Рішення № 71998548, 15.01.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2018 року Справа № 804/8503/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Стальком" до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Стальком" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС України у Дніпропетровській області м. Дніпро від 17.11.2017 року №0050351204.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 30.11.2017 року ТОВ «ТД Стальком» отримало від ГУ ДФС у Дніпропетровській області податкове повідомлення-рішення від 17.11.2017 року №0050351204, за яким протиправно нараховано суму грошового зобов'язання у розмірі 16 525, 50 грн, оскільки вказане податкове повідомлення-рішення складено на підставі висновків ОСОБА_1 камеральної перевірки №17537/04-36-12-04/39122725 від 20.10.2017 р., які є фактичним наслідком зупинки реєстрації податкової накладної №15 від 08.08.2017р., та має причинний зв'язок між подіями, які виникли при допущені перевищення повноважень при здійсненні функції податкового контролю. З урахуванням викладеного, позивач просив скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС України у Дніпропетровській області м. Дніпро від 17.11.2017 року № НОМЕР_1, як протиправне.

Представник позивача надав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, подав до суду відзив на позов в якому просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що при проведенні контролюючим органом камеральної перевірки податкової декларації ТОВ «ТД Стальком» з ПДВ за серпень 2017 року №9189791965 та інформації наявної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлено, що ТОВ «ТД Стальком» складено у серпні 2017 року та внесено для реєстрації в Єдиний реєстр податкових накладних податкові накладні на постачання товарів/послуг на суму ПДВ 221 256,00 грн. Однак, ТОВ «ТД Стальком» згідно з податковою декларацією з ПДВ за серпень 2017 року №9189791965 віднесено до податкових зобов'язань суму ПДВ у розмірі 210 239,00 грн., за податковими накладними за серпнь 2017 року, зареєстрованими в ЄРПН Позивачем до податкових зобов'язань не віднесено 11 017,00 грн. Враховуючи вищезазначене, вважають вимоги позивача безпідставними та не доведеними.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Частиною 4 статті 243 КАС України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Враховуючи наведене, у зв'язку із неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового розгляду, а також за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі письмовими доказами.

Суд зазначає, що на момент розгляду справи в порядку письмового провадження 15.01.2018 року Законом України “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів” внесето зміни до Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до п. 10 ч. 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 15.12.2017 року справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності Кодексу в редакції від 15.12.2017 року, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності нової редакції Кодексу. Відтак, справу розглянуто в порядку письмового провадження керуючись КАС України в редакції від 15.12.2017 року.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи, що головним державним ревізором-інспектором відділу адміністрування податку на додану вартість території обслуговування ДПІ у соборному районі м. Дніпра управління податків і зборів з юридичних осіб Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за серпень 2017 року ТОВ «ТД Стальком». За результатами перевірки складено акт №17537/04-36-12-04/39122725 від 20.10.2017 року та 03.11.2017 року ТОВ «ТД Стальком» до ГУ ДФС у Дніпропетровській області було надано заперечення на вказаний акт.

22.11.2017 року ТОВ «ТД Стальком» отримало від Держаної податкової інспекції у Соборному районі м. Дніпра відповідь вих.№33499/10/04-36-12-01-16 від 14.11.2017р. на заперечення до висновків ОСОБА_1 камеральної перевірки №17537/04-36-12-04/39122725 від 20.10.2017 р. За результатами розгляду заперечення, було визначено, що висновки викладені у акті правомірні, відповідають нормам чинного законодавства та залишаються без змін, а також те, що у зв'язку із цим буде прийняте повідомлення -рішення.

17 листопада 2017 року ГУ ДФС у Дніпропетровській області прийняте податкове повідомлення-рішення від №0050351204, за яким нараховано суму грошового зобов'язання у розмірі 16 525, 50 грн., де сума у розмірі 11 017 грн. - сума збільшення податкового зобов'язання, а сума 5 508,5 грн. - сума штрафних санкцій.

Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням від 30.11.2017 року № №0050351204 ТОВ «ТД Стальком» було подано адміністративний позов до суду, правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб’єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходив з наступного.

