Рішення № 71998837, 23.01.2018, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

23 січня 2018 року м. Ужгород№ 807/1453/17

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Микуляк П.П.

при секретарі Петрус К.І.

за участю:

позивача: ДП "Перечинське лісове господарство", представник - ОСОБА_1

відповідача: ГУ ДФС у Закарпатській області, представник - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Державного підприємства "Перечинське лісове господарство" до Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У відповідності до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України проголошується вступна та резолютивна частини Рішення. Повний текст Рішення виготовлено та підписано 01 лютого 2018 року.

Державне підприємство "Перечинське лісове господарство" звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області, яким просить скасувати податкове повідомлення-рішення головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області від 07.11.2017 року №0005601404 (форми С), яким позивачу нараховано пеню за порушення розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та порушення вимог валютного законодавства у розмірі 92233,05 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Закарпатській області від 07.11.2017 року є незаконним, оскільки нарахування адміністративно господарської санкції проведено після закінчення встановлених ч.1 ст.250 ГК України граничних строків її застосування – 6 місяців з дня виявлення, але не пізніше року з дня порушення.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача подав до суду заперечення на позовну заяву (30.11.17 року), відповідно до якого позовні вимоги не визнає, вважає їх безпідставними.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову, виходячи з наступного:

ГУ ДФС у Закарпатській області проведено документальну планову перевірку ДП «Перечинське лісове господарство» за період з 01.01.2015 року по 30.06.2017 року, валютного за період з 01.01.2015 року по 30.06.2017, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.205 року по 30.06.2017 року.

Перевіркою встановлено наступне.

На адресу нерезидента Galina К/М Кft експортовано товар - деревина паливна у загальній сумі 5250,58 євро, що еквівалентно 148229,14 грн., з оформленням МД типу «ЕК-10» по зовнішньоекономічному контракту №293 від 02.11.2015 року. Умови оплати: ціни у євро, 100% попередня оплата на валютний рахунок продавця товару покупцем на підставі рахунку-фактури наданої продавцем. Всі трати і збори, пов'язані з виконанням експортних контрактів на території продавця несе продавець, на території покупці несе покупець. Поставка товару проводиться автомобільним транспортом на умовах FСА. При відвантаженні товару продавець оформляє наступний пакет документів: специфікація, рахунок-фактура, фото санітарний сертифікат, сертифікат походження, МД.

За результатами перевірки контролюючим органом складено акт від 30.10.2017 року № 1089/07-16-14-01/22114603.

На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.11.2017 року № НОМЕР_1 форми С, яким позивачу нараховано пеню за порушення розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 92233,05 грн.

Фактично валютна виручка за експортований товар, згідно контракту №293 від 02.11.2015 року зарахована на поточний валютний рахунок ДП "Перечинське лісове господарство" у загальній сумі 2200,24 євро, що еквівалентно 57666,59грн. 16.12.2016 року.

Перевіркою дотримання вимог ст.1 Закону України від 23.09.1994 року №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» встановлено порушення ДП «Перечинське лісове господарство» вимог валютного законодавства в частині несвоєчасного повернення валютної виручці при виконанні зовнішньоекономічного експортного контракту №293 від 02.11.2015року.

Згідно ст.1 Закону України від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», виручка від резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених їх банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення.

Відповідно до змін, внесених Законом України від 06 листопада 2012 року №5480-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення інструментів впливу на грошово-кредитний ринок», ст.1 Закону №185/94-ВР доповнено «Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті».

Зокрема, пунктом 1 постанови Правління Національного банку України від 03.09.2015 року № 581 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України», яка набрала чинності з 04.09.2015 року, встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону №185, повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Пунктом 1 постанови Правління Національного банку України від 04.12.2015 року №863 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України», яка набрала чинності з 05.12.2015 року встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1, 2 Закону України» Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Згідно статті 4 Закону України від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього ж Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний День прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Відповідно до п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Судом встановлено, що позивач у позовній заяві зазначив, що платником (ДП "Перечинське лісове господарство") порушено нормативно встановлений строк для повернення валютної виручки від зовнішньо економічного контракту № 293 від 02.11.2015 року, що у свою чергу є підставою для притягнення до фінансової відповідальності у вигляді нарахування пені у розмірі 0,3 % суми неодержаної виручки в іноземній валюті, чим визнає свою вину.

Підпунктом 14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків і повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної.

Статтею 250 ГК України встановлені строки застосування до суб'єктів господарювання адміністративно-господарських санкцій у терміни півроку з Моменту встановлення правопорушення, але не більш ніж рік з моменту його скоєння.

Відповідно до ч. 2 ст. 250 ГК України дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України, Законом України «Про банки і банківську діяльність» та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи доходів і зорів.

Відповідно до ч.6 ст.4 Закону України від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» органи доходів і зорів вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

Відповідно до п.п.19-1.1.4 ст. 19 ПК України контролюючі органи здійснюють контроль, зокрема, за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Згідно з ч.1 ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Виходячи з викладеного, застосування контролюючим органом санкцій за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності, в тому числі нарахування пені за порушення строків розрахунків, здійснюється з урахуванням терміну позовної давності 1095 днів.

Висновки Верховного Суду України, на які посилається Позивач, щодо застосування ст. 250 Господарського кодексу України, викладені у Постановах від 04.11.2014 у справі N 21-466а14 р., у справі №21-126а14 від 27.05.2014 р., у праві №21-147а12 від 10.07.2012р., у справі №21-163а11 від 04.07.2011 р., не можуть бути прийняті до уваги при вирішенні даної справи, оскільки такі висновки Верховний Суд України висловив щодо фактів вчинення суб'єктами господарювання порушення вимог законодавства не з питань оподаткування та які вчинено до набрання чинності Податковим кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

У відповідності до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Беручи до уваги те, що перевірка контролюючим органом проведена у строк передбачений ПК України, тобто в межах спливу строків позовної давності, винесення податкового повідомлення рішення не суперечить чинному законодавству, факт вчинення самого правопорушення позивачем не заперечувався, а розрахунок нарахування пені знаходиться в матеріалах справи, надані сторонами докази по справі, норми ПК України, положення ч. 2 ст. 77 КАС України, - позивач не навів переконливих та законних підстав для задоволення позовних вимог у вигляді скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Закарпатській області від 07.11.2017 року, яким позивачу нараховано пеню за порушення розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та порушення вимог валютного законодавства у розмірі 92233,05 грн.

На підставі наведеного та керуючись статтями 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В :

У позові Державного підприємства "Перечинське лісове господарство" до Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.255 КАС України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяОСОБА_3