Рішення № 71999556, 01.02.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/6936/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2018 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (вул.Івана та ОСОБА_2АДРЕСА_1, м.Одеса, 65078) до ДПІ у Малиновському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (вул.Стовпова,17, м.Одеса, 65098) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Малиновському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області №1817 від 25.08.2015 року, форма “Ф”, -

В С Т А Н О В И В:

З позовом до суду звернулась Фізична особа – підприємець ОСОБА_1 (вул.Івана та ОСОБА_2АДРЕСА_1, м.Одеса, 65078) до ДПІ у Малиновському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (вул.Стовпова,17, м.Одеса, 65098) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Малиновському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області №1817 від 25.08.2015 року, форма “Ф”.

Ухвалою суду 02.01.2018 року було відкрито провадження по справі. Справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем в серпні 2015 року було отримано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Малиновському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області №1817 від 25.08.2015 року, форми “Ф”, яким було визначено позивачу суму податкового зобов’язання за платежем «транспортний податок з фізичних осіб» код 19011000 у сумі 14583,35 грн.

Представник відповідача 26.01.2018 року за (вхід.№2242/18) надав до суду відзив щодо відмови позивачу у задоволенні позовних вимог пославшись на те, що ФОП ОСОБА_1 є власником автомобіля LAND ROVER, модель RANGE ROVER, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, об’єм двигуна 5000 куб.см. Згідно рішення Одеської міської ради №6257-VI від 21.01.2015 року на території м.Одеси встановлено податок на майно в частині транспортного податку згідно з Положенням ставка податку на 2015 рік складає 25000,00 грн. за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування. Відповідно до п.267.1.1 п.267.1 ст.267 ПК України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 п. 267.2 цієї статті є об’єктами оподаткування. Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об’єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см. Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000,00 грн. за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування (пункт 267.4 статті 267 ПКУ). Зазначене податкове повідомлення-рішення прийнято податковим органом у зв'язку із тим, що позивач є власником транспортного засобу, який є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.6.1 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України. Отже, виходячи з вищенаведеного, дії відповідача були здійснені згідно до чинного законодавства, а тому відповідач просить у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити в повному обсязі.

Дослідивши наявні в справі письмові докази суд встановив наступні факти та обставини:

Позивачу – ОСОБА_1 на праві власності належав автомобіль марки LAND ROVER, модель RANGE ROVER, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, об’єм двигуна 5000 куб.см., що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, серії САА 900467 РЕВ-1 при УДАІ ГУМВС України в Одеській області (а.с.10). Оскільки, протягом першої половини 2015 року у власності позивача знаходився вищевказаний автомобіль, тому 28.08.2015 року позивач сплатив суму транспортного податку в розмірі 14583,35 грн.

01.01.2015 року набрав чинності Закон України №71-VIII від 28.12.2014 “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи”, яким шляхом викладення в новій редакції норм Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі ПК України) введено новий податок на майно, що складається, у тому числі - з транспортного податку.

Відповідно до п. 267.1.1 п. 267.1 ст.267 ПК України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 п. 267.2 цієї статті є об’єктами оподаткування. Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об’єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

Згідно п.267.4 ст.267 ПК України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000,00 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Підпунктом 267.6.1 Пункту 267.6 ст. 267 ПК України встановлено, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Згідно пп.267.6.2 п.267.6 ст.267 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування. Зазначене правило підлягає застосуванню і у випадку, якщо протягом базового податкового (звітного) періоду втрачаються ознаки об’єкту оподаткування, встановлені пп.267.2.1 Податкового кодексу.

Таким чином, із набранням чинності вказаними положеннями ПК України 01.01.2015 року, власники транспортних засобів віком до 5 років та об'ємом більше 3000 куб. см. є платниками транспортного податку.

При цьому вказана норма є чинною, Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 року №71-VIII неконституційним визнано не було.

Разом з тим відповідно до ст.4 ПК України податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах, зокрема, рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу; презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу; стабільність - зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

Пунктом 4.3 ст. 4 Податкового кодексу України передбачено, що податкові періоди та строки сплати податків та зборів установлюються, виходячи з необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджетів, з урахуванням зручності виконання платником податкового обов'язку та зменшення витрат на адміністрування податків та зборів.

Згідно п. 4.4 ст. 4 ПК України установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до цього Кодексу Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України.

Статтею 12 ПК України визначені відповідні повноваження, їх розмежування між Верховною Радою та місцевими радами, зокрема, щодо установлення місцевих податків.

Згідно п.8.1 ст.8 ПК України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що становлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Перевіряючи на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача №1817 від 25.08.2015 року, форма “Ф” про визначення ОСОБА_1 суми податкового зобов’язання за платежем – транспортний податок з фізичних осіб у розмірі 14583,35 грн., суд доходить висновку про необхідність його скасування, з огляду на наступне:

Відповідно до п.п.10.1.1 п.10.1 ст.10 та ст.265 ПК України транспортний податок у складі податку на майно віднесений до місцевих податків.

Питання щодо встановлення податку на майно відповідно до вимог ПК України вирішують місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 12.4.3 п.12.4 ст.12 ПК України до початку наступного бюджетного періоду прийняття рішення про встановлення місцевих податків та зборів, зміну розміру їх ставок, об'єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг, яке тягне за собою зміну податкових зобов'язань платників податків та яке набирає чинності з початку бюджетного періоду.

21.01.2015 року Одеською міською радою прийнято рішення №6257-VІ, яким встановлено з 01.01.2015 року на території м.Одеси податок на майно в частині транспортного податку.

Слід зазначити, що згідно з п.12.5 ст.12 ПКУ офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, яке набирає чинності з урахуванням строків, передбачених пп.12.3.4 п.12.3 ст.12 ПКУ.

Відповідно до пп.12.3.4 п.12.3 ст.12 ПКУ рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлених місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

При цьому, суд звертає увагу, що п.4 Закону України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи” законодавець лише рекомендував органам місцевого самоврядування, зокрема, прийняти та оприлюднити рішення щодо встановлення у 2015 році податку на майно. Тобто, вказана норма містить рекомендаційний характер та не встановлює іншого, ніж передбачений пп.12.3.4. п.12.3 ст.12 ПК України порядку застосування відповідного рішення органу місцевого самоврядування.

За приписами ч.1, 2 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно Рішення Європейського Суду з прав людини від 14.10.2010 у справі “Щокін проти України” та «Серков проти України», накладання органами державної влади на заявника додаткових зобов'язань зі сплати податку становить втручання в його майнові права у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у Малиновському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області №1817 від 25.08.2015 року, форма “Ф”, яким позивачу визначено у 2015 році податкове зобов’язання із транспортного податку з фізичних осіб, не ґрунтується на вимогах чинного податкового законодавства та не узгоджується із вимогами принципу верховенства права, а отже є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Згідно з частиною 2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, оцінюючи у сукупності надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 до ДПІ у Малиновському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Малиновському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області №1817 від 25.08.2015 року, форма “Ф” підлягають задоволенню відповідно до положень ч.1 ст.245 КАС України.

Судові витрати розподілити за правилами ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст.139, 241-246,263 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Малиновському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області №1817 від 25.08.2015 року, форма “Ф”.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Єфіменко К.С.

.