
Справа № 686/22872/17
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2018 року Хмельницький міськрайонний суд в складі :
головуючого - судді Приступи Д.І.
при секретарі Стрілець С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому справу за позовом військової частини А0998 (місцезнаходження: 81000, Львівська область, м. Яворів, вул. Івана Хрестителя , код ЄДРПОУ 07652444, МФО 820172, р/р 35212060005499, Держказначейська служба України м. Київ) до ОСОБА_1 (місце проживання: 29000, АДРЕСА_1) про стягнення безпідставно отриманих коштів, -
встановив:
В листопаді 2017 року позивач військова частина А 0998 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів.
Посилаючись на те, що військова частина А 0998 є органом військового управління в системі Збройних Сил України, має самостійний баланс та печатку, є юридичною особою. Командир військової частини А 0998 несе повну відповідальність перед органом управління майном - Міністерством оборони України за стан та діяльність переданого йому військового майна, його схоронністю та ефективністю, використання закріпленої за частиною державною технікою.
З 21 листопада 2014 року ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині А 0998 на посаді навідника 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 8 механізованої роти, 3 механізованого батальйону, його зараховано до списків частини всіх видів забезпечення.
Однак відповідач, маючи на меті ухилитись від військової служби, 12 січня 2015 року самовільно залишив територію військової частини В 0998 та проводив час на власний розсуд. Самовільно залишивши військову частину В 0998, він продовжував отримувати грошове забезпечення.
Враховуючи положення п.34.4 розділу ХХХІV Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України № 260 від 11 червня 2008 року, військовослужбовцям, які самовільно залишили військові частини або місця служби на строк понад 10 діб, незалежно від причини залишення, виплата грошового забезпечення призупиняється з дня самовільного залишення військової частини або місця служби та поновлюється з дня повернення.
Відповідно до ст.ст.1212, 1213 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.
Відповідачем незаконно використовуються грошові кошти, надмірно виплачені йому частиною в рахунок грошового забезпечення, що є заподіянням прямої дійсної шкоди частині і підлягає відшкодуванню у встановленому порядку.
Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь військової частини А 0998 безпідставно отримані кошти в сумі 2404 грн. 00 коп.
Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, у випадку неявки відповідача не заперечив, щодо заочного розгляду справи, позовні вимоги підтримав в тому обсязі, що визначений у позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, заяви про розгляд справи без його участі не надсилав, про причини неявки суд не повідомив.
Із письмової згоди представника позивача суд ухвалив заочний розгляд справи, на підставі наявних у справі доказів відповідно до ст. 280 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що з 21 листопада 2014 року ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині А 0998 на посаді навідника 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 8 механізованої роти, 3 механізованого батальйону, його зараховано до списків частини всіх видів забезпечення.
Однак відповідач, маючи на меті ухилитись від військової служби, 12 січня 2015 року самовільно залишив територію військової частини В 0998 та проводив час на власний розсуд. Самовільно залишивши військову частину В 0998, він продовжував отримувати грошове забезпечення.
Відповідно до ст.ст.131, 216 статуту внутрішньої служби Збройних Сил України військовослужбовці зобов'язані постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місця служби в службовий час і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
Відповідно до п.34.4 розділу ХХХІV Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України № 260 від 11 червня 2008 року, військовослужбовцям, які самовільно залишили військові частини або місця служби на строк понад 10 діб, незалежно від причини залишення, виплата грошового забезпечення призупиняється з дня самовільного залишення військової частини або місця служби та поновлюється з дня повернення.
Згідно ст.ст.1212, 1213 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.
Відносно цих вимог судом встановлено, що відповідачу ОСОБА_1 було нараховане грошове забезпечення в період його відсутності на військовій службі з 12 січня 2015 року по 20 лютого 2015 року в сумі 2404 грн. 00 коп., що підтверджується довідкою військової частини А0998 за № 938 від 20 лютого 2015 року, дані кошти він отримав та не повернув. Відповідачем незаконно використані грошові кошти, надмірно виплачені йому частиною в рахунок грошового забезпечення, що є заподіянням прямої дійсної шкоди частині і підлягає відшкодуванню у встановленому порядку.
Таким чином, суд вважає, що з відповідача ОСОБА_1 належить стягнути на користь військової частини А 0998 безпідставно отримані ним кошти в сумі 2404 грн. 00 коп., задовольнивши повністю позовні вимоги.
Оскільки позивачами не сплачено судовий збір при подачі позовної заяви до суду в сумі 1218 грн., а позовні вимоги задоволено повністю, то згідно вимог ст.88 ч.3 ЦПК України ці витрати належить стягнути з відповідача на користь Державного бюджету України.
На підставі викладеного, ст.121 Конституції України, ст.ст.1212, 1213 ЦК України, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-83, 264-265, 280 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь військової частини А 0998 безпідставно отримані кошти в сумі 2404 (дві тисячі чотириста чотири) гривні 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України судовий збір в розмірі 640 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення, учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Хмельницької області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано та закінчення строку для подання відповідачем заяви про перегляд заочного рішення.
Суддя Хмельницького
міськрайонного суду Д.І. Приступа
Судове рішення № 71997731, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області було прийнято 25.01.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 686/22872/17. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: