Постанова № 71996763, 25.01.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 460/777/17 Головуючий у 1 інстанції: Кондратьєва Н.А.

Провадження № 22-ц/783/4337/17 Доповідач в 2-й інстанції: Мельничук О. Я.

Категорія: 27

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді Мельничук О.Я.,

суддів Крайник Н.П. і Савуляк Р.В.

при секретарі Фейір К.О.

з участю представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Банк "Юнісон" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "Банк "Юнісон"-ОСОБА_4 на рішення Яворівського районного суду Львівської області від 24 квітня 2017 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Юнісон" до ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 06.11.2014 між ПАТ «Банк «Юнісон» та відповідачем ОСОБА_5 укладено кредитний договір № RA-003303, згідно якого відповідачу надано кредит у розмірі 280 000,00 грн. на придбання житлової нерухомості, з процентною ставкою 27% річних. Виконання кредитних зобов'язань ОСОБА_5 забезпечено договором іпотеки від 06.11.2014 року, укладеним між ПАТ "Банк "Юнісон" та ОСОБА_5, посвідченим приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Грищенко Н.О. та зареєстрованим в реєстрі за номером 3263, відповідно до якого відповідач передав позивачу нерухоме майно, а саме: житловий будинок загальною площею 99,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,0453 га з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер НОМЕР_2 розташовану за адресою: с. Рокитне Яворівського району Львівської області. В частині надання кредитних коштів Банком зобов'язання були виконані в повному обсязі, однак відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором виконував не належним чином, допустив утворення заборгованості, розмір якої станом на 13.02.2017 року становить 339 302,64 грн. У зв'язку із невиконанням позичальником своїх зобов'язань, відповідачу було направлено вимогу про усунення порушень, однак така не була виконана. Оскільки боржником не виконано основного зобов'язання, просить позов задоволити та звернути стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за вказаним кредитним договором, при цьому визначити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 24 квітня 2017 року в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Банк "Юнісон" відмовлено.

Вищезгадане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач - Публічне акціонерне товариство "Банк "Юнісон" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "Банк "Юнісон"-ОСОБА_4. Вважає рішення суду таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права. Вважає, що суд враховуючи правові висновки Верховного суду України в постановах проігнорував фактичні обставини справи. В апеляційній скарзі просить рішення Яворівського районного суду Львівської області від 24 квітня 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення яким позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Банк "Юнісон" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "Банк "Юнісон"-ОСОБА_4 підлягає до задоволення з наступних підстав.

У відповідності до вимог ст. 263 ЦПК України в чинній редакції, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає що рішення суду першої інстанції таким вимогам не відповідає.

Судом встановлено, що 06.11.2014 року між ПАТ "Банк "Юнісон" та відповідачем ОСОБА_5 укладено кредитний договір № RA-003303, згідно якого відповідачу надано кредит у розмірі 280 000,00 грн. на придбання житлової нерухомості, з процентною ставкою 27% річних та з кінцевим терміном погашення заборгованості 06.11.2024 року.

Банк свої зобов'язання за умовами кредитного договору виконав, надавши позичальнику кредит в сумі 280 000,00 грн. В той же час позичальник взяті на себе зобов'язання за кредитним договором виконував не належним чином, кредит та відсотки за користування кредитом не погашав у розмірі та строки передбачені умовами кредитного договору, у зв'язку із чим утворилася заборгованість у розмірі 339 302,64 грн., з яких 261 118,39 - заборгованість за кредитом, 8149,15 грн. - прострочена заборгованість за кредитом, 1413,09 грн. - заборгованість за процентами, 60 046,76 грн. - прострочена заборгованість за процентами, 1015,39 грн. -пеня за прострочення сплати кредиту, 7559,86 грн. - пеня за прострочення сплати процентів.

В забезпечення виконання боржником взятих на себе зобов'язань за умовами цього кредитного договору, 06.11.2014 року між ПАТ "Банк "Юнісон" та ОСОБА_5 укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Грищенко Н.О. та зареєстрований в реєстрі за номером 3263, предметом якого є житловий будинок загальною площею 99,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0,0453 га з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер НОМЕР_2 розташована за адресою: с. Рокитне Яворівського району Львівської області.

11.11.2014 року банком відповідачу була надіслана претензія з вимогою про дострокове повернення отриманого кредиту та плату за кредит (а.с.25) через поштове відділення за зареєстрованим місцем проживання відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення (а.с.26).

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд виходив з тих обставин, що позовні вимоги позивача суперечать вимогам статей 39, 43 Закону України "Про іпотеку", а також, що позивачем не надано висновку про оцінку майна, що є предметом іпотеки, що унеможливлює встановлення в судовому рішенні грошового еквіваленту початкової ціни для реалізації предмета іпотеки.

З такими висновками колегія суддів не погоджується з наступних обставин.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.3 Закону України "Про іпотеку" іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Відповідно до ч.6 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Відповідно до ч.1 ст. 7 Закону за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

У разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки (ч.1 ст.12 Закон України "Про іпотеку").

При цьому законодавець передбачив декілька способів звернення стягнення на предмет іпотеки, в тому числі і шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.

Згідно зі ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Аналогічно, ст. 4.3.4 договору іпотеки передбачено, що Іпотекодержатель вправі звернути стягнення на предмет іпотеки та одержати задоволення своїх вимог з вартості Предмету іпотеки у випадках невиконання чи неналежного виконання основного зобовязання. При цьому п.п.5.2,5.6 договору іпотеки передбачено, що іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки в один зі способів, передбачених договором, зокрема на підставі рішення суду. Крім цього, п.5.1.1 договору іпотеки встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання позичальником основного зобов"язання, іпотекодержатель має право задовольнити свої, забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Оскільки ОСОБА_5 свої зобов"язання перед позивачем виконувала неналежним чином, банк повідомивши відповідача про дострокове повернення кредиту, а відповідач таку вимогу проігнорувавши, в банку виникло законне право на звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості.

В Постанові Верховного Суду України у справі № 6-61цс15 від 27.05.2015 року, визначено, що положеннями частини першої статті 39 Закону "Про іпотеку" передбачено, що в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Виходячи зі змісту поняття "ціна", як форми грошового вираження вартості товару, послуг тощо, аналізу норм статей 38, 39 Закону "Про іпотеку" судові палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України приходять до правового висновку, що у розумінні норми статті 39 Закону "Про іпотеку" встановлення початкової ціни предмету іпотеки у грошовому вираженні визначається за процедурою, передбаченою частиною шостою статті 38 цього Закону.

Згідно ч.6 ст.38 Закону України "Про іпотеку" ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.

В даному ж випадку раніше встановленою ціною іпотеки згідно договору іпотеки від 06.11.2014 року укладеної між сторонами, станом на 10 жовтня 2014 року становить 622861 грн. без ПДВ.

Окрім цього, оцінку майна - іпотеки буде проведено суб"єктом оціночної діяльності, де буде визначено ціну на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна безпосередньо перед реалізацією такого майно.

З врахуванням вищенаведеного, не може бути підставою для відмови в задоволенні законних вимог банку, відсутність на день розгляду справи в суді висновку про оцінку майна, що є предметом іпотеки, з підстав, що таке унеможливлює встановлення у судовому рішенні конкретної суми в грошовому вираженні початкової ціни для реалізації предмета іпотеки, оскільки одною із позовних вимог банку є визначити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб"єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Колегія суддів вважає, що матеріали справи містять достатньо доказів для задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Банк "Юнісон".

Згідно ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача.

Оскільки суд приходить до висновку про підставність заявлених позовних вимог і про необхідність задоволення позову повністю, судові витрати (судовий збір) в розмірі 7114,29 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 141, 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Юнісон" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "Банк "Юнісон"-ОСОБА_4 - задовольнити.

Рішення Яворівського районного суду Львівської області від 24 квітня 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов Публічного акціонерного товариства "Банк "Юнісон"задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості, яку має ОСОБА_5 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 перед Публічним акціонерним товариством "Банк "ЮНІСОН" (код ЄДРПОУ 38514375; 03028, м. Київ, пр-т., Наукт, 30-А) за кредитним договором №RA-003303 від 06.11.2014 року в сумі 339302,64 грн. (з яких борг за основним кредитом - 261118,39 грн., за простроченим тілу кредиту - 8149,15 грн., процентами - 1413,09 грн., простроченими процентами - 60046,76 грн., пеня за прострочення сплати по кредиту - 1015,39 грн., пеня за прострочення сплати по процентах - 7559,86 грн.), звернути стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки від 06 листопада 2014 року, що посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Грищенко Н.О. та зареєстрований в реєстрі за номером 3263, який уклали між собою Публічне акціонерне товариство "Банк "Юнісон" та ОСОБА_5, а саме:

житловий будинок, загальною площею 99,9 кв.м., що знаходиться за адресою: Львівська область, Яворівський район, с.Рокитне, вул. Франка Івана, будинок 8-"а";

земельну ділянку, площею 0,0453 га, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер НОМЕР_2 розташований за адресою с. Рокитне Яворівського району Львівської області.

Визначити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб"єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Стягнути з ОСОБА_5 в користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Юнісон" судові витрати в розмірі 7114,29 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 02 лютого 2018 року.

Головуючий: О.Я.Мельничук

Судді: Н.П. Крайник

Р.В. Савуляк