Рішення № 71999786, 01.02.2018, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

01 лютого 2018 року м. Рівне №817/2260/17

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Володимирецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про зобов’язання вчинення певних дій.

У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 (далі іменується – позивач) до Володимирецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області (далі іменується – відповідач), в якому позивач просить суд зобов’язати відповідача починаючи з 17.11.2017 призначити пенсію за віком на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку на 6 років відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як особі, яка постійно проживала у зоні гарантованого добровільного відселення та станом на 01.01.1993 прожила в цій зоні не менше трьох років.

Ухвалою суду від 02.01.2018 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Позивач в обґрунтування позову зазначає, що з дня свого народження до 21.05.1993 він постійно проживав у зоні гарантованого добровільного відселення, а тому він має право на зниження пенсійного віку на 6 років відповідно до вимог статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Тому, позивач вважає, що відомості з його трудової книжки про роботу в Київській області не є підставою для відмови у призначенні пенсії. Таким чином, позивач просить суд позов задовольнити повністю.

Відповідач – Володимирецьке об’єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області 19.01.2018 подало відзив на позовну заяву ОСОБА_1, де вказано, що з 14.04.1986 по 04.08.1986 позивач працював в Київській області, тому він не має право на початкове зниження пенсійного віку на 3 роки. Тому, на право на пенсію він набуде в 57 років. На підставі викладеного просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідно до вимог статті 263 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з’ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з’ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 має статус потерпілого від аварії на ЧАЕС 3 категорії, що стверджується посвідченням серії Б №063183, виданого 05.12.1993.

16.11.2017 ОСОБА_1 виповнилося 54 роки.

24.11.2017 позивач звернувся до Володимирецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області з заявою про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Листом №3366/К-694 від 15.12.2017 відповідач відмовив в призначенні пенсії та роз'яснив порядок призначення пенсії на підставі приписів статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», порядок подачі документів для призначення пенсії і зазначив, що подані позивачем до заяви документи не підтверджують факту його постійного проживання та роботи у зоні гарантованого добровільного відселення. Крім того, відповідач зазначив, що відповідно до трудової книжки в період з 14.04.1986 по 04.08.1986 позивач працював в колгоспі ім. ХХІV з’їзду КПСС Богуславського району Київської області, який не знаходиться на території гарантованого добровільного відселення (а.с.11).

Не погодившись з відмовою відповідача, ОСОБА_1 звернувся до суду.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб’єктом владних повноважень в основу своїх дій, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає наступне.

Стаття 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно статтею 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення» умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» або надається їм право на одержання пенсій на підставах, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-ХІІ (далі – Закон №796-ХІІ) визначено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді а) державні пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Умови призначення пенсії за віком встановлено статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Зокрема, право на пенсію за віком, чоловіки набувають при досягненні 60-річного віку та за наявності 15 років страхового стажу.

Згідно з статтею 55 Закону №796-ХІІ пенсійний вік за бажанням особи може бути знижено тільки за однією підставою, передбаченою цією статтею, якщо не обумовлено інше.

Відповідно до абзацу 1 статті 55 Закону №796-ХІІ особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій.

Особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»: особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років (початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період) та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років.

Згідно довідки №2629 від 06.11.2017 року, виданої Мульчицькою сільською радою Володимирецького району ОСОБА_1 проживав з 17.11.1963 по 21.05.1993 в селі Мульчиці Володимирецького району Рівненської області (а.с.9).

Відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР №106 від 23.07.1991 року, село Мульчиці Володимирецького району відноситься до зони гарантованого добровільного відселення.

ОСОБА_1 є потерпілою особою від Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням, яке відповідає вимогам абзацу третього статті 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 року №51 «Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

У відповідності до статті 2 Постанови Кабінету Міністрів України №51 від 20.01.1997 посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», іншими актами законодавства.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що позивач до 01.01.1993 проживав у зоні гарантованого добровільного відселення 7 років 26 днів. Крім того, у даній зоні він постійно проживав з моменту аварії (26.04.1986) до 31.07.1986, що дає йому право на початкову величину зниження пенсійного віку – 3 роки. Як наслідок, відповідно до вимог статті 55 Закону №796-ХІІ позивач має право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку на 6 років (початкова величина зниження пенсійного віку, яка складає 3 роки + 3 роки за 6 повних років проживання).

Посилання відповідача на факт роботи позивача в період з 14.04.1986 по 04.08.1986 в колгоспі ім. ХХІV з’їзду КПСС Богуславського району Київської області, який не знаходиться на території гарантованого добровільного відселення, як на підтвердження фактичного непроживання ОСОБА_1 в с. Мульчиці у даний період, судом оцінюється критично з огляду на наступне.

Суд наголошує, що дані трудової книжки не можуть спростувати факту постійного проживання позивача у зоні гарантованого добровільного відселення, що встановлено судом та підтверджено довідкою №2629 від 06.11.2017 року, виданої Мульчицькою сільською радою Володимирецького району, та посвідченням позивача як особи, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 3).

Крім того, вимога відмова відповідача у призначенні даної пенсії з огляду на ненадання документів, що підтверджують роботу на забрудненій території, є протиправною та необгрунтованою, оскільки відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ встановлюються альтернативні підстави для призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку: факт постійного проживання таких осіб у зоні гарантованого добровільного відселення або факт їх постійної роботи.

Тобто, дана стаття не містить одночасну вимогу щодо постійного проживання та постійної роботи до осіб, які мають право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку.

Право на призначення пенсії відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ виникає у особи, яка має один з визначених критеріїв: постійне проживання чи постійну роботу.

Таким чином, оскільки при зверненні до відповідача із заявою про призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», позивач досягнув віку, визначеного статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд дійшов до висновку щодо зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Позовні вимоги підлягають до задоволення.

Відповідно до статті 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, а саме пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Оскільки позивачу 54 роки виповнилося 16.11.2017, а з заявою про призначення пенсії він звернувся 24.11.2017, то пенсія зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» повинна бути призначена ОСОБА_1 з 17.11.2017.

При цьому суд зазначає, що позивач просить суд зобов’язати відповідача вчинити пені дії. Однак, статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, в тому числі визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії.

Статтею 245 КАС України також встановлено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Оскільки, судом встановлений факт наявності бездіяльності з боку Володимирецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області, то суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та прийняти рішення про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинення певних дій.

За правилами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Сплачена сума судового збору у розмірі 640 грн. 00 коп. відповідно до квитанції від 21.12.2017 №0.0.923230345.1, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи, підлягає присудженню на користь позивача.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 (паспорт серії СР 799042, виданий Кузнецовським МВ УМВС України в Рівненській області 22.01.2001; майдан ВарашАДРЕСА_1, місто Вараш, 34400) до Володимирецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області (місцезнаходження: вулиця Соборна, 28, селище міського типу Володимирець, 34300) про зобов’язання вчинення певних дій – задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Володимирецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку на 6 років відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як особі, яка постійно проживала у зоні гарантованого добровільного відселення та станом на 01.01.1993 прожила в цій зоні не менше трьох років.

Зобов'язати Володимирецьке об’єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області призначити ОСОБА_1 з 17.11.2017 пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку на 6 років відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як особі, яка постійно проживала у зоні гарантованого добровільного відселення та станом на 01.01.1993 прожила в цій зоні не менше трьох років.

Присудити на користь ОСОБА_1 (паспорт серії СР 799042, виданий Кузнецовським МВ УМВС України в Рівненській області 22.01.2001; майдан ВарашАДРЕСА_1, місто Вараш, 34400) суму судового збору у розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 (нуль) коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень – Володимирецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 01 лютого 2018 року.

Суддя Недашківська К.М.