ідповідно до положень п.185.1 ст.185 ПКУ, об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно з положеннями п.187.1 ст.187 ПКУ, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п.192.1 ст.192 ПКУ, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно п.п.192.1.1 п.192.1 ст.192 ПКУ, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов'язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.

Вимогами п.192.3 ст.192 ПКУ передбачено, що результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Так, судом встановлено, що між ТОВ «ТД Стальком» та ТОВ «ГК «Пріоритет» укладено договір №3003/17 від 30.03.2017р у відповідності до умов договору, специфікації № 0708/17 від 07.08.2017 р. виникли взаємовідносини згідно із якими ТОВ «ТД Стальком» набуло права та обов'язки як постачальник, а ТОВ «ГК «Пріоритет» - як покупець. У серпні 2017 р. було здійснено поставку товару «труби сталеві безшовні холоднодеформовані м/ст20 51,0x2,0 нд» код УКТ ЗЕД 7304. За фактом поставки здійсненої у серпні 2017 р., було складено та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН) по відношенню до цієї події було складено та направлено для реєстрації у ЄРПН дві податкові накладні.

08.08.2017 року було складено та направлено для реєстрації до ЄРПН податкову накладну №15 та податкову накладну №18 від 08.08.2017р. які мають відношення до однієї події.

Податкову накладну №15 від 08.08.2017р. згідно отриманої квитанції, №1 прийнято але реєстрацію зупинено на підставі п.201.16 ст.201 ПК України, як зазначено: «ПН/РН відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 р. №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД 7304.

ТОВ «ТД Стальком» на адресу Державної фіскальної служби України був направлений лист від 30.08.2017 року № 3008/17-1 про розблокування реєстрації податкової накладної №15 від 08.08.2017р та листом № 1709/01-01 від 01.09.2017 року направлено на документи необхідних для розблокування податкової накладної.

Згідно рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 139318/39122725 від 05.09.2017 року позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної №15 від 08.08.2017 року з посиланням на «платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатнім для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування. (а.с. 22).

ТОВ «ТД Стальком» було виписано податкову накладну №18 від 08.08.2017 року на суму 66099,95 грн., в тому числі ПДВ 11016,66 грн., та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних 07 вересня 2017 року № НОМЕР_2 (а.с. 43,44).

Відповідачем не заперечувалось, що податкова накладна №15 від 08.08.2017 року на суму ПДВ 11016,66 грн. залишається в статусі «в реєстрації відмовлено», а відтак у позивача відсутня була можливість здійснити корегування вказаної податкової накладної, а оскарження рішення ДФС від 05.09.2017 року є правом позивача, а не обов’язком.

Посилання відповідача на те, що подані первинні документи не підтверджують повноту проведених операцій підприємства у серпні 2017 року та не спростовують факту проведених взаємовідносин з контрагентом ТОВ «Група Компаній «Пріоритет» 08.08.2017 року є безпідставними, оскільки реєстрація податкової накладної № 18 від 08.08.2017 року, яка виписана на підставі договору укладеного 30.03.2017 року з ТОВ «Група Компаній «Пріоритет», відбулась 07.09.2017 року.

Отже, позивач в декларації відобразив данні, вказані в складеній на підставі первинних документів податковій накладній № 18 від 08.08.2017 року.

Враховуючи встановлені обставини, а також встановлений Податковим кодексом України принцип податкового законодавства України, а саме принцип презумпції правомірності рішень платника податку, відповідно до якого в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючого органу, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу (пп.4.1.4 ст.4 ПКУ), суд вважає, що позивем не допущено порушення податкового законодавства щодо заниження суми податковх зобов’язань за серпень 2017 року на суму ПДВ 11017,00 грн.

Таким чином, відповідач при прийнятті спірних податкових повідомлень-рішень діяв не на підставі, не в спосіб, що передбачені законами України, та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає вимоги позивача такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 17.11.2017 року № НОМЕР_1.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Стальком" (ЄДРПОУ 39122725) судовий збір у розмірі 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1