Рішення № 71999598, 25.01.2018, Сумський окружний адміністративний суд

С У М С Ь К И Й О К Р У Ж Н И Й А Д М І Н І С Т Р А Т И В Н И Й С У Д

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2018 р. Справа № 818/2248/17

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шаповала М.М.,

за участю секретаря судового засідання - І.І. Гонтаренко,

представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 818/2248/17 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся 29.12.2017 року до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (далі - відповідач), викладену в листі від 08.11.2017 № В-13985-5755/6-17, у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Дмитрівської ради Великописарівського району Сумської області та зобов’язати відповідача надати йому такий дозвіл.

Позовні вимоги мотивує тим, що відповідач протиправно відмовив йому в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність на підставі, не передбаченої законодавством. Земельним кодексом України передбачено вичерпний перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою. Вважає, що суд наділений повноваженнями щодо зобов’язання органу державної влади прийняти рішення, що прямо передбачено ст. 245 КАС України. Ефективний спосіб правового захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

02.01.2018 за цією позовною заявою було відкрито провадження у справі та призначено її судовий розгляд.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, до суду надіслав письмовий відзив відповідача на позовну заяву (а.с. 22-26), у якому зазначено, що Головне управління Держгеокадастру у Сумській області листом від 08.11.2017 № В-13985-5755/6-17 повідомило позивача про неможливість задоволення його заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою. Відповідно до рішення колегії Держземагенства України від 14.10.2014 № 2/1 начальники головних управлінь Держземагенства в областях повинні обов’язково направляти на розгляд місцевих рад питання щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності на етапі надання згоди на розроблення відповідної документації. Розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 01.04.2014 № 333-р, від 22.09.2016 № 688-р розширені повноваження органів місцевого самоврядування з розпорядження земельними ділянками, у томи числі за межами населених пунктів. На підставі цих розпоряджень відповідач направив запит до Дмитрівської сільської ради Великописарівського району, але відповіді щодо погодження або непогодження спірної земельної ділянки так і не надійшло. Вважає, що зобов’язання надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність позивачу є втручанням в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі адміністративного судочинства. Просив суд відмовити в задоволенні позову.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з таких підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 06.10.2017 ОСОБА_2 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області з повторною заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту на території с. Братениця Дмитрівської сільської ради Великописарівського району Сумської області (а.с. 11). До заяви додав копії паспорта, ідентифікаційного коду, графічні матеріали земельної ділянки, погодження сільської ради та посвідчення учасника бойових дій.

Листом від 08.11.2017 № В-13985-5755/6-17 (а.с. 17) відповідач відмовив ОСОБА_2 в задоволенні вказаної заяви та не надав дозволу на розробку проекту землеустрою. У листі зазначив, що з метою недопущення земельних спорів, порушення прав та законних інтересів третіх осіб, на виконання розпоряджень Кабінету Міністрів України від 01.04.2014 № 333-р, від 18.06.2014 № 591-р та, керуючись рішенням колегії Держземагенства України від 14.10.2014 № 2/1, відповідач направив відповідний запит до органу місцевого самоврядування щодо висловлення позиції на етапі надання згоди на розроблення відповідної документації землеустрою. Колегіальної та мотивованої відповіді на цей запит щодо погодження або непогодження зазначеного землевідведення Дмитрівська сільська рада не надала. Згідно з розпорядженнями від 01.04.2014 № 333-р, від 18.06.2014 № 591-р передбачається розширення повноважень органів місцевого самоврядування з розпорядження земельними ділянками, у тому числі за межами населених пунктів. Враховуючи викладене, Головне управління під час прийняття рішення щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності повинно приймати до уваги позицію органів місцевого самоврядування, яка базується на принципі колегіальності.

На попередню заяву ОСОБА_2 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою відповідач також надіслав лист від 09.08.2017 № В-9085-4458/6-17 (а.с. 18), у якому відмовив у задоволенні заяви, пославшись на інформаційну довідку Міжрайонного управління у Великописарівському та Краснопільському районах від 24.07.2017 № 668/113-17, у якій зазначено, що землі, за рахунок яких планується відведення земельної ділянки у власність, не відносяться до земель, які зарезервовані для учасників антитерористичної операції.

Суд вважає відмову відповідача в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність протиправною.

Так, відповідно до частин 1-3 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений ст. 118 Земельного кодексу України.

Згідно з частини 6 та 7 статті 118 Земельного кодексу України громадяни зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_3 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_3 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України).

Тобто, проект землеустрою розробляється на підставі дозволу органу, до компетенції якого входить питання про передачу земельних ділянок громадянам. У цьому випадку таким органом є Головне управління Держгеокадастру у Сумській області.

Позивачу повторно відмовлено в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою на тій підставі, що Дмитрівська сільська рада не надала погодження або непогодження зазначеного землевідведення.

У частині 7 статті 118 Земельного кодексу України визначено вичерпний перелік підстав для відмови в наданні дозволу, однак відповідач жодної з них у листі від 08.11.2017 № В-13985-5755/6-17 не вказав. Не зазначив також, яким вимогам нормативних актів не відповідає місце розташування земельної ділянки, що планується до відведення.

Таким чином, Головне управління Держгеокадастру у Сумській області протиправно повторно відмовило позивачу в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, при цьому, відповідач посилається на підстави, не передбачені Земельним кодексом України чи іншими законодавчими актами.

Посилання відповідача на рішення колегії Держземагенства України від 14.10.2014 № 2/1, розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.04.2014 № 333-р, від 22.09.2016 № 688-р суд вважає необґрунтованими. Рішення Держземагенства України не зареєстроване як нормативно-правовий акт у Міністерстві юстиції України, а тому не є обов’язковим для застосування. Розпорядження Кабінету Міністрів України, які розширюють повноваження органів місцевого самоврядування щодо розпорядження земельними ділянками, у тому числі за межами населених пунктів, не змінюють повноваження контролюючих органів та не встановлюють нового порядку отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою. Ними передбачено лише схвалення Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації в Україні.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідач зобов’язаний або надати дозвіл позивачу на розроблення проекту землеустрою, або відмовити у наданні такого дозволу, але на законних підставах.

Суд вважає, що задоволення вимоги про зобов'язання відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою у даному випадку не буде втручанням суду в дискреційні повноваження Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, а буде обґрунтованим способом захисту порушеного права позивача, оскільки відповідач протиправно надав ОСОБА_2 повторну формальну відмову з підстав, не передбачених діючим законодавством.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 19.05.2016 у справі № К/800/32729/15.

Оскільки процес надання позивачу формальних відмов у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою може тривати безкінечно, то в даному випадку єдиним правильним способом захисту порушеного права є зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Сумській області надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою. Таке зобов'язання повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, який у своєму рішенні від 16.09.2015 у справі № 21-1465а15 вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Враховуючи викладене, суд визнає необхідним задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування відмови Головного управління Держгеокадастру та зобов'язання надати дозвіл на розробку проекту землеустрою.

На підставі ч. 1 ст. 139 КАС України на користь позивача належить стягнути понесені ним судові витрати зі сплаті судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви до суду, в сумі 640 грн згідно з квитанцією від 28.12.2017 № 46 (а.с. 3).

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (40021, м. Суми, вул. Петропавлівська, 108, код ЄДРПОУ 39765885), викладену в листі від 08 листопада 2017 року № В-13985-5755/6-17, про відмову у наданні дозволу ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Дмитрівської сільської ради Великописарівського району Сумської області.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області (40021, м. Суми, вул. Петропавлівська, 108, код ЄДРПОУ 39765885) надати дозвіл ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Дмитрівської сільської ради Великописарівського району Сумської області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (40021, м. Суми, вул. Петропавлівська, 108, код ЄДРПОУ 39765885) на користь ОСОБА_2 (Сумська область, м. Охтирка, вул. Гоголя, 210, ідентифікаційний код НОМЕР_1) в рахунок повернення витрат на судовий збір 640 (шістсот сорок) грн.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії повного тексту рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 01.02.2018.

Суддя М.М. Шаповал