Рішення № 71993242, 01.02.2018, Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 314/2571/17

Провадження № 2/314/121/2018

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.02.2018 року м.Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області

в складі: головуючого-судді Беспалько Т.Д.

за участі секретаря судового засідання Печонкіній В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Військової частини А0989 до ОСОБА_1 про стягнення суми переплаченого грошового забезпечення,

В С Т А Н О В И В :

Позивач військова частина А0989звернулась до суду з позовом до відповідача про про стягнення суми переплаченого грошового забезпеченняв сумі 10734,32 грн.

В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідача ОСОБА_1 28 квітня 2014 року було призвано до Збройних Сил України по мобілізації. Указом Президента України №33 « Поо часткову мобілізацію» від 17.03.2014 року відповідача зараховано до списків військової частини польова пошта В0131 та призначено на посаду командира першого мотопіходного відділення третого мотопіходного взводу третьої мотопіходної роти військової частини.

25 вересня 2014 року відповідач самовільно залишив військову службу. В період з листопада 2014 року по січень 2015 року відповідачу виплачено грошове забезпечення розмір якого складає 10734,32 грн. Таким чином, самовільне залишення відповідачем військової частини призвело до отримання ним грошового забезпечення за період не виконання покладених на нього обов»язків військової служби, що заподіяло матеріальну шкоду державі.

Представником позивача надано до суду заяву якою просить розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з'явився, причини своєї неявки суду не повідомив, про день та час розгляду справи сповіщений належним чином, про що свідчать матеріали справи. Заяв від відповідача до суду не надходило.

Зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, вивчивши матеріали справи, взявши до уваги заяву позивача вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 28 квітня 2014 року було призвано до Збройних Сил України по мобілізації. Указом Президента України №33 « Поо часткову мобілізацію» від 17.03.2014 року відповідача зараховано до списків військової частини польова пошта В0131 та призначено на посаду командира першого мотопіходного відділення третого мотопіходного взводу третьої мотопіходної роти військової частини.

25 вересня 2014 року відповідач самовільно залишив військову службу. В період з листопада 2014 року по січень 2015 року відповідачу виплачено грошове забезпечення розмір якого складає 10734,32 грн.

Відповідно до ст.ст.131, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України військовослужбовці зобов'язані постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місця служби в службовий час і не залишати їх без дозволу командира (начальника).

Відповідно до вимог ст. 26 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 р. № 548-ХІV, військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідно до п. 2 ст. 5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 р. № 551-XIV, стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків.

Згідно ст.ст.1212, 1213 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Судом встановлено, що відповідачу було нараховане грошове забезпечення в період його відсутності (листопад 2014 року по січень 2015 року) на військовій службі в сумі 10734,32 грн., що підтверджується довідкою військової частини за № 297 від 21.09.2017 року, дані кошти він отримав та не повернув.

Відповідачем незаконно використані грошові кошти, надмірно виплачені йому частиною в рахунок грошового забезпечення, що є заподіянням прямої дійсної шкоди частині і підлягає відшкодуванню у встановленому порядку.

Таким чином, суд вважає, що з відповідача належить стягнути на користь держави в особі військової частини А0989безпідставно отримані ним кошти в сумі 10734,32 коп.

Оскільки позивачем не сплачено судовий збір при подачі позовної заяви до суду в сумі 1600 грн., а позовні вимоги задоволено повністю, то згідно вимог ст. 141 ЦПК України ці витрати належить стягнути з відповідача на користь держави.

Керуючись ст.ст.2, 12, 81, 89, 141, 259, 263-265, 264, 280,284 Цивільно-процесуального кодексу України, на підставі ст.ст.1212, 1213 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Позов військової частини А0989 до ОСОБА_1 про стягнення суми переплаченого грошового забезпечення- задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, паспорт серії СВ 459272 виданий Вільнянським РВ УМВС України в Запорізькій області від 19.09.2001 року, на користь військової частини А0989(87500, Донецька область, місто Маріуполь, вул. Комишова, 1, ЄДРПОУ 26615223, р/р 35220275090634, МФО 820172, Держказначейська служба України) суми переплаченого грошового забезпеченняв сумі 10734,32 грн.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, паспорт серії СВ 459272 виданий Вільнянським РВ УМВС України в Запорізькій області від 19.09.2001 року на користь військової частини А0989(87500, Донецька область, місто Маріуполь, вул. Комишова, 1, ЄДРПОУ 26615223, р/р 35220275090634, МФО 820172, Держказначейська служба України) судовий збір у розмірі 1600 (однієї тисячі шістсот) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржене учасниками справив апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі протягом 30 днів апеляційної скарги з дня проголошення судового рішення, з урахуванням п.15.5 Перехідних положень ЦПК України.

Суддя Тамара Дмитрівна Беспалько

01.02.2018