Рішення № 71999124, 16.01.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2018 року Справа № 808/3272/17 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління ДФС у Запорізькій області (пр. Соборний, 166, м.Запоріжжя, 69107)

до Приватного акціонерного товариства “Приазовкурорт” (вул. Котляревського/Перлинна, 12/24, м. Бердянськ, Запорізька область, 71100)

про стягнення податкового боргу,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі – позивач) до Приватного акціонерного товариства “Приазовкурорт” (далі – відповідач або ПрАТ “Приазовкурорт”), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача податковий борг в сумі 536234,42 грн.

Ухвалою суду від 30 жовтня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі №808/3272/17, закінчено підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду на 22 листопада 2017 року.

Ухвалою суду від 22 листопада 2017 року зупинено провадження у справі за клопотанням представника позивача, для надання додаткових доказів.

Ухвалою суду від 16 січня 2018 року провадження у справі поновлено.

Представник позивача надав до суду заяву (вх.№ 1520) про проведення розгляду справи в порядку письмового провадження. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з’явився, письмові заперечення на позов не направив, про причини неявки суду не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання повідомлений судом належним чином, про що свідчить відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На підставі викладеного, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство “Приазовкурорт” (код ЄДРПОУ 02647763) зареєстровано як юридична особа 14.11.2002 року за номером державної реєстрації № 1 099 120 0000 000201 за адресою: 71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Котляревського/Перлинна, буд. 12/24.

Відповідач є платником податків та зборів та перебуває на податковому обліку в Бердянській ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VІ (далі - ПК України) передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до даних інтегрованих (облікових) карток платника податків, за відповідачем рахується податкова заборгованість з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичною особою - резидентом, яка є власником об’єкту житлової нерухомості (код платежу 18010100) в сумі 37305,52 грн., з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичною особою - резидентом, яка є власником об’єкту нежитлової нерухомості (код платежу 18010400) в сумі 90059,72 грн. та з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб (код платежу 18010600) в сумі 408869,18 грн. Загальна сума податкового боргу складає 536234,42 грн., яка підлягає стягненню.

Податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичною особою - резидентом, яка є власником об’єкту житлової нерухомості (код платежу 18010100) в сумі 37305,52 грн. виник на підставі поданої 17.02.2017 відповідачем до податкового органу податкової звітної декларації № НОМЕР_1 з загальної сумою сплати 148412,48 грн. за 2017 рік з поквартальною сплатою у розмірі 37103,12 грн.

14.03.2017 відповідачем було подано уточнюючу декларацію № НОМЕР_2 з терміном сплати податкового зобов’язання – 29.07.2017, проте внаслідок несплати самостійно визначеного узгодженого податкового зобов’язання виник податковий борг у розмірі 37305,52 грн.

Податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичною особою - резидентом, яка є власником об’єкту нежитлової нерухомості (код платежу 18010400) в сумі 90059,72 грн. виник на підставі поданої 17.02.2017 відповідачем до податкового органу податкової звітної декларації № НОМЕР_1 з загальної сумою сплати 869699,84 грн. за 2017 рік з поквартальною сплатою у розмірі 217424,96 грн.

14.03.2017 відповідачем було подано уточнюючу декларацію № НОМЕР_2 з загальної сумою сплати 509460,96 грн. за 2017 рік з поквартальною сплатою у розмірі 90059,72 грн. з терміном сплати податкового зобов’язання – 29.07.2017, проте внаслідок несплати самостійно визначеного узгодженого податкового зобов’язання виник податковий борг у розмірі 90059,72 грн.

Податковий борг з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб (код платежу 18010600) в сумі 408869,18 грн. виник на підставі поданої відповідачем 09.02.2017 до податкового органу податкової звітної декларації з загальної сумою сплати 4906430,19 грн. за 2017 рік з щомісячною сплатою у розмірі 408869,18 грн., проте внаслідок несплати самостійно визначеного узгодженого податкового зобов’язання (термін сплати 30.07.2017) виник податковий борг у розмірі 408869,18 грн.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України (далі- ПК України) крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 46.1 ст. 46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 Кодексу).

Відповідно до пп. 266.1.1 п.266.1 ст. 266 ПК України встановлено, що платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Згідно пп.266.6.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України визначено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Пунктом 266.7 ст. 266 ПК України регламентовано порядок обчислення суми податку, зокрема пп.266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПК України встановлено, що платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Підпунктом 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до п. 286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно 287.3 ст. 287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до пп. 57.1. ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачем узгоджені суми податкового зобов’язання, зазначені вище, у строки, визначені Податковим кодексом України сплачені не були.

Згідно з п. 56.11 ст. 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У зв'язку з несплатою платником податків узгоджених сум податкових зобов'язань, позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме, згідно п.59.1 ст.59 ПК України, де визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.3 ст. 59 ПК України встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Так, 06.05.2015 податковим органом виставлена податкова вимога форми «Ю» № 893-23 на суму 4898398,67 грн., яка була отримана уповноваженою особою відповідача 07.05.2015.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Таким чином, кодексом не передбачено надіслання податкових вимог на кожну суму боргу, а тому податкові вимоги на борг, що утворився після надіслання вимоги не надсилались.

Згідно із пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.п. 95.1- 95.3 ст. 95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.4 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідач доказів сплати заборгованості не надав.

На підставі викладеного, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст.9,77,90,139,143,205,229,243-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Запорізькій області - задовольнити.

Стягнути з рахунків платника податків – Приватного акціонерного товариства “Приазовкурорт” (код ЄДРПОУ 02647763) у банках, обслуговуючих такого платника податків та його філії, а також за рахунок його готівкових коштів, податковий боргу загальній сумі 536234,42 грн., а саме:

- з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичною особою - резидентом, яка є власником об’єкту житлової нерухомості в сумі 37305,52 (тридцять сім тисяч триста п’ять гривень п’ятдесят дві копійки) грн. на р/р 31414612700011, Бердянське УК/Бердянськ/18010100, код ЄДРПОУ отримувача 38042560, банк ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015;

- з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичною особою - резидентом, яка є власником об’єкту нежитлової нерухомості в сумі 90059,72 (дев’яносто тисяч п’ятдесят дев’ять гривень сімдесят дві копійки) грн. на р/р 31416513700011, Бердянське УК/Бердянськ/18010400, код ЄДРПОУ отримувача 38042560, банк ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015;

- з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб в сумі 408869,18 (чотириста вісім тисяч вісімсот шістдесят дев’ять гривень вісімнадцять копійок) грн. на р/р 33212812700011, Бердянське УК/Бердянськ/18010600, код ЄДРПОУ отримувача 38042560, банк ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.

Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст. 295, 297 КАС України.

Суддя Ю.П. Бойченко