Рішення № 71998473, 25.01.2018, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/3244/17

№ 2-а/688/4/18

Рішення

Іменем України

25 січня 2018 року Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого – судді Березової І.О.

при секретарі Грицак Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Шепетівка

справу за адміністративним позовом ОСОБА_1

до Шепетівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області

про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Шепетівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області, посилаючись на те, що 05 вересня 2017 року звернулася до Шепетівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області із заявою про призначення їй пенсії за вислугу років як працівнику охорони здоров'я на підставі п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Однак 11 вересня 2017 року відповідач відмовив у призначенні пенсії у зв’язку з тим, що останній не зарахував їй стаж роботи на посаді лікаря-психотерапевта поліклінічного відділення Шепетівської центральної районної лікарні в період з 04 серпня 1995 року по 01 листопада 1996 року, який має бути зарахований у подвійному розмірі та становить 1 рік 2 місяці 28 днів, дані про вказану роботу відображені у трудовій книжці, а також стаж роботи на посаді лікаря-інфекціоніста інфекційного кабінету поліклініки у вузловій лікарні ст. Шепетівка в період з 21 лютого 2002 року по 31 грудня 2003 року, який має бути зарахований у подвійному розмірі, та становить 1 рік 10 місяців 11 днів, відомості про дану роботу підтверджені уточнюючою довідкою; таким чином, її стаж роботи на посаді лікаря станом на 01.01.2016 року з урахуванням положень ст. 60 Закону України « Про пенсійне забезпечення» складає 25 років 6 місяців 9 днів, що дає їй право у призначенні пенсії за вислугу років на підставі спеціального стажу. Вважає, що дії відповідача щодо позбавлення її права на отримання пенсії за вислугу років є необґрунтованими та такими, що суперечать діючому законодавству, а тому просить визнати дії відповідача протиправними і зобобов’язати останнього призначити їй пенсію за вислугу років відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Позивач та її представник ОСОБА_2 у судовому засіданні позов підтримали з підстав, викладених у ньому.

Представник відповідача проти позову заперечила, посилаючись на те, що 05 вересня 2017 р. позивач звернулася до Шепетівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України із заявою щодо призначення пенсії за вислугу років згідно статті 55 п. «е» Закону України "Про пенсійне забезпечення". Загальний стаж роботи позивача становить 30 років 11 місяців та 01 день, в тому числі стаж роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років 24 роки 1 місяць 4 дні.

Пункт «е» статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначає, що право на пенсію відповідно до вищевказаного закону мають працівники освіти, охорони здоров"я та соціального забезпечення за переліком посад, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року № 909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років" після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи з 01 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року не менше 26 років 6 місяців. До досягнення вищезазначеного віку право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення, які мали вислугу років на відповідних посадах не менше 25 років станом на 01 квітня 2015 року та 25 років 6 місяців станом на 01 січня 2016 року.

Шепетівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області листом від 11 вересня 2017 року №6891/03 відмовило у призначенні пенсії за вислугу років позивачу, так як на дату звернення стаж роботи позивача, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, становить 24 роки 1 місяць 4 дні при необхідному спеціального стажу роботи з 01 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року не менше 26 років 6 місяців. Зараховано до спеціального стажу період роботи з 01 серпня 1993 року по 01 січня 2016 року та незарахований стаж роботи на посаді лікаря-психотерапевта поліклінічного відділення Шепетівської центральної районної лікарні в період її роботи з 04 серпня 1995 року по 01 листопада 1996 року та стаж роботи на посаді лікаря-інфекціоніста інфекційного кабінету поліклініки вузлової лікарні ст. Шепетівка в період її роботи на вказаій посаді з 21 лютого 2002 року по 31 грудня 2003 року в подвійному розмірі.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, покази свідків, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що 05 вересня 2017 р. позивач звернулася до Шепетівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України із заявою щодо призначення пенсії за вислугу років згідно статті 55 п. «е» Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Шепетівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області листом від 11 вересня 2017 року № 6891/03 відмовило позивачу у призначенні пенсії за вислугу років, так як на дату звернення стаж роботи позивача, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, становить 24 роки 1 місяць 4 дні при необхідному не менше 26 років 6 місяців. Незарахований період роботи на посаді лікаря-психотерапевта поліклінічного відділення Шепетівсько центральної районної лікарні в період її роботи з 04 серпня 1995 року по 01 листопада 1996 року та стаж роботи на посаді лікаря-інфекціоніста інфекційного кабінету поліклініки вузлової лікарні ст. Шепетівка в період її роботи на вказаній посаді з 21 лютого 2002 року по 31 грудня 2003 року в подвійному розмірі.

Відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здорров’я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 року не менше 25 років та після цієї дати: до досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров’я та соціального забезпечення, які в період до 1 січня 2016 року мали вислугу років на відповідних посадах не менше тривалості, передбаченої абзацами першим та другим цього пункту, тобто 25 років 6 місяців.

Відповідно до п. 20 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Згідно відомостей у трудовій книжці позивач працювала в Шепетівській центральній районній лікарні на посаді лікаря –психотерапевта поліклінічного відділення в період з 04 серпня 1995 року по 01 листопада 1996 року, що підтверджується записами в трудовій книжці позивача: наказом за № 150к від 04.08.1995 року про прийняття ОСОБА_1 до Шепетівської центральної районної лікарні на посаду лікаря –психотерапевта поліклінічного відділення, де позивач пропрацювала до 01.11.1996 року, що підтверджується наказом № 218к від 01.11.1996 року.

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» робота у психіатричних закладаї охорони здоров’я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Згідно ст. 1 Закону України «Про психіатричну допомогу» психіатричний заклад – психоневрологічний, наркологічний чи інший спеціалізований заклад, центр, відділення тощо всіх форм власності, діяльність яких пов’язана з наданням психіатричної допомоги.

Пунктом 2 Інструкції «про проведення обов’язкових попередніх та періодичних психіатричних оглядів», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 17.01.2002 року № 12, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.02.2002 року за № 94/6382, до психоневрологічних закладів охорони здоров’я віднесені в тому числі кабінети.

Таким чином, заклади здоров’я: протитуберкульозні кабінети, психіатричні кабінети, кабінети інфекційних захворювань, психоневрологічні відділення, психіатричні бригади швидкої допомоги відносяться до таких, час роботи в яких зараховується до стажу роботи в подвійному розмірі.

Наведене підтверджується наказом № 98 Шепетівської центральної районної лікарні від 14 жовтня 1996 року, в якому зазначено, що скорочуються посади лікаря-психотерапевта та медичної сестри психіатричного кабінету, довідкою Шепетівської центральної районної лікарні від 06.10.2017 року за № 20/1817 за підписом головного лікаря Шепетівської ЦРЛ ОСОБА_3, з якої вбачається, що посаду лікаря-психотерапевта поліклінічного віділення було виключено із штатного розпису з 15.12.1996 року.

Крім того, позивач працювала у вузловій лікарні станції Шепетівка на посаді лікаря –інфекціоніста інфекційного кабінету поліклініки по сумісництву в період з 21.02.2002 року по 31.12.2003 року. Однак дані про роботу у цей період у трудовій книжці позивача не відображено. Вказаний вище факт підтверджується даними уточнюючої довідки № 266 від 21.08.2017 року за підписом головного лікаря вузлової лікарні ОСОБА_4, відповідно до якої ОСОБА_1 працює в вузловій лікарні ст. Шепетівка з 29.12.2000 року відповідно до наказу № 59 від 29.12.2000 року по даний час; під час роботи працювала по сумісництву: з 21.02.2002 року на 0,25 посади лікаря-інфекціоніста інфекційного кабінету поліклініки, наказ № 9 «б» від 29.12.2002 року; з 01.06.2002 року по 31.12.2003 року на 0,5 посади лікаря –інфекціоніста інфекційного кабінету поліклініки, накази № 37 «2» від 05.06.2002 року; № 1 «13» від 02.01.2003 року. В процесі роботи контактувала з хворими на лихоманку неясної етіології, сальмонельоз, дизентерію, ГЕК, лептоспіроз, менінгококову інфекцію, кашлюк, ентеробіоз, гепатит «В», гепатит «С», ВІЛ/СНІД, з інфікованим матеріалом ( кров, кал, слиз), так, як безпосередньо проводила забір аналізів для визначення збудника інфекції.

Відповідно до ч.2 ст. 21 Кодексу законів про працю України працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Постановою Кабінету Міністрів України № 245 від 03.04.1993 року передбачено, що робітники, спеціалісти і службовці державних підприємств, установ і організацій мають право працювати за сумісництвом, тобто виконувати, крім своєї основної, іншу роботу на умовах трудового договору. На умовах сумісництва працівники можуть працювати на тому або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина у вільній від основної роботи час.

За правилами ст. 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсія за вислугу років відноситься до трудових пенсій.

Статтею 3 цього Закону передбачено, що право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом, особи, якв працюють на підприємствах, в установах, організаціях, кооперативах (у тому числі за угодами цивільно-правового характеру), незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, або є членами колгоспів та інших кооперативів (далі іменуються – підприємства та організації, якщо не обумовлено інше), - за умови сплати підприємствами та організаціями страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Так, згідно зі ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Спеціальнй стаж – це період роботи в певних умовах праці чи на посадах, з якими законодавець пов’язує пільгове (або за особливими правилами) пенсійне забезпечення.

Вислуга років є видом спеціального стажу. Це період виконання особливого роду трудової діяльності або державної служби, коли до особи, яка її здійснює, пред’являють особливі вікові, а також підвищені психічні та фізичні вимоги, при тривалому виконання якої особа втрачає відповідну професійну працездатність.

У зазначених нормативно-правових актах відсутнє застереження щодо призначення пенсії за вислугу років виключно з урахуванням стажу за основним місцем роботи, таке право надається та ґрунтується особі за виконання специфічної роботи, що в даному випадку підтверджується уточнюючою довідкою.

У відповідності до ч. 1 ст. 48 КЗпП України, а також ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Трудова книжка ОСОБА_1 містить відомості щодо прийняття її на роботу лікарем -психотерапевтом у зазначений спірний період, тобто містить відомості про характер її роботи.

Трудова діяльність позивача на посаді лікаря-інфекціоніста інфекційного кабінету поліклініки вузлової лікарні ст. Шепетівка підтверджується зазначеною вище уточнюючою довідкою, показаннями свідків, іншими даними.

Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у лікувальному закладі за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до п. 10 листа Вищого адміністративного суду України № 1406/100 /13-08 від 14.08.2008 р. «Про практику застосування законодавства з питань пенсійного забезпечення» (за результатами справ розглянутих Вищим адміністративним судом України у касаційному порядку) слідує, що за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливість одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації, або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій встановлені в Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно якого положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній» від 12 серпня 1993 року N 637 визначено, що для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій.

Пунктом 18 зазначеного Порядку передбачено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до висновку, що Шепетівським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Хмельницької області необґрунтовано було відмовлено позивачу у зарахуванні до стажу роботи, що дає право на призначення пільгової пенсії, чим порушено її законні права та інтереси.

Факт роботи позивача на посаді лікаря-психотерапевта у спірний період роботи підтвердили допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Вказані обставини підтверджуються відповідними записами в трудовій книжці, копія якої міститься в матеріалах справи.

Досліджені судом довідки про стаж роботи, трудова книжка позивача, а також показання свідків доводять, що у вказаний період часу позивач працювала на посадах, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах та виконувала встановлені норми обслуговування, в звязку з чим суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та необхідність скасування протиправного рішення відповідача.

Судові витрати по справі відповідно до ст. 94 КАС України підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі на користь позивача.

На підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення», керуючись ст..ст. 10, 11, 14, 69-71, 86, 94, 158-163, КАС України,

суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Шепетівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Шепетівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Зобов'язати Шепетівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 05 вересня 2017 року, зарахувавши в подвійному розмірі у пільговий трудовий стаж період роботи: на посаді лікаря-психотерапевта поліклінічного відділення Шепетівської центральної районної лікарні Хмельницької області в період з 04 серпня 1995 року по 01 листопада 1996 року; на посаді лікаря-інфекціоніста інфекційного кабінету поліклініки вузлової станції Шепетвка Хмельницької області в період з 21 лютого 2002 року по 31 грудня 2003 року.

Зобов'язати Шепетівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області зарахувати ОСОБА_1 стаж роботи з 04 серпня 1995 року по 01 листопада 1996 року на посаді лікаря-психотерапевта поліклінічного відділення Шепетівської ЦРЛ Хмельницької області та стаж роботи на посаді лікаря-інфекціоніста інфекційного кабінету поліклініки вузлової лікарні ст.. Шепетівка Хмельницької області в період з 21 лютого 2002 року по 31 грудня 2003 року в подвійному розмірі відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та виплачувати таку пенсію з 05 вересня 2017 року.

Присудити ОСОБА_1 з Державного бюджету України судовий збір в сумі 640 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: