Постанова № 71995203, 05.02.2018, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

2а/336/70/2018

336/6722/17

м. Запоріжжя 5 лютого 2018 року

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Зарютіна П.В.

за участю секретаря Чернишової І.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжяпро визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач подав до суду вищевказаний позов, вказавши, що 27 жовтня 2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок його пенсії за віком з урахуванням положень ч. 1 ст. 29 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за більш пізній вихід на пенсію.

Листом Шевченківського об'єднаного управління пенсійного фонду України м. Запоріжжя від 27.10.2017 року позивачеві було відмовлено та зазначено, що позивач не має права на підвищення пенсії, яке передбачено ст.. 29 Закону, оскільки до призначення пенсії за віком йому виплачувалась пенсія за вислугою років.

Посилаючись на незаконність вказаної відмови позивач просить суд визнати протиправними дії Шевченківського об'єднаного управління пенсійного фонду України м. Запоріжжя щодо відмови в перерахунку пенсії позивачу з урахуванням положень ч. 1 ст. 29 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та зобов'язати відповідача перерахувати та виплачувати позивачу пенсію за віком у розмірі, обчисленому із застосуванням підвищення передбаченого ч. 1 ст. 29 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за більш пізній вихід на пенсію у розмірі 98,25 %, починаючи з 20.07.2017 року, з дати призначення пенсії за віком.

Сторони у судове засідання не явилися, відповідач надав на адресу суду заперечення на адміністративний позов, якими підтвердив обґрунтованість вищевказаної відмови позивачу.

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Всебічно вивчивши обставини справи, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач знаходиться на обліку в Шевченківському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України м. Запоріжжя, з 01 грудня 1996 року отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

З 20 липня 2017 року позивача було призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

27 жовтня 2017 року позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив провести перерахунок пенсії за віком з урахуванням вимог ст. 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за більш пізній вихід на пенсію в розмірі 98,25%, починаючи з 20.07.2017 року.

Як вбачається з відповіді УПФУ від 27.10.2017 року, при переведенні з пенсії за вислугу років на пенсію за віком не має підстав застосовувати ст. 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки позивач вже перебував на обліку та отримував пенсію на день досягнення 60 років.

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що відповідно частини 1 статті 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особі, яка набула право на пенсію за віком відповідно до цього Закону, але після досягнення пенсійного віку, передбаченого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, виявила бажання працювати і одержувати пенсію з більш пізнього віку, пенсія за віком призначається з урахуванням страхового стажу на день звернення за призначенням пенсії з підвищенням розміру пенсії за віком, обчисленого відповідно до статті 27 цього Закону, на такий відсоток: на 0,5% - за кожний повний місяць страхового стажу після досягнення пенсійного віку у разі відстрочення виходу на пенсію на строк до 60 місяців; на 0,75% - за кожний повний місяць страхового стажу після досягнення пенсійного віку у разі відстрочення виходу на пенсію на строк понад 60 місяців.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що умовами для підвищення до пенсії за віком є вихід на пенсію за віком з більш пізнього віку, визначеного законом, та продовження особою у такий період працювати і сплачувати страхові внески.

При цьому суд зазначає, що обмеження щодо отримання будь-яких інших пенсійних виплат містить лише частина 3 ст. 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», якою встановлено, що жінкам, які народилися у період по 31 грудня 1961 року, після виходу на пенсію встановлюється підвищення розміру пенсії, обчисленого відповідно до статті 27 цього Закону, в розмірі 2,5 відсотка за кожні шість місяців більш пізнього виходу на пенсію, починаючи з 55 років до досягнення ними 60-річного віку, за умови, що до цього їм не призначалася будь-яка пенсія.

Відповідно ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Статтею 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» було призначено з 20 липня 2017 року.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про протиправність відмови відповідача у здійсненні перерахунку пенсії позивача з урахуванням підвищення її розміру відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

При цьому суд знаходить необґрунтованими доводи відповідача, що позивача було переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, адже, як встановлено судом, позивачу було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» позивач звернувся вперше лише у жовтні 2017 року.

Так само необґрунтованими суд знаходить і доводи відповідача щодо звернення позивача зі заявою про перерахунок пенсії не за формою, встановленою Порядком, адже подання заяви, викладеної в довільній формі, не може слугувати підставою для відмови особі у її розгляді в порядку, визначеному законом, подання заяви за зразком є лише формальністю.

Разом з тим, задовольняючи частково позовні вимоги, суд враховує, що розмір підвищення залежить від того чи має особа повний місяць страхового стажу, адже згідно з ч. 2 ст. 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підвищення розміру пенсії за неповний місяць страхового стажу не здійснюється.

При цьому ч. 2 ст. 24 цього Закону передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Таким чином, визначення відсотка, на який має бути підвищено пенсію позивачеві, законом віднесено до компетенції відповідача після перевірки відповідних даних.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 97 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст.ст. 26, 40, 45, 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Пенсійного фонду України № 224/30 від 30.04.2002 р., Положенням про управління Пенсійний фонд України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 р. № 8-2 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25.02.2008 р. №5-5), ст.ст. 6, 8, 9, 12, 13, 72-79, 132, 139, 143, 241-246, 257, 263, 295, п.10,15.5 Перехідних положень КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1; номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1) до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя(місцезнаходження: 03048, м.Київ, ВУЛИЦЯ ФЕДОРА ЕРНСТА, будинок 3; ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 40108646) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням положень ч. 1 ст. 29 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Зобов'язати Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком у розмірі, обчисленому із застосуванням підвищення передбаченого ч. 1 ст. 29 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за більш пізній вихід на пенсію, починаючи з 20.07.2017 року, тобто з моменту призначення пенсії за віком.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Шевченківського об'єднаного управління пенсійного фонду України м. Запоріжжя на користь державного бюджету судові витрати по сплаті судового збору в сумі 640 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя П.В. Зарютін

05.02.18