Ухвала суду № 71998982, 02.02.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

02 лютого 2018 року м.Житомир справа № 806/475/18

категорія 10.2.4

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Єфіменко О.В., розглянувши клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору в адміністративній справі за позовом Новоград-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Обрій" про стягнення 3017,32 грн., -

встановив:

29.01.2018 до Житомирського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Новоград-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Обрій", у якому воно просить стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Обрій" на користь Новоград-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій призначених на пільгових умовах за грудень 2017 року у загальній сумі 3017,32 грн.

У п.1 прохальної частини позовної заяви позивачем викладено клопотання про звільнення від сплати судового збору з посиланням на ч.2 ст.8 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон України №3674-VI).

В обґрунтування заявленого клопотання зазначає, що відповідно до ч.1 ст.8 Закону України №3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч.2 ст.Закону). Відповідно до ч.1 ст.73 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" кошти Пенсійного фонду України формуються переважно за рахунок страхових внесків та використовуються на: виплату пенсій, передбачених цим Законом; надання соціальних послуг, передбачених цим Законом; фінансування адміністративних витрат, пов'язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду; оплату послуг з виплати та доставки пенсій; формування резерву коштів Пенсійного фонду.

Крім того, посилаючись на 55, 129 Конституції України, статті 6,7 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач стверджує, що судові витрати не повинні бути перешкодою для доступу до суду всіх осіб незалежно від їх майнового стану, що є гарантією дотримання принципу рівності.

Зазначає, що оскільки Новоград-Волинське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області не має можливості сплатити судовий збір у зв'язку з відсутністю коштів, призначених на цю мету, відповідно до ч.2 ст.8 Закону України "Про судовий збір" вважає за можливе звільнити управління Фонду від сплати судового збору.

З урахуванням викладеного, просить звільнити його від сплати судового збору за подання позовної заяви.

Суд, дослідивши клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, дійшов висновку про відмову у його задоволенні з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.132 КАС України (далі - КАС України) розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Так, правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI) (далі - Закон України №3674-VI).

Зміст позовної заяви та доданих до неї документів свідчить, що вказана позовна заява належить до об'єктів справляння судового збору відповідно до абзацу першого ч.1 ст.3 Закону України №3674-VI, а особа, яка звернулася з нею до суду, не належить до суб'єктів, яким згідно з нормами ст.5 Закону України №3674-VI встановлені пільги щодо його сплати.

Згідно з ч.1 ст.8 Закону України №3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Аналогічні положення містяться і у ч.1 ст.133 КАС України.

Таким чином, єдиною підставою, з урахуванням якої суд може звільнити сторону від сплати судового збору, є її майновий стан. Жодної іншої підстави для винесення судом ухвали про звільнення сторони від сплати судового збору ні Закон України №3674-VI ні КАС України не передбачають.

Як на підставу для звільнення від сплати судового збору, позивач посилається на відсутність коштів, призначених на цю мету.

Водночас, суд вважає за необхідне зазначити, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи.

При цьому, якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Новоград-Волинське об'єднане управління Пенсійного фонду України у Житомирській області є бюджетною установою, однак спірні правовідносини виникли в результаті реалізації владних управлінських функцій (здійснення контролю за своєчасністю та повнотою сплати страхувальниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та штрафних санкцій).

Наведене зумовлює висновок про відсутність, передбачених ст.8 Закону України №3674-VI та ст.133 КАС України, підстав для звільнення позивача від сплати судового збору.

З приводу доводів позивача щодо обмеження його доступу до суду, то як зазначив, Європейський суд з прав людини у справах Толстой та Милославський проти Сполученого Королівства (Tolstoy and Miloslavsky v. the United Kingdom) від 13.07.1995, Ейрі проти Ірландії (Airey v. Ireland) від 28.10.1998 та Креуз проти Польщі (Kreuz v. Poland) від 19.06.2001 він ніколи не виключав можливості того, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду; що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Тобто, вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Також, слід відмітити, що на переконання суду, обмежене фінансування бюджетної установи, яка діє як суб'єкт владних повноважень, не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Крім того, позивачем не було надано жодного доказу, який би підтверджував його майновий стан.

З огляду на викладене, суд не приймає доводи позивача про обмеження його права на доступ до суду, внаслідок недостатнього бюджетного фінансування.

Керуючись ст.133, 248, 256 КАС України, суд, -

ухвалив:

У задоволенні клопотання Новоград-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Ухвала набирає законної сили згідно з статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфіменко

інше відмовити у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору