Ухвала суду № 71995648, 31.01.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/2708/18-к

1-кс-2023/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2018 року м. Київ

Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва Мозолевська О.М., при секретарі Олексюк С.В., за участю прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Ярової О.А., Пономаренка В.П., детектива Катеринюка В.В., захисників Вінчковського В.Л., Єгорова Б.С., підозрюваного ОСОБА_6, розглянувши клопотання старшого детектива Національного бюро Другого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Катеринюка Віктора Вікторовича про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Одеса, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого, не працюючого, у кримінальному провадженні № 52018000000000044 від 19 січня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

в с т а н о в и в:

30 січня 2018 року до Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого детектива Національного бюро Другого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Катеринюка В.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6

Клопотання обґрунтовується тим, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000000044 від 19.01.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні встановлено, що ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, зловживаючи своїм службовим становищем, з ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та іншими невстановленими особами, діючи за попередньою змовою групою осіб, заволоділи грошовими коштами ДП «АМПУ» на загальну суму 129 495 285,70 грн., що в 212636 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, встановлений на момент вчинення злочину (129 495 285,70 грн. / НМДГ в розмірі 609 грн.), що є особливо великим розміром відповідно до примітки 4 до ст. 185 КК України.

Отже, ОСОБА_6 своїми умисними діями, що виразилися у вчиненні заволодіння грошовими коштами ДП «АМПУ» в особливо великому розмірі шляхом зловживання своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб, вчинив злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України.

В період з 2015 року по 2016 рік, за попередньою змовою групою осіб, а саме ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_8 та невстановленими досудовим розслідуванням особами скоєно ряд корупційних кримінальних правопорушень.

ОСОБА_6 своїми умисними діями, що виразилися у вчиненні заволодіння грошовими коштами ДП «АМПУ» в особливо великому розмірі шляхом зловживання своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб, вчинив злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України.

Крім того, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та іншими невстановленими особами заволоділи грошовими коштами ДП «АМПУ» на загальну суму 118 339 352,55 грн., що в 171755 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, встановлений на момент вчинення злочину (118 339 352,55 грн. / НМДГ в розмірі 689 грн.), що є особливо великим розміром відповідно до примітки 4 до ст. 185 КК України.

Отже, ОСОБА_6 своїми умисними діями, що виразилися у вчиненні заволодіння грошовими коштами ДП «АМПУ» в особливо великому розмірі шляхом зловживання своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб повторно вчинив злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України.

29.01.2018 року ОСОБА_6 затримано в порядку п. 3, ч. 1 ст. 208 КПК України, детективами Другого відділу детективів Другого підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України.

29.01.2018 року ОСОБА_6 оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою детектив посилається на наявність у нього можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду. ОСОБА_6 має паспорти громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, здійснює закордонні поїздки до різних країн світу, тому може планувати втечу з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Також підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки матиме можливість контактувати з невстановленими досудовим розслідуванням співучасниками злочину.

Зокрема, значна кількість свідків у кримінальному провадженні є працівниками ДП «АМПУ» та у свій час ОСОБА_7 та ОСОБА_6 приймали рішення про призначення їх на посади у вказаному державному підприємстві на підставі неофіційних домовленостей, у зв'язку із чим може вчиняти на них тиск з метою схилити до давання слідству неправдивих показань.

Оскільки підозрюваний упродовж тривалого часу має ділові зв'язки із керівниками ДП «АМПУ», у нього наявні відповідні організаційні можливості, особисті та ділові зв'язки з суб'єктами, в тому числі уповноваженими на виконання функцій держави та місцевого самоврядування. Зазначені можливості та зв'язки ОСОБА_6, перебуваючи на волі, зможе використати для того, щоб уникнути кримінальної відповідальності та перешкоджати кримінальному провадженню будь-яким іншим чином - шляхом підкупу, погроз, тиску на учасників та сторін кримінального провадження, штучного створення доказів своєї та інших співучасників невинуватості.

У судовому засіданні прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України підтримав подане клопотання та просив його задовольнити з зазначених у ньому підстав. Вважає, що неправомірними діями ОСОБА_6, завдано шкоди на суму 247834638 гривень. Зазначене підтверджується письмовими доказами. Просить застосувати найбільш суворий запобіжний захід, оскільки лише він зможе запобігти ризикам, передбачених ч. 2 ст. 177 КПК України. Також зазначив, що заставу підозрюваному просить визначити в розмірі 140655 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 247834638 гривень. Такий розмір обґрунтовують тим, що збитки завдані державі в сумі саме 247834638, 25 гривень, на даний час ще не знайдені, тому інші співучасники злочину можуть внести заставу.

