Ухвала суду № 71994613, 30.01.2018, Деснянський районний суд міста Києва

4-с/754/10/18

Справа № 2603/4349/12

У Х В А Л А

Іменем України

30 січня 2018 року 30 січня 2018 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Панченко О.М.

за участю секретаря судового засідання - Касян А.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за скаргою ПАТ «РОДОВІД БАНК», зацікавлені особи: державний виконавець Деснянського РВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Маковей Е.А., ОСОБА_2 на дії державного виконавця, -

ВСТАНОВИВ:

Скаржник ПАТ «РОДОВІД БАНК» звернувся до суду із скаргою на дії державного виконавця, мотивуючи свої вимоги тим, що у Деснянському районному відділі ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві перебувало на виконанні виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-123/2013 виданого 21.03.2014 року Деснянським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Банку кредитної заборгованості. 13.07.2017 року на адресу Банку надійшла постанова державного виконавця Маковей Е.А. від 13.07.2017 року про повернення виконавчого документу стягувачеві з зазначенням того, що заходи щодо виявлення майна належного боржникові на праві власності на яке можливо звернути стягнення виявились безрезультатними. Копію вказаної постанови Банк отримав 13.07.2017 року про що свідчить штамп вхідної кореспонденції Банку. Оскільки Банк не погодився з такими діями державного виконавця, вважає, що такі дії суперечать вимогам Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем не було вжито всіх заходів для фактичного виконання рішення суду з примусового виконання виконавчого листа, тому скаржник був вимушений звернутися із скаргою до суду, просив визнати дії державного виконавця Деснянського РВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві про повернення виконавчого документа стягувачеві - неправомірними; скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 01.06.2017 року ВП 50859942.

В судове засідання представник скаржника не з»явився, в своїй письмовій заяві просив проводити розгляд справи без його участі.

Особа, чиї дії оскаржуються - державний виконавець Деснянського РВ ДВС м. Києва Маковей Е.А. в судове засідання не з»явилася, повідомлялася судом належним чином про день та час розгляду скарги.

Зацікавлена особа по справі ОСОБА_2 в судове засідання не з»явився, був належним чином повідомлений про день та час розгляду справи.

Вивчивши письмові матеріали справи,судом було встановлено наступне.

25.05.2013 року Деснянським районним судом м. Києва ухвалено рішення про стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь АТ «Родорвід Банк» заборгованості за кредитним договором в сумі 47 104.89 доларів США.

На виконанні у Деснянському районному відділі ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві перебувало виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-123/2013 виданого 21.03.2014 року Деснянським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Банку кредитної заборгованості.

13.07.2017 року на адресу Банку надійшла постанова державного виконавця Маковей Е.А. від 13.07.2017 року про повернення виконавчого документу стягувачеві з зазначенням того, що заходи щодо виявлення майна належного боржникові на праві власності на яке можливо звернути стягнення виявились безрезультатними. Копію вказаної постанови Банк отримав 13.07.2017 року про що свідчить штамп вхідної кореспонденції Банку

Представник Банку вимушений був звернутися до суду із даною скаргою, оскільки вважає дії державного виконавця при повернення виконавчого документа стягувачеві неправомірними, державним виконавцем не було вжито всіх заходів для фактичного виконання рішення суду з примусового виконання виконавчого листа.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Відповідно до ст. 20 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчі дії проводяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням майна.

Відповідно до ст.ст.1,5 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів. Державний виконавець зобов»язаний вжити заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Виконання судових рішень - це заключна стадія цивільного процесу, а саме заключний етап у процесі реалізації захисту цивільних прав, у даному випадку порушених прав Скаржника, а згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини для визначення розумного строку розгляду справи включається період з надходження до суду позовної заяви і закінчується виконанням рішення суду.

Аналізуючи зібрані в справі докази в їх сукупності, внаслідок перевірки письмових доказів по справі, суд приходить до висновку про те, що скарга обґрунтована та підлягає задоволенню, оскільки державним виконавцем всупереч вимог ЗУ «Про виконавче провадження» вжито не всіх заходів для фактичного виконання рішення суду з примусового виконання виконавчого листа таких як опис майна боржника за місцем його проживання, шляхом звернення до суду з відповідним поданням про примусове проникнення до житла боржника, розшук майна боржника та таке інше.

З урахуванням викладеного та керуючись ст. 447 ЦПК України, Законом України від 21.04.1999 року «Про виконавче провадження», суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу ПАТ «РОДОВІД БАНК», зацікавлені особи: державний виконавець Деснянського РВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Маковей Е.А., ОСОБА_2 на дії державного виконавця, - задовольнити.

Визнати дії державного виконавця Деснянського РВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Маковей Е.А. при винесенні постанови від 01.06.2017 року про повернення виконавчого документа стягувачеві - незаконними.

Скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 01.06.2017 року ВП 50859942.

Судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 243 грн. 60 коп. компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Ухвала суду може бути оскаржена на протязі 15 діб з моменту її отримання шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва.

Головуючий: