Ухвала суду № 71997266, 02.02.2018, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/897/18Головуючий у 1-й інстанції Дуда О.О. Провадження № 11-сс/789/36/18 Доповідач - Сарновський В.Я.Категорія - на ухвалу слідчого судді

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2018 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого - Сарновського В.Я.

Суддів - Ваврів І. З., Коструба Г. І.,

при секретарі — ОСОБА_1,

з участю прокурора — ОСОБА_2,

підозрюваного — ОСОБА_3,

захисника — ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою підозрюваного ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 18 січня 2018 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Даною ухвалою слідчого судді задоволено клопотання слідчого групи слідчих у кримінальному провадженні – т.в.о. слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області майор поліції ОСОБА_5, погоджене прокурором прокуратури Тернопільської області ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, безробітного, не депутата, не адвоката, раніше судимого:

- 11.06.2001 Бучацьким районним судом за ч.1 ст. 229-6 КК України ( в редакції 1960 року), до позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців з іспитовим строком 1 рік, штраф 300 грн.;

- 10.06.2004 Тернопільським міськрайонним судом за ч.2 ст.185 КК України, до позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців з іспитовим строком 2 роки;

- 23.10.2007 Тернопільським міськрайонним судом за ч.1 ст.309 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки з іспитовим строком 2 роки;

- 06.06.2012 Тернопільським міськрайонним судом за ч.2 ст.309, ч.1 ст.186 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців;

- 30.06.2014 Тернопільським міськрайонним судом за ч.1 ст.125 КК України до громадських робіт терміном 60 годин,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

Щодо ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено розмір застави у сумі 500000 грн. (п’ятсот тисяч) гривень.

Слідчий суддя задовольняючи клопотання старшого слідчого виходив з того, що ОСОБА_3, який раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, на даний час підозрюється у скоєнні тяжкого злочину і наявні ризики того, що може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити або спотворювати будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення і застосування більш м’якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить належного виконання підозрюваним процесуальних обов’язків та його належну поведінку.

В апеляційній скарзі підозрюваний ОСОБА_3 просить ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду скасувати, стверджуючи про відсутність в його діях складу злочину. Також наголошує на незадовільному стані свого здоров’я.

Заслухавши суддю-доповідача, підозрюваного та його захисника, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили скасувати оскаржену ухвалу, прокурора, яка вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а апеляційну скаргу підозрюваного безпідставною, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів з’ясувала наступне.

З наданих суду матеріалів провадження слідує, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке може бути призначено покарання у виді позбавлення волі строком до десяти років.

Як вбачається з клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу та пред'явленої ОСОБА_7 підозри, в період з червня 2017 року по 10 січня 2018 року діючи за попередньою змовою четверо осіб, відносно яких здійснюється досудове розслідування у даному провадженні, в с. Озерна Зборівського району Тернопільської області, незаконно виготовляли та зберігали з метою збуту психотропну речовину – амфетамін. ОСОБА_3 перебуваючи 08.09.2017р. поблизу багатоквартирного будинку в м.Тернопіль вул.Л.Українки, 5, незаконно отримав від одного з них психотропну речовину – амфетамін з метою збуту наркозалежним особам у м.Тернопіль. В подальшому ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою з цими особами, відносно яких здійснюється досудове розслідування у даному провадженні, перебуваючи по місцю свого проживання за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4, збув ОСОБА_8 (анкетні дані змінено) за 300 гривень психотропну речовину амфетамін масою в перерахунку на основу 0.1007 грама.

17 січня 2018 року ОСОБА_3 вручено повідомлення підозру за ч.2 ст.307 КК України.

Доводи захисника про порушення порядку вручення цього повідомлення колегія суддів вважає безпідставними, оскільки з матеріалів провадження вбачається, що воно вручене з дотриманням вимог ст.278 КПК України слідчим, який включений до складу групи слідчих у даному кримінальному провадженні за участю захисника підозрюваного.

Висновки слідчого судді про обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_3 підозри є вірними, оскільки вони підтверджуються доданими до клопотання органу досудовго слідства та дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме даними протоколу допиту свідка ОСОБА_8, який повідомив про обставини, за яких ОСОБА_3 незаконно збув йому наркотичний засіб, та висновком експерта №2-835/17 від 31.10.2017р., яким підтверджується, що збута порошкоподібна речовина є психотропною (амфетамін) масою 0,1007 грама, в перерахунку на основу.

Доводи апеляційної скарги та захисника про недоведеність винуватості ОСОБА_3 за ч.2 ст.307 КК України не є підставою для скасування оскарженої ухвали, оскільки питання наявності в його діях складу цього злочину має вирішуватися судом при розгляді обвинувачення по суті. На даний час розпочато досудове розслідування, в ході якого проведені лише першочергові слідчі дії для з’ясування усіх обставин вчинення ОСОБА_3 тяжкого злочину.

Відповідно до змісту рішень Європейського суду з прав людини (“Мюррей проти Сполученого Королівства” від 28 жовтня 1994 р., “Фокс, Кемпбел і Гартлі проти сполученого Королівства” від 30 серпня 1990 року), факти які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для висунення обвинувачення чи винесення обвинувального вироку. Достатньо щоби вони могли переконати об’єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

З урахуванням наведеного, оцінюючи доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що додані до клопотання слідчого матеріали містять достатні відомості, які на даному етапі розслідування дають підстави підозрювати ОСОБА_3 у незаконному придбанні, зберігання та збуті психотропних речовин, вчиненого повторно, особою яка раніше вчинила злочин передбачений ст. 309 КК України, за попередньою змовою групою осіб.

Враховуючи наведені обставини, а також характер вчиненого і тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у випадку визнання його винуватим, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді про наявність підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити його належну процесуальну поведінку.

На переконання колегії суддів, при обранні виду запобіжного заходу слідчий суддя також вірно врахував відомості про особу підозрюваного, який не працює, перебуває на обліку в Тернопільському обласному наркологічному диспансері з приводу розладів психіки і поведінки внаслідок вживання опіоїдів (синдром залежності), раніше неодноразово судимий, в тому числі за скоєння злочинів, що пов’язані з незаконним обігом наркотичних засобів.

Будь-яких доказів, які би підтверджували доводи захисника про наявність у підозрюваного міцних соціальних зв’язків по місцю проживання не було надано ні слідчому судді під час розгляду клопотання, ні в ході апеляційного розгляду.

Таким чином, встановлені в ході судового розгляду обставини в сукупності свідчать про те, що більш м’який запобіжний захід, не пов’язаний з триманням під вартою, не зможе запобігти передбаченим ст.177 КПК України ризикам спілкування підозрюваного з іншими співучасниками злочину та свідками, вчинення ним іншого кримінального правопорушення, перешкоджання розслідуванню та знищення, приховання або спотворення будь-якої із речей які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Доводи сторони захисту про потребу в лікуванні підозрюваного не спростовують наявності в даному випадку ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також не є безумовною підставою для звільнення його з під варти, оскільки відповідно до ст.ст.7,11 Закону України “Про попереднє ув'язнення” в місцях попереднього ув'язнення відповідно до законодавства про охорону здоров'я організуються і проводяться медичний огляд осіб, щодо яких як запобіжний захід обрано тримання під вартою, їх медичне обслуговування, а також лікувально-профілактична і протиепідемічна робота.

Доводи сторони захисту про неможливість перебування підозрюваного під вартою не підтверджуються матеріалами провадження.

Так, згідно витягу із медичної карти стаціонарного хворого №00557 ОСОБА_3 дійсно 17 січня 2018 року поступив у Тернопільську міську лікарню №2 і в той же день був виписаний з покращенням стану здоров’я (а.п.37). Також, згідно цього витягу, в ОСОБА_3 встановлено гіпертонічну хворобу І стадії, помірний ризик серцево-судинних ускладенень та неускладенений кардіально-церебральний гіпертензивний криз. При цьому, 16.01.2018р. тричі викликав бригаду швидкої медичної допомоги з приводу гіпертензивних кризів, отримував лікування і від запропонованої госпіталізації відмовлявся. Згідно довідки цієї лікарні від 17 січня 2018 року в результаті медичного огляду ОСОБА_3 встановлено, що він може перебувати в умовах ІТТ.

Таким чином, матеріали справи не містять і стороною захисту суду не надано об’єктивних даних про неможливість підозрюваного за станом здоров’я перебувати в умовах попереднього ув’язнення.

Крім того, колегія суддів враховує, що за наявності об’єктивних даних про такі обставини підозрюваний та його захисник вправі згідно ст.201 КПК України подати клопотання про зміну запобіжного заходу, надавши згідно вимог ч.2 ст.92 КПК України слідчому судді підтвердження усіх відомостей стосовно особи підозрюваного, які вважають необхідним дослідити для врахування їх доводів.

Також, з матеріалів провадження слідує, що слідчий суддя одночасно із застосуванням запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначив альтернативний захід - заставу, в межах передбачених п.3 ч.5 ст.182 КПК України, вірно врахувавши при цьому об’єктивні обставини кримінального правопорушення, яке пов’язане з незаконним обігом наркотичних речовин, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

Таким чином, колегія суддів приходить до переконання, що оскаржувана ухвала слідчого судді відповідає вимогам закону, ґрунтується на всебічному дослідженні наданих суду матеріалів провадження, з урахуванням як тяжкості кримінального правопорушення, так і конкретних обставин його вчинення, а тому не вбачає підстав для її скасування і задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.176-178,183,184,194,404,407,422 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 18 січня 2018 року — без змін.

Ухвала апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_9