 року відкликано банківську ліцензію та ліквідовано ПAT "Дельта Банк". Рішенням виконавчої дирекції ФГВФО №181 від 02.10.2015 року розпочата процедура ліквідації ПAT "Дельта Банк" з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року включно.

Комісією з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями AT "Дельта Банк" було здійснено перевірку договорів (правочинів) за вкладними операціями, на предмет виявлення договорів (правочинів), що є нікчемними з підстав, передбачених частиною 5 статті 38 Закону.

Матеріалами справи підтверджено, що нa початку жовтня 2015 року Позивач отримав від Тимчасової адміністрації ПАТ "Дельта Банк" лист №8821/301 від 23.09.2015р., яким Позивача повідомлено, що згідно п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Договір № 015-03727-240215 від 24.02.2015 р. є нікчемним. Також було наголошено, що відповідно до ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідач зазначає, що грошові кошти на депозитний рахунок позивача були перераховані іншою особою - не вкладником, а саме: ОСОБА_6, банківський вклад якого дроблений 29-тьма особами. Так, відповідно до укладених договорів банківського вкладу на відкритий позивачем та іншими особами депозитні рахунки надійшли кошти у валюті - долари США шляхом так званого «дроблення» великих депозитів, що підтверджується витягом з Реєстру операцій та свідчить, що ці операції не передбачали фактичного переміщення «реальних» грошових коштів та здійснювались за рахунок внутрішньо банківських проводок. Ця обставина свідчить про штучність та фіктивність створення правових підстав для отримання клієнтами Банку сум, що перевищують суми гарантованого відшкодування за проведеними операціям: фактично власниками «великих депозитів» було розбито (здійснено дробленням своїх вкладів/рахунків з метою штучного зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на відшкодування грошових коштів в межах гарантійного розміру 200 000 гри. за рахунок держави, шляхом перерахування зазначених коштів на рахунки третіх осіб, що власнику вкладу надає можливість, шляхом його «дроблення», отримати значно більш}' суму, аніж передбачено Фондом. Після такої «фінансової операції» особа, на рахунок якої надійшла грошова сума фактично «набула гарантоване право» отримати кошти за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а власник депозиту, суму якого перевищувала гарантійний розмір, гарантований фондом, отримав значну перевагу порівняно з іншими кредиторами, що призводить до суттєвого дисбалансу у правовідносинах, та порушує інтереси Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, який в свою чергу є особою публічного права, та є об'єктом права державної власності. На думку представника відповідача, ініціатор перерахування коштів ОСОБА_6 був кредитором Банку за відповідними договорами банківських вкладів та/або договорами банківських рахунків, мав на власних рахунках залишки коштів. За результатами перевірки правочинів, Фондом гарантування вкладів були виявлені операції за рахунками ОСОБА_6, які могли б спричинити збільшення гарантованої суми відшкодування коштів Фондом гарантування вкладів фізичних осіб на загальну суму 4 360 098, 09 грн. (154 532, 47 дол. США), які були перераховані на рахунки 29-ти фізичних осіб, в тому числі Позивачу. Зазначаємо, що 13.10.2015 року ОСОБА_6 (третя особа, від якої на рахунок позивачки надійшли кошти на вкладний рахунок) була виплачена гарантована сума відшкодування за вкладами в загальній сумі 162 473,91 грн. (скрін витяг містяться в матеріалах справи).

Позивачем оспорюється рішення Уповноваженої особи про визнання нікчемним правочину - договору банківського вкладу, укладеного між позивачем та ПАТ "Дельта Банк", оскільки цим рішенням протиправно порушується її право на відшкодування вкладу.

Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що застосування наслідків нікчемного правочину до договору банківського вкладу позивача на підставі п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є неправомірним, оскільки Відповідачем не було надано суду доказів того, що позивачем укладено зазначений договір з метою порушення публічного порядку.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції виходить з того, що у відповідача були відсутні підстави для включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 № 4452-VI (далі - Закон № 4452-VI) встановлено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

В ч.2 ст. 26 Закону № 4452-VI та п.8 розділу I Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №14 від 09 серпня 2012 року визначено, що вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, врегульований ст. 27 Закону № 4452-VI, відповідно до якої уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню. Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства. Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

При цьому, уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до ч.4 ст. 26 цього Закону.

Перелік складається станом на день прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на день прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, незалежно від кількості вкладів в одному банку (п.4 розділу III Положення №14).

Згідно ч.1, ч.3 ст. 6 Закону № 4452-VI з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після призначення уповноваженої особи Фонду, є нікчемними.

Згідно ч.2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ч.1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ПАТ "Дельта Банк" постановою Правління Національного банку України від 30 жовтня 2014 року №692/БТ віднесений до категорії проблемних строком на 180 днів із встановленням ряду обмежень в його діяльності, в тому числі, не допущення проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, крім договорів, укладених до набрання чинності цією постановою, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків.

Отже, саме з 30 жовтня 2014 року ПАТ "Дельта Банк" було заборонено укладати депозитні договори з фізичними особами.

Тобто, незважаючи на заборону, 27 лютого 2015 року ПАТ "Дельта Банк" був укладений депозитний договір №005-21061-270215 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" з позивачем, що в свою чергу є порушенням постанови Правління Національного банку України від 30 жовтня 2014 року №692/БТ, яка є обов'язкова до виконання, та діючого законодавства у сфері банківської діяльності.

При цьому, вже постановою Правління Національного Банку України №150 від 02 березня 2015 року ПАТ "Дельта Банк" віднесено до категорії неплатоспроможних, що підтверджує законність прийнятих обмежень відносно банку вищевказаною постановою №692/БТ від 30 жовтня 2014 року.

Згідно ч.2 ст. 38 Закону № 4452-VI встановлено, що протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч.3 цієї статті.

Відповідно п.1 ч.4 ст. 38 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у ч.2 ст. 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Отже, спірний договір №015-03727-240215 "Найкращий від Миколая" від 24.02.2015р. був укладений під час дії заборони укладати депозитні договори з фізичними особами з підстав віднесення банку до проблемних постановою Правління Національного банку України від 30 жовтня 2014 року №692/БТ, яка була обов'язкова до виконання.

Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що 24 лютого 2015 року було перераховано 4 950 доларів США на рахунок позивача, що підтверджується відповідним платіжним дорученням та виписками по особовим рахункам, а отже це призвело до дій, спрямованих на отримання переваги клієнта на отримання коштів перед іншими кредиторами Банку.

При цьому, відповідно до п.5.5, 5.11 Правил банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ "Дельта Банк", які відповідно до договору банківського вкладу №015-03727-240215 "Найкращий від Миколая" від 24.02.2015р. є обов'язковими для застосування у правовідносинах між вкладником та банком, в тому числі з приводу розміщення вкладу, зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або депозитного рахунку, або готівкою через касу банку чи відділення "Укрпошти", зарахування на вкладний рахунок грошових сум від третьої особи не допускається.

Отже, підписавши даний договір позивач отримав переваги в порівняні з іншими вкладниками, адже отримає грошові кошти за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, які не вносила особисто, а законодавством не передбачено перерахування іноземної валюти з поточного рахунку однієї особи на вкладний (депозитний) рахунок іншої особи, якщо таке не передбачене договором між вкладником та банком (тобто така умова не є стандартною, а надавалася тільки окремим вкладникам).

Згідно п.7 ч.3 ст. 3 Закону № 4452-VI правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, з підстав, коли банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Таким чином, керуючись положеннями ст. 38 Закону № 4452-VI, Комісією були затверджені результати перевірки, якою виявлено правочини (договори) за вкладними операціями, що є нікчемними згідно п.7 ч.3 ст. 38 Закону № 4452-VI.

Отже, на думку колегії суддів апеляційної інстанції відповідачем правомірно застосовано наслідки нікчемності Договору банківського вкладу позивача, що є нікчемними з підстав, визначених п.7 ч.3 статті 38 Закону № 4452-VI.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції ухвалено рішення з невірним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись 241-245, 250, 315, 317, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2015 р. - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2015р. - скасовано.

В задоволенні позову відмовлено.

Постанова набирає законної сили 25.01.2018 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів в порядку та строки передбачені ст. 328, 329 КАС України.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 25.01.2018.

В повному обсязі судове рішення виготовлено 29.01.2018.

Головуючий суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова