Рішення № 71992887, 02.02.2018, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 242/4947/17

Провадження № 2-а/242/2/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2018 року Селидівський міський суд Донецької області в складі головуючого судді Переясловської Ю.А., при секретарі Островерховому Д.С., розглянувши у письмовому провадженні в м. Селидове адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Селидівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Селидівського ОУ ПФУ Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що він 07.09.2017 року звернувся до Селидівського ОУ ПФУ Донецької області із заявою про перерахунок пенсії у зв’язку по збільшенню стажу та в кратному розмірі, з урахуванням військової служби в Збройних силах України та безпосередньої участі в антитерористичній операції. Рішенням відповідача від 15.09.2017 року йому було відмовлено в перерахунку пенсії по стажу та в кратному розмірі як учаснику бойових дій. Це зокрема обумовлено тим, що до страхового стажу не зараховано період проходження військової служби за мобілізацією з 10.06.2015 року по 21.07.2016 року, оскільки відсутні відомості про нарахування заробітної плати та сплату єдиного соціального внеску до МДЗ. Просить визнати протиправними дії щодо відмови в зарахуванні до страхового стажу період проходження військової служби за мобілізацією з 10.06.2015 року по 21.07.2016 року в Збройних Силах України та участі в антитерористичній операції з 10.06.2015 року по 21.07.2016 року у кратному розмірі, а саме – один місяць служби за три місяці, скасувати рішення Селидівського ОУ ПФУ Донецької області від 15.09.2017 року, зобов’язати відповідача зарахувати до страхового стажу період проходження військової служби за мобілізацією з 10.06.2015 року по 21.07.2016 року та зарахувати до страхового стажу на пільгових умовах, із розрахунку один місяць служби за три, періоди його безпосередньої участі з 10.06.2015 року по 24.05.2016 року та з 17.06.2016 р. по 21.07.2016 р. в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення з метою виконання службових (бойових) завдань.

Позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, надали суду заяву, в якій просять слухати справу без їх участі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду письмові заперечення, в яких зазначив, що ОСОБА_1 07.09.2017 року звернувся до Селидівського ОУ ПФУ Донецької області із заявою про призначення пенсії за віком. Рішенням Селидівського ОУ ПФУ Донецької області від 15.09.2017 року йому було відмовлено в призначенні пенсії за віком по стажу та в кратному розмірі як учаснику бойових дій. Це зокрема обумовлено тим, що позивачем не підтверджено факту участі в бойових діях та наявності у нього статусу учасника бойових дій. Просить суд відмовити в задоволені позову ОСОБА_1 у повному обсязі.

Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Таким чином, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду даної справи у письмовому провадженні на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 3 Конституції України, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав свобод людини є головним обов’язком держави.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи ґрунтуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 07.09.2017 року звернувся до Селидівського ОУ ПФУ Донецької області із заявою про призначення пенсії за віком.

Відповідно до рішення Селидівського ОУ ПФУ Донецької області від 15.09.2017 року ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком по стажу та в кратному розмірі як учаснику бойових дій у зв’язку з тим, що до страхового стажу не зараховано період проходження військової служби за мобілізацією в Збройних силах України та безпосередньої участі в антитерористичній операції з 10.06.2015 року по 21.07.2016 року, оскільки відсутні відомості про нарахування заробітної плати та сплату єдиного соціального внеску до МДЗ. Крім того, період прийняття, забезпеченні її проведення і захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України з 10.06.2015 року по 21.07.2016 року УПФУ не має можливості зарахувати у кратному розмірі, а саме – один місяць служби за три місяці, оскільки Україну не внесено до «Переліку держав і періодів бойових дій на їх територіях», затвердженого постановою КМУ від 08.02.1994 року № 63 (а.с. 4).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров’я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов’язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно військового квитка серія СО № 122638 від 22.09.2015 року, ОСОБА_1, на підставі Указу Президента України № 15/2015 від 14.01.2015 року, 10.06.2015 року був призваний у Збройній Сили України за мобілізацією. 21.07.2016 року на підставі Указі Президента України № 271/2016 року від 24.06.2016 року звільнений (демобілізований) в запас (а.с. 10).

Абзацом першим частини першої статті 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», визначено, що страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не менше ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до п. 7 ст. 11 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають зокрема особи, які проходять строкову військову службу у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до закону військових формуваннях, Службі безпеки України та службу в органах і підрозділах цивільного захисту;

Страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування найманих працівників та інших осіб, які належать до кола осіб, що підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та зазначені у статті 11 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», сплачуються їх роботодавцями та безпосередньо застрахованими особами.

Механізм обов’язкового пенсійного страхування передбачає відповідні державні гарантії реалізації застрахованими особами своїх пенсійних справ.

Так, зокрема, статтею 113 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що держава створює умови для функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування і гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб стосовно здійснення пенсійних виплат.

Згідно ч. 1 ст. 16 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», застрахована особа має право отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, вимагати від страхувальників сплати внесків, у тому числі в судовому порядку тощо.

З цим правом кореспондується обов’язок страхувальника нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески (п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону) незалежно від фінансового стану платника (ч. 12 ст. 20 Закону).

Слід також наголосити, що позивач не може нести відповідальність за неналежне виконання своїх обов’язків страхувальника щодо своєчасної сплати страхових внесків, дана правова позиція також викладена в інформаційному листі ВАСУ № 212/11/14-14 від 18.02.2014 року, тому рішення в цій частині є таким, що не ґрунтується на Законі.

Слід зауважити, що конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, по втраті годувальника та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до яких громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Таким чином, суд вважає безпідставною та необґрунтованою відмову відповідача щодо включення до страхового стажу ОСОБА_1 періоду проходження військової служби за мобілізацією та безпосередньої участі в Антитерористичній операції з 10.06.2015 року по 21.07.2016 року.

Вирішуючи позовні вимоги, щодо зарахування до страхового стажу на пільгових умовах, із розрахунку один місяць служби за три, періоду його безпосередньої участі з 10.06.2015 року по 21.07.2016 року в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської області, забезпеченні її проведення з метою виконання службових (бойових) завдань, суд встановив наступне.

Частиною 4 вказаної статті Закону передбачено види військової служби, до яких, зокрема, віднесено й військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.

Статтею 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Зарахування строку участі в АТО до стажу роботи відповідно до ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, що визначається КМУ. Час проходження військової служби, протягом якого військовослужбовець брав участь в АТО в особливий період, зараховується до стажу державної служби на пільгових умовах. Зокрема, один місяць стажу зараховується за три, тобто в трикратному розмірі.

Зазначена служба підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах – один місяць служби за три місяці, відповідно до Наказу Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014 року «Про затвердження Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2014 року № 1294/26071.

Процедуру надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, та категорії таких осіб визначає Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413 (далі - Порядок).

Відповідно до п. 2 Порядку (на час виникнення спірних відносин) статус учасника бойових дій надається військовослужбовцям (резервістам, військовозобов'язаним) та працівникам Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам МВС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, ДСНС, ДПтС, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;

Пунктом 4 Порядку визначено підставу надання особі статусу учасника бойових дій: документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, направлення (прибуття) у відрядження до районів проведення антитерористичної операції, їх перебування в таких районах з метою виконання завдань із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України шляхом безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення (витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, директив, розпоряджень, посвідчень про відрядження, оперативних завдань, журналів бойових дій, бойових донесень, дислокацій, книг нарядів, графіків несення служби, звітів, зведень, донесень, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, а також інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції у районах її проведення).

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до учасників бойових дій належать, зокрема військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані), які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

Як вбачається з довідки № 5062 від 11.07.2017, виданої Покровсько-Ясиноватським об’єднаним міським комісаріатом, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 дійсно в період з 10.06.2015 року по 21.07.2016 року проходив військову службу в лавах Збройних Сил України та з 10.06.2015 року по 24.05.2016 року та з 17.06.2016 року по 21.07.2016 року безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції (а.с. 12).

Згідно посвідчення серія УБД № 093767 від 12.02.2016 року, ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій (а.с. 17).

Статтею 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено пільги по обчисленню стажу за час перебування у складі діючої армії, та встановлено, що час служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах, у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугою років військовослужбовцям.

Суд, враховуючи критерії правомірності, які пред'являються до рішень суб'єкта владних повноважень та які визначені ч. 2 ст. 2 КАС України, вважає, що оскаржене рішення відповідача про відмову у зарахуванні позивачу до страхового стажу на пільгових умовах один місяць служби за три в період перебування в АТО з 10.06.2015 року по 21.07.2016 року таким, що прийнято без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Суд також погоджується з доводами позивача про те, що посилання відповідача на неточності запису дати народження у паспорті позивача не є підставою для відмови у призначенні пенсії, оскільки відповідно до копій свідоцтва про народження позивача та трудової книжки, дата народження позивача співпадає – ІНФОРМАЦІЯ_2

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі вищевикладеного, суд вважає за необхідне стягнути на користь держави судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Селидівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Керуючись ст. ст. 3, 19, 22, 55 Конституції України, ст. ст. 9, 72-77, 94, 139, 241-246, 250, 251, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про пенсійне забезпечення», Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17.07.1992 року, «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей», суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_1) до Селидівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв Праці, буд. № 6, ЄДРПОУ 41247274) про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправними дії Селидівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо відмови ОСОБА_1 в зарахуванні до страхового стажу періоду військової служби позивача за мобілізацією з 10.06.2015 року по 21.07.2016 року, а також зарахуванні в трьохкратному розмірі періоду безпосередньої участі позивача в антитерористичній операції забезпеченні її проведення з метою виконання службових (бойових) завдань з 10.06.2015 року по 24.05.2016 року та з 17.06.2016 року по 21.07.2016 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Селидівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 15.09.2017 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 за нормами ст. 16 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та відповідно до розділу 15 п.3 абз.6 «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Зобов’язати Селидівське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.09.2017 року із зарахуванням періодів військової служби позивача за мобілізацією в Збройних Силах України з 10.06.2015 року по 21.07.2016 року до його страхового стажу, а також періоду безпосередньої участі позивача в антитерористичній операції забезпеченні її проведення з метою виконання службових (бойових) завдань з 10.06.2015 року по 24.05.2016 року та з 17.06.2016 року по 21.07.2016 року на пільгових умовах, із розрахунку один місяць служби за три.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Селидівського об’єднаного управління Пенсійного фонду (місцезнаходження: Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв Праці, буд. № 6, ЄДРПОУ 41247274) на користь держави судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Селидівський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а після початку її функціонування, безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя