Рішення № 72000081, 23.01.2018, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/3311/17

РІШЕННЯ

іменем України

23 січня 2018 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в складі колегії: головуючого-судді Тарновецького І.І. , суддів Лабань Г.В. , Гнап Д.Д.

за участі:секретаря судового засідання Мазій І.В. представника позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - ОСОБА_2 розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОФІС СЕЙЛ" до Міністерства юстиції України , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округа ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округа ОСОБА_3, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 20.10.2017 року № 3942/7 "Про відмову у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ОФІС СЕЙЛ" від 07.09.2017 року" та зобов'язати Міністерство юстиції України повторно розглянути по суті та вирішити в установленому чинним законодавством України порядку скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОФІС СЕЙЛ" від 07.09.2017 року на рішення державного реєстратора (індексний номер 36468614 від 04.08.2017 року).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Міністерством юстиції України безпідставно винесено рішення про відмову у задоволені скарги, з тих підстав, що додані до скарги документи не завірені належним чином. Також зазначив, що у Товариства з обмеженою відповідальністю "ОФІС СЕЙЛ" відсутні оригінали поданих до відповідача документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором - приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округа ОСОБА_3, оскільки товариство не мало можливості засвідчити їх у встановленому порядку, а тому Міністерство юстиції України не мало права відмовляти у задоволені скарги.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задоволити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача просив відмовити у задоволені позовних вимог, зазначивши, що ч. 5 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» передбачено, що до скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку. Однак позивачем до скарги не надано засвідчених в установленому порядку документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника, у зв'язку з чим відмовлено позивачу у задоволені скарги.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округа ОСОБА_3, до суду не з'явився, надіслав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, та зазначив, що при розгляді справи покладається на думку суду.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "ОФІС СЕЙЛ" є власником нерухомого майна - 1/2 частини нежитлового приміщення загальною площею 836,3 кв. м., що знаходиться за адресою м. Хмельницький, вул. Проскурівська, буд. 45, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 823532568101).

02.08.2017 року державним реєстратором - приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_3 вчинено запис про реєстрацію права власності на нежитлове приміщення загальною площею 539,5 кв.м. , що знаходиться за адресою м. Хмельницький, вул. Проскурівська, буд. 45 за ОСОБА_4. Підставою виникнення права власності на зазначене нерухоме майно державним реєстратором вказано - дублікат договору про поділ майна в натурі нежитлового приміщення, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_5 03.09.2009 року за реєстровим номером №888.

Даний запис до Державного реєстру внесено на підставі внесення рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 36468614 від 04.08.2017 року, прийнятого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_3.

Позивач не погоджуючись із такими діями та рішенням приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_3, подав до Міністерства юстиції України скаргу, в якій просив скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04.08.2017 року № 36468614, прийняте приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_3.

Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, склад якої затверджено Міністерством юстиції України, за результатами розгляду скарги позивача прийняла висновок про відмову у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ОФІС СЕЙЛ" від 07.09.2017 року у зв'язку з тим, що скарга оформлена без дотримання вимог, визначених ч. 5 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-IV, а саме: додані до скарги копії документів не засвідченні в установленому порядку.

20 жовтня 2017 року Міністерством юстиції України видано наказ № 3942/7 про відмову у задоволені скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ОФІС СЕЙЛ", з тих підстав, що остання не містить засвідчених в установленому порядку копій документів, що підтверджують порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення про державну реєстрацію.

Листом від 23.10.2017 року № 27481-0-33-17/19К позивач отримав рішення у формі наказу Міністерства юстиції України від 20 жовтня 2017 року № 3942/7.

Позивач посилаючись на протиправність оскаржуваного наказу Міністерства юстиції України від 20 жовтня 2017 року № 3942/7, як такого, що порушує права та законні інтереси позивача, звернувся до суду з даним позовом.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-IV (далі - Закон № 1952), Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128 (далі - Порядок № 1128).

Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону № 1952, рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Приписами ч. 2 та ч. 3 ст. 37 Закону № 1952 визначено, що Міністерство юстиції України розглядає скарги: на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також, коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір); на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України протягом 15 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

У разі, якщо розгляд та вирішення скарги потребують перевірки діяльності державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав, а також залучення скаржника чи інших осіб, Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть подовжити строки розгляду та вирішення скарги, повідомивши про це скаржника. При цьому загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів.

Згідно ч. 4 ст. 37 Закону № 1952, днем подання скарги вважається день її фактичного отримання Міністерством юстиції України або його територіальним органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв'язку від скаржника поштового відправлення зі скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв'язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті

Приписами ч. 5 ст. 37 Закону № 1952 передбачено, що скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити: повне найменування (ім'я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім'я) представника скаржника, якщо скарга подається представником; реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується; зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника; викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги; засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника в результаті прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі подання скарги на рішення про державну реєстрацію прав); підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги.

Скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається в порядку, визначеному цим Законом, виключно за умови, що вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення.

Якщо скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав подається представником скаржника, до скарги додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.

Відповідно до ч. 6 ст. 37 Закону № 1952, за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про: 1) відмову у задоволенні скарги; 2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про: а) скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги; б) скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав; в) внесення змін до записів Державного реєстру прав та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором; г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; д) скасування акредитації суб'єкта державної реєстрації; е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України; є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Рішення, передбачені підпунктами «а», «ґ», «д» і «е» п. 2 цієї частини, приймаються виключно Міністерством юстиції України.

У рішенні Міністерства юстиції України чи його територіального органу за результатами розгляду скарги можуть визначатися декілька шляхів задоволення скарги.

Рішення, прийняте за результатами розгляду скарги, надсилається скаржнику протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.

Приписами ч. 7 ст. 37 Закону № 1952 визначено, що рішення, передбачені підпунктами «а» - «в» п. 2 ч. 6 цієї статті, виконуються не пізніше наступного робочого дня після прийняття такого рішення шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру прав. Для виконання таких рішень повторне подання документів для проведення державної реєстрації прав та сплата адміністративного збору не вимагаються.

Згідно ч. 8 ст. 37 Закону № 1952, Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо: 1) скарга оформлена без дотримання вимог, визначених ч. 5 цієї статті; 2) на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується; 3) наявна інформація про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з того самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін; 4) наявна інформація про судове провадження у зв'язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав; 5) є рішення цього органу з того самого питання; 6) в органі розглядається скарга з цього питання від того самого скаржника; 7) скарга подана особою, яка не має на це повноважень; 8) закінчився встановлений законом строк подачі скарги; 9) розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу; 10) державним реєстратором, територіальним органом Міністерства юстиції України прийнято таке рішення відповідно до законодавства.

Відповідно до ч. ч. 9, 10 ст. 37 Закону № 1952, порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.

Рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України та його територіальних органів можуть бути оскаржені до суду.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 затверджено Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі за текстом Порядок № 1128).

Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації визначає процедуру розгляду відповідно до Законів України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Мінюсту, що здійснюється Мінюстом та його територіальними органами.

Пунктами 2, 3 Порядку № 1128 передбачено, що для забезпечення розгляду скарг суб'єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - комісія), положення та склад яких затверджуються Мін'юстом або відповідним територіальним органом.

Згідно п. 5 Порядку № 1128, перед розглядом скарги по суті комісія вивчає скаргу для встановлення: 1) чи віднесено розгляд скарги відповідно до Законів до повноважень суб'єкта розгляду скарги (належний суб'єкт розгляду скарги); 2) чи дотримано вимоги Законів щодо строків подання скарги, вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги; 3) чи наявні (відсутні) інші скарги у суб'єкта розгляду скарги.

Як зазначалося вище та встановлено судом в судовому засіданні, Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації вивчаючи скаргу перед розглядом її по суті встановила, що копії документів, які долучено позивачем до скарги не засвідченні в установленому законом порядку, внаслідок чого у відповідності до ч. 5, ч. 8 ст. 37 Закону № 1952 та п. 5 Порядку № 1128 Міністерством юстиції України 20 жовтня 2017 року прийнято наказ № 3942/7, яким відмовлено у задоволенні скарги.

Суд перевіряючи додані документи позивачем до скарги на рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04.08.2017 року № 36468614, яке прийнято приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_3, встановив, що дійсно, додані до скарги матеріали не засвідчені в установленому порядку, про що не заперечували сторони в судовому засіданні.

Суд не бере до уваги пояснення представника позивача, про те що він не мав змоги подати належним чином завірені копії документів, з підстав, що останні подаються за їх наявності, оскільки законодавством встановлено вимоги до оформлювання документів. Так відповідно до Наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55 затверджено Національний стандарт України «Вимоги до оформлювання документів» ДСТУ 4163-2003 (далі - Стандарт), у пункті 5.27 якого зазначено, що відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Відповідно до пункту 1.1 розділу 1 Стандарту він поширюється на організаційно-розпорядчі документи - постанови, розпорядження, накази, положення, рішення, протоколи, акти, листи тощо, створювані в результаті діяльності: органів державної влади України, органів місцевого самоврядування; підприємств, установ, організацій та їх об'єднань усіх форм власності.

З огляду на зазначене, суд погоджується з твердженням відповідача про те, що додані до скарги копії документів не засвідченні в установленому порядку, а відтак останні не можуть розцінюватися, як належні докази, що підтверджують порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення про державну реєстрацію.

Таким чином, у відповідача не було правових підстав розглядати та задовольняти скаргу. Враховуючи норми ч. 5 та ч. 8 ст. 37 Закону № 1952-IV та п. 5 Порядку № 1128 Міністерство юстиції України було зобов'язано відмовити у розгляді такої скарги, не розглядаючи її по суті.

Також, стосовно посилань позивача на те, що його скаргу було розглянуто по суті без повідомлення про час та дату засідання комісії, що на його думку, є підставою для задоволення позовних вимог є також не обґрунтованими.

Так відповідно до вимог п. 9 Порядку, яким передбачено те, що під час розгляду скарги по суті обов'язково запрошується скаржник та / або його представник, суб'єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів.

У зв'язку із тим, що скарга позивача по суті не розглядалась то обов'язку запрошувати його на засідання комісії не було, а отже доводи позивача є не обґрунтованими та безпідставними.

Отже, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено та необґрунтовано протиправності наказу Міністерства юстиції України від 20.10.2017 року № 3942/7 "Про відмову у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ОФІС СЕЙЛ" від 07.09.2017 року", а відповідачем доведено, що останній прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Позивач достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, суду не надав.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ОФІС СЕЙЛ" (вул. Подільська, 25, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29015, ідентифікаційний код - 40320562) до Міністерства юстиції України (вул. Городецького, 13, м. Київ 1, 01001), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округа ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 29001) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з його проголошення, а у випадку, якщо в судовому засіданні були проголошені вступна та резолютивна частини рішення суду, - з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 02 лютого 2018 року

Головуючий суддя Судді/підпис/ /підпис/ /підпис/ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_8 "Згідно з оригіналом" Суддя ОСОБА_6