
ун. № 759/11931/17
пр. № 2-а/759/361/17
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2017 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді І.В. П'ятничук
при секретарі А.М.Немировської
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Одеської митниці Державної фіскальної служби про скасування постанови в справі про порушення митних правил.
В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 вказував, що 29.09.2015 року ним - ОСОБА_1 через зону діяльності митниці «Нові Яриловичі» Чернігівської митниці було ввезено у митному режимі «транзит» транспортний засіб - автомобіль марки «Сітроен С5». Однак, у встановлений законом термін вивезти даний транспортний засіб з території України не зміг, оскільки захворів на пневмонію, та 21.10.2015 р. він був викликаний до Київської міжрегіональної митниці для надання пояснень з приводу пропуску строків. 29.10.2015 р. ним було надано письмові пояснення з наведенням фактв та доказів щодо обґрунтування причин не своєчасного вивезення даного транспортного засобу з території України. В подальшому, 29.04.2017 р. рухаючись пасажиром рейсового автобусу з Молдови в п/п «Платонове» Одеської митниці ДФС його було знято з даного рейсового автобусу та складено протокол про порушення митних правил №0467/50033/17 за вказаним протоколом 31.05.2017 р. в.о. заступника начальника митниці-начальника управління боротьби з митними правопорушеннями Одеської митниці ДФС Фірсовим Р.В. винесено постанову в справі про порушення митних правил №0467/50033/17 якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст. 470 Митного кодексу України та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на суму 8 500 гривень. Однак з даною постановою він-позивач не погоджується, вважає її незаконною з огляду на те, що, на думку позивача, вона винесена з пропуском строку накладення адміністративного стягнення, при цьому, на думку позивача, посадовою особою, якою вирішувалось питання про притягнення його до відповідальності, не враховано всіх обставин вчинення правопорушення. Відтак, просить суд таку постанову скасувати.
Позивач в судовому засіданні позов підтримав, дав пояснення аналогічні доводам, викладеним у позові. Просить позов задовольнити.
Представник позивача підтримав заявлені вимоги адміністративного позову та просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав суду відзив щодо заявлених вимог адміністративного позову та просив розглянути справу в відсутності їх представника, Суд постановив проводити розгляд справи за його відсутності, на підставі наявних у матеріалах справи доказів.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 29.09.2015 року ОСОБА_1 через зону діяльності митниці «Нові Яриловичі» Чернігівської митниці було ввезено у митному режимі «транзит» транспортний засіб - автомобіль марки «Сітроен С5».
Однак, у встановлений законом термін вивезти даний транспортний засіб з території України не зміг, оскільки захворів на пневмонію, та 21.10.2015 р. він був викликаний до Київської міжрегіональної митниці для надання пояснень з приводу пропуску строків.
29.10.2015 р. ним було надано письмові пояснення з наведенням фактів та доказів щодо обґрунтування причин не своєчасного вивезення даного транспортного засобу з території України.
В подальшому, 29.04.2017 р. рухаючись пасажиром рейсового автобусу з Молдови в п/п «Платонове» Одеської митниці ДФС його було знято з даного рейсового автобусу та складено протокол про порушення митних правил №0467/50033/17 за вказаним протоколом 31.05.2017 р. в.о. заступника начальника митниці-начальника управління боротьби з митними правопорушеннями Одеської митниці ДФС Фірсовим Р.В. винесено постанову в справі про порушення митних правил №0467/50033/17 якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст. 470 Митного кодексу України та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на суму 8 500 гривень.
Статтею 489 Митного Кодексу України передбачено, що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст.381 МК України встановлено, що громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок митного органу, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом.
Відповідно до ст.90 Митного кодексу України, транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Статтею 95 Митного кодексу України встановлено строк транзитних перевезень для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).
Частиною 3 ст.470 Митного кодексу України передбачена адміністративна відповідальність за перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрату цих товарів, транспортних засобів, документів чи видачу їх без дозволу органу доходів і зборів, у вигляді накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За змістом ч.1 ст.467 Митного кодексу України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.
Аналізуючи наведені положення Закону, виходячи з кваліфікації, зазначеній в оскаржуваній постанові, суд приходить до переконання, що вчинене позивачем правопорушення, яке проявилося у перевищенні встановленого ст.95 Митного кодексу України строку транзитних перевезень більше ніж на десять діб є разовим правопорушенням і не може розглядатися як триваюче.
При цьому, як видно з оскаржуваної постанови, автомобіль був ввезений на митну територію України 22.09.2015 року, а оскільки правопорушення, передбачене ч.3 ст.470 Митного кодексу України, є вчиненим на одинадцятий день після настання строку доставки транспортного засобу, передбаченого ст.95 Митного кодексу України, притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вказане правопорушення відбулося 31 травня 2017 року, тобто після закінчення строків накладення адміністративного стягнення.
Більше того, частиною 3 ст.4 МК України передбачено, що у разі якщо норми законів України чи інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків підприємств і громадян, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України або здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, чи прав та обов'язків посадових осіб органів доходів і зборів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення як на користь таких підприємств та громадян, так і на користь органу доходів і зборів, рішення повинно прийматися на користь зазначених підприємств і громадян.
Контроль за вивезенням автомобілів, ввезених у митних режимах «транзит» та «тимчасове ввезення» здійснюється митними органами у встановленому законом порядку, в тому числі за допомогою програмно-інформаційних комплексів. Це дає можливість своєчасного виявлення перевищення строків доставки товарів, встановлених ст.95 Митного кодексу України. Несвоєчасне документування перевищення таких строків та несвоєчасне виявлення вчиненого у зв'язку з цим правопорушення, визначеного ст.470 Митного кодексу України, не є підставою для висновку про триваючий характер цього правопорушення.
Приймаючи рішення, суд враховує правову позицію, викладену в рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 р. у справі «Рисовський проти України», в якому Суд зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов'язків.
Суд також вважає за необхідне відзначити той факт, що посадовою особою, якою вирішувалось питання про притягнення до відповідальності позивача не було взято до уваги та не надано оцінки щодо відомостей позивача про те, що позивач за період 2015-2017 р. неодноразово пересікав кордон з територією України, однак до 29.04.2017 р. жодних претензій до нього зі сторони митної служби не було.
За таких обставин суд приходить до висновку, що строки накладення адміністративного стягнення на позивача за порушення митних правил, передбачених ч.3 ст.470 Митного кодексу України, на момент винесення постанови в справі про порушення митних правил від 31 травня 2017 року № 0467/50033/17 закінчилися. Крім цього, посадовою особою, якою вирішувалось питання про притягнення до відповідальності не було враховано всіх обставин справи, а тому вказана постанова є протиправною і підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст.241-246, 286 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову про порушення митних правил № 0467/50033/17 від 31.05.2017 р. Одеської митниці Державної Фіскальної служби України, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил за ч. 3 ст. 470 МК України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 8500,00 грн.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Суддя І.В.П'ятничук
Судове рішення № 71995518, Святошинський районний суд міста Києва було прийнято 21.12.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 759/11931/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: