Постанова № 71999701, 31.01.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710 Рішення

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2018 р. № 820/4159/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Тітова О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Ломаги А.А.,

представника позивача -Бондаренка А.Д.,

представника відповідача - Лютянського М.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НТК" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "НТК" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому з урахуванням уточнень просить суд: скасувати податкові повідомлення - рішення відповідача № 0000211404 від 24.05.2017 року, № 0001991401 від 17.08.2017 року, № 0001981401 від 17.08.2017 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки акту перевірки, на підставі яких винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, є необґрунтованими та помилковими, а тому податкові повідомлення - рішення відповідача № 0000211404 від 24.05.2017 року, № 0001991401 від 17.08.2017 року, № 0001981401 від 17.08.2017 року підлягають скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, та зазначив, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на законних підставах та відповідають чинному законодавству, а тому просив суд відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на підставі направлень від 30.03.2017 року № 1803,1804,1805,1826 від 31.03.2017 року № 1880,1881 фахівцями Головного управління ДФС у Харківській області було проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "НТК", податковий номер 32760550, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року, результати якої були оформлені Актом №3253/20-40-14-01-08/32760550 від 28.04.2017року.

Згідно з висновками вказаного Акту (розділ 4) відповідачем встановлено порушення позивачем:

- п.п.14.1.27, п.п.14.1.56 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.п.135.4.1 п.135.4 ст.135, п.137.1 ст.137, п.138.2 ст.138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 N 2755-УІ зі змінами і доповненнями внаслідок чого ТОВ «НТК» занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті на загальну суму 1 739 639 грн., в т.ч.: за 2014 рік - 594 737 грн., за 2015 рік - 555 464 грн., за 2016 рік- 589 438 грн., в т.ч.: 1 кв. 2016р. -97429 грн., 2 кв. 2016р. - 116342 грн. 3 кв. 2016р. - 193783 грн., 4 кв. 2016р. - 181884 грн.

- 185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188,1 ст.188, п.п.194.1.1 п.194.1, п.198.3 ст.198, п.201.4, 201.6, п.201.8, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 N 2755-VI зі змінами і доповненнями внаслідок чого встановлено заниження ТОВ «НТК» ПДВ до сплати на суму на загальну суму 322 267 грн., в т.ч.: квітень 2014 - 824 грн., травень 2014 -2200 грн., червень 2014-35393 грн., липень 2014- 8833 грн., січень 2015 - 1384 грн., квітень 2015 - 45947 грн., травень 2015 - 545 грн., вересень 2015 - 564 грн., грудень 2015 - 175 753 грн., березень 2016- 540 грн., травень 2016- 154 грн., липень 2016 - 50 130 грн.

- відповідно до п.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 №436/95-ВР за порушення вимог п. 2.8, 3.5 Положення №637 застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: - за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день, а саме: 313230,51*2 = 626461,02 грн.

На підставі акту перевірки контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення № 0000211404 від 24.05.2017 року, № 0001991401 від 17.08.2017 року, № 0001981401 від 17.08.2017 року (а.с.23, 25, 40).

Позивач не погодився з винесеними податковими повідомленнями - рішеннями та звернувся до суду для захисту свої прав та інтересів.

По суті заявлених вимог суд зазначає наступне.

Як вбачається з акту перевірки №3253/20-40-14-01-08/32760550 від 28.04.2017року, що відповідно до наданих до перевірки документів встановлено, що між ТОВ «НТК» (Підрядник) та Корпорацією «Система ССБ» (Замовник) укладено договір від 25.02.2014 №11/02-14, відповідно до якого ТОВ «НТК» зобов'язалось у відповідності з проектом «Ферма на 600 свиноматок на території Компанеєвського району Кіровоградської області» №90/2013-5, з будівельних матеріалів Замовника виконати роботи по монтажу сендвіч - панелів покриттів, підвісної стелі та перегородок (надалі - роботи), та здати їх Замовнику, який в свою чергу, зобов'язався прийняти дані роботи та оплатити.

Відповідно до наданих до перевірки документів та наданих даних бухгалтерського обліку встановлено, що між ТОВ «НТК» та Корпорацією «Система ССБ» було укладено та підписано акти виконаних робіт (перелік наведено в акті перевірки). Всього до перевірки надано акти викопаних робіт на загальну суму 1522702,77 грн.

У бухгалтерському обліку зазначені операції відображено наступним чином: Дт 361 - Кт 703 на суму 1522702,77 грн.(у бухгалтерському обліку по рахунку 361 акт виконаних робіт за травень 2014 року проведено 28.05.2014):Дт 361 - Кт 703 на суму 352692,10 грн. та 04.07.2014:Дт 361 - Кт 703 на суму 565950,10 грн.).

Відповідно до наданих до перевірки документів та даних обліку встановлено, що в якості оплати за зазначені роботи від Корпорації «Система ССБ» у 2014 році отримано грошові кошти у розмірі 1618439,03 грн.

Таким чином, за даними бухгалтерського обліку по ТОВ «НТК» станом на 04.07.2014 обліковується кредиторська заборгованість на користь Корпорації «Система ССБ» розмірі 95736,26 грн. Відповідно до наданих до перевірки даних обліку, зміни заборгованості не відбувались, інші взаємостосунки за зазначеним договором між контрагентами не проводились, станом на 31.12.2016 за даними бухгалтерського обліку обліковується кредиторська заборгованість на користь Корпорації «Система ССБ» у розмірі 95736,26 грн.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень господарським судом Харківської області 22.12.2016 було прийнято рішення по справі №922/5728/15, відповідно до якого встановлено та підтверджено судом наступні документи, «складені на виконання умов договору підряду від 25.02.2014 №11/02-14: підписані сторонами: акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2014 року (форма КБ2в) на суму 165092 грн. 35 коп; акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2014 року (форма КБ2в) на суму 100302 грн. 82 грн; довідка про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3) за липень 2014 року на суму 42701 грн. 86коп; акт приймання виконаних будівельних робіт за липень 2014 року (форма КБ2в) на суму 42701 грн. 86 коп.

Господарський суд Харківської області, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що існує непогашена та визнана Замовником заборгованість щодо сплати виконаних робіт у розмірі 212682,77 грн.

Не підписані сторонами: акт № 1а за липень 2014 (КБ-2в) на загальну суму 53000,00 грн. з усіма додатками, який був наданий Замовнику для підписання.

Суд дійшов до висновку, що існує заборгованість Замовника перед ТОВ «НТК» по сплаті за виконані роботи згідно акту № 1а за липень 2014 по договору підряду від 25.02.2014 №11/02-14, що дорівнює 53000,00 грн.

Господарський суд Харківської області вирішив: «Стягнути з Корпорації «Система ССБ» на користь ТОВ «НТК» заборгованість за договором підряду від 25.02.2014 №11/02- 14 на монтаж сендвич-панелейу розмірі 265360,77 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 5358,41 грн.».

Однак, у бухгалтерському та податковому обліку ТОВ «НТК» вищезазначені та досліджені судом первинні документи своє відображення не знайшли.

З зазначеного питання на адресу ТОВ «НТК» було направлено лист від 18.04.2017 №4119/10/20-40-14-01-17.

Згідно з листа ТОВ «НТК» від 21.04.2014 №15 (вх. №4659/10 від 24.04.2017) встановлено, що «між ТОВ «НТК» та Корпорацією «Система ССБ» (ВО) був укладений договір №11/02-14. За виконані роботи Корпорація «Система ССБ» має заборгованість у розмірі 265360,77 грн., що підтверджується рішенням господарського суду Харківської області по справі від 22.12.2016 №922/5728/15.16.01.2017 по справі №910/23296/16 господарським судом м.Києва була прийнята ухвала про порушення справи про банкрутство Корпорації «Система ССБ» (В0).30.01.2017 по справі №910/23296/16 господарський суд м.Києва своєю постановою визнав Корпорацію «Система ССБ» (ВО) банкрутом та розпочав ліквідаційну процедуру.

ТОВ «НТК» звернулось до господарського суду міста Києва з заявою про визнання кредиторських вимог до боржника у справі про банкрутство Корпорації «Система ССБ» (ВО) у розмірі 265360,77 грн. основної заборгованості та витрати по сплаті судового збору в сумі 5358,41 грн. Вбачається, що наразі сума заборгованості з боку боржника Корпорації «Система ССБ» (ВО) повернута не була. Порядок та черговість повернення коштів боржника, визнаного банкрутом, встановлена ст.45 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Крім того, відповідно до реєстру виданих податкових накладних за квітень 2014 року ТОВ «НТК» на адресу Корпорації «Система ССБ» було виписано податкову накладну від 01.04.2014 №1на суму 6792,05 грн., в т.ч. ПДВ 1132,01 гривень.

Таким чином, сума попередньої оплати, отримана від Корпорація «Система ССБ», що обліковується як кредиторська заборгованість ТОВ «НТК» у розмірі 95736,26 грн., не була врахована ТОВ «НТК» до складу доходів.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що перевіркою було правомірно зроблено висновок, що в порушення п.п.14.1.56 п.14.1 ст.14, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.п.135.4.1 п.135.4 ст.135, п.137.1 ст.137,п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла у 2014 році) ТОВ «НТК» занижено доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за 2014 рік на загальну суму 300914,00 грн., занижено податкові зобов'язання з ПДВ за червень, липень 2014 року на загальну суму 44226,00 гривень.

Також перевіркою встановлено порушення ТОВ «НТК» п. 185.1 ст.185, п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, внаслідок не відображення у бухгалтерському і податковому обліку операцій з Корпорація «Система ССБ», що призвело до заниження податкових зобов'язань з ПДВ за червень, липень 2014 року на загальну суму 44226,00 гривень.

Відповідно до наданих до перевірки документів податкові зобов'язання з ПДВ та податковий кредит по всіх інших взаємовідносинах з контрагентами ТОВ «НТК» здійснювало за правилами, визначеними п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України - за методом «першої події».

Перевіркою встановлено, що ТОВ «НТК» використовує у господарській діяльності частини комплексу, що знаходяться за адресою: Харківська область, Зміївський район, м. Зміїв, вул.50 років Комсомолу, 115, а саме: нежитлова будівля літ.Б-1 (корпус 1-а);нежитлова будівля Б"-1 (службові побутові приміщення), нежитлова будівля''-Б1 (корпус№2), Б'"-1 (лабораторія випробувань); кран балку інв.№041942, кран балку інв №041943, що були у використанні та не підлягають демонтажу, які знаходяться у корпусі 1а; кран балку інв.№040057, кран балку інв №040058, що були у використанні та не підлягають демонтажу, які знаходяться у корпусі 2; розташованих за адресою: м. Зміїв, вул.50років Комсомолу 15.

Зазначені нематеріальні активи належать ТОВ «НТК» на підставі договору купівлі- продажу від 25.07.2013, укладеного із ЗАТ «Зміївський машинобудівний завод».

Відповідно до наданих до перевірки документів встановлено, що згідно зі Статутом ТОВ «НТК ТД» (в редакції, затвердженої протоколом від 26.05.2014 №3, зареєстровано за №14801050001057306) визначено, що ТОВ «НТК» є учасником ТОВ «НТК ТД» із загальним розміром статутного капіталу 1171153,85 грн. та має частку у статутному фонді товариства - 99,14% (1161153,85 грн.).

Згідно з актом прийому-передачі майна до статутного капіталу ТОВ «НТК ТД» від 20.04.2015 №1 встановлено, що ТОВ «НТК», в особі директора ОСОБА_4, діючи на підставі Статуту та Протоколу Загальних зборів учасників ТОВ «НТК» від 26.05.2014, передало, а ТОВ «НТК ТД», в особі директора ОСОБА_5, діючи на підставі протоколу № 3 Загальних зборів учасників ТОВ «НТК ТД» від 26.05.2014, прийняло наступне майно, що вноситься учасником до Статутного капіталу ТОВ «НТК ТД» на загальну суму 1002293,73 грн: нерухоме майно - 682/10000 частин комплексу, що знаходиться за адресою: Харківська область, Зміївський район, м.Зміїв, вул. 50 років Комсомолу, 115, а саме: нежитлова будівля літ. «Б-1» (корпус №1а), що складає 293/10000 частин комплексу, загальною площею 1547,6 кв.м., нежитлова будівля літ. «Б-І» (службово-побутові приміщення), «Б-1» (корпус №2), «Б-1» (лабораторія випробування хімчисток), що разом складають 389/10000 частин комплексу, загальною площею 1876,1 кв. м; кран балку інв.№041942, кран балку інв. №041943, що були у використанні та не підлягають демонтажу, які знаходяться у корпусі №1а;кран балку інв.№040057, кран балку інв. №040058, що були у використанні та не підлягають демонтажу, які знаходяться у корпусі №2. На загальну суму 1002293,73грн.

На дану господарську операцію ТОВ «НТК» на адресу ТОВ «НТК ТД» була виписана податкова накладна від 20.04.2015 №ЛНА-000001 (у видатковій накладній визначені лише кран-балка б/у инв.№040057, проте вказана загальна вартість із врахуванням кран-балки б/у инв.№040058). З бухгалтерського рахунку 104 списано обидва об'єкти.

Таким чином, різниця між залишковою балансовою вартістю нематеріальних активів та вартістю реалізації (без НДВ) становить 229734 гривень.

На підставі зазначеного, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно, зроблено висновок, що в порушення п.5 П(С)БУ15, п.6, п.Ю П(С)БУ 23, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.188.1 ст.188, п.п.194.1.1 п.194.1 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла у 2015 році) ТОВ «НТК» занизило дохід від операції з пов'язаною особою на суму 229734,00 грн., внаслідок чого занижено об'єкт оподаткування податком на прибуток у розмірі 229734,00 грн., а також занизило базу оподаткування податком на додану ватрість під час проведення операцій з зазначеними нематеріальними активами, внаслідок чого занизило податкові зобов'язання за квітень 2015 року на суму 45947,00 гривень.

Крім того актом перевірки встановлено, що відповідно до наданих до перевірки документів ТОВ «НТК» укладено з фізичною особою ОСОБА_6 договір від 01.10.2012 №01/10-12 оренди легкового автомобілю Subaru Btribeka B9. Орендна плата в місяць складає 3000,00 грн. Строк дії договору оренди з 01.10.2012 по 01.10.2013. Додатковими угодами термін дії зазначеного договору подовжено до 31.12.2017.

Також, ТОВ «НТК» укладено з фізичною особою ОСОБА_4 договір від 21.12.2012№21/12-12 оренди легкового автомобілю Ford Focus 4DS57397. Орендна плата в місяць складає 3000,00 грн. Строк дії договору оренди з 21.12.2012 по 31.12.2013. Додатковими угодами термін дії зазначеного договору подовжено до 31.12.2017.

Суд зазначає, що вищезазначені договори нотаріально не засвідчено.

Відповідно до даних обліку, зазначені операції відображено наступним чином: Дт 92 - Кт 631 на суму 216000,00 гривень. За зазначені послуги ТОВ «НТК» сплачено фізичним особам ОСОБА_4 та ФО ОСОБА_6 грошові кошти готівкою. Станом на грудень 2016 заборгованість відсутня.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд зазначає, що відповідачем правомірно було зроблено висновок, що ТОВ «НТК» а порушення ст.215, 216, 220, 236, 799 Цивільного кодексу України, п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44,п.п.134.1 п.134.1 ст.134, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1ст.139Податкового кодексу України завищено витрати та занижено об'єкт оподаткування податком на прибуток на загальну суму 216000,00 грн., в т.ч.: 2014 рік - 72000,00 грн.., 2015 рік - 72000,00 грн., 2016 рік - 72000,00 гривень.

В акті перевірки вчинено записи, що між ТОВ «НТК» та ФОП ОСОБА_7 (Виконавець) укладено договір про надання послуг з пошуку покупців від 03.01.2013№03/01-13, специфікації (умови договору, специфікацій наведено в акті перевірки).

Станом на 01.01.2014 на балансі підприємства обліковується кредиторська заборгованість у розмірі 1053767,51 гривень.

В акті перевірки зазначено, що відповідно до наведеного текстового змісту актів здачі-приймання із вищезазначеними послугами, неможливо ідентифікувати, яких саме покупців зазначеними ФОП було знайдено, яким чином та яку конкретно інформацію було використано під час пошуку покупців, яким чином було передано відповідну документацію стосовно отриманих замовлень від тих чи інших покупців.

При цьому, відповідно до наданих до перевірки документів встановлено, що згідно із штатним розкладом підприємства ТОВ «НТК» на підприємстві визначено серед іншого, наступні посади: комерційний директор, менеджер зі збуту. Зазначені посади обіймали працівники підприємства, які отримували відповідну заробітну платню за виконану роботу протягом періоду, що перевірявся.

При перенесенні ТОВ «НТК» інформації з неправомірно складеного первинного документа до облікових регістрів бухгалтерського обліку позивачем порушено норми ч. 5 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, абзацу другого розділу І Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 №291, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 21.12.1999 за № 893/4186.

Отже, перевіркою правомірно зроблено висновки, що вищезазначені документи не можуть за змістом п.44.1ст.44 Податкового кодексу України вважатися документами для підтвердження даних податкового обліку і звітності.

Таким чином, ТОВ «НТК» в порушення п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов'язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України N 20 від 31.01.2000, Зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2000 р. за N 85/4306, _ неправомірно відображено кореспонденцію рахунків: Д-т рахунків 9 класу (93) К-т 631, та в порушення п.6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку «Витрати», затвердженого "Наказом Міністерства фінансів України 31.12.99 N318, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за К 27/4248, неправомірно відображено кореспонденцію рахунків: Д-т 79 - К-т рахунків 9 класу (93, 92).

Суд зазначає, що статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до частини 2 статті 3 зазначеного Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 зазначеного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування и оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити; назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 83.1 статті 83 Податкового кодексу України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом (пп.83.1.1); податкова інформація (пп.83.1.2); експертні висновки (пп.83.1.3); судові рішення (пп.83.1.4); інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи (пп.83.1.6).

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам додатків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Підпунктом 14.1.56 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, у редакції, що діяла до 01.01.2015, встановлено, що доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, у редакції, що діяла до 01.01.2015, у цьому розділі об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України, у редакції, що діяла до 01.01.2015, доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до походів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Пунктом 135.2 Податкового кодексу України, у редакції, що діяла до 01.01.2015, визначено, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 135.4.1 пункту 135.4 статті 135 Податкового кодексу України у редакції, що діяла до 01.01.2015, дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає: дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу.

Відповідно до пункту 137.1 статті 137 Податкового кодексу України, у редакції, що діяла до 01.01.2015, дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар. Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

Згідно з підпунктом 14.1.27 пункт 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, у редакції, які діяла до 01.01.2015, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником.

Пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, у редакції, які діяла до 01.01.2015, встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, у редакції, які діяла до 01.01.2015, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, ов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з підпунктом а) підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України Податкового кодексу України, у редакції, які діяла до 01.01.2015, пов'язані особи - юридичні та/або фізичні особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють, з урахуванням таких критеріїв: а) для юридичних осіб: одна юридична особа безпосередньо та/або опосередковано (через пов'язаних осіб) володіє корпоративними правами іншої юридичної особи у розмірі 20 і більше відсотків; одна і та сама юридична або фізична особа безпосередньо та/або опосередковано володіє корпоративними правами у кожній такій юридичній особі у розмірі 20 і більше відсотків; одна і та сама юридична або фізична особа приймає рішення щодо призначення (обрання) одноособових виконавчих органів кожної такої юридичної особи; одна і та сама юридична або фізична особа приймає рішення щодо призначення (обрання) 50 більше відсотків складу колегіального виконавчого органу або наглядової ради кожної такої юридичної особи; принаймні 50 відсотків складу колегіального виконавчого органу та/або наглядової ради кожної такої юридичної особи складають одні і ті самі фізичні особи; одноособові виконавчі органи таких юридичних осіб призначені (обрані) за рішенням однієї і тієї самої особи (власника або уповноваженого ним органу); юридична особа має повноваження на призначення (обрання) одноособового виконавчого органу такої юридичної особи або на призначення (обрання) 50 і більше відсотків складу її колегіального виконавчого органу або наглядової ради;

сума всіх кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від однієї юридичної особи та/або кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від інших юридичних осіб, гарантованих однією юридичною особою, стосовно іншої юридичної особи перевищує суму власного капіталу більше ніж у 3,5 рази (для фінансових установ та компаній, що провадять виключно лізингову діяльність, - більше ніж у 10 разів).

Згідно з пунктом з Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 23 «Розкриття/ інформації щодо пов'язаних сторін», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.06.2001 №303, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.2001 за №539/5730 (далі - П(С)БУ 23) пов'язаними сторонами вважаються підприємства, які перебувають під контролем або суттєвим впливом інших осіб; підприємства і фізичні особи, які прямо або опосередковано здійснюють контроль над підприємством або суттєво впливають на його діяльність, а також близькі члени родини такої фізичної особи.

Пунктом 5 П(С)БУ 23 встановлено, що до операцій пов'язаних сторін, зокрема, належать придбання або продаж готової продукції (товарів, робіт, послуг); придбання або продаж інших активів.

Згідно з П.6 П(С)БУ 23 оцінка активів або зобов'язань в операціях пов'язаних сторін здійснюється, зокрема, такими методами: порівнюваної неконтрольованої ціни; ціни перепродажу; витрати плюс; балансової вартості.

Відповідно до пункту 10 П(С)БУ 23 за методом балансової вартості оцінка активів або зобов'язань здійснюється за балансовою вартістю, що визначається згідно з відповідним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку.

Згідно з пунктом 5 Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153 (далі - П(С)БУ №15), дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

В той же час, пункт 10 П(С)БУ 23 встановлює, яким чином повинно бути визначена оцінка.

Поряд з цим, згідно з підпунктом 14.1.219 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, у редакції, які діяла до 01.01.2015, ринкова ціна - ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах». В той же час, необхідною умовою в даному випадку законодавством визначено юридичну та фактичну незалежність обох сторін операції.

Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої "сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь- якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об'єкт оподаткування починаючи з такого , року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції V товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Пунктом 135.1 статті 135 Податкового кодексу України базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Пунктом 185.1статті 185 Податкового кодексу України, у редакції, що діяла до 01.01.2015, передбачено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта , фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, у редакції, що діяла до 01.01.2015, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, у редакції, що діяла до 01.01.2015, касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V цього Кодексу - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Пунктом 188.1 статті 188 Податкового кодексу України, у редакції, що діяла до 01.01.2016, визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що 'використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за ^ даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, ч. протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду , нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 189.1 Податкового кодексу України, у редакції, що діяла до 01.01.2016,у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання. "

Відповідно до 198.5Податкового кодексу України, у редакції, що діяла до 01.01.2016,платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу); б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, у редакції, що діяла до 01.01.2016, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, у редакції, що діяла до 01.01.2015, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Статтею 6 Конституції України встановлено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Як свідчать матеріали справи (акт перевірки від 28.04.2017 № 3253/20-40-14-01-08) під час документальної планової виїзної перевірки дотримання вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (затверджено постановою Правління Національного банку України від 15.12,2004 №637 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за №40/10320) із змінами та доповненнями (далі- Положення №637) встановлено, що в окремих випадках у видаткових відомостях на отримання готівки (заробітної плати) наявні підписи працівників підприємства у ті дні, коли вони фактично перебували у відрядженні, чим порушено п, 2.8 Положення №637.

Всього встановлено перевищення ліміту залишку готівки в касі у сумі 313230,51 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами акта перевірки з врахуванням заперечення ГУ ДФС у Харківській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.05.2017 №0000211404, згідно з яким застосовано до ТОВ «НТК» штрафні (фінансові) санкції у сумі 302895,5 грн. (151447,75 грн.х2) за перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касі.

Відповідно до п. 2.8 Положення №637 підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) у межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб.

Відповідно до п. 3.5 Положення №637 встановлено, що у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред'являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа. Для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача.

Відповідно до п. 7.24 Положення №637 у разі виявлення під час перевірок видаткових касових ордерів або видаткових відомостей, у яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача (абзац другий пункту 3.5 цього Положення), сума готівки за такими видатковими документами додається до залишку готівки в касі виключно в день, у якому оформлено зазначені видаткові документи, і надалі зазначена сума не береться для розрахунку понадлімітних залишків готівки.

Відповідно до ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 №436/95 „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день.

За приписами статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

При цьому, перевіряючи правомірність такого рішення, суд відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України повинен перевірити, чи прийняте воно: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про скасування податкових повідомлень - рішень відповідача № 0000211404 від 24.05.2017 року, № 0001991401 від 17.08.2017 року, № 0001981401 від 17.08.2017 року є необґрунтованими, не доведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимог ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "НТК" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 05.02.2018 року.

Суддя О.М. Тітов