Ухвала суду № 71997190, 29.01.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/793/41/18 Справа № 691/1288/17 Категорія: ст. 181 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2018 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів ОСОБА_2 ОСОБА_3Биби Ю. В., ОСОБА_4Дмитренка М. І.

при секретарі Єгоровій С.А.

за участю прокурора Онищенка І.С.

захисника ОСОБА_5

підозрюваного ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу прокурора Смілянської місцевої прокуратури ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Городищенського районного суду Черкаської області від 09 січня 2018 року про відмову в задоволенні клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо підозрюваного

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, не працює, неодруженого, малолітніх дітей на утриманні не має, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України,-

в с т а н о в и л а :

Прокурор Смілянської місцевої прокуратури ОСОБА_7Ю, звернувся з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваного ОСОБА_8, який підозрюється у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР 12.09.2017 року за № 12017250230002034, за ч. 2 ст. 307 КК України.

У клопотанні прокурор посилається на те, що 13.10.2017 в період часу з 07 год. 20 хв. по 10 год. 10 хв., працівниками поліції, під час проведення санкціонованого обшуку домоволодіння №33 по вул. Партизанській у с. Свидівок Черкаського району, за місцем проживання ОСОБА_9, 24.11.1995р.н., було виявлено та вилучено 122 пакетики з порошкоподібною речовиною, 20 пакетиків з речовиною рослинного походження зеленого кольору, в одному з яких речовина рослинного походження, яка згідно висновку експерта № 2/2521 від 13.10.2017, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабіс, масою в перерахунку на висушену речовину становить 17.07 грам, в другому пакеті знаходилась речовина рослинного походження, яка згідно висновку експерта 2/2520 від 13.10.2017, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабіс, масою в перерахунку на висушену речовину становить 3.43 грам, загальною масою 20.5 грам, які ОСОБА_6 за попередньою змовою та разом з ОСОБА_9, у невстановлений слідством день та час незаконно придбали та зберігали за вказаною адресою з метою подальшого збуту.

13.10.2017 о 10 год. 15 хв. ОСОБА_6 затриманий в порядку ст. 208 КПК України.

13.10.2017 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме, незаконному придбанні та зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу з метою збуту, за попередньою змовою групою осіб.

Ухвалою слідчого судді Городищенського районного суду Черкаської області від 09 січня 2018 року в задоволенні клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою судді Городищенського районного суду м.Черкаси від 09 січня 2018 року, прокурор Смілянської місцевої прокуратури ОСОБА_7 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить вищевказану ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою продовжити ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в межах строку досудового розслідування, посилаючись на необхідність запобігання спробам підозрюваного вчинити дії (ризики), передбачені ст.177 КПК України.

Заслухавши доповідача, доводи прокурора про задоволення апеляційної скарги, пояснення підозрюваного про безпідставність задоволення апеляційних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Так, у відповідності до ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим, кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Частиною 1 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув’язнення.

Згідно ч.1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177цього Кодексу.

Постановляючи ухвалу про відмову в задоволенні клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6, слідчий суддя місцевого суду виходив з того, лікарське свідоцтво про смерть ОСОБА_10 та протокол допиту потерпілої ОСОБА_11 про обставини викрадення ОСОБА_10 не мають жодного відношення до пред'явленого ОСОБА_6 обвинувачення за ч. 2 ст. 307 КК України.

Протокол допиту підозрюваного ОСОБА_8 і його заява про видачу паспорта також не містять фактичних даних, які давали б підстави об'єктивно підозрювати останнього у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Матеріали клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не містять ухвали слідчого судді про обрання даного виду запобіжного заходу.

Постановляючи ухвалу про відмову в задоволенні клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6, слідчий суддя місцевого суду по суті дійшов до вірного висновку про відмову в задоволенні клопотання про продовження запобіжного заходу, так як в матеріалах кримінального провадження відсутня ухвала слідчого про обрання щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та відсутня обґрунтована підозра, так як докази, надані суду, не мають жодного відношення до пред'явленого ОСОБА_6 обвинувачення за ч. 2 ст. 307 КК України.

Доводи прокурора, як на підставу скасування постанови слідчого судді місцевого суду в зв’язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та невідповідністю висновків слідчого судді фактичним обставинам справи, є помилковими, оскільки, на думку колегії суддів, так як підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, що стороною обвинувачення не було доведено.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя врахувавши докази, надані стороною обвинувачення, прийшов до вірного висновку про відмову в задоволенні клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо підозрюваного ОСОБА_8 та у зв’язку із наведеним, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін.

Враховуючи указане вище та керуючись ст.ст. 177, 181, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу прокурора Смілянської місцевої прокуратури ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвалу Городищенського районного суду Черкаської області від 09 січня 2018 року про відмову у задоволенні клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_6 залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :