Рішення № 71999456, 30.01.2018, Львівський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2018 року справа№813/4348/17

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сакалоша В.М.,

за участю секретаря судового засідання Михайленко Б.С.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов’язанння до вчинення дій, -

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_3 (далі – ОСОБА_3, позивач) до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (далі – ГУ Держгеокадастру у Львівській області, відповідач), в якій позивач просить суд:

-визнати протиправними дії щодо відмови Головного управління Держгеокадастру у Львівській області у наданні дозволу ОСОБА_3 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,9 га для ведення особистого селянського господарства на території Дублянської міської ради Львівської області (за межами м.Дубляни);

-зобов’язати керівника Головного управління Держгеокадастру у Львівській області надати дозвіл ОСОБА_3 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,9 га для ведення особистого селянського господарства на території Дублянської міської ради Львівської області (за межами м.Дубляни).

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_3 покликається на те, що зі змісту відмови у наданні дозволу позивачу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, викладеній у листі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області №П-10040/0-7105/6-17 від 01.09.2017 року, вбачається, що єдиною підставою для відмови у задоволенні заяви позивача про виділення земельної ділянки є відсутнє погодження надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства з Дублянською міською радою. Позивач зазначає, що вказана підстава для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою не передбачена Земельним кодексом України (далі – ЗК України). На його переконання, підставою відмови у наданні такого дозволу відповідно до ч.7 ст.118 ЗК України може бути лише невідповідність місця розташування об’єкта вимогам законів, прийнятим відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, аналогічних викладеним у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала, просила відмовити у задоволенні такого, надала пояснення згідно з обґрунтуваннями, викладеними у письмовому запереченні та додаткових поясненнях. Зокрема, зазначила, що врахування позиції органів місцевого самоврядування при прийнятті рішень щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності на етапі розроблення відповідної документації із землеустрою є обов’язковим. На підтвердження зазначеного, покликалася на доручення Віце-прем’єр міністра – Міністра регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України від 08.10.2014 №37732/0/1-14, рішення колегії №2/1 «Про обов’язкове направлення на розгляд до місцевих рад питань щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності». Крім цього, наказом Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 04.04.2017 №88 «Про визначення переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах» земельна ділянка пропонована позивачем до відведення була включена до переліку земельних ділянок для продажу прав на них на земельних торгах, а такі земельні ділянки відповідно до Земельного кодексу України не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області з клопотанням від 31.07.2017 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,9 га для ведення особистого селянського господарства на території Дублянської міської ради Жовківського району Львівської області.

Листом від 01.09.2017 року П-10040/0-7105/6-17 Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області надано відповідь, згідно якої позивачу відмовлено у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства. Вказана відмова мотивована відсутністю погодження Дублянської міської ради Жовківського району.

Вважаючи дії Головного управління Держгеокадастру у Львівській області щодо відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства протиправними та у зв'язку з необхідністю відновлення порушених, на його думку, прав ОСОБА_3 звернувся із вказаним позовом до суду.

Завданням адміністративного судочинства, відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист

За приписами ч.1 ст.7 КАС України, суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_4 України.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЗК України, земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з ч. 6 ст. 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_4 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_4 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 ЗК України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Частиною 7 ст. 118 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Надаючи правову оцінку дій відповідача щодо відмови позивачу у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, суд керувався наступним.

Відповідно до Положення про Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 14 від 03.02.2015 року, Головне управління є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та йому підпорядковане.

Головне управління у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами та дорученнями Президента України, актами Кабінету міністрів України, дорученнями Прем'єр - міністра України, наказами Міністерства аграрної політики та продовольства України, дорученнями Міністра аграрної політики та продовольства України, наказами державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, дорученнями голови Держгеокадастру України та його заступників, актами місцевої державної адміністрації та органів місцевого самоврядування, тощо.

Разом з тим, ст. 21 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» № 794-VII від 27.02.2014 р. передбачено, що Кабінет Міністрів України спрямовує і координує роботу міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які забезпечують проведення державної політики у відповідних сферах суспільного і державного життя, виконання Конституції та Законів України, актів Президента України, додержання прав і свобод людини і громадянина.

Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади відповідальні перед Кабінетом Міністрів України, підзвітні та підконтрольні йому.

Так, Віце-прем'єр-міністром - Міністром регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України надано Держземагентству України доручення № 37732/0/1-14 від 08.10.2014 року, в якому йдеться про обов'язкове направлення на розгляд місцевих рад питань щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності на етапі надання згоди на розроблення відповідної документації із землеустрою за зверненнями юридичних та фізичних осіб щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які не перебувають у їхньому користуванні.

На виконання цього доручення, Держземагентством України прийнято наказ № 328 від 15.10.2014 року «Про введення в дію рішень колегії Держземагентства України від 14.10.2014 року», зокрема - рішення колегії Держземагентства України № 2/1 «Про обов'язкове направлення на розгляд місцевих рад питань щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності», яким запроваджено з 15.10.2014 року обов'язкове врахування позиції органів місцевого самоврядування щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності.

Крім того, дорученням голови Львівської обласної державної адміністрації № 13/0/6-15 від 10.02.2015 року, з метою налагодження взаємодії ГУ Держземагентства у Львівській області та органами місцевого самоврядування, із врахуванням наказу Державного агентства земельних ресурсів України № 328 від 15.10.2014 року «Про введення в дію рішень колегії Держземагентства України», а саме п. 3 зобов'язано ГУ Держземагентства у Львівській області забезпечити обов'язкове врахування позиції органів місцевого самоврядування при прийнятті рішень щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності на етапі надання дозволу на розроблення відповідної документації із землеустрою.

Разом з тим, відповідно до ст. 12 ЗК України та ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить, зокрема, підготовка висновків щодо надання або вилучення в установленому законом порядку земельних ділянок, що проводиться органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою.

Так, на виконання зазначених актів, відповідач звернувся листом №18-13-0.31-11060/2-17 від 14.08.2017 року на ім’я голови Дублянської міської ради про висловлення позиції щодо можливості надання дозволу на розроблення документації із землеустрою громадянам за їх клопотаннями, зокрема й ОСОБА_3 До листа були додані копії клопотань та викопіювань з індексної кадастрової карти, на якому відображено бажане позивачем до відведення місце земельної ділянки.

Як видно з долученої до матеріалів справи копії відповіді від 22.08.2017 року №875 на звернення ГУ Держземагентства у Львівській області №18-13-0.31-11060/2-17 від 14.08.2017 року, Дублянська міська рада не погоджує надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3 Відмова ґрунтується на тому, що надання такої земельної ділянки не відповідає затвердженому плану зонування території для перспективного розвитку м.Дубляни та розробленому генеральному плану м.Дубляни.

З наведеного вбачається, що за відсутності погодження Дублянської міської ради на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,9 га у власність позивачу для ведення особистого господарства на її території, відповідач обґрунтовано керувався дорученням віце-прем'єр-міністра № 37732/0/1-14 від 08.10.2014 року та рішенням колегії Держземагентства України № 2/1 від 14.10.2014 року "Про обов'язкове направлення на розгляд місцевих рад питань щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності" при наданні оскаржуваної відмови.

Крім цього, у судовому засіданні 30.01.2018 року з пояснень представника відповідача встановлено, що покликаючись на п.7 ст.118 ЗК України при наданні оскаржуваної відмови відповідач мав на увазі невідповідність місця розташування спірної земельної ділянки вимогам ЗК України, а саме включення такої земельної ділянки до Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги.

Так, судом встановлено, що на підставі клопотань Дублянської міської ради Жовківського району Львівської області від 03.04.2017 року №№292, 293, 294, 295 Головне управління Держгеокадастру у Львівській області наказом від 04.04.2017 року №88 «Про визначення переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах» включило до переліку земельних ділянок для продажу прав на них на земельних торгах 4 земельні ділянки загальною площею 36,0 га розташованих на території Дублянської міської ради Жовківського району Львівської області (за межами населеного пункту) для продажу прав на них на земельних торгах, згідно з додатком 1 (а.с.32).

Суд зауважує, що вказаний перелік охоплює земельну ділянку, пропоновану позивачем для відведення згідно з його клопотанням до ГУ Держгеокадастру у Львівській області.

Статтею 134 ЗК України визначено, що земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі, з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюється виключно на земельних торгах, крім випадків, встановлених частинами другою і третьою статті 134 цього Кодексу (ч.2 ст.135 ЗК України).

Відповідно до ч.3 ст.135 ЗК України, організатором земельних торгів є фізична або юридична особа - власник земельної ділянки, Верховна ОСОБА_4 Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, що здійснює реалізацію права державної чи комунальної власності на земельні ділянки, які уклали з виконавцем земельних торгів договір про проведення земельних торгів.

Виконавцем земельних торгів є суб'єкт господарювання, який уклав з організатором земельних торгів договір про їх проведення.

Як встановлено, між відповідачем та виконавцем земельних торгів укладено договір про підготовку лотів до продажу права оренди вищевказаних земельних ділянок сільськогосподарського призначення на земельних торгах від 04.05.2017 року №040517/145/04/05-2017.

Згідно з ч.1 ст. 136 ЗК України організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. Забороняється вносити до зазначеного переліку призначені під забудову земельні ділянки без урахування у випадках, передбачених законом, результатів громадського обговорення.

У переліку зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу.

Відповідно до ч.2 ст.136 ЗК України добір земельних ділянок державної чи комунальної власності, у тому числі разом з розташованими на них об'єктами нерухомого майна (будівлями, спорудами) державної чи комунальної власності, які або права на які виставляються на земельні торги, здійснюється з урахуванням затверджених містобудівної документації та документації із землеустрою, а також маркетингових досліджень, інвестиційної привабливості, звернень громадян та юридичних осіб щодо намірів забудови.

У силу приписів ч.3 ст. 136 ЗК України земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

Таким чином, положеннями ЗК України прямо передбачено заборону відчуження земельних ділянок, включених до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги. Водночас, виготовлення, погодження та затвердження в установленому законодавством порядку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забезпечує саме організатор земельних торгів, яким у спірних відносинах є відповідач, що здійснює реалізацію права державної власності на спірну земельну ділянку.

Отже, включення у передбаченому законодавством порядку спірної земельної ділянки до Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги у формі аукціону, виключає можливість відчуження цієї земельної ділянки її розпорядником (відповідачем) до завершення торгів.

До того ж варто зауважити, що відповідно до доручення Віце-прем'єр-міністра України - міністра регіонального розвитку, будівництва та житлового комунального господарства України від 08.10.2014 р. № 37732/0/1-14 зобов'язано Держземагентство України забезпечити надання земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (крім тих, що знаходяться у користуванні) для ведення фермерського господарства та особистого селянського господарства на конкурсній основі за результатами відкритих публічних земельних аукціонів, а також затвердження на регулярній основі та оприлюднення на офіційному сайті Держгеокадастру переліків земельних ділянок, що виставляються на земельні торги, за результатами аналізу матеріалів інвентаризації, іншої землевпорядної документації, звернень фізичних та юридичних осіб щодо таких земельних ділянок.

Так, надаючи відповідь голові Дублянської міської ради Жовківського району Львівської області щодо включення чотирьох земельних ділянок, які розташовані на території Дублянської міської ради загальною площею 36,0 га в Перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах, у листі від 24.04.2017 року 18-13-0.10-6690/2-17 відповідач зазначав, що такі включені до Переліку, який оприлюднений на офіційному веб-сайті Держгеокадастру України.

Таким чином, задовго до звернення позивача про надання дозволу, інформація щодо земельної ділянки, яка інтересує позивача, про включення її до переліку земельних ділянок, права на які виставляються на земельні торги була публічно розміщена та перебувала у вільному доступі для ознайомлення на офіційному веб-сайті Держгеокадастру України.

Підсумовуючи, суд доходить висновку, що наявність у чинному законодавстві України обмежень щодо передачі у користування земельної ділянки, віднесеної до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах, є підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки.

Отже, за відсутності в діях відповідача ознак протиправності щодо відмови у наданні дозволу ОСОБА_3 на розроблення проекту землеустрою, підстав для задоволення позовних вимог немає.

Відповідно до ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. (ст. 72 КАС України).

Відповідно до ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проаналізувавши приписи зазначеного законодавства у взаємозв’язку з обставинами даної справи, суд дійшов переконання, що заявлені позивачем вимоги є безпідставними й такими, що повністю спростовуються доводами відповідача та долученими до матеріалів справи письмовими доказами. З огляду на наведене, у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст.139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2, 72, 77, 243-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову відмовити.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статями 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» цього Кодексу. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 255 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано 05.02.2018 року.

Суддя В.М.Сакалош