Ухвала суду № 71993284, 30.01.2018, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/5976/13-ц

8/310/1/18

У Х В А Л А

Іменем України

30 січня 2018 року м. Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Вірченко О.М.,

при секретарі Мельніченко А.Д.,

за участю представника заявника ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_3 про перегляд рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 18 травня 2015 року за позовом Бердянського міжрайонного прокурора в інтересах держави до Бердянської міської ради, Управління держземагенства у Бердянському районі Запорізької області, ОСОБА_3, третя особа – реєстраційна служба Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області, про визнання незаконним та скасування п. 5,5.30 рішення Бердянської міської ради № 38 від 28 січня 2010 року, визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування його державної реєстрації та повернення земельної ділянки, за нововиявленими обставинами,

встановив:

ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 18 травня 2015 року за позовом Бердянського міжрайонного прокурора в інтересах держави до Бердянської міської ради, Управління держземагенства у Бердянському районі Запорізької області, ОСОБА_3, третя особа – реєстраційна служба Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області, про визнання незаконним та скасування п. 5,5.30 рішення Бердянської міської ради № 38 від 28 січня 2010 року, визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування його державної реєстрації та повернення земельної ділянки, мотивуючи свої вимоги наступним. Вищевказаним рішенням було визнано недійсним п. 5,5.30 вищевказаного рішення Бердянської міської ради, визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку, розташовану по вул. Літке, 8-ж в м. Бердянську Запорізької області, зобов’язано відповідача повернути вказану земельну ділянку територіальній громаді. Через два роки після ухвалення рішення заявнику стали відомі обставини, які є істотними для справи і які не були і не могли бути йому відомі під час розгляду справи, а саме – заявник дізнався, що про порушення законодавства при прийнятті рішення № 38 Бердянської міської ради від 28 січня 2010 року прокурору було відомо ще 20 квітня 2010 року із листа Головного управління Держкомзему в Запорізькій області від 15 квітня 2010 року № 01-01-12/0387 про результати перевірки Управлінням дотримання вимог земельного законодавства Бердянською міською радою. Про даний факт ОСОБА_3 дізнався, отримавши лист від свого знайомого ОСОБА_4, який повідомив заявника, що під час розгляду аналогічної справи рішенням Бердянського міськрайонного суду від 27 липня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 25 жовтня 2017 року, в задоволені позову прокурору було відмовлено. Вказане рішення було ухвалене в зв’язку із пропуском позивачем строку позовної давності на підставі вищезазначеного листа. Вказані обставини мають значення для вирішення справи і є істотними для ухвалення правильного рішення у справі. Лист ГУ Держкомзему від 15 квітня 2010 року в даній справі відсутній, при розгляді справи ОСОБА_3 не міг про нього знати, судом він не досліджувався. Враховуючи наведене, на підставі ст.ст. 361, 362 ЦПК України просив скасувати рішення Бердянського міськрайонного суду від 18 травня 2015 року.

Заявник в судове засідання не з’явився, був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Представник заявника заяву ОСОБА_3 підтримав з викладених у ній підстав і пояснив, що прокурор, звертаючись до суду з позовом про визнання недійсними рішення Бердянської міської ради, не повідомив про те, що про порушення відповідачем земельного законодавства прокурору вже було відомо в квітні 2010 року, а тому, оскільки прокурор звернувся до суду із вказаним позовом 10 червня 2013 року, позивач пропустив встановлений нормами ЦК України строк звернення до суду. Про наявність листа Головного управління Держкомзему в Запорізькій області від 15 квітня 2010 року № 01-01-12/0387 про результати перевірки Управлінням дотримання вимог земельного законодавства Бердянською міською радою відповідачу ОСОБА_3 під час розгляду справи не було і не могло бути відомо, цей лист судом не досліджувався, тому вважає вказану обставину нововиявленою. Просив скасувати рішення Бердянського міськрайсуду від 18 травня 2015 року та ухвалити нове рішення про відмову прокурору в задоволенні позовних вимог.

Прокурор заперечував проти задоволення заяви з наступних підстав. Рішення Бердянської міської ради, яке оскаржував прокурор, було прийняте 28 січня 2010 року, тому ОСОБА_3 та його представник вже під час розгляду справи могли звернути увагу на той факт, що прокурором було пропущено строк позовної давності при зверненні до суду в червні 2013 року. Представник ОСОБА_3 є досвідченим адвокатом, тому під час розгляду справи міг витребувати всі необхідні документи для обґрунтування своїх заперечень. Вважає, що лист, на який посилається заявник в заяві про перегляд судового рішення, є новим доказом і не може бути підставою для скасування рішення. Просив відмовити в задоволенні заяви та залишити рішення Бердянського міськрайсуду від 18 травня 2015 року без змін.

Інші учасники справи в судове засідання не з’явились, були повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Вислухавши пояснення учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 18 травня 2015 року визнано недійсним п.5,5.30 рішення 78 сесії Бердянської міської ради п’ятого скликання № 38 від 28 січня 2010 року «Про передачу в оренду, продовження терміну розробки проекту відведення та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок», яким передана у приватну власність ОСОБА_3 земельна ділянка площею 0,0736 га для ведення індивідуального дачного будівництва, що розташована за адресою: м. Бердянськ Запорізької області, вул. Літке, 8-ж; визнано недійсним державний акт на право власності серії ЯК № 932638 на вказану земельну ділянку, виданий Бердянською міською радою на ім’я ОСОБА_3; зобов’язано ОСОБА_3 повернути земельну ділянку за належністю територіальній громаді м. Бердянська.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 12 жовтня 2015 року вищезазначене рішення було залишено без змін.

Як вбачається із заяви ОСОБА_3, 20 листопада 2017 року він отримав поштовим відправленням лист від його знайомого ОСОБА_5, який повідомив, що при розгляді аналогічної справи за позовом до нього Бердянського міжрайонного прокурора про визнання недійсним п.5,5.29 рішення 78 сесії Бердянської міської ради п’ятого скликання № 38 від 28 січня 2010 року «Про передачу в оренду, продовження терміну розробки проекту відведення та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок», яким передана у приватну власність земельна ділянка площею 0,07 га для ведення індивідуального дачного будівництва, що розташована за адресою м. Бердянськ Запорізької області, вул. Літке, 8-з, в задоволені позову прокурора було відмовлено.

ОСОБА_5 надав лист Головного управління Держкомзему у Запорізькій області від 15 квітня 2010 року № 01-01-12/0387 про результати перевірки Управлянням дотримання вимог земельного законодавства Бердянською міською радою, який згідно штампу прокуратурою Запорізькій області отриманий 20 квітня 2010 року.

Як зазначив заявник, саме з цього листа прокурору було відомо про порушення закону при прийняті рішення 78 сесії Бердянської міської ради п’ятого скликання № 38 і тому прокурор пропустив строк позовної давності звернення до суду і в задоволені його позову було відмовлено, з чим погодився і Апеляційний суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно із п. 1 ч. 2 вказаної статті підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, в тому числі, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Згідно з п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв’язку з нововиявленими обставинами» нововиявлені обставини – це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Необхідними умовами нововиявлених обставин є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов’язки осіб, які беруть участь у справі.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Неподання стороною або особою, яка бере учать у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами.

Як нововиявлену обставину, яка існувала на момент ухвалення судового рішення і не була відома заявнику, ОСОБА_3 вказує що 20 листопада 2017 року йому стало відомо, що позивачем при зверненні до суду було пропущено встановлені законом строки позовної давності для звернення з позовом до суду.

Згідно з роз’ясненнями, які викладені у п. 5 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв’язку з нововиявленими обставинами» процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неналежне повідомлення заявника про час і місце розгляду справи, неповне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядку дослідження доказів) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Відповідно до вказаних роз’яснень, порушення порядку застосування строків позовної давності при розгляді справи не може вважатися нововиявленими обставинами. Вказані обставини є предметом розгляду при апеляційному чи касаційному оскарженні судових рішень.

Згідно з ч. 3 ст. 429 ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

За вищевказаних обставин суд вважає, що заява ОСОБА_3 про перегляд рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 15 листопада 2015 року у зв’язку з нововиявленими обставинами не містить підстав для перегляду рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами, а тому її необхідно залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 423-429 ЦПК України суд

ухвалив:

Заяву ОСОБА_3 про перегляд рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 18 травня 2015 року за позовом Бердянського міжрайонного прокурора (71112, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Перемоги, 4)в інтересах держави до Бердянської міської ради (71118, Запорізька область, м. Бердянськ, площа Єдності, 2), Управління держземагенства у Бердянському районі Запорізької області (71108, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Правди, 80А), ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, (71118, АДРЕСА_1), третя особа – реєстраційна служба Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області (71108, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Правди, 80А), про визнання незаконним та скасування п. 5,5.30 рішення Бердянської міської ради № 38 від 28 січня 2010 року, визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування його державної реєстрації та повернення земельної ділянки, за нововиявленими обставинами залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Запорізької області через Бердянський міськрайонний суд протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 05 лютого 2018 року.

Суддя ОСОБА_6