Захисники підозрюваного проти задоволення клопотання про обрання запобіжного заходу заперечували. Пояснили суду, що сторона обвинувачення не надала належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення. Вважає, що сторона обвинувачення посилається лише на припущення стосовно наявності вини ОСОБА_6 у вчиненні злочину та розміру завданої державі шкоди. Вважають, що підозра пред'явлена ОСОБА_6 необґрунтована. Також не підтверджено будь-якими доказами та ґрунтуються на припущення посилання сторони обвинувачення на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Крім того, при затриманні порушувались права ОСОБА_6 на захист, а саме: під час проведення обшуку 29 січня 2018 року детективи обмежували свободу ОСОБА_6, обшук був проведений у відсутності адвоката. Фактично ОСОБА_6 був затриманий детективом НАБ України о 07 годину ранку у своїй квартирі під час проведення обшуку, проте протокол затримання був складений лише о 12 годині 45 хвилин. Захисники вважають, що у випадку, якщо суд прийде до висновку про необхідність обрання запобіжного заходу, то його слід обрати у вигляді особистого зобов'язання.

Підозрюваний ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснив, що будь-яких незаконних дій він не вчиняв. Зазначив, що він не ухиляється від органів слідства і жодний свідок не зазначає про тиск на нього з його боку. Також стверджував про фактичне затримання детективами НАБ України о 07 годині 00 хвилин 29 січня 2018 року, тобто обмежували його пересування по квартирі. Заперечує проти обрання йому запобіжного заходу, але якщо слідчий суддя прийде до такого висновку, то вважає можливим обрати його лише в якості особистого зобов'язання.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, покази свідків, дослідивши матеріали, на які посилаються сторона обвинувачення та захисту, слідчий суддя дійшов до наступного.

З доданих до клопотання матеріалів вбачається, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Враховуючи характер правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6, та викладені у клопотанні обставини стосовно наслідків, до яких, на думку органу досудового розслідування, призвели дії підозрюваного, розмір завданої шкоди, вбачається за необхідне застосування до підозрюваного запобіжного заходу.

Статтею 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, і визначений вичерпний перелік випадків можливості застосування такого заходу.

У п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України вказано, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути обраний, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Частиною 1 ст. 178 КПК України передбачено обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу.

Обираючи вид заходу забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя враховує дані про особу підозрюваного, зокрема те, що він позитивно характеризується, має сім'ю (дружину та двох дітей). Зазначені обставини підтверджуються наданими суду стороною захисту документами.

Також при обранні запобіжного заходу враховуються докази про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, на які посилається сторона обвинувачення.

Також враховується, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6, пов'язане з можливим використанням ним свого службового становища. Крім того, з матеріалів клопотання вбачається, що у випадку доведеності вини підозрюваного, його дії призвели до завдання шкоди на суму, що складає близько 250 млн. гривень. У такому випадку підозрюваному загрожує покарання, яке пов'язане з позбавленням волі.

Суд вважає, обґрунтованим посилання сторони обвинувачення на наявність ризиків, передбачених ч. 2 ст. 177 КПК України.

За таких обставин, застосування до підозрюваного більш м'якого, окрім виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а саме спробам знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню, можливості незаконно впливати на інших учасників кримінального провадження.

У ч. 3 ст. 183 КПК України зазначено, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Частиною 5 цієї статті визначені межі розміру застави.

У абзаці 2 ч. 5 ст. 182 КПК України передбачено, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Позицію Європейського суду стосовно питання обрання національними судами запобіжного заходу у вигляді застави та призначення її розміру, цілковито прослідковується в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28 вересня 2010 року.

У даній справі, посилаючись на пункт 3 статті 5 Конвенції, заявник стверджував, що сума застави у його справі була необґрунтовано високою та не враховувала конкретні обставини й умови його особистого життя.

Натомість Європейським судом з прав людини визнано законними та обґрунтованими дії національних судів, щодо обрання підозрюваному розміру застави, який значно перевищував наявні активи, поточні доходи підозрюваного, тощо, беручи до уваги особливий характер справи заявника, шкоду, завдану кримінальним правопорушенням та зазначено, що навіть якщо сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.

Крім того, Європейський суд з прав людини зазначив «не дивним є те, що національні суди при визначенні суми застави, яка би забезпечила впевненість у тому, що винна особа не уникне правосуддя, в основному посилалися на рівень відповідальності обвинуваченого, тяжкість злочину і розмір заподіяної шкоди. Не було також впевненості у тому, що застава, сума якої визначатиметься виключно пропорційно до майнового стану заявника, зможе забезпечити його присутність на судовому розгляді порушеної проти нього справи».

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6, можливі тяжкі наслідки та можливий розмір завданої шкоди, слідчий суддя вважає за можливе встановити заставу, яка перевищує максимальний розмір.

Сторона обвинувачення просить визначити заставу у розмірі 140655 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 247834638 гривень.

Такий розмір слідчий суддя вважає непомірним для підозрюваного та з урахування наявних ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і необхідності достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків визначає розмір застави в розмірі 2838 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 5000556 гривень.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_6, такі обов'язки:

-носити електронний засіб контролю.

-прибувати за вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду;

-не відлучатися із м. Одеса, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;

-повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорта громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_3, № НОМЕР_4, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд до України;

-утримуватися від спілкування із ОСОБА_16, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_8, службовими особами та іншими працівниками ДП «АМПУ».

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_6, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

З огляду на наведене, клопотання детектива підлягає задоволенню.

Сторона захисту також посилалась на те, що затримання ОСОБА_6 було незаконним. Фактично ОСОБА_6 був затриманий детективом НАБ України о 07 годину ранку у своїй квартирі за адресою: АДРЕСА_1, під час проведення обшуку в його помешканні, про що був складений протокол обшуку від 29 січня 2018 року. Після завершення обшуку, детективом НАБ України було також складено протокол про затримання в порядку ст. 208 КПК України, який складено о 12 год. 45 хв. Вважають, що затримання фактично відбулося о 07 годині ранку 29 січня 2018 року, під час проведення обшуку, оскільки увесь цей час детективи обмежували волю ОСОБА_6 та його свободу. Крім того, ОСОБА_6 набув статусу підозрюваної особи лише о 21 годині 48 хвилин 29 січня 2018 року в м. Києві, тому слідчий суддя має визнати його затримання незаконним.

Оцінюючи доводи клопотання сторони захисту про визнання затримання ОСОБА_6 незаконним вбачається наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 206 КПК України кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.

Частиною 3 цієї статті визначено, що слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.

З матеріалів справи вбачається, що 29 січня 2018 року ОСОБА_6 затримано в порядку, передбаченому ст. 208 КПК України в межах розслідування кримінального провадження № 52018000000000044 від 19 січня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 5 ст. 191 КК України.

Згідно з п. 3. ч. 1 ст. 208 КПК України уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках, зокрема, якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності Національного антикорупційного бюро України.

У ч. 5 ст. 208 КПК України визначено, що про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, складається протокол, в якому, крім відомостей, передбачених статтею 104 цього Кодексу, зазначаються: місце, дата і точний час (година і хвилини) затримання відповідно до положень статті 209 цього Кодексу; підстави затримання; результати особистого обшуку; клопотання, заяви чи скарги затриманого, якщо такі надходили; повний перелік процесуальних прав та обов'язків затриманого. Протокол про затримання підписується особою, яка його склала, і затриманим. Копія протоколу негайно під розпис вручається затриманому, а також надсилається прокурору.

Згідно протоколу обшуку від 29 січня 2018 року обшук проводився в період часу з 07 години 00 хвилин до 12 години 08 хвилин за участі детективів НАБ України, ОСОБА_6 та ОСОБА_17

При затриманні ОСОБА_6 був складений протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 29 січня 2018 року.

29 січня 2018 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру в кримінальному провадженні № 52018000000000044 від 19 січня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 5 ст. 191 КК України.

30 січня 2018 року до суду було подано клопотання про обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У такому випадку слідчий суддя вважає, що доводи захисників і підозрюваного ОСОБА_6 щодо незаконного затримання під час обшуку не відповідають дійсності, оскільки слідча дія - обшук проводився за участю ОСОБА_6 та його дружини ОСОБА_17, та після чого був складений протокол про фактичне затримання підозрюваного. Тобто затримання ОСОБА_6 детективом НАБ України в межах кримінального провадження № 52018000000000044 від 19 січня 2018 року відповідало вимогам закону.

Керуючись статтями 177, 178, 182, 183, 184, 192-194, 196, 197, 202, 206, 208, 395 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Одеса, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, запобіжній захід у вигляді тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі строком 60 днів.

Строк тримання під вартою ОСОБА_6 рахувати з 12 години 45 хвилин 29 січня 2018 року - з моменту затримання.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 закінчується о 12 годині 45 хвилин 29 березня 2018 року.

Розмір застави визначити у межах 2838 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 5000556 (п'ять мільйонів п'ятсот п'ятдесят шість) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва: Банк Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172, р/р 37318005112089, отримувач ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ 26268059, та надати документ, що це підтверджує, до Солом'янського районного суду міста Києва.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_6 наступні обов'язки:

-носити електронний засіб контролю.

-прибувати за вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду;

-не відлучатися із м. Одеса, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;

-повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорта громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_3, № НОМЕР_4, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд до України;

-утримуватися від спілкування із ОСОБА_16, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_8, службовими особами та іншими працівниками ДП «АМПУ».

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити 60 діб з моменту внесення застави.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Солом'янського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру Генеральної прокуратури України.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя: О.М. Мозолевська