Вирок № 71994578, 31.01.2017, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/22114/17

провадження № 1-кп/753/779/18

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2017 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі головуючого - судді Леонтюк Л.К., за участю секретаря Яблонської І.К., прокурора Бабінської А.В., обвинуваченої ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Києва, українки, громадянки України, з незакінченою вищою освітою, не заміжньої, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимої:

- 12.04. 2013 року Деснянським районним судом міста Києва за ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 185 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнена з іспитовим терміном на один рік;

- 23.05. 2013 року Деснянським районним судом міста Києва за ч.2 ст.15, ч.2 ст. 185, ч.4 ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбуття покарання із встановленням іспитового строку терміном на два роки;

- 02.02. 2015 року Деснянським районним судом міста Києва за ч.2 ст.15, ч.2 ст. 185 до 2 років позбавлення волі. У відповідності до вимог ст. 71 КК України до призначеного строку покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Деснянського районного суду міста Києва від 23.05. 2013 року та визначено остаточне покарання за сукупністю вироків 3 роки 6 місяців позбавлення волі.

- 24.04. 2015 року Дніпровським районним судом м. Києва за ст. 15, ч.2 ст. 185 , ч.4 ст. 70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

- 19.02. 2016 року Шевченківським районним судом за ч.2 ст. 190, ст. 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

- 30.09. 2016 року Оболонським районним судом м. Києва за ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі. У відповідності до вимог ст. 71 КК України по вироку Деснянського районного суду м. Києва від 23.05. 2013 року і Шевченківського районного суду м. Києва від 19.02. 2016 року до призначеного строку покарання приєднано 7 місяців та визначено остаточне покарання за сукупністю вироків 3 роки 9 місяців позбавлення волі;

- 18.12. 2017 року Оболонським районним судом м. Києва за ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України у виді арешту строком на шість місяців, у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, суд

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 23.03.2017 приблизно о 18 годині 30 хвилин, знаходячись в приміщенні магазину «Велика кишеня», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Вербицького, 18, де здійснює свою господарську діяльність ТОВ «Фудком» (код ЄДРПОУ 40982829), керуючись раптово виниклим умислом, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, вирішила повторно, таємно викрасти чуже майно. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне, таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_2, 23.03.2017 p., приблизно о 18 годині 30 хвилин, знаходячись в приміщенні торгівельного залу вказаного магазину, діючи умисно, з корисливих мотивів, переконавшись та вважаючи, що за її злочинними діями ніхто не спостерігає, з метою обернення на свою користь та особистого збагачення, шляхом вільного доступу взяла з полиць чуже майно, яке належить ТОВ «Фудком», а саме: сир «Брі», м'який, ТМ Добряна, 2 шт., вартістю 99 грн. 87 коп.; ковбаса «Московська» ТМ Алан, 2 шт., вартістю 178 грн. 82 коп., а всього майна на загальну суму 278 гривень 69 копійок, після чого, з метою подальшого, таємного викрадення, сховала дані товари до своєї чорної сумки котра була біля неї. Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на повторне, таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_2, приблизно о 19 год. 00 хв., 23.03.2017, утримуючи при собі вказаний товар, пройшла повз касову зону, де розрахувалась лише за цибулю, моркву, капусту, майонез і хліб, але не розрахувавшись за вищезазначений товар, за котрий в неї не було грошових коштів, направилась до виходу з приміщення магазину «Велика кишеня», тим самим виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі, оскільки була викрита та зупинена працівниками охорони вказаного магазину разом з наявним при ній майном, яке вона намагалася вкрасти. Будучи допитаним в судовому засіданні, обвинувачена ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України визнала у повному обсязі, та зазначила, що вчинила злочин передбачений ч.2 ст.15, ч. 2 ст. 185 КК України при обставинах зазначених у обвинувальному акті. Також обвинувачена підтвердила, що всі обставини викладені у обвинувальному акті відповідають дійсним обставинам, при досудовому розслідуванні кримінального провадження до неї недозволених методів дізнання та проведення розслідування не застосовувалося, у вчиненому щиро кається. Обвинувачена ОСОБА_2 визнала свою вину у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.15, ч. 2 ст. 185 КК України та не оспорює фактичні обставини, пояснивши при цьому, що вона правильно розуміє зміст пред'явленого їй обвинувачення та не заперечує про визнання недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, крім того, у суду не має сумнівів в добровільності та істинності її позиції, а тому суд, роз'яснивши обвинуваченій порядок та наслідки розгляду кримінального провадження в порядку передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, переконавшись, що ніхто із учасників судового провадження не заперечує, щодо такого порядку судового розгляду, визнав недоцільним досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків. Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що винність обвинуваченої ОСОБА_2 поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження. Дії обвинуваченої ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч.2 ст.15, ч. 2 ст. 185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого чайна крадіжка вчинене повторно. Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченій, відповідно до ст.66 КК України, є визнання вини, щире каяття у скоєному, активне сприяння у розкритті злочинів, молодий вік та стан здоров"я, пов'язаний з ВІЛ - інфекцією.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченій згідно ст. 67 КК України не встановлені.

Злочини, які систематично вчиняє обвинувачений ОСОБА_2 , становлять одну із найнебезпечніших груп злочинних діянь, оскільки вони посягають на одне із найцінніших соціальних благ право власності.

На час вчинення злочинів обвинувачена усвідомлювала реальний зміст своїх дій, керувала ними та передбачала їх наслідки.

Згідно ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. При призначенні виду та міри покарання обвинуваченій ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею злочину проти власності, особу обвинуваченої, а саме те, що вона будучи раніше не одноразово судимою, на шлях виправлення та перевиховання не стала, та маючи не зняту на не погашену у встановленому законом порядку судимість вчинила новий злочин, свою вину у вчиненні злочину, який їй інкриміновано визнала у повному обсязі та щиро розкаялася, не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра, позитивно характеризується за місцем проживання, та з урахування її стану здоров"я, приходить до висновку, що покарання ОСОБА_2 слід призначити у виді позбавлення волі у межах санкції ч.2 ст.15, ч. 2 ст. 185 КК України, оскільки її перевиховання та виправлення не можливе без ізоляції від суспільства та не знаходить підстав для застосування ст. 69 чи ст. 75 КК України.

З урахуванням наведених обставин, суспільної небезпечності вчинених злочинів, даних про особу обвинуваченої, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі в межах близького до мінімального розміру, передбаченого у санкціях злочинів, за які вона засуджена за вироком Оболонського районного суду м. Києва від 18.12. 2017 року.

Покарання за сукупністю злочинів, з урахуванням положень ч.4 ст.70 КК України, шляхом застуванням принципу поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Саме таке покарання, на думку суду , буде необхідним і достатнім для виправлення, перевиховання обвинуваченої та попередження вчинення нею нових злочинів, і саме таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої та для запобігання вчиненню ним нових злочинів у майбутньому.

Згідно з вимогами ст. 370 КПК України обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 94 КПК України, жоден доказ не має наперед встановленої сили.

При ухваленні вироку, судом враховано обставин за кримінальними провадженнями, докази в їх сукупності, зо відповідає вимогам ст. 374 КПК України та передбаченому законом обов'язку щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, визначених ст. 62 Конституції України, які поєднуються з такими ж положеннями ч.2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована 17 липня 1997 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» (№ 475/97-ВР).

При зарахуванні обвинуваченій ОСОБА_2 в строк відбуття покарання часу попереднього ув"язнення, суд враховує положення ст.72 КК України відповідно зі змінами внесеними Законом України №2046-VIII від 18.05.2017 року, який набрав чинності 21.06.2017 року, та керується правилами дії закону в часі.

Процесуальні витрати відсутні.Цивільний позов не заявлявся. Питання речових доказів суд вирішує у відповідності до ст.100 КПК України. Підсумовуючи вищенаведене, керуючись ст. ст.65,66,67 КК України, ст.ст., 342-380 КПК України, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.15, ч. 2 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у виді одного року шести місяців позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням за вироком Оболонського районного суду м. Києва від 18 грудня 2017 року визначити остаточну міру покарання у виді одного року шести місяців позбавлення волі.

Відповідно до ст. 72 КК України строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з 06 жовтня 2017 року відповідно зі змінами внесеними Законом України №2046-VIII від 18.05.2017 року, який набрав чинності 21.06.2017 року із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_2 залишити без змін - тримання під вартою. Речові докази - залишити за належністю. Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляції через Дарницький районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

СУДДЯ: Л.К. ЛЕОНТЮК