Рішення № 71998706, 17.01.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2018 року Справа № 804/8631/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод металоконструкцій та нестандартного обладнання», третя особа: Західно-Донбаська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

14 грудня 2017 року Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі – позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод металоконструкцій та нестандартного обладнання» (далі – відповідач), третя особа: Західно-Донбаська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області з позовними вимогами про стягнення податкового боргу по орендній платі з юридичних осіб у сумі 2 210,0грн. з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод металоконструкцій та нестандартного обладнання» (код ЄДРПОУ 36573450) у банках, що обслуговують такого платника податків.

Представник позивача в судове засідання не прибув, надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. В обґрунтування позовних вимог в позові зазначено наступне. Відповідач має податковий борг по орендній платі у розмірі 2 210,0грн. Податковий борг виник внаслідок несплати штрафних санкцій, нарахованих контролюючим органом. Податковою інспекцією вживалися заходи щодо стягнення податкового боргу. Так, у відповідності до вимог ст. 59 Податкового кодексу України була сформована та направлена відповідачу податкова вимога від 31.10.2016 р. №8202-17. Однак сума боргу залишається не погашеною відповідачем у добровільному порядку, що зумовлює накопичення.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився з урахуванням належного та завчасного повідомлення про судове засідання. Про причини неявки уповноваженого представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод металоконструкцій та нестандартного обладнання» суд не повідомлено. Відзиву та/або заперечень на позов відповідачем надано не було.

Представник третьої особи – Західно-Донбаської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи третя особа повідомлена належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

З урахуванням положень ч.1, 3 ст. 194, ч.1 ст. 205, ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України та належного повідомлення сторін про судовий розгляд справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю учасників справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод металоконструкцій та нестандартного обладнання» зареєстроване 09.07.2009 р. та включено до Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 36573450.

Відповідач перебуває на обліку в Західно-Донбаській об’єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області як платник не за основним місцезнаходженням.

Згідно з розрахунком податкового боргу (а.с.12) за ТОВ «Завод металоконструкцій та нестандартного обладнання» рахується податковий борг у розмірі 2 210,00грн. по орендній платі з юридичних осіб (код бюджетної класифікації 18010600).

Як встановлено матеріалами справи, заборгованість по орендній платі з юридичних осіб у розмірі 2210,00грн. виникла внаслідок несплати штрафних санкцій, нарахованих контролюючим органом, а саме:

- у розмірі 170грн. за актом камеральної перевірки №191/15-03/36573450 від 02.06.2015 р., про що прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.06.2015 р. №0002631530;

-у розмірі 1020грн. за актом камеральної перевірки №20/12-02/36573450 від 10.03.2016 р., про що прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.05.2016 р. №0000811202;

-1020грн. за актом камеральної перевірки №49/04-10/12-02-20/36573450 від 22.03.2017 р., про що прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.04.2017 р. №000731202.

Копії податкових повідомлень-рішень направлені відповідачу на адресу, що зазначена у ЄДРПОУ як юридична адреса, та вручені (а.с.13 зворотній бік, 16 зворотній бік, 19).

На виконання вимог ст.59 Податкового кодексу України контролюючим органом сформовано та направлено відповідачу податкову вимогу № 8202-17 від 31.10.2016 р. (а.с.22).

Згідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі по тексту – ПК України).

Пунктом 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов’язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи;

Згідно до п.п. 36.1 - 36.3 ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з п. 49.2. ст. 49 ПК України платник податків зобов’язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку (п.46.1 ст. 46 ПК України).

Згідно з п.п.288.1, 288.2, 288.3 ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Згідно з п. 288.7. ст. 288 ПК України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Так, відповідно до ст. 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Відповідно до пп.287.1, 287.3 ст. 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 54.2. ст. 54 ПК України грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п. п. 58.2, 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

У разі якщо вручити податкове повідомлення - рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення - рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.

Згідно з п. 14.1.175 ст.14 Податкового кодексу України податковим боргом вважається сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

За правилами, визначеними п. 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно з положенням п.41.1, 41.2 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Відповідно до п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Оцінюючи усі докази, досліджені судом у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

В ході судового розгляду справи встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідач має непогашену податкову заборгованість по орендній платі з юридичних осіб, яка становить 2 210,00грн.

Сума заборгованості по орендній платі з юридичних осіб виникла за рахунок внаслідок несплати штрафних санкцій, нарахованих контролюючим органом за актами №191/15-03/36573450 від 02.06.2015 р., №20/12-02/36573450 від 10.03.2016 р. та №49/04-10/12-02-20/36573450 від 22.03.2017 р., на підставі яких прийняті податкові повідомлення-рішення від 04.06.2015 р. №0002631530, від 13.05.2016 р. №0000811202 та від 12.04.2017 р. №000731202.

Матеріалами справи підтверджено направлення відповідачу копій податкових повідомлень-рішень від 04.06.2015 р. №0002631530, від 13.05.2016 р. №0000811202 та від 12.04.2017 р. №000731202.

Докази узгодження вказаних податкових повідомлень-рішень в адміністративному та судовому порядку відсутні.

Отже, сума штрафу за податковими повідомленнями-рішеннями від 04.06.2015 р. №0002631530, від 13.05.2016 р. №0000811202 та від 12.04.2017 р. №000731202 набула статусу податкового боргу.

На виконання наведених положень норм чинного законодавства, контролюючим органом було сформовано та направлено платнику вимоги про сплату боргу (а.с.22).

Отже, сума податкового зобов’язання, що заявлена у позові до стягнення, у розмірі 2210,0грн. є саме податковим боргом відповідача.

Позивачем здійснені всі передбачені чинним законодавством заходи щодо стягнення податкового боргу.

Враховуючи викладене та відсутність відзиву відповідача щодо суті позову, в тому числі проплат на погашення існуючої заборгованості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а саме, кошти в розмірі 2210,0грн. підлягають стягненню з рахунків відповідача в обслуговуючих банках.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 242-246, 250, 255, 293,295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод металоконструкцій та нестандартного обладнання», третя особа: Західно-Донбаська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про стягнення заборгованості – задовольнити в повному обсязі.

Стягнути податковий борг з орендної плати з юридичної особи в сумі 2210,00грн. (дві тисячі двісті десять гривень 00 копійок) з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод металоконструкцій та нестандартного обладнання» (код ЄДРПОУ 36573450) у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Суддя (підпис) Рішення не набрало законної сили станом на 17.01.2018 Суддя З оригіналом згідно Помічник судді ОСОБА_1 ОСОБА